Аудит виробничих запасів ВАТ «Одесхарчокомбінат

       При  проведенні  інвентаризації  на  ВАТ «Одесхарчокомбінат» за період  з 01.01.2009 по 31.12.2009 р   аудитор   вирішив перевірити первинні  документи попередньої інвентаризації  за період з 01.01.08 по 01.07.08, та  виявив, що відсутній підпис на  документі «Інвентаризаційний опис»  матеріально – відповідальної  особи, який має свідчить про те, що інвентаризація проводилася в її присутності, а також, що всі включені в опис цінності знаходяться на її відповідальному зберіганні. Це порушує Наказ про облікову політику підприємства та являється суттєвим порушенням. Виключення з цього правила може бути зроблено тільки в тому випадку, коли така присутність матеріально відповідальної особи під час інвентаризації фізично не можлива, наприклад, у результаті її смерті або важкої хвороби.

    

 

 

 

 

 

  5.2 Оцінка нормування витрат матеріалів

   Оборотні фонди підприємства належать до нормованих. Визначення потреби підприємства в сировині та інших видах матеріальних ресурсів здійснюється за певними нормами їхніх витрат.

  Норми оборотних фондів характеризують мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей на підприємстві і розраховують у днях запасу, нормах запасу, гривнях на розрахункову одиницю.

  Норма витрат – гранично допустима величина витрати на виготовлення продукції за умов конкретного виробництва з урахуванням застосування найпрогресивнішої технології та сировини (матеріалів) найвищого ґатунку.

Норми класифікуються за наступними ознаками:

А) за призначенням:

-       норми витрат сировини;

-       норми витрат матеріалів;

-       норми витрат енергії;

-       норми витрат палива.

Б) масштабом дії                         

-  групові (на однакові види продукції);                          

-  індивідуальні.

В) періодом дії                         

-  річні (для поточного планування);                         

-  перспективні.

Г) ступенем деталізації об’єктів нормування (вузла та вироби в цілому)

Д) ступенем деталізації нормованих ресурсів

- специфіковані (на види ресурсів  з конкретними     

 параметрами);

- зведені (на види ресурсів  за звуженою номенклатурою). 

 

Оборотні фонди нормують наступними методами:

1.     Аналітично-розрахунковий метод.

Він базується на глибокому аналізі  та техніко-економічному обґрунтуванні  всіх елементів норми з використанням  найновіших досягнень техніки і  технології виробництва

2.     Дослідно-лабораторний метод.

Норми витрат визначають з допомогою  проведення низки дослідів і досліджень. Його використовують для нормування витрати допоміжних матеріалів та інструменту.

3.     Звітно-статистичний метод.

     Його суть полягає у встановленні норм витрат, виходячи зі звітних даних про фактичне витрачання ресурсів за минулі роки та очікуваного (можливого) певного зниження норм у наступні роки. Його застосування допускається тільки як виняток – для орієнтованих розрахунків, а також у процесі нормування витрат малоцінних і таких, що їх рідко використовують, матеріалів.

Слід приступити до перевірки правильності проведення заліків залишків і нестач внаслідок  пересортиці.

Взаємозалік надлишків та нестач внаслідок пересортиці можна  здійснювати тільки відносно виробничих запасів однакового найменування або  схожих зовні, чи упакованих в тотожній кількості в одній тарі за умови, що лишки і нестачі виникли  протягом одного й того ж перевірного  періоду з однієї і тієї ж матеріально  відповідальної особи. Про допущену пересортицю матеріально відповідальна  особа повинна дати докладні пояснення.

