Аудит праці та її оплати в тваринництві» на прикладі СТОВ «Лісове»

        III. Підсумкова частина, яка, по  суті, містить думку аудитора  про перевірену фінансову звітність  (Audit opinion) і яку зазвичай називають  аудиторським висновком, якщо  вона оформлена окремим офіційним  документом, тобто засвідченим підписом і печаткою аудитора (аудиторської фірми).

        За структурою аудиторський висновок  має такі елементи:

     - Заголовок документа (назва документа,  посилання на те, що він складений  незалежним аудитором, назва клієнта  та користувачів висновку).

     - Вступ (перелік фінансової звітності, яка перевірена, та період діяльності, охоплений цією звітністю; вказівки про те, що за фінансову звітність несе повну відповідальність керівництво підприємства-клієнта, а аудитор несе відповідальність за свою думку про цю звітність).

     - Масштаб перевірки — опис масштабу  аудиту, змісту проведених робіт,  методів і підходів, використаних  аудитором під час перевірки  відповідно до законодавства  та нормативів аудиту; вказівки  на те, що аудиторську перевірку  сплановано і проведено з достатнім рівнем впевненості, що у фінансовій звітності немає суттєвих помилок.

     - Думка аудитора про перевірену  фінансову звітність.

     - Дата, підпис, адреса аудиторів.

     - Детальна структура аудиторських  висновків розглядатиметься на  практичних заняттях за видами  висновків.

        Аудиторські висновки бувають  чотирьох видів:

        1) безумовний (позитивний) — коли  аудитори отримали всю необхідну  інформацію для перевірки фінансової  звітності і ця інформація  відображає реальний стан речей,  а фінансова звітність складена  з дотриманням бухгалтерських принципів та облікової політики і не містить в собі суперечностей щодо змісту, а також складена за встановленою формою;

        2) умовний (із застереженням) —  коли в аудитора є непевність  через обмеження в його роботі, недостатність інформації чи коли наслідки якихось ситуаційних обставин неможливо точно спрогнозувати або незгода аудитора з певними діями клієнта в галузі облікової політики (недотримання чинного законодавства, неприйняття застосування систем бухобліку і фінзвітності та ін.) У даному випадку аудиторський висновок буде умовно-позитивним, якщо непевність або незгода аудитора є не суттєвою (не фундаментальною);

        3) негативний висновок — коли  непевність або незгода є фундаментальними;

        4) відмова від надання висновку  оформляється документом у разі неможливості на підставі отриманої інформації (доказів) сформулювати думку про фінансову звітність підприємства.

 
 
 
 

3.2.Надання  аудиторського висновку

     Аудиторський  висновок (додаток Л) є офіційним документом аудитора,  
в якому він висловлює свою думку про перевірену фінансову звітність. Ця думка є результатом вивчення і оцінки висновків, зроблених на основі одержаних аудиторських доказів.

     У процесі вивчення і оцінки висновків  аудитор повинен визначити, чи підготовлено фінансову звітність відповідно до встановлених вимог (МСБО, МСА, П(С)БО, ННА, вимог законодавства України).

     Аудиторський  висновок повинен містити чітко  сформульовану думку автора (у письмовій формі) про перевірену фінансову звітність у цілому.

     Основні елементи аудиторського висновку: назва (у ній термін «незалежний аудитор» є обов’язковим); адресат (кому спрямовано, найменування суб’єкта перевірки); вступ (опис перевіреної фінансової звітності, положення про відповідальність керівництва суб’єкта аудиту та аудитора); розділ (параграф), в якому описується зміст та обсяг (масштаб) перевірки (посилання на МСА або ННА, практику; опис (зміст) виконаної аудитором роботи); розділ, в якому висловлено думку аудитора про перевірену фінансову звітність; дата видачі аудиторського висновку; адреса аудитора; підпис аудитора.

