Аудит праці та її оплати в тваринництві» на прикладі СТОВ «Лісове»

     В основі організації заробітної плати  СТОВ «Лісове» покладено тарифну  систему оплати праці (ст. 96 КЗпП України), яка формується на підставі мінімальних  гарантій Галузевої угоди між Міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України.

     Визначальною  ж складовою у встановленні рівня  заробітної плати за кількість виробленої продукції, як і селекційно закладеної продуктивності тварин, є норми праці. Особливості нормування галузі пов’язані з фізіологічними особливостями вирощуваних живих організмів, прояв яких обумовлений впливом зовнішніх чинників: годівлі, поїння, доїння тощо. Тому норми мають відповідати сучасному рівню нових технологій, властивим даному виробництву, враховувати передові методи та прийоми праці з метою регулювання продуктивності й інтенсивності праці як основи ефективного господарювання [14, с. 51].

     Аналіз  внутрішньогосподарських документів з оплати праці необхідно зосередити на оцінці вироблених сільськогосподарським підприємством форм і систем оплати праці, їх доцільності та прогресивності для конкретних умов господарювання. Правильність визначення фонду оплати праці значною мірою залежить від правильного визначення розцінок за одиницю продукції в тваринництві. Аудитор повинен оцінити доцільність використаної методики для визначення розцінок в цілому на підприємстві, в окремих бригадах, ланках, орендних колективах, розрахунків прогресивних розцінок за продукцію з урахуванням зростання  продуктивності тварин.

     У сучасних умовах оплата праці основних робітників галузі тваринництва  СТОВ «Лісове» (оператора машинного доїння, тваринників, свинарів, птахівників, операторів з обслуговування худоби, птиці) здійснюється практично за відрядною і відрядно-преміальною системами. Механізм відрядних систем заробітної плати полягає у встановленні розміру заробітної плати залежно від міри праці, якою є вироблена робітником продукція (надій молока, приріст живої маси великої рогатої худоби і свиней, настриг вовни, яйце несучість курей, поголів’я отриманого приплоду) за певний календарний проміжок часу. При відрядній системі за кожну одиницю виконаної роботи нараховують однакову оплата, а при відрядно-преміальній – підвищують за понаднормову роботу. Особливість її використання визначається можливістю нормування й обліку праці, визначення розміру оплати за кожну одиницю виготовленої продукції, а доцільність – залежністю підвищення продуктивності праці від працівника

     До  обов’язкових елементів відрядної  оплати праці належать розцінки за одиницю виробленої продукції, які  розраховують для окремих категорій  робітників ферм або всього колективу  з наступним розподілом її між  членами колективу пропорційно до відпрацьованому часу в такій послідовності:

     – уточнюють норму обслуговування тварин залежно від системи утримання  та механізації виробничих процесів;

     – обчислюють річну планову продуктивність і порівнюють з фактично досягнутою за останні три роки;

     – розраховують вихід продукції від  закріпленої за працівником групи  тварин;

     – встановлюють розряди робіт, за якими  тарифікується робітник (оператор машинного  доїння, тваринник, слюсар та ін.);

     – обчислюють річний тарифний фонд заробітної плати (множенням суми денних тарифних ставок робітника на нормативну кількість відпрацьованих днів за рік, період);

     – основою розрахунку є мінімальний  гарантований розмір тарифної ставки робітника І розряду на ручних роботах у тваринництві з розрахунку на місяць).

     Згідно  зі ст. 90 КЗпП України відрядні розцінки визначають, виходячи зі встановлених розрядів робіт, тарифних ставок (окладів) робітників, норм продуктивності (часу) і розраховують за формулою:

 

      ,                                             (2.1)

 

     де  Р – розцінка оплати праці за одиницю продукції, грн.;

     Т_ф – тарифний фонд оплати праці робітників, грн.;

     Д – кількість днів у періоді, на який розраховується розцінка;

     К_р – коефіцієнт розподілу фонду оплати праці на основі визначення питомої ваги суміжної продукції (молока і приплоду, приросту і приплоду, вовни і приросту тощо);

     В – вихід продукції, кг, ц, шт.

     У молочному скотарстві відрядні розцінки розраховують окремо по кожній групі, по кожному працюючому, а також  за періодами року (табл.2.3), або єдині на рік залежно від способу годівлі корів.

 

     Таблиця 2.3

     Розрахунок  розцінки для оплати праці оператора  машинного доїння

 

     Крім  того, враховують суміжні види продукції: в молочному скотарстві прийнято до 90 % від річного тарифного фонду відносити на молоко, 10% –на приплід, а у родильному відділенні на молоко – 70%, приплід – 10%, роздоювання корів – 20%; на обслуговуванні худоби – дорощуванні, нагулі та відгодівлі – за приріст живої маси – 100%, на свинофермах на догляді за підсисними свиноматками з поросятами до двомісячного віку за приплід – 40%, а за приріст живої маси поросят – 60% тощо. Розцінка є ефективним виміром виробництва кожного виду продукції, тому її переглядають при зміні мінімального рівня заробітної плати, кормової бази, впровадженні нової технології виробництва й комплектуванні стада високопродуктивною худобою. Розрахунок розцінки підписується головним зоотехніком, погоджується з профспілкою підприємства і затверджується його керівником.