Остаточні розходження між  фактичною наявністю виробничих запасів і даними бухгалтерського  обліку, встановленими під час  інвентаризації, регулюються підприємством  у такому порядку:

- матеріальні цінності  та інше майно, що виявилися  у надлишку, підлягають оприбуткуванню  та заражуванню на результати  фінансово-господарської діяльності  підприємства;

- збиток цінностей у  межах затверджених норм списується  за рішенням керівника на витрати  втробництва. Норми природного  збитку можуть застосовуватися  лише в разі виявлення фактичних  нестач та після заліку нестачі  цінностей надлишками з пересортиці.  У разі відсутності затверджених  норм убутку розглядається як  понаднормова нестача;

 

- понаднормові витрати  і нестачі цінностей в разі, коли винуватців не встановлено  або у стягненні з винних  осіб відмовлено судом, зараховуються  на збитки;

- решта понаднормових  нестач матеріалів, а також втрати  від псування запасів відносяться  на конкретних винних осіб. Сума  збитків, які мають бути відшкодовані  винними особами, розраховується  за формулою:

Рз = [(Бв – А) * Іінф + ПДВ + Азб] * 2,

де Рз – розмір збитків, грн;

     Бв – балансова  вартість на момент встановлення  факту нестачі, знищення                           (псування) виробничих запасів,грн;

     А – амортизаціні  відрахування, грн;

     Іінф – загальний  індекс інфляції, який розрахлвується  на підставі щомісячно визначених  Мінстатом індексів інфляції;

     ПДВ – розмір  податку на додану вартість,грн;

     Азб – розмір  акцизного збору, грн.

У разі нестачі запасів, які  підлягають списанню на витрати в  міру відпуску їх на виробництво та обліковуються лише у кількісному  виразі, розмір збитків аудитор визначає, виходячи з ринкових цін на аналогічні запаси, зменшених пропорційно до фактичного зносу, але не менше, ніж  на 50% ринкової ціни.

Якщо рішення керівника  підприємства щодо врегулювання інвентаризаційних  відмінностей є неправомірним, наприклад, згідно з нормативними документами  нестачі слід було б віднести на рахунок винних осіб, а віднесено  на рахунок прибутку, то аудитор  повинен зробити відповідний  запис у робочому документі.

         У нашому випадку була проведена  інвентаризація виробничих запасів,  яка не виявила розбіжностей  між даними бухгалтерського обліку  та даними аудитора .

Шляхом зіставлення даних  регістрів бухгалтерського обліку та звітності на 31.12.2008р. та 01.01.2009р. впевнилися в тому, що сальдо рахунку 20 коректно перенесено з попереднього періоду. Відхилень не має.

При перевірці бухгалтерського  обліку надходження виробничих запасів  слід перевірити бухгалтерські записи, які робляться наступним чином:

Д 20 К 631; Д 641 К 631 – надійшли матеріали від постачальника  на суму разом з НДС;

Д 631 К 311 – відображена  оплата матеріалів.

Усі операції надходження  матеріалів на підприємство повинні  бути оформлені первинними документами.

Можливі такі напрями надходження  запасів на підприємство :

· придбання у постачальника;

· придбання підзвітними  особами за готівку;

· виготовлення на даному підприємстві;

· безкоштовне отримання;

· від ліквідації основних засобів та малоцінних необоротних  активів;

· виявлення надлишків  при проведенні інвентаризації;

· обмін на подібні та неподібні активи;

· інші напрями.

       Придбання  виробничих матеріалів планується  підприємством. Для цього укладаються  договори постачання, у яких визначається  кількість, ціна та якість товарно-матеріальних  цінностей, що надійдуть на  підприємство, а також терміни  завезення кожної партії матеріальних  цінностей. При виборі постачальників  підприємство повинне врахувати:  ціну матеріалів, достатній обсяг їх постачання (що залежить від потужностей постачальників), якість матеріалів, надійність постачальників, сума транспортних витрат на перевезення та складування запасів, можливості отримання знижок при придбанні великих партій запасів та можливість відстрочення оплати на них. Можливі інші напрями надходження запасів, розглянуті вище.

Матеріали, що надходять  на склад, ретельно перевіряють, встановлюють відповідність їх якості, кількості, асортименту, умовам поставок і супровідним  документам. Якщо не виявлено розходжень, матеріали приймають.

