Економічна суть ПДВ та місце у формуванні бюджету країни

При нарахуванні на суму невчасно сплачених платежів пені складається  наступна бухгалтерська проводка:

- на суму нарахованої  пені

Д-т 949 „Інші витрати  операційної діяльності"

К-т 64 „Розрахунки за податками і платежами"

- на суму перерахованої  пені

Д-т 64 „Розрахунки за податками і платежами"

К-т 311 „Поточні рахунки  в національній валюті"

перевіряється правильність повноти та своєчасності перерахування (сплати) податків, зборів, платежів до бюджету шляхом перевірки платіжних документів, податкових декларацій, тощо; перевіряється правильність використання обов'язкових нормативних умов і складання бухгалтерських проводок по виділенню ПДВ, його сплати постачальникам, а також нарахування та перерахування до бюджету податків, зборів та обов'язкових платежів шляхом прослідковування, звірки даних облікових регістрів, які кореспондують з рахунком 64.

Оскільки податків і  платежів, які сплачують підприємства України до бюджету є надзвичайно багато, і оскільки нарахування та сплата їх проводиться за різними термінами, ставками та методиками і пільги щодо них теж надзвичайно диференційовані, то і аудит розрахунків з бюджетом, відповідно, потрібно проводити по кожному податку чи платежу відокремлено.

Податок на прибуток –  одне з основних джерел надходження  коштів в бюджет і при проведенні контролю розрахункових взаємовідносин з бюджетом цьому податку приділяють значну увагу.

При аудиторській перевірці  правильності нарахування і сплати податку на прибуток аудитору необхідно знати статус платника податків, характер і види його основної діяльності, тощо. Безпосередньо ж при перевірці спершу потрібно переконатись в тому, що оподатковувана сума прибутку розрахована правильно, тобто собівартість реалізованої продукції відповідає дійсності.

В процесі перевірки  бази оподаткування аудитор повинен  насамперед переконатись в правильності обліку валового прибутку, а потім  тієї його частини, яка безпосередньо  обкладається податком. Точність визначення валового прибутку, сума якого складається з прибутку від реалізації продукції, основних засобів, іншого майна та доходів від позареалізаційних операцій за мінусом витрат по цих операціях залежить від правильності відображення в обліку виручки від реалізації, затрат виробництва і інших затрат. При аналізі фактичного прибутку аудитору необхідно також співставити ідентичність балансових даних про прибуток з його обліком в головній книзі, журналах по рахунку 98 „Податок на прибуток" і по звіту про фінансові результати.

Після перевірки правильності обліку валового прибутку аудитор повинен  перевірити правомірність застосування підприємством пільг щодо податку  на прибуток. Пільги застосовуються тільки в залежності від фактично проведених витрат і вони мають певні обмеження. В зв'язку з цим аудитор повинен дослідити кожен випадок зменшення підприємством оподатковуваного прибутку і встановити його відповідність діючому законодавству.

Податок на додану вартість (ПДВ) – це непрямий податок, який сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт та надання послуг. При проведенні аудиту розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість основною метою перевірки є встановлення повноти нарахування і сплати податку. Для цього аудитору під час перевірки необхідно вирішити наступні завдання:

встановити, чи є підприємство платником податку;

з'ясувати законність застосування пільгового оподаткування;

підтвердити правильність і повноту визначення об'єктів  оподаткування;

переконатись у правильності відображення розрахунків з ПДВ у бухгалтерському обліку і податковій звітності.