     Для удосконалення оплати праці, підвищення її продуктивності та ефективності виробництва при обчисленні розцінок і систем заробітної плати СТОВ «Лісове» варто дотримуватися таких принципів:

     – відповідність заробітної плати  ціні робочої сили;

     – залежність заробітної плати від  кількості та якості праці, кінцевих результатів роботи підприємств;

     – забезпечення переваг в оплаті праці  тим працівникам, які роблять  найбільший трудовий внесок;

     – удосконалення тарифної системи  та нормування праці;

     – поєднання індивідуальних інтересів  з колективними.

     У результаті перевірки визначення фонду  оплати праці в тваринництві необхідно  встановити правильність розрахунку тарифного  фонду, а також доцільність різних доплат (надбавок).

     Для того, щоб установити обґрунтованість  розміру фонду оплати праці в тваринництві, аудитору слід врахувати спеціалізацію господарства, що виступає в різних формах, а також те, що сільське господарство являє собою комплекс галузей різного рівня. Останні впливають не тільки на організацію праці, а й на обґрунтування розцінок та розміру фонду оплати праці. Мета перевірки правильності визначення фонду оплати — виявити обґрунтованість фонду оплати праці та раціональність використання коштів.

     Оцінка  обґрунтованості тарифного фонду  у тваринництві також має проводитися  як у цілому по галузі, так і в розрізі галузей другого рівня: скотарства, свинарства, вівчарства, птахівництва, конярства і третього рівня, що виділяються на основі скотарства (молочного скотарства, молочно-м’ясного, м’ясо-молочного, м’ясного).

     У тваринництві перевірка обґрунтованості розрахункового (прогнозованого) тарифного фонду здійснюється виходячи з технічно обґрунтованих норм обслуговування тварин, встановлених ще за умов командно-адміністративної економіки, які визначають: нормативну чисельність працюючих, значення цього показника в інших економічних аграрних підприємствах, а також тарифних ставок за різних умов продуктивності тварин і рівня механізації робіт.

     Перевірка правильності розрахунку фонду оплати обслуговуючих виробництв (ремонтних майстерень, автогаражів тощо) має відбуватися на основі прогнозних обсягів робіт, норм виробітку (нормативів витрат часу), скоригованих і затверджених конкретним підприємством, а також тарифних ставок, окладів, положень про оплату праці.

     Обґрунтованість визначення фонду оплати праці адміністративно-управлінського персоналу аудитор має перевіряти з урахуванням права сільськогосподарських підприємств на використання нормативів, рекомендованих раніше, з урахуванням конкретних умов господарювання, а також законодавчо передбаченої контрактної системи оплати праці.

     Перевірка фонду оплати праці, розрахованого  на основі штатного розпису і нормативів, проводиться порівнянням розрахункового обсягу фонду, з складовими розрахунку (штатів і нормативів) за групами підприємств та розмірами реалізації (валового виробництва) продукції, затвердженим штатним розписом, положенням про оплату праці адміністративно-управлінського персоналу і фахівців сільськогосподарського підприємства.

     При перевірці контрактної форми  оплати праці аудитор має враховувати, що контракт — особлива форма трудового договору з певним строком його дії (від 1 до 5 років), де права, обов’язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення, організації праці й розірвання договору встановлюються за згодою сторін. Завдання аудитора — перевірити правильність застосування контрактної системи оплати праці, щоб матеріальне забезпечення керівника підприємства залежало від результатів виробничо-господарської діяльності (прибутку), рентабельності, фондовіддачі, співвідношення між темпами приросту фонду споживання і продуктивності праці.

     Оцінювати умови контракту з матеріального  стимулювання необхідно на основі чинного  законодавства з оплати праці, Положення про оплату праці сільськогосподарського підприємства.

     Для правильного визначення фонду оплати праці слід перевірити правомірність включення до нього різних доплат: за класність, стаж роботи, звання майстра, класу кваліфікації, суміщення професій, персональних надбавок тощо.

     Важливим  напрямом аудиторської перевірки є  перевірка дотримання сільськогосподарським підприємством Інструкції зі статистики заробітної плати, джерел формування фонду оплати праці і правильності відображення їх у бухгалтерському обліку та звітності.

     Перевірку правильності відображення в бухгалтерському обліку витрат на оплату праці слід зосередити за двома напрямами: виплат із фонду оплати, що відносяться на собівартість продукції; виплат, віднесених на інші операційні витрати сільськогосподарського підприємства.