Економічна суть ПДВ та місце у формуванні бюджету країни

Заключним етапом буде узагальнення отриманих результатів та підбиття підсумків стосовно аналізу розрахунків підприємств з бюджетом та позабюджетними фондами. На основі отриманих висновків від аналітиків управлінці, обліковці та інші зацікавлені особи приймають відповідні рішення.

Розглянемо  динаміку розрахунків по податку на додану вартість КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва.

Таблиця 3.2.1.

Динаміка обсягу податку на додану вартість КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва.

Як  видно з табл. 3.2.1. за три роки діяльності підприємства доходи від реалізації продукції, а відповідно і податок на додану вартість зменшується, але зменшення доходу і ПДВ відбувається не пропорційно. Непропорційність зменшення доходу і ПДВ зумовлена застосування підприємством з 2011 року норм статті 196.1.6. ПКУ в якій передбачено, що виплати в грошовій формі заробітної плати за рахунок бюджету не є об’єктом оподаткування. В 2012 році ПДВ склав 92 тис. грн., що свідчить про зменшення порівняно з 2010 та 2011 роками відповідно на 1440 тис. грн. (74,4%) та 1843 тис. грн. (4,75%). Значне зменшення ПДВ відбулося в 2011 році на 1440 тис. грн. (74,4%) порівняно з 2010 роком.

Податкові зобов’язання, після виключення  фінансування на заробітну плату, обчислимо діленням обсягу доходу від реалізації на шість. Різниця між податковим зобов’язанням та податковим кредитом сплачується в бюджет (або повертається з бюджету). В 2010 році в КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва податковий кредит відсутній, податкові зобов’язання повністю сплачуються в бюджет, що становить 1935 тис. грн. В 2011 – 2012 роках різниця між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом зменшувалась тому до бюджету було сплачено 495 тис. грн. та 92 тис. грн.. відповідно.

У сучасних умовах господарювання, за наявності  конкуренції як невід’ємного елемента ринкової економки та складнощів реалізації послуг підприємства, використовуючи форми послідовної оплати. При цьому у підприємства виникають податкові зобов’язання по ПДВ, а коштів на їх сплату фактично не поступило. Таким чином у підприємств з’являється дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги, яка виступає важливою складовою оборотного капіталу. Але по закінченню податкового періоду виникає кредиторська заборгованість по ПДВ строк сплати якої настав. При цьому підприємство згідно з законом повинно нарахувати і сплатити пеню за несвоєчасну сплату ПДВ, виходячи з 120% облікової ставки НБУ. При аналізі поточних активів особливе місце посідає вивчення динаміки, складу, структури, причин, строків існування і давності створення дебіторської заборгованості.

Необхідно розрізняти нормальну і прострочену  заборгованість. Для ПДВ нормальна заборгованість до 30 числа наступного місяця за звітним. Наявність простроченої заборгованості, збільшення дебіторської заборгованості, призводить до створення фінансових труднощів, нестачі фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати тощо.

Розглянемо  частку ПДВ в розрахунках з  бюджетом КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва додаток таблиця 3.2.2. Стан розрахунків з бюджетом по КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва.

З табл. 3.2.2 видно, що в 2011 році дебіторська заборгованість по ПДВ переважала над кредиторською. Таке становище свідчить про ускладнення розрахункової дисципліни та про значне відволікання коштів з обороту. В 2010 та 2012 роках кредиторська заборгованість переважала над дебіторською, що свідчить про налагоджування розрахункової дисципліни та залучення більшої частини оборотних коштів.

Бухгалтерія підприємства КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва, здаючи податкову декларацію з відємним значенням ПДВ протягом трьох звітних періодів, в кінці неї ставила відмітку про порядок здійснення повернення ПДВ:

- шляхом  зарахування в рахунок платежів  по ПДВ та іншим платежам (повне  або часткове);

- шляхом  перерахування на рахунок в  установу банку;

- шляхом  видачі казначейського чека.