В умовах нашої  економіки, що розвивається, та ще не сформованого податкового законодавства, в Україні  на протязі декількох років було прийнято ряд законів та інших нормативно-правових актів з питань обліку податку на додану вартість, що докорінно відрізняються. Це призвело до того, що аудиторам доводилося розглядати декілька підходів до перевірки правильності розрахунків з бюджетом з ПДВ. Проте на сьогоднішній день аудит розрахунків з ПДВ для періоду з 20.12.1992р. по 01.10.1997р. уже не є актуальним, оскільки термін позовної давності по цих податках давно минув. Що ж стосується періодів з 01.10.98р. по 01.04.2001р., та періоду після 01.04.2001р., то варто зазначити, що в першому випадку при проведенні аудиту розрахунків з бюджетом з ПДВ варто керуватись Законом України „Про податок на додану вартість", а в іншому – Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Аудитор в процесі  перевірки підприємства щодо розрахунків  по ПДВ спершу повинен визначити, чи є підприємство платником податку, якими видами діяльності воно займається, а також чи має воно пільги з  оподаткування на додану вартість. Надалі перевіряється правильність визначення і відображення в бухгалтерських документах об'єкта оподаткування та ставок податку. Слід особливу увагу звернути на те, що об'єктом оподаткування є обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), адже від того, наскільки правильно вони визначені, залежатиме достовірність оподатковуваної бази. Також тут значну роль відіграє диференціація обсягів продажу за різними податковими ставками. Отож необхідно окремо виділити реалізацію товарів, які обкладаються податком за ставкою 20%, 0% і не оподатковуються.

При перевірці  слід простежити за повнотою і правильністю, своєчасністю нарахування ПДВ на продаж товарів (робіт, послуг) без оплати, або з частковою оплатою їх вартості, за бартерними операціями, а  також за натуральними виплатами в рахунок оплати праці фізичним особам. В цих випадках аудитор повинен переконатись, що база оподаткування визначалась виходячи з фактичної ціни, але не нижче за звичайну ціну. Згідно з законом датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення таких операцій вважаються будь-яка з подій, що сталась раніше:

дата відвантаження  товарів чи дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг);

дата оприбуткування платником податків товарів чи дата оформлення документів, що засвідчують факт одержання робіт (послуг).

Що ж стосується перевірки законності відшкодування  ПДВ, то тут датою виникнення права  платника податку на податковий кредит вважається перша з наступних:

дата списання коштів з банківського рахунку в  оплату товарів

дата отримання податкової накладної

Аудитор, розраховуючи суми податкового кредиту, повинен  звернути увагу на наступне:

суми ПДВ, сплачені (нараховані) у звітному періоді  у звязку з придбанням основних засобів, включаються до складу податкового  кредиту цього звітного періоду, незалежно від термінів введення в експлуатацію основних фондів;

не включаються  до податкового кредиту суми податку  за операціями з товарами (роботами, послугами), звільненими від оподаткування;

за товари (роботи, послуги), які частково використовуються в оподатковуваних операціях до суми податкового кредиту відносять суми податку в частині використання;

до складу податкового  кредиту не включаються суми податку, сплачені за придбані товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва.

Важливим етапом при проведенні аудиту розрахунків  з бюджетом з ПДВ є перевірка  підтвердження сум, включених до податкового кредиту, первинними документами. Необхідно також зіставити суми ПДВ, вказані в податкових накладних з книгами обліку придбання і продажу товарів (робіт, послуг). Дані книг обліку придбання і продажу товарів мають відповідати аналітичним і синтетичним регістрам бухгалтерського обліку.

Правильність  відображення в бухгалтерському  обліку розрахунків з бюджетом по ПДВ проводиться наступним чином:

порівнюються  дані журналів-ордерів з Головною книгою, а також співставляються  дебетові та кредитові обороти на рахунку 64, показані в обліку та нараховані аудитором;

дані оборотів на рахунку 64, за Головною книгою порівнюються з сумами, зазначеними у декларації по ПДВ;

при виявленні  відхилень чи порушень необхідно  помилки згрупувати і визначити  їх характер: обман чи помилка, суттєвість впливу на кінцеві результати, можливість виправлення. При цьому складається  звіт, де відображені у вигляді таблиць та відомостей усі етапи обліку податку на додану вартість: від первинних документів, журналів-ордерів до декларації.

З метою встановлення правильності складання та своєчасності пред'явлення до податкової інспекції  звітності за видами податків, зборів і обов'язкових платежів, аудитор може використати прослідковування, складання альтернативних розрахунків, перевірку дат пред'явлення та отримання письмових запитів від органів державної податкової інспекції.

Окрім особистого застосування прийомів і способів перевірки, аудитор повинен перевірити результати попередньо проведених перевірок на підприємстві органами державної податкової інспекції з метою встановлення обґрунтованості пред'явлених підприємству фінансових санкцій.

