Аудит готової продукції та її реалізації

5.По вільних відпускних  цінах і тарифам, збільшеним  на суму податку на додану  вартість. Цей спосіб використовується  при виконанні одиничних замовлень  і робіт.

6.По вільних ринкових  цінах. Цей варіант оцінки застосовується  для обліку товарів, реалізованих через роздрібну мережу.

Аудитору необхідно перевірити:

•правильність і своєчасність оформлення документів на здачу продукції  з виробництва на склад;

•правильність відображення в бухгалтерському обліку операцій, зв'язаних з випуском готової продукції;

•правильність визначення виробничої собівартості готової продукції  по видах видань і замовленням;

•правильність розрахунків  і списання сум відхилень фактичної собівартості від планової;

•правильність складання  бухгалтерських проводок по обліку випуску  готової продукції (робіт, послуг);

•відповідність записів  аналітичного і синтетичного обліку по балансових записах рахунка "Готова продукція" записам у головній книзі і балансі;

•правильність оцінки готової  продукції.

Аудит неврахованої продукції

У випадку якщо продукція  не оформляється приймально-здавальними  документами цеху чи складу підприємства і не відбивається в бухгалтерському  обліку, виникає неврахована продукція.

Заниження оцінки продукції  дає можливість посадовим і матеріально  відповідальним особам підприємств  і торгових організацій вилучати частину виторгу, що складає різницю  між продажною і заниженою в обліку вартості продукції.

Оскільки неврахована  продукція не відбивається в бухгалтерських документах, у багатьох випадках її наявність визначається на підставі документації, що відбиває технологічні процеси виробництва цієї продукції (документи на виплату заробітної плати, дані оперативного обліку про закладку сировини і випуск готової продукції й ін.), а також підтверджуючий вивіз продукції з підприємства (пропуски, рахунки-фактури, накладні й ін.).В окремих випадках неврахована продукція може бути виявлена шляхом звірення (зіставлення) документів, що відбивають одержання продукції: документальних даних складів і цехів - виробників продукції; даних інвентаризацій готової продукції в цехах і на складах підприємств - з обліковими даними на день проведення таких інвентаризацій і т.п.

При перевірці аудитор  повинний вивчити всю документацію, що дозволяє зробити висновок про  наявність чи про відсутність  випадків випуску і реалізації неврахованої продукції.

При визначенні наявності  матеріального збитку аудитор повинний мати на увазі, що виробництво продукції  з неврахованих надлишків сировини і матеріалів не дає достатньої підстави для твердження про наявність  матеріального збитку. Ця продукція  може виявитися на складі підприємства. Матеріальний збиток буде мати місце  лише в тому випадку, якщо неврахованої продукції в наявності не виявиться, тобто вона була вивезена з підприємства без відображення в обліку.

Для установлення факту випуску  неврахованої продукції користаються різними способами аналізу і  перевірки документів. До них, зокрема , відносяться зіставлення даних  інвентаризацій складів готової  продукції підприємства і даних  обліку в місцях збереження (виявлення  при цьому надлишків продукції  власного виробництва, утворення яких за рахунок недовантаження споживачам виключається, підтверджує, що вся продукція  на підприємстві враховується, якщо при  цьому відсутні помилки в обліку); звірення документів, що підтверджують  вивіз з підприємства готової  продукції (товарно-транспортні накладні, пропуски, дорожні листи, залізничні й інші документи), з документами  бухгалтерського й оперативного обліку продукції на складах. У результаті такого звірення можуть установлюватися  випадки вивозу не оприбуткованої по складу продукції, що у витратах не була списана й у нестачі не виявилася.

Однак, у тих випадках, коли документально підтверджується  вивіз неврахованої продукції з  підприємства, що випускало таку продукцію  в масовому порядку і сировини, що мало для цього запаси і матеріали, аудитор повинний визначити матеріальний збиток у розмірі вартості вивезеної  неврахованої продукції.

Аудит обліку відвантаження  і реалізації готової продукції

Готова продукція - це вироби і напівфабрикати, що відповідають діючим стандартам чи затвердженим технічним  умовам, прийняті на склад чи замовником. Під відвантаженою продукцією розуміють  продукцію і послуги, платіжні документи  які здані постачальником у банк, але не оплачені покупцями. Реалізація продукції (робіт, послуг) може проводитися  за наступними цінами: по вільних відпускних цінах і тарифам, збільшеним на суму ПДВ; по державних регульованих оптових  цінах і тарифам, збільшеним на суму ПДВ; по державним регульованим роздрібним цінам і тарифам, що включають  ПДВ.