Та  протягом одного місяця може розраховувати на повернення ПДВ, але КП «ШЕУ Оболонського району», не подає розрахунків про відшкодування до ДПІ.

3.3. Основні методики  зовнішнього аудиту розрахунків  з ПДВ

22 квітня 1993 року  з’являється Закон України „Про  аудиторську діяльність”№3125-12. Надалі цей закон удосконалювався за рахунок змін і доповнень, внесених Законами України від 14 березня 1995року №81/95-ВР та від 20 лютого 1996 року №54/96-ВР. Даний Закон дає визначення поняття аудит, аудиторська фірма, аудиторський висновок та визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні. Його дія поширюється на усі господарюючі суб’єкти незалежно від форм власності та видів діяльності, органи державної виконавчої влади.

Оскільки аудиторська  діяльність як така породжена ринковою економікою і є складовою частиною механізму цієї економіки, то закономірно, що саме в таких умовах вона зарекомендувала себе з найкращого боку.

Значення аудиту в умовах ринкової економіки важко  переоцінити. Адже потреба в послугах аудитора виникає в кожному з наступних випадків:

можливість  подання необ’єктивної інформації з боку адміністрації у випадках конфлікту між нею і користувачами цієї інформації (власниками, інвесторами, кредиторами);

залежність  наслідків прийнятих рішень від  якості інформації;

необхідність  спеціальних знань для перевірки  інформації;

відсутність у  користувачів інформації доступу для  оцінки її якості.

Всі ці передумови привели до виникнення суспільної потреби  в послугах незалежних експертів, які мають відповідну підготовку, кваліфікацію, досвід і дозвіл на право надання такого роду послуг.

Надзвичайна популярність аудиту в ринкових умовах господарювання пояснюється тією роллю, яку він відіграє для економіки:

- по-перше, незалежний  аудит виступає своєрідним гарантом  достовірності фінансової інформації для її користувачів. Так, адже у ході аудиторської перевірки установлюється точність відбиття у фінансових звітах фінансового становища і результатів діяльності підприємства, відповідність ведення бухгалтерського обліку встановленим вимогам і критеріям, дотримання підприємством чинного законодавства. Така інформація потрібна, перш за все, дійсним власникам підприємства, а також кредиторам, яких цікавить фінансово-економічне становище „рідних” підприємств та організацій, але які звичайно не мають доступу до облікових записів та не мають відповідного досвіду. Також інформація про дійсний стан підприємства потрібна для встановлення довірчих відносин підприємствам-партнерам та іншим об’єктам господарювання, які контактують з даним підприємством.

- по-друге, незалежний  аудит часто відіграє роль  незалежного консультанта, який поряд із перевіркою фінансової звітності дає професійну оцінку стану справ. Враховуючи те, що аудитор бачить стан справ на підприємстві з боку стороннього споживача, йому легше помітити прорахунки і недоліки, а виходить, і дати кваліфіковану пораду з усунення майбутніх або вже зроблених помилок, адже при наданні професійних послуг аудитор повинен керуватися інтересами клієнта. Особливо корисними для керівництва можуть бути рекомендації незалежних консультантів в процесі проведення перетворень, які не зустрічають широкої підтримки всередині організації.

У сучасній економічній  ситуації, що склалась в Україні, особливого значення набуває проведення аудиту розрахунків з бюджетом. Адже, враховуючи величезну кількість податків і платежів, несформованість і недосконалість податкового законодавства, можна зрозуміти, що бухгалтер підприємства практично не в змозі простежити абсолютно всі зміни в законодавстві (а також різні трактування спірних моментів). До того ж саме у питанні податкових відношень суб’єктів господарювання з державною казною виникає найбільше зловживань та непорозумінь. І справа професійної честі аудиторів і збереження повної довіри до них з боку клієнтів, громадськості і державних органів – неустанне стеження за змінами у законодавстві та неухильне дотримання „букви закону” у всіх аспектах. Отож, ті підприємства що співпрацюють з аудиторськими фірмами, швидше й оперативніше можуть реагувати на зміни законодавства.

