gn="justify">     Особливу  увагу треба звернути на правильність відображення в обліку витрат із фонду оплати праці, що відносяться на собівартість продукції (на дебет рахунків 23 «Виробництво», 24 «Брак у виробництві», 25 «Напівфабрикати», 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати»), оплати за відрядними розцінками, погодинних тарифних ставках і окладах, доплат за роботу згідно із законодавством в особливо важких умовах праці, оплат за понаднормові години, вихідні, святкові дні; оплат щорічних відпусток, гарантованих компенсацій за невідпрацьований час відповідно до законодавства про працю (пільгові години підлітків, виконання державних і громадських доручень та ін.), вартості продукції, що видають як натуральну оплату праці; доплат за шкідливі умови праці, оплат, нарахованих у кінці року за фактично одержану продукцію, кінцевих розрахунків за прийнятими у підприємстві розцінками за одиницю продукції тощо.

     Наступним етапом перевірки є правомірність  відображення в обліку та звітності  наданих працівникам пільгових  виплат, додаткових відпусток понад ті, що передбачені законодавством, надбавок до пенсій, оплати путівок за рахунок підприємства, надання матеріальної допомоги, виплат премій, не пов’язаних із виробничими результатами, дивідендів, процентів на акції, вклади членів трудового колективу, нарахованих працівникам.

     Перевірка обґрунтованості визначення фонду  оплати праці обумовлює перевірку  його використання відповідно до обсягу виконаних робіт. Для цього порівнюють розрахунковий (прогнозований) фонд оплати праці з фактичним і визначають абсолютну економію або його перевитрати, виявляють вплив чинників на відхилення (зміна чисельності працівників і середньорічного заробітку), в умовах високих темпів інфляції потрібно враховувати їх рівень за офіційно встановленими коефіцієнтами. Такий аналіз доцільно проводити і щодо рівня використання виробничої програми, що також дає змогу визначити відносну економію або перевитрати фонду споживання.

     У разі перевитрат фонду оплати праці  аналізують причини: приписки обсягів  робіт, застосування завищених розцінок, зниження норм, застосування погодинної оплати праці замість відрядної, зниження рівня механізації робіт, переважне використання ручної праці, порушення штатної дисципліни, необґрунтоване нарахування премій, додаткової оплати, недоліки в організації праці, зниження врожайності, продуктивності тварин тощо.

     Такий аналіз використання фонду оплати праці  здійснюють не тільки в цілому на підприємстві, а й за категоріями працівників, за виробничими підрозділами і галузями сільськогосподарського виробництва.

     Перевіряючи фонд оплати праці позаштатного складу працівників, слід мати на увазі, що він може витрачатися тільки у межах затверджених сум і на мету, передбачену кошторисом.

 
 
 

2.3.2.Аудит розрахунків з оплати праці в тваринництві

     Контроль  за правильністю розрахунків оплати праці й віднесення її на відповідні рахунки бухгалтерського обліку є одним із основних завдань аудиторської перевірки. В узагальненому вигляді план аудиту (додаток Г) включає перевірку: реальності зазначеної у звітності чисельності працівників;  достовірності визначення обсягів виконаних робіт; правильності визначення середнього доходу одного працівника і середньоспискової чисельності працюючих на підприємстві; виявлення занесених у документи обліку осіб, які не брали участі у виконанні робіт; достовірності відображених у документах обліку виконаних робіт; виявлення повторного включення до документів обліку праці виконаних робіт; встановлення законності доплат і надбавок до основної заробітної плати; правильності підрахунків підсумків згідно з первинними документами; дотримання законодавства про оплату праці та організацію ведення бухгалтерського обліку; правильності віднесення витрат на оплату праці на собівартість продукції.

     Контроль  правильності обліку відпрацьованого  часу проводиться на основі перевірки правильності оформлення табеля обліку робочого часу та розрахунків відпрацьованого часу (табл. 2.4).

     На  основі даних, наведених у табл. 2.4, слід скласти баланс використання робочого часу тваринниками підприємства за відповідний рік (табл. 2.5). Дані балансу використання робочого часу є базою для розрахунків відносних показників використання робочого часу.

     Коефіцієнт  використання календарного табельного та максимально можливого фондів показує, яку частину цих фондів займає фактично відпрацьований час.

     Із  даних, наведених у табл. 2.5, видно, що календарний фонд був використаний тільки на 74 % (468/630*100 %), табельний — на 98 % (468/476*100 %), максимально можливий — на 91 % (468/516*100 %).

  Таблиця 2.4

Використання  робочого часу тваринниками за 1 квартал 2010 р.

 по  СТОВ «Лісове» (90 календарних днів, 68 робочих)

 

     За  даними табл. 2.4 можна також зробити висновок, що серед кількості одиниць невикористаного часу з поважних причин найбільша частка припадає на хвороби. Фактично кожен тваринник за I квартал 2010 р. відпрацював 67 днів (468/7). Середня встановлена тривалість за квартал становить 74 (516/7) днів. Отже, встановлена тривалість робочого часу кварталу була використана на 90,54 % (67/74* 100 %).

     Записи  в регістрах з обліку розрахунків  з оплати праці перевіряють за схемою, наведеною на рис. 2.1. Перевірка правильності визначення обсягів виконаних робіт, виявлення приписок має бути сконцентрована на розрахунках основної й додаткової оплати праці (різних доплат, надбавок, премій).