Поточний контроль за фінансовою та господарською діяльністю підприємства здійснює КК “Київавтодор”, в особі спеціаліста відділу контролю та ревізії.

КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва не має внутрішнього аудитора, функції якого частково виконує спеціаліст контрольно-ревізійного відділу корпорації. Тому на підприємстві повинен щорічно проводиться зовнішній аудит із залученням аудиторської фірми, але в зв’язку з відсутністю коштів на його проведення кожні два роки перевірка здійсноється тільки корпорацією.

Перед початком перевірки ревізор формує загальний план ревізії, що служить основою для підготовки програми ревізії. Він передбачає визначення терміну проведення ревізії, складання графіка проведення ревізії, зазначення дати надання письмової інформації про результати ревізії й довдки про проведену перевірку.

Пропозиції ревізора, оформлені довідкою перевірки (Додаток), підприємству КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва після здійснення ревізії полягають в наступному: переглянути облікову політику, зокрема щодо розрахунків за податками і платежами; оформляти наявні документи на підприємстві відповідно до вимог; внести зміни стосовно форм облікових реєстрів; оновити документальну базу бухгалтерського програмного забезпечення; деталізувати графік документообігу на підприємстві; розробити посадові інструкції для працівників бухгалтерії; запровадити ведення податкового обліку та документальне його оформлення на підприємстві як одну з підсистем бухгалтерського обліку, організувати оперативний контроль за веденням податкового обліку.

 

Висновки до розділу ІІІ

 

Практика аналізу  оподатковування підприємств показала ефективність проведення так званої структуризації податків, в результаті якої формується всебічна інформація про кожний податок і визначення на цій основі можливості скорочення податкового навантаження.

Аналіз податкового  навантаження на КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва було проведено на основі таких показників: частка податкових платежів у доході від реалізації продукції; відношення всіх податків, що сплачуються підприємством, до суми витрат; відношення всіх податків, що сплачуються підприємством, до його чистого прибутку.

У сучасних умовах господарювання гостро постала проблема сплати податків, розмір яких іноді  дорівнює загальному прибутку підприємства. Тому важливим аспектом діяльності кожного підприємства є оптимізації його податкового середовища.

КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва має можливість використати наступні прийоми податкової оптимізації: використання «пробілів» законодавства; застосування податкових пільг; правильне формування облікової політики; зміна строку сплати податків; правильне укладання договорів.

Передумовою ефективного  розвитку будь-якого вітчизняного підприємства, незалежно від форми власності, є функціонування системи внутрішнього контролю.

Відповідно  до Статуту КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва органами управління та контролю на підприємстві є: Київська міська державна адміністрація.

Поточний контроль за фінансовою та господарською діяльністю підприємства здійснює КК “Київавтодор”, в особі спеціаліста відділу контролю та ревізії.

З наведеного вище видно, що КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва не має внутрішнього аудитора, функції якого частково виконує спеціаліст контрольно-ревізійного відділу корпорації. Тому на підприємстві повинен щорічно проводиться зовнішній аудит із залученням аудиторської фірми, але в зв’язку з відсутністю коштів на його проведення кожні два роки перевірка здійсноється тільки корпорацією.

Перед початком перевірки ревізор формує загальний план ревізії, що служить основою для підготовки програми ревізії. Він передбачає визначення терміну проведення ревізії, складання графіка проведення ревізії, зазначення дати надання письмової інформації про результати ревізії й довдки про проведену перевірку.

Пропозиції ревізора підприємству КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва після здійснення ревізії полягають в наступному: переглянути облікову політику, зокрема щодо розрахунків за податками і платежами; оформляти наявні документи на підприємстві відповідно до вимог; внести зміни стосовно форм облікових реєстрів; оновити документальну базу бухгалтерського програмного забезпечення; деталізувати графік документообігу на підприємстві; розробити посадові інструкції для працівників бухгалтерії; запровадити ведення податкового обліку та документальне його оформлення на підприємстві як одну з підсистем бухгалтерського обліку, організувати оперативний контроль за веденням податкового обліку.