Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Июня 2013 в 15:06, курсовая работа
Метою дослідження є вивчення та засвоєння специфіки організації технології облікового процесу, методів, принципів організації операцій з оподаткування податком на додану вартість, зокрема: систематизація, узагальнення, розширення і закріплення теоретичної підготовки, поглиблення і узагальнення економічних знань з обраної теми дослідження.
Відповідно до поставленої мети сформовано основні завдання магістерської роботи, а саме:
- висвітлення загальної характеристики теоретичних основ обліку та аудиту за розрахунками з податку на додану вартість;
- аналіз законодавчо-нормативної бази з питань дослідження та вимоги до організації обліку та аудиту розрахунків з податку на додану вартість;
- оцінка стану організації бухгалтерського обліку розрахунків з податку на додану вартість у КП “ШЕУ Оболонського району” м. Києва;
- відображення операцій з обліку податку на додану вартість в обліку та звітності;
Додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) " заповнюється відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу заявляю про відмову продавця товарів/послуг надати податкову, або заявляю про порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Створення Податкової декларації з податку на додану вартість у програмі 1с:Підприємство починається з формування "Реєстру виданих та отриманих податкових накладних"(Додаток). Для формування даного реєстру обирають пункт меню "Отчеты", "Регламентированая отчетность", "Реестр налоговых накладных" обирається період і формується реєстр.
Наступним кроком є формування Додатку 5 "Розшифровка податкового зобов’язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів", потім формується сама декларація та додатки до неї, КП ШЕУ Оболонського району, крім Додатку 5 подає, ще Додатки 1, 2, 3 та 6. (Додаток)
Звітним періодом з ПДВ в КП ШЕУ Оболонського району є місяць.
Податкову декларацію з податку на додану вартість підприємство подає незалежно від того, виникло в звітному періоді у нього податкове зобов’язання чи ні, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Після підготовки підприємством КП ШЕУ Оболонського району податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються електронні цифрові підписи (далі ЕЦП) посадових осіб підприємства у такому порядку: першим ЕЦП головного бухгалтера, другим ЕЦП керівника, третім ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки підприємства.
Після накладення ЕЦП підприємство здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів Державної податкової служби (далі ДПС) через телекомунікаційні канали зв’язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді та на паперових носіях зберігається на підприємстві.
Після одержання
від підприємства податкового документа
в електронному вигляді органи ДПС
проводять його розшифрування, перевірку
ЕЦП, перевірку відповідності
Перша квитанція є підтвердженням передачі підприємством податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва, з якої було надіслано податкову звітність. Якщо на електронну адресу підприємства не надходить перша квитанція, або надходить з зауваженням, то податковий документ вважається неодержаним.
Підтвердженням прийняття податкових документів від КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва до бази даних ДПС для підприємства є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі.
В ній зазначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність його затвердженому формату електронного документа, результати перевірок ЕЦП, інформація про підприємство, дата і час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування й надсилання підприємству.
Якщо надіслані податкові документи сформовано підприємством з помилкою, то КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва отримує другу квитанцію в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття податкових документів із зазначенням причин.
Що стосується термінів подання податкових документів в електронному вигляді, то вони можуть бути надіслані до органів ДПС в будь-який зручний для підприємства час, за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.
Така схема
подання підприємством
Серед переваг
подання звітності в
Основним недоліком
електронної звітності є
Тому, зважаючи на можливі проблеми, відправляти звітність бажано за кілька днів до настання граничного терміну її подання.
Відображення податку на додану вартість у фінансовій звітності з затвердженням Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (Наказ Міністерства Фінансів України від 07.02.2013 р. № 73), змінилось. В формі № 1 Баланс (Звіт про фінансовий стан) змінився тільки код рядку в Активі з 250 на 1190 «Інші оборотні активи» відображається дебетове сальдо за транзитними рахунками для обліку ПДВ – 643, 644, в Пасиві з 550 на 1620 «Розрахунки з бюджетом» відображається заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, куди входить і ПДВ. В формі 2 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) рядок 015 де відображався ПДВ виключено, тепер у новій формі застосовують рядок 2000 куди одразу потрапляє чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). В формі 3 Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) змінився код рядка з 115 на 3116 відображається сума зобов’язання з ПДВ за звітний період.
Висновки до розділу ІІ
Бухгалтерський облік як ядро інформаційної системи і важливіша функція управління не може розвиватися без раніше окресленої стратегії спрямованої на підвищення його оперативності, дієвості, ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Організація бухгалтерського обліку на КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а також здійснюється відповідно до прийнятого на підприємстві Наказу “Про облікову політику КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва.
Основою забезпечення успішної діяльності підприємства є чіткий механізм обліку господарських процесів, у тому числі в частині бухгалтерського обліку, який включає в себе не тільки фіксування господарських операцій, але й етапи обігу документів, у яких вони зафіксовані.
З метою упорядкованості
руху та своєчасного одержання
Єдиний організаційний регламент, який відображає ведення обліку розрахунків за податками і платежами, зокрема ПДВ, є Робочий план рахунків КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва, яким для обліку податкових зобов’язань з податку на додану вартість передбачено субрахунок 6415 “Розрахунки за податком на додану вартість”.
Для оформлення різного роду господарських операцій, в тому числі з обліку податку на додану вартість, які здійснюються на підприємстві, використовують різні за своєю формою і змістом бухгалтерські документи.
Первинним документом з обліку ПДВ є податкова накладна, документ, яка фіксує факти здійснення господарських операцій.
Для обліку розрахунків з бюджетом, зокрема з ПДВ, підприємство застосовує Оборотно-сальдову відомість, в якій групується інформація з первинних документів і відображаються записи за кредитом рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”, складення Головної книги в програмі “1с Підприємство”.