     Аудиторський  висновок може складатися за стандартною  і модифікованою формами (рис. 3.2). Для стандартної форми необхідна і достатня наявність перелічених основних елементів. Аудиторський висновок за модифікованою формою передбачає наявність перелічених основних елементів та додаткового розділу, в якому даються пояснення, що можуть впливати на думку аудитора щодо перевіреної фінансової звітності. Від характеру такого пояснення залежить вид модифікованого аудиторського висновку.

 

     

     Рис. 3.2. Аудиторський висновок

 

     Вид аудиторського висновку залежить від  думки, яку висловлює в ньому аудитор щодо перевіреної фінансової звітності. Такою думкою може бути: безумовно-позитивна думка; умовно-позитивна думка; негативна думка; відмова від формулювання (висловлення) думки.

     Безумовно-позитивна  думка повинна формулюватися  тоді, коли аудитор приходить до висновку, що фінансову звітність підготовлено і подано достовірно і об’єктивно в усіх суттєвих аспектах.

     Згідно  з ННА 26 для формулювання безумовно-позитивної думки і видачі позитивного висновку необхідно, щоб, на думку аудитора, було виконано такі умови: аудитор одержав усю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудиту; надана інформація була достатньою для відображення реального стану справ на підприємстві; є адекватні і достовірні дані з усіх суттєвих питань; фінансову документацію підготовлено відповідно до прийнятої на підприємстві системи обліку, яка відповідає вимогам українського законодавства; фінансову звітність складено на основі дійсних облікових даних, і вона не містить суттєвих протиріч; фінансову звітність складено належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку; стан бухгалтерського обліку і фінансової звітності відповідає законодавчим і нормативним вимогам.

     Модифікований аудиторський висновок з безумовно-позитивною думкою аудитора надається у випадку, якщо додатковий розділ містить пояснення стосовно чинників, які не впливають на думку аудитора. Наявність додаткового розділу є обов’язковою, якщо ці чинники впливають на перевірену фінансову звітність.

     Аудитор також може включити додатковий розділ у висновок, якщо чинники, розкриті в ньому, не впливають на фінансову звітність, але є незгода з керівництвом стосовно іншої  інформації в документі, який містить перевірену фінансову звітність або встановлені законодавством додаткові обов’язки стосовно фінансової звітності. Прикладом останнього можуть бути вимоги Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку стосовно аудиту фінансової звітності акціонерних товариств, згідно з якими аудитор повинен провести, крім аудиту фінансової звітності, аналіз фінансового стану акціонерного товариства.

     Модифікований аудиторський висновок має місце  і у випадках, коли аудитор не може висловити безумовно-позитивну думку, інакше кажучи, існують чинники, які впливають на думку аудитора.

     Такими  чинниками є: обмеження обсягу роботи аудитора; незгода з керівництвом стосовно припустимості обраної  облікової політики, методу її застосування або достатності відомостей, які розкрито в фінансовій звітності.

     Обмеження обсягу роботи аудитора стає причиною невпевненості аудитора з окремих питань або в цілому.

     Вид аудиторського висновку в даному разі залежатиме від  
рівня невпевненості та незгоди. Згідно з ННА 26 існує два рівні невпевненості — фундаментальна і нефундаментальна.

     Умовно-позитивна  думка (умовно-позитивний висновок) має  місце у випадках, коли обмеження  обсягів та незгода з керівництвом не настільки суттєві і глибокі, щоб висловити негативну думку або відмовитись від висловлення (результат нефундаментальної невпевненості та незгоди).

     Відмова від висловлення думки має  місце, якщо обмеження обсягу роботи аудитора настільки суттєві і  глибокі, що аудитор не в змозі  одержати достатні та належні аудиторські докази і, таким чином, висловити свою думку про фінансову звітність (результат фундаментальної невпевненості).

     Негативна думка (негативний висновок) висловлюється,  
якщо вплив будь-якої незгоди з керівництвом настільки суттєві 
і глибокі для фінансової звітності, що, на думку аудитора, недостатньо модифікувати висновок, щоб розкрити характер фінансової звітності, яка може ввести в оману користувачів або є неповною (результат фундаментальної незгоди).