Від своєчасності та повноти розрахунків загалом  і з бюджетом зокрема залежить успіх здійснення усієї виробничої та фінансової діяльності будь-якого  підприємства. Щоб розрахунки проводились вчасно і в повному обсязі на підприємстві потрібно налагодити контроль за їх повнотою та своєчасністю, ззовні.

На  початку перевірки розрахунків  підприємства з бюджетом аудитор  шляхом усного опитування встановлює, за якими саме податками і платежами  ведуться розрахунки з бюджетом. Після  цього за кожним видом податку чи платежу перевіряється стан внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом та правильність визначення бази оподаткування з використанням прийомів прослідковування, звірки документів та регістрів бухгалтерського обліку.

При проведенні аудиту операцій із зобов'язань доцільно проводити інвентаризацію зобов'язань перед бюджетом. Ця процедура полягає у виявленні за відповідними документами залишків заборгованості по розрахунках з бюджетом і ретельній перевірці сум, що обліковуються на відповідних рахунках. При цьому встановлюються терміни виникнення даної заборгованості, їх реальність і осіб, що винні в пропущенні термінів її погашення. Специфіка процесу інвентаризації полягає в тому, що поряд з бухгалтерською інформацією перевіряється відповідність здійснених операцій діючим законодавчо-правовим актам.

Невід'ємною  частиною перевірки розрахунків  з бюджетом є документальний контроль. В ході документальної перевірки  аудитор повинен ознайомитись з  переліком податкових органів, з  якими підприємство веде розрахунок, вивчити динаміку заборгованості і встановити, чи відповідають дані, отримані в результаті проведених розрахунків даним бухгалтерського обліку. В результаті з'ясовується якість внутрішнього контролю за розрахунками з боку бухгалтерії:

Документальну перевірку розрахункових операцій проводять у такій послідовності:

·  за даними аналітичного обліку рахунку 64 „Розрахунки за податками і платежами" звіряють суми заборгованості підприємства по податках і платежах з даними, які аудитор повинен запросити у податкових органів для підтвердження належних їм сум;

·  звіряють залишок заборгованості по розрахунках з бюджетом, яка обліковується на балансі на початок періоду перевірки з підсумком залишків всіх податків і платежів в облікових регістрах;

·  перевіряють записи з розрахунків за податками і платежами у відповідних регістрах, правильність відображення кореспондуючих рахунків, а також документи, які були підставою для цих записів;

·  перевіряють законність проведеного нарахування, списання та зарахування відповідної суми по кожному з платежів.

Загальну перевірку  операцій за податками і платежами  проводять у наступній послідовності:

·  встановлюється правильність застосування ставок, визначення бази оподаткування, законності і обґрунтованості пільг з нарахування податків і платежів до бюджету. Ці процедури здійснюються шляхом прослідковування і перерахунку сум, порівняння з нормативними матеріалами, вивчення характеру виробництва, категорії підприємства, тощо.

·  перевіряється правильність ведення обліку за рахунком 64 „Розрахунки за податками і платежами", відповідність записів аналітичного обліку по даному рахунку записам в Головній книзі і формах бухгалтерської звітності. Під час перевірки заборгованості по розрахунках з бюджетом дані, отримані на підприємстві, звіряються з даними, які були подані до податкової інспекції та інших органів звітності. При цьому увага приділяється правильності визначення і повноті перерахування платежів. За журналом 2 доцільно перевірити дотримання черговості перерахування податків та обов'язкових платежів, своєчасність подання платіжних документів до банку.

Слід зауважити, що виявлені в процесі аудиту шляхом точного  зіставлення недоплати підлягають внесенню до бюджету із нарахуванням пені, а в разі переплати, за заявою платника податку, проводиться залік надлишку в рахунок наступних платежів або повернення йому на розрахунковий рахунок.