Аудитору необхідно перевірити:

•чи укладені договори на постачання готової продукції і правильність їхнього оформлення;

•чи правильно оформлені  документи на відвантаження продукції;

•чи правильно оформлені  ціни на відвантажену продукцію;

•чи правильно установлені  відпускні ціни з урахуванням  оплати витрат по доставці продукції  від постачальника до покупця  відповідно до укладеного договору постачання;

•чи вчасно пред'являлися в  банк платіжні вимоги-доручення за відвантажену продукцію;

•чи правильно оформлені  документи по відпуску продукції, якщо продукція відпускається безпосередньо  зі складу постачальника;

•чи правильно організований  складський облік готової продукції;

•чи правильно ведеться аналітичний і синтетичний облік  відвантаження і реалізації продукції.

2.3.Класифікація можливих порушень з обліку готової продукції .

 

Основні порушення, які були при проведенні аудиту:

1. Реалізація продукції  нище договірних цін.

2. Арифметичні помилки  в рахунках - фактурах при визначенні  ПДВ та загальної суми до  сплати.

3. Відвантаження продукції  покупцям при наявності в них  значної заборгованості.

4. Порушення договорів  по термінах або обсягах поставки, асортименту, якості продукції,  виконаних роботах або послугах.

5. Фальсифікація обсягів  реалізації при готівкових розрахунках  з покупцями.

6. Зниження обсягів валових  доходів щодо обсягів реалізації  продукції, робіт (послуг) у податковому  обліку.

7. Порушення методики  бухгалтерського, оперативного та  податкового обліку реалізації  продукції, валових доходів, особливо  при бартерних операціях, що  зумовлює зниженням оподаткуванням  податком на прибуток і ПДВ.

8. Реалізація на експорт з порушенням квот по демпінговим цінах.

 9. Фальсифікація обсягів реалізації за номенклатурою матеріальних цінностей.

 10. Несвоєчасне і неповне надходження коштів або відсутність оплати рахунків фактур покупцями нерезидентами.

Під час перевірки можуть бути виявлені зовнішньо однакові факти  порушень, які після досліджень їх змісту можна класифікувати як навмисні (шахрайства) та ненавмисні (помилки). Наприклад, вибірково перевіряючи правильність нарахування десяти робітникам цеху зарплати за місяць, аудитор виявив факт переплати. Після дослідження  причин їх виникнення аудитор установив, що робітникові переплачено 600 грн  у результаті арифметичної помилки, а в двох випадках переплата здійснена  навмисне з метою крадіжки приписаних грошей необґрунтованим документальним збільшенням суми заробітної плати  відповідно на 5000 і 7000 грн кожному (факти  підтвердились у подальшому дослідженні  з боку адміністрації).

 Аудитор повинен брати  до уваги дві сторони суттєвості: кількісну та якісну. З якісного  погляду він повинен дати своє  професійне судження щодо суттєвості виявлених у ході перевірки відхилень. З кількісного погляду встановлюється, чи перевищують окремі знайдені відхилення або їх сума кількісні критерії - рівень суттєвості.

 Рівень суттєвості - це  найбільше значення помилки бухгалтерської  звітності, починаючи з якої  її кваліфікований користувач  з великим ступенем імовірності  робить неправильні висновки  та приймає неправильні економічні  рішення.

 Концепція суттєвості  використовується як основа для  планування перевірки під час  визначення статей бухгалтерської  звітності, які містять помилки,  оцінки матеріалів власних досліджень  та прийняття рішення про зміст  аудиторського висновку.Визначення  суттєвості залежить від досвіду  та кваліфікації аудитора й  установлюється ним самостійно  для кожного клієнта. Урахуванням обсягу та специфіки його діяльності (розмір підприємства, величина валового прибутку, вартість активів, величина капіталу). Рівень суттєвості встановлюється як для кожного із цих показників, так і для звітності в цілому. При цьому до уваги беруться різні фактори:

- абсолютна величина помилки  (в різних умовах вона може  бути або допустимою, або недопустимою);

- відносна величина помилки  (відношення ймовірної помилки  до базової величини, за яку  береться валовий прибуток, сума  активів, сума поточних активів  та ін.);

- зміст статті звітності  (можливі помилки за рахунками  ліквідованих активів розглядаються  як суттєвіші внаслідок їх  відносної доступності для порушень);

 - конкретні цілі використання аудиторського висновку;

- невизначеність фінансового  стану підприємства тощо.

