Бугалтерський облік

Розділ I заповнюється за даними відомостей № 12 1 15 в розрізі  кореспондуючих рахунків. Тут визначається вся сума затрат звітного місяця.

У розділі II робиться розрахунок затрат на виробництво за економічними елементами з коригуванням внутрішньозаводського обороту (внутрішнього обороту підприємства).

У розділі III складається  розрахунок собівартості товарної продукції  за статтями калькуляції. Тут показуються  залишки незавершеного виробництва на початок і кінець місяця, окремо фактична собівартість продукції основного та допоміжного виробництв, а також фактична собівартість усієї товарної продукції.

Відомість 15 ведеться по обліку загальногосподарських витрат, витрат майбутніх періодів, резерву наступних витрат і платежів та позавиробничих витрат.

2.3 Розрахунок витрат  за техніко-економічними факторами  (умовами)

Собівартість продуктів  річних та квартальних планів визначається на основі розрахунків техніко-економічних факторів (умов), спричинених розвитком виробництва, зміно» структури продукції, інвестиціями в оновлення основних фондів, впровадженням нових технологій, змінами в організації виробництва та умовами матеріально-технічного забезпечення

Під факторами розуміють технічні, економічні та інші причини у виробничо-господарській діяльності підприємства, наслідком яких є зміна абсолютної величини чи рівня витрат на виробництво одиниці продукції. За допомогою економічних розрахунків дається кількісна оцінка впливу різних факторів на зміну рівня витрат, що склався в базовому році та величина витрат у планованому періоді.

Розрахунок собівартості за техніко-економічними факторами (умовами) здійснюється в такій послідовності:

а) розраховується собівартість товарної продукції планового  року виходячи з планового рівня витрат базового року. При цьому з обсягу товарної продукції планованого року у вартісному виразі віднімається та її частина, приріст якої не пов'язаний із збільшенням фізичного обсягу продукції або витрат на виготовлення (приріст обсягу продукції, спричинений підвищенням середніх цін на продукцію, зростанням її випуску за рахунок поліпшення якості сировини, повнішим використанням комплексної сировини, одержанням продуктів з відходів без їх додаткової обробки). Базовим рівнем витрат є планові витрати року, що передує планованому:

б) розраховується зміна собівартості продукції (економія, перевитрати) у планованому році, зумовлена впливом техніко-економічних  факторів. У розрахунках визначається вплив на величину і рівень витрат зміни виробничо-технічних та інших умов у планованому році порівняно з умовами, прийнятими в розрахунках базового року. Собівартість може визначатися в цілому або за структурою витрат - за статтями, елементами;

в) від собівартості товарної продукції, розрахованої за рівнем витрат базового року, віднімається загальна сума (за всіма факторами) та визначається собівартість товарної продукції в цінах базового року та умовах планованого року;

г) визначається рівень витрат на один карбованець товарної продукції в планованому році та його зміна до витрат базового року;

д) вплив зміни  цін на ресурси, що використовуються, та на продукцію, що виготовляється, в планованому році порівняно з базовим розглядаються як окремі фактори.

Якщо ціна на продукцію, що виготовляється, змінюється, сума зміни цін додається або віднімається від вартості товарної продукції в цінах базового періоду.

Зазначені суми зміни  цін на сировину, матеріали, паливо, енергію, тарифів на перевезення  та послуги, зміни норм амортизаційних відрахувань, сум витрат на оплату праці, норм відрахувань на соціальні заходи та інших умов, що впливають на рівень і склад собівартості порівняно з базовим періодом, також відповідно додаються або віднімаються від собівартості базового року.

З урахуванням цих змін визначаються обсяг товарної продукції, її собівартість, а також рівень витрат на один карбованець товарної продукції за цінами та умовами планованого періоду.

Під час проведення класифікації техніко-економічних факторів враховуються такі вимоги:

єдність принципу класифікації, що базується на умовах виробництва, що спричинили зміни витрат;

виділення істотних, повторюваних, закономірних зв'язків  між умовами та витратами виробництва;

розмежування факторів за їх безпосереднім зв'язком з  витратами та виключення можливості повторного обліку витрат за різними факторами;

поділ факторів, що обумовлюють зміни змінних та постійних витрат, абсолютної величини та відносного рівня витрат.

З урахуванням зазначених вимог розроблено таку типову класифікацію факторів: зміна обсягу виробництва; зміна відносних розмірів амортизаційних відрахувань; зміна структури (номенклатури та асортименту) продукції, у тому числі за рахунок конверсії; зміна технічного рівня виробництва; зміна організації виробництва та умов праці; зміна природних умов та способів видобутку корисних копалин; інші фактори.