 

Таблиця 2.5

Баланс  використання робочого часу  тваринниками СТОВ «Лісове»

за 1 квартал  2010 року

 

     Основним  способом виявлення достовірності  обсягів виконаних робіт, наявності приписок є зіставлення робіт, зазначених у первинних документах з обліку праці з документами щодо оприбуткування готової продукції та ін..

     Вибірковим  методом проводиться перевірка правильності застосування тарифних ставок, розцінок та розрахунку сум нарахованої заробітної плати. При виявленні порушень (зловживань) усі первинні документи мають бути перевірені в спеціальному порядку. Перевіряють також дотримання Положення про оплату праці, затвердженого підприємством, установлених норм, розцінок у галузях, внутрішньогосподарських підрозділах, а також при виконанні окремих видів робіт за кожен місяць.

 

     Рис.2.1. Схема запису в регістрах з  обліку розрахунків з оплати праці

 

     Перевірка наведених документів спрямована на виявлення правдивості відображення в них робіт, правильності визначених обсягів, строків виконання, складу виконавців, норм виробітку, розцінок, сум нарахованої оплати праці, включаючи основну оплату й надбавки.

     Правильність  нарахування надбавок і доплат у  тваринництві перевіряють за встановленими  підвищеними тарифними ставками, доплатами за класність, оплатами за стаж. Для перевірки обґрунтування підвищених тарифних ставок аналізують Положення про оплату праці з метою виявлення відповідності фактичних витрат передбаченим положенням; аналогічно для доплат за класність — встановленим їх розмірам згідно з положенням про «Майстра тваринництва 1-го класу» (20 %) та «Майстра тваринництва 2-го класу» (10 %); доплат за стаж — наявності відповідного стажу за трудовою книжкою. Правильність нарахування доплат за стаж роботи перевіряють на основі трудових книжок, розрахунково-платіжних відомостей (ф. № 73) або Книги обліку розрахунків за оплату праці (ф. № 44).

     Перевірка додаткової оплати праці у тваринництві дає підставу для встановлення достовірності фактичних показників виробництва і відповідності їх умовам встановлення надбавок, доплат, правильності їх застосування.

     Перевіряючи преміювання за спеціальні показники, аудитор особливо уважно повинен вивчити обґрунтування преміювання: операторів машинного доїння — за якість молока, чабанів — за збереження поголів’я овець та настриг вовни тощо

     Після перевірки нарахування оплати праці  з’ясовується правильність проведених утримань. Насамперед перевіряють правильність визначення прибуткового порядку на загальну суму оплати праці. Аудитор визначає відповідність ставок прибуткового податку, встановлених постановою Кабінету Міністрів України, ставкам, що застосовані в розрахунках утримань з оплати праці окремого працівника.

     Правильність  визначення сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню, отриманого як у натуральній, так і в грошовій формах аудитор перевіряє за повнотою оподаткування доходу та правомірністю застосування ставок оподаткування.

     Для виявлення пільгового оподаткування  необхідно перевірити наявність  підстав для цього (на основі яких документів воно проведене), а також правильність проведених розрахунків.

     Паралельно  з перевіркою утримання прибуткового податку із заробітної плати аудитор повинен встановити законність і правильність утримань за виконавчими листами, письмовими дорученнями про переказ страхових внесків, договорами особистого страхування, виданими в рахунок оплати праці авансами, відшкодуваннями матеріального збитку, заподіяного матеріально відповідальними особами тощо.

     Після перевірки оплати праці встановлюється сума заробітку, не виплачена за звітний  період, і порядок депонування, а  також порядок обліку депонованих  сум в аналітичному розрізі. Аудитор повинен з’ясувати дотримання встановленого порядку депонування: наявність відміток «Депоновано» у розрахунково-платіжній відомості складання реєстру депонованих сум, який слід порівнювати з розрахунковою відомістю і картками (книгами) обліку розрахунків із депонентами.

     При перевірці оплати, нарахованої працівникам  за встановленими окладами, аудитор має встановити правильність розрахунку відпрацьованого часу працівником і відповідність фактично отриманих сум величині окладу відповідно до штатного розпису (або за відпрацьованим часом згідно з наказом по підприємству).

     У разі виявлення браку у виконаних  роботах аудитор перевіряє правильність оплати. Аудитор повинен встановити, з чиєї вини допущено брак, оскільки повний брак з вини працівника не підлягає оплаті, а не з вини працівника — оплачується за рівнем, нижчим 2/3 тарифної ставки встановленого окладу або розряду.

     При виплатах підприємства, що ґрунтується  на мінімальному розмірі заробітної плати, аудитор повинен проаналізувати їх з метою встановлення відповідності мінімальній заробітній платі, враховуючи, що оплата праці працівників підприємства не має бути нижчою встановленого мінімуму заробітної плати.

     Перевірка розрахунків з оплати праці відповідно до виконаних робіт і передбачених принципів оплати поєднується з перевіркою реальності підсумків. Важливо встановити відповідність підсумків розрахункових і платіжних відомостей по заробітній платі, а також відповідність їм сум сальдо рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці», де за дебетом відображуються утримані або виплачені, а за кредитом — нараховані суми.