     У разі висловлення думки, яка відрізняється  від безумовно-позитивної, аудитор у додатковому розділі повинен описати всі істотні причини і, по можливості, дати кількісну характеристику ймовірного впливу на фінансову звітність.

     Після проведення аудиту на прикінцевому його етапі підсумкові документи, оформлені згідно з нормативними вимогами та умовами договору, передаються замовнику аудиту за актом приймання-передачі. Датою видачі аудиторського висновку та інших підсумкових документів є дата передачі їх замовнику.

     При проведенні обов’язкового аудиту аудитор повинен попередити замовника про необхідність і терміни передачі його за місцем вимоги (до податкових органів та іншим користувачам).

     Один  екземпляр підсумкових документів залишається в аудитора і зберігається ним аналогічно робочим документам.

 
 
 

ВИСНОВКИ

     Аудит у сфері праці - це система заходів  зі збору інформації, її аналізу  й оцінки на цій основі ефективності діяльності підприємства з організації  праці та її оплати. Об’єктом аудиту є трудовий колектив, персонал підприємства та розрахунки з ним, його діяльність. З метою аудиту персонал підприємства і його праця представляються у вигляді системи показників, що дозволяють охарактеризувати: результативність, ефективність функціонування трудового колективу; ефективність систем оплати праці; результативність організації робочих місць, розподілу робіт; ефективність використання робочого часу та ін.

     У тваринництві праця організується  таким чином: поголів'я худоби закріплюється  за окремими тваринниками або за відповідною  бригадою, ланкою чи фермою. Залежно  від форми організації праці застосовуються індивідуальна або колективна оплата праці, преміювання. Нараховується оплата за натуральними показниками, тобто за живою вагою худоби, за одержання приплоду, а також одержання яєць птахофермами, меду пасіками, надою молока на фермах і т. ін. Норми обслуговування визначаються згідно з Правилами нормування праці. При цьому повинно враховуватися раціональне використання кормів, конкретні умови праці, добросовісне ставлення до виконання своїх обов'язків, безперервний стаж роботи.

     Мета  аудиту оплати праці в тваринництві — встановити дотримання підприємством чинного законодавства з оплати праці та правильність відображення господарських операцій в обліку.

     Завдання  аудиту оплати праці в тваринництві — встановити: ефективність внутрішнього контролю витрат на оплату праці; обґрунтованість техніко-економічних показників сільськогосподарського підприємства; правильність розрахунків виробітку за виконані роботи та надані послуги та їх відображення в обліку; правильність визначення обсягу робіт (наявність фактів приписок робіт); обґрунтованість виплат заробітної плати за трудовими угодами та достовірність відображення в обліку; правильність укладання трудових угод; обґрунтованість розмірів додаткової оплати та премій; дотримання встановленого порядку віднесення витрат на оплату праці на собівартість продукції; дотримання ставок, строків пільгового оподаткування сукупного доходу працівників аграрних підприємств; правильність визначення розміру сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню; повноту й правильність проведених по закінченні року перерахунків прибуткового податку, відповідних нарахувань чи утримань; своєчасність перерахувань до бюджету утриманих сум податків та обов’язкових платежів; дотримання встановленого порядку депонування заробітної плати та своєчасності перерахування депонованих сум після закінчення строку позовної давності; резервування коштів для оплати відпусток; дотримання вказівок щодо організації бухгалтерського обліку в Україні.

     Під час аудиту праці та її оплати в  тваринництві використовуються різні методи й методичні прийоми: перерахунок, перегляд, оцінка фактичної наявності, зіставлення, оцінка. Так, для перевірки розрахунків з оплати праці в тваринництві застосовують методи зіставлення даних бухгалтерського обліку з первинними документами (табель обліку робочого часу і розрахунок зарплати), перерахунки (аудитор перераховує суми, які були утримані, і порівнює з нормами чинного законодавства) тощо. Також існують певні способи перевірки документів.