Основними формами податкової звітності, яку подає підприємство КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва з ПДВ, є Податкова декларація з податку на додану вартість, формування яких здійснюється з використанням програмного продукту “Податкова звітність 1.30.15”.
РОЗДІЛ ІІІ. АНАЛІЗ І АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ У КП «ШЕУ ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ» М.КИЄВА
3.1. Система аналітичних показників, інформаційна база та основні методи економічного аналізу.
В економічному аналізі використовується система аналітичних показників. Класифікація показників необхідна для вірного застосування інструментарію економічного аналізу.
В залежності від покладених в основу вимірювачів показники розподіляються на натуральні і вартісні. В промисловості натуральні показники застосовуються для кількісної характеристики продукції, що виробляється, в матеріально-речовинному складі і залежать від фізичних властивостей продукції. Натуральні показники виражаються в штуках, тонах, метрах погонних, метрах квадратних, декалітрах і т. ін. До натуральних також відносяться такі показники, як кількість одиниць обладнання, виробничі площі і т. ін. Натуральні показники більш об’єктивно відображать результати діяльності або ресурси виробництва, але їх застосування обмежене зіставленням однорідної продукції, однакового обладнання.
Сферу застосування натуральних показників дозволяють розширити умовно-натуральні показники (різновид натуральних показників). Прикладами умовно натуральних показників можуть бути 1 т умовного палива, тисяча умовних банок, умовні пари взуття, умовні катушки.
Вартісні показники є більш розповсюдженими. До найважливіших вартісних показників, що характеризують результати діяльності підприємства, відносяться валова, товарна, чиста, реалізована продукція, прибуток. Вартісні показники також широко використовуються для узагальненої характеристики ресурсів, наприклад, вартість основних засобів, норматив оборотних засобів.
За своїм змістом показники поділяються на кількісні і якісні. Кількісні показники показують обсяг ресурсу або результату, наприклад, обсяг виготовленої продукції, чисельність працівників, вартість основних засобів, кількість встановленого устаткування. Якісні показники –– це в основному показники, які характеризують співвідношення результатів і витрат або ресурсів, і використовуються для оцінки економічної ефективності трудових, матеріальних і грошових витрат, наприклад, продуктивність праці, рентабельність, витрати на 1 грн. товарної продукції, фондоозброєність праці, матеріаломісткість продукції, показники якості продукції, які є досить різноманітними і залежать від галузевої приналежності та технологічних особливостей того чи іншого виробництва.
Показники розподіляються
також на загальні і специфічні.
До загальних відносяться
Показники поділяються на абсолютні і відносні. Відносні показники визначаються у відсотках, коефіцієнтах або індексах. Абсолютні показники поділяються на натуральні (умовно-натуральні) і вартісні.
При вивченні причинно-наслідкових зв'язків показники поділяються на факторні і результативні. Якщо показник розглядається як результат впливу декількох причин і виступає як об'єкт дослідження, то він називається результативним. Показники, що визначають величину результативного показника, називаються факторними.
Наприклад, якщо продуктивність
праці розглядається як результат
дії обсягу виробництва продукції
в натуральному виразі, ціни одиниці
продукції і чисельності
По способу формування розрізняють показники:
нормативні;
планові;
облікові;
аналітичні (оціночні).
Усі показники, використовувані в аналізі, тісно взаємопов'язані між собою і застосовуються в комплексі, що забезпечує всебічну оцінку досягнутих результатів.
При формуванні системи показників необхідно дотримуватися ряду вимог: у систему повинні входити декілька часткових показників та один узагальнюючий; системі має бути властива інтегрованість, що дозволяє застосовувати її при програмно-цільовому управлінні економікою і будувати «дерево цілей» економічного та соціального розвитку підприємств; необхідна достатня кількість показників; усі показники повинні бути адекватними (тобто реально відбивати процеси і явища, що відбуваються), динамічними, порівняльними та якісно однорідними, забезпечувати однозначне розуміння досліджуваних явищ і процесів тощо.
Глибина і результативність економічного аналізу залежать від обсягу, своєчасності та якості використовуваної інформації. Інформація — це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них. Вона може бути виражена за допомогою цифр, букв та інших символів. У економіці інформація відображає процеси і явища господарської діяльності людей, закономірності функціонування ринку і його складових елементів тощо. Для одержання, опрацювання, збереження і використання інформації витрачаються праця і матеріальні ресурси. Тому інформація має, крім споживної цінності, ще й вартість, яка повинна відшкодовуватися сторонніми її користувачами. Інформація, яка використовується в економічному аналізі, має відповідати певним вимогам. Перша — це якість, вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану речей і явищ. Досягається це шляхом усунення передумов викривлень інформації, застосуванням більш досконалих систем реєстрації, методів її вимірювання та прийомів наступного контроля. Друга вимога — це повнота і різнобічність даних. Збір якомога більшої кількості даних, однак, може створити проблему зайвої інформації. Надлишок інформації до того ж підвищує витрати на її фіксацію, опрацювання і зберігання. Третя вимога — це оперативність, своєчасність і безпрервність надходження данних. Інформація повинна надходити до користувача, перш ніж застаріє, інакше вона частково аби повністю втрачає свою корисність. Четверта вимога — це порівнюваність даних за складом, у часі й просторі. В першу чергу слід вказати на проблему порівняння вартісних показників і застосування одиниць їх вимірювання. П'ята вимога — це доступність, гласність даних. Проте не завжди можна одержати все необхідне для виконання аналітичних досліджень. І, якщо аналіз усе-таки проводиться в умовах певного браку даних, це не може не зашкодити якості роботи і висновків.
Информация о работе Економічна суть ПДВ та місце у формуванні бюджету країни