На підприємствах перелік факторів може змінюватись і доповнюватися з урахуванням специфіки та умов виробництва

Перелік факторів повинен  бути досить повним, охоплювати всю сукупність умов, що спричинили зміни витрат, які формують собівартість продукції, випадкові причини та фактори, що істотно не впливають на величину витрат до переліку не вносяться.

Зміна обсягу виробництва  спричиняє відносну зміну величини постійних витрат на одиницю (на один карбованець) продукції. Величина постійних  витрат, що залишаються незмінними для певного виробництва (що містить зміни обсягу продукції протягом року), визначається в результаті докладного аналізу витрат. Частина витрат може змінюватися протягом року, але не пропорційно до зростання обсягу продукції. Такі витрати приводяться до умовно-постійних витрату які визначаються за формулою

Суб=Сп-(Сп/Трх100). (1)

де Суб - сума приведених умовно-постійних витрат базового року,

Сп - приріст витрат базового року, що змінюються непропорційно до зростання обсягу продукції, пов'язаний із збільшенням обсягів виробництва,

Тр - темп зростання обсягу виробництва в базовому році. у відсотках

Приріст витрат і обсягу виробництва визначається без нових виробництв, що впроваджуються протягом року

Відносна економія умовно-постійних витрат визначається за формулою

Еуп=ТіхСуб/100 (2)

де Еуп - економія умовно-постійних витрат,

Ті - темп приросту товарної продукції в планованому  році порівняно з базовим роком, у відсотках,

Суб - сума приведених умовно-постійних витрат базового року

Зміна відносних  розмірів амортизаційних відрахувань, пов'язаних як із змінами величини основних фондів, що використовуються, так із зростанням (чи зниженням) обсягу виробництва До розрахунку включаються діючі на початок року та заново введені основні фонди, крім тієї їх частини, що враховується в розрахунках введення нових потужностей та в розрахунках комплексного впливу нової техніки. Введення основних фондів визначається планами інвестицій та строками їх виконання. При цьому капітальні вкладення поділяються: на спрямовані на розширення та на оновлення фондів.

Капітальні вкладення, спрямовані на оновлення фондів, визначають основну частину їх вибуття з  експлуатації, до якої додається зайве  устаткування, що підлягає реалізації або списанню. Розрахунок включає як абсолютні зміни сум амортизаційних відрахувань, так і відносні зміни їх величини на один карбованець продукції

Цей розрахунок визначається за формулою

Еа=(Ап/Тп Аб/Тб)хТпхК, (3)

де Еа - зміна  суми амортизаційних відрахувань,

Ап і Аб - сума амортизаційних відрахувань у планованому і базовому роках,

Тп і Тб - обсяг  товарної продукції у планованому  і базовому роках,

К - коефіцієнт, який враховує величину амортизаційних відрахувань, що відносяться до собівартості продукції  в базовому році

Зміна структури (номенклатури та асортименту) продукції є одним з найважливіших факторів зміни рівня витрат у багатономенклатурному виробництві.

Під зміною структури продукції розуміють зміну питомої ваги окремих її видів у загальному обсязі виробництва, пов'язану з освоєнням нових та припиненням виробництва застарілих виробів, з неоднаковими темпами зростання випуску різних видів продукції, а також з конверсією воєнного виробництва. Розрахунок здійснюється для всіх виробів. Номенклатура виробів, за якою складаються планові калькуляції, відповідає номенклатурі плану виробництва.

Коли номенклатура виробів, що виготовляються, велика, однорідна  продукція об'єднується в укрупнені  позиції номенклатури, при цьому ціна і собівартість одиниці кожного виду продукції визначаються як середньозважені величини відповідних показників усіх типосорторозмірів виробів, включених в укрупнену позицію номенклатури.

Для базового та планованого періодів ціни та собівартість окремих видів продукції приймаються незмінними. Вплив конверсії воєнного виробництва на структурні зміни продукції розраховується за видами приймання.

Собівартість виробів  визначається на основі калькуляції. При  цьому із собівартості продукції  виключаються витрати, пов'язані з  підготовкою та освоєнням виробництва продукції Вплив зміни структури продукції розраховується на підставі показників зміни витрат за такими статтями калькуляції матеріальні витрати, витрати на оплату праці з відрахуваннями на державне соціальне страхування та обов'язкові страхові внески до Пенсійного фонду (соціальне страхування), витрати на утримання та експлуатацію устаткування, інші виробничі витрати, позавиробничі (комерційні) витрати.