На склади також можуть надходити запаси із своїх цехів - це продукція власного виготовлення і зайві одержані й невикористані  матеріали, а також матеріали, одержані від ліквідації основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, браку  у виробництві та відходи. Ці матеріали  оприбутковують на склади за допомогою  накладної.

Для відображення запасів  як об’єктів бухгалтерського обліку Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств  і організацій.

У рамках проведення аналізу  операцій з надходження виробничих запасів аудитором було проведено  ряд аналітичних процедур:

1. Оцінка правильності відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій . Можна зробити висновок, що на підприємстві правильно та без відхилень відображаються господарські операції у бухгалтерському обліку.
2. Оцінка правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з виробничими запасами . По отриманих даних розходжень також не було виявлено.
3. Перевірка правильності нарахування ПДВ (додаток 25). По отриманих даних було складено робочий  документ, де видно, що бухгалтер помилився в правильності відображення ПДВ та завищив суму  на 102 грн. Що не суттєво вплинуло на фінансові результати в кінці періоду.
4. Оцінка правильності вартості запасів, придбаних за рахунок не грошових форм розрахунків (додаток 26) виявила відхилення в сумі 100 грн.. Бухгалтер не вірно відобразила вартість матеріалів і на витрати віднесла завищену суму. Однак, ця сума не призвела до порушення звітності підприємства. Бухгалтеру слід бути обачнішим, щоб запобігти суттєвих помилок.
5. Перевірка наявності документів з надходження матеріалів виявила відхилення знайшлися по 2 операціям. Перше: партія листя чаю надійшла 27.07.09 по прибутковому ордеру, в Акті про приймання зазначено 28.07.09, а рахунок-фактуру виписано 29.07.09. Друге: усі документи з надходження кавових зерен виписані 15.09.09, а прибутковий ордер – 18.09.09. Це дає підстави вважати, що документи складаються не під час надходження і надалі це може спричинити недоліки при складанні звітності.
6. Перевірка рахунків-фактур також істотних розбіжностей не виявила.

 

    

 

 

 

 

 

 

 

5.3. Перевірка збереження виробничих запасів

Необхідними умовами збереження запасів є правильна організація  складського господарства на підприємстві, а також забезпечення необхідними  кадрами служб матеріально-технічного постачання та збуту продукції.          

Необхідно перевірити стан складських приміщень, оснащення місць  зберігання цінностей вагами, мірною тарою та іншими вимірювальними приладами. Склади мають бути оснащені стелажами  та іншими пристроями для збереження матеріалів.

Як свідчить практика, основними  причинами нестач і розкрадань запасів  є:

- відсутність у ряді  виробництв технічно обгрунтованих  норм витрат сировини та матеріалів;

- списання матеріалів  на виробництво за завищеними  нормами  або заміна дорогої  сировини більш дешевою без  відображення цього у бухгалтерському  обліку;

- застосування невиправдано високих норм природного збитку та виробничих витрат;

- приймання та відпуск  матеріалів без зважування, обміру, перерахування і технічних випробувань  якості;

- недостатня відповідальність  посадових осіб за своєчасне  і правильне складання первинної  документації щодо витрат матеріалів;

- нечітка організація  оперативного обліку руху вузлів  та напівфабрикатів у виробничому  процесі;

- незадовільний стан бухгалтерського  обліку та внутрішньогосподарського  контролю.

У ході аудиту необхідно  перевірити існування у відділі  кадрів підприємства документації з  питань підбору, прийому на роботу та звільнення матеріально-відповідальних осіб (зав. складами, експедиторів тощо). За даними трудових книжок та особових справ необхідно встановити, чи не призначаються на ці посади особи, які  мають непогашені судимості за корисливі  злочини, чи погоджувалось їх призначення  з головним бухгалтером підприємства. Далі слід встановити, чи укладені з  такими працівниками письмові договори про повну матеріальну відповідальність.

 Договори про повну  матеріальну відповідальність, згідно зі статтею 135-1 КЗпП, мають бути укладені з усіма працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані із зберіганням, обробленням, продажем, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт може бути визначено у колективному договорі.