 Багато фактів порушень  виникають на практиці в результаті  неправильних арифметичних дій  під час здійснення різних  нарахувань. Ці факти шахрайства  та помилок призводять до перекручення  даних про рівень витрат на  виробництво і фінансових результатів,  а також до перекручення звітності,  тому аудитори повинні приділяти  належну увагу перевірці правильності  підсумкових даних у первинних  документах та звітах, регістрах  аналітичного та синтетичного  обліку, звітних калькуляціях та  відомостях за різними видами  розрахунків. Під час перевірки  операцій на рахунках у банках  рекомендується перевіряти правильність  руху коштів на відповідному  рахунку за виписками банку  з рухом коштів на цьому  рахунку в бухгалтерському обліку  підприємства. Ця робота трудомістка,  тому недостатньо досвідчені  аудитори обмежуються перевіркою  залишків на рахунках у банках  та у бухгалтерському обліку  підприємства.

 Практика аудиту свідчить, що в результаті перекручення  підсумків здійснюються порушення,  які набули вигляду документально  необґрунтованої отриманої під  звіт готівки. У разі виявлення  таких порушень аудитор звертає  увагу адміністрації на необхідність  не тільки стягнення матеріального  збитку, а й внесення виправних  записів на суми перекручення  в бухгалтерському обліку.

 Шахрайства та помилки  розкриваються також під час  арифметичного звіряння відповідності  даних аналітичного обліку даним  синтетичного обліку.

 Часто аудит виявляє  факти шахрайства та помилок,  замасковані неправильними розрахунками. Наприклад, аудитор, перевіряючи  витрати на ремонт будинку,  установив, що в кошторисі на  цей ремонт передбачено значно  більший обсяг майбутніх ремонтно-будівельних  робіт. Кошторис складений інженером  з капітального будівництва та  підтверджений головним інженером.  Загальна вартість ремонтно-будівельних  робіт відповідно до кошторису  становить 800 000 грн. Фактичні витрати  були відображені на суму 796 000 грн, тобто отримана економія  порівняно з кошторисом на  суму 4000 грн.

 До фактичних витрат  увійшли суми на оплату праці  робітників за весь підвищений  обсяг виконаних робіт, вартість  списаних будівельних та інших  матеріалів на цей завищений  обсяг робіт, збільшення суми  відрахувань на соціальне страхування  від суми заробітної плати.  Загальна сума перевищення кошторису  становить за розрахунками аудитора 216 000 грн.

 У цьому випадку  аудитор ставить питання перед  клієнтом-підприємством про відображення  в бухгалтерському обліку реальних  витрат на ремонт будинку, з  тим щоб витрати на виробництво  та фінансові результати відображали  реальне становище. До внесення  відповідних змін у записи  на рахунках бухгалтерського  обліку та звітності аудитор  відкладає підготовку аудиторського  висновку.

 Аудитор мусить бути  постійно уважним та вміло  використовувати для розкриття  змісту об'єктів контролю відповідні  спеціальні прийоми та методи  дослідження. Розкриваючи факти шахрайства та помилок, аудитор відображає їх суть. При цьому потрібно чітко описати зміст кожного такого факту та вказати, який при цьому порушено закон або постанову Кабінету Міністрів України, або інші нормативні документи. Мають бути також пояснення посадових та третіх осіб із зазначенням тих, хто припустив помилку чи шахрайство (посада, прізвище, ім'я, по батькові), за чиїм наказом чи дозволом здійснив порушення або злочин (посада, прізвище, ім'я, по батькові), як здійснена помилка чи шахрайство і чим вони викликані (мета, причини, умови), розмір нанесеної матеріальної шкоди та інші наслідки. Аудитор не приймає фактів, основою яких є заява посадових осіб, не підтверджена документальними даними та даними фактичного контролю.