Вплив структурних  змін у складі продукції на собівартість визначається за формулою:

де Ес - відносне зменшення (збільшення) витрат внаслідок  структурних змін у складі продукції, у відсотках.

Сб - витрати на один карбованець продукції кожного виду.

Тп і Тб - товарна  продукція кожного виду відповідно в планованому та базовому роках,

і - кількість видів  продукції, і = 1, 2, 3, 4, 5, n

Зміна технічного рівня виробництва виявляється в економії матеріальних та трудових витрат за напрямами

впровадження нової  та удосконалення технології, що застосовується, механізації та автоматизації виробничих процесів,

розширення масштабів  застосування нової техніки, застосування нових видів сировини і матеріалів та поліпшення їх використання, зниження трудомісткості продукції,

підвищення якості та удосконалення конструкцій і технічних характеристик виробів.

У розрахунках плану  собівартості враховується прямий ефект  застосування нової техніки, що виявляється  в зниженні технологічної трудо-, матеріало , енергомісткості та інших змінних витрат на виробництво. Під економією від підвищення технічного рівня виробництва розуміють пряме абсолютне зниження витрат на одиницю продукції чи планований обсяг робіт. При цьому в розрахунок не включаються:

відносна економія, що утворюється за рахунок збільшення обсягу виробництва (враховується в  розрахунках скорочення умовно постійних  витрат),

економія від  використання нової техніки на заново введених виробництвах та об'єктах, яка враховується за одним з напрямів зміни організації виробництва та умов праці,

економія від  виробництва нових видів продукції, що враховується в розрахунках обсягу продукції у вартісному виразі та в розрахунках зміни структури продукції.

Розрахунок економії від підвищення технічного рівня виробництва базується на розрахунках економічної ефективності заходів, що здійснюються. Плани впровадження нової техніки містять деякі з цих заходів. Розрахунок проводиться виходячи з витрат на нову техніку (які передбачаються в кошторисах на використання коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства, включаючи кредити банку на ці цілі, та середньої окупності витрат (в частині економії від зниження собівартості), що визначається розрахунком за минулий час

Якщо на підприємстві розроблено конкретну програму технічного переоснащення з розрахунками витрат та економічного ефекту, цей ефект слід враховувати, окремо виділяючи відповідну частину витрат із загальних асигнувань на розвиток техніки. Річний економічний ефект враховується в розрахунках плану в частині, що одержана з моменту впровадження заходу до кінця року, виходячи або з обсягу робіт на цей період; або з частки річної економії, що припадає на календарний період часу від початку впровадження заходів до кінця року. Водночас у розрахунках за напрямом «Розширення масштабів застосування нової техніки» окремо обчислюється різниця між річною та врахованою в плані економією внаслідок впровадження заходів у базовому році від розширення масштабів робіт за всіма іншими заходами, витрати на які були проведені раніше

Сума економії від  впровадження технічних заходів  визначається за формулою:

Епв=Сс-Сн (5)

де Епв - економія поточних витрат:

Сс - поточні витрати  на річний обсяг виробництва продукції (робіт, послуг) до впровадження технічних заходів;

Сн - поточні витрати  на річний обсяг виробництва продукції (робіт, послуг) після впровадження технічних заходів.

У розрахунках за напрямом «Застосування нових видів  сировини і матеріалів та поліпшення їх використання» враховується економія, одержана в результаті здійснення заходів раціонального використання сировини та матеріалів, що не відображені в розрахунках за названими вище напрямами, в тому числі:

— поліпшення використання природної сировини шляхом зменшення  її втрат під час первинної обробки, а також повнішого добування корисних компонентів у процесі використання комплексної сировини;

— поліпшення використання сировини у виробництві (поліпшення розкрою, зниження припусків на обробку, впровадження нових рецептур, компонентів тощо);

— застосування замінників, економічних профілів прокату металу тощо;

— повніше використання відходів сировини та матеріалів у виробництві, вторинного тепла, впровадження безвідходних технологій.

Вихідними даними для  розрахунків за цим напрямом с  норми витрат матеріальних ресурсів, що періодично переглядаються, та план заходів щодо ресурсозбереження.

Економія від  зниження матеріальних витрат визначається за формулою:

Ем=(НоЦо-НіЦі)хКі, (6)

де Ем - економія від зменшення матеріальних витрат:

Но і Ні - норма  витрат сировини, матеріалів, палива, енергії  на одиницю продукції відповідно до і після впровадження заходів;

Цо і Ці - ціна натуральної одиниці сировини, матеріалів, палива, енергії відповідно до і після впровадження заходів;

Кі- кількість одиниць  продукції, що випускається з початку впровадження заходів до кінця планованого року.