Аудит балансу підприємства в ПСГП «Світанок"

     Крім  того, аудит дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги передбачає перевірку правильності відображення первісної вартості, резерву сумнівних  боргів, чистої реалізаційної вартості.

     При перевірці правильності визначення первісної вартості з’ясовують достовірність відображення фактичної суми дебіторської заборгованості відповідно до П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Відповідно до П(С)БО 10 за первісною вартістю оцінюється поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги, яка визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

     Аудитор має встановити відповідність даних  Балансу за статтею «Первісна  вартість» дебетовому сальдо на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» у Головній книзі.

     При перевірці правильності відображення у Балансі грошових коштів та їх еквівалентів аудитор з’ясовує спочатку правильність віднесення до них активів, а також відповідність даних Балансу сальдо на рахунках у Головній книзі.

     Аудитор має переконатись, що в цих рядках відображуються кошти у касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для  поточних операцій, а також еквіваленти  грошових коштів. Завдання аудитора — встановити, що кошти, які неможливо використати для операцій протягом одного року починаючи з дати складання Балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, вилучено зі складу оборотних активів і відображено як необоротні активи.

     Аудитор має встановити відповідність даних  Балансу за статтями «Грошові кошти  та їх еквіваленти у національній валюті» та «Грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті»  дебетовому сальдо на рахунках 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші кошти» та субрахунку 351 «Еквіваленти грошових коштів» у Головній книзі.

     Після перевірки відповідності статей активу бухгалтерського Балансу  аудитор перевіряє правильність відображенням залишків на рахунках у пасиві Балансу. Перевірка правильності відображення даних у розділі I «Власний капітал» стосується статутного, пайового, додатково вкладеного та іншого додаткового капіталів. При перевірці даних, відображених у статті статутний капітал, аудитор має підтвердити правильність зафіксованої в установчих документах загальної вартості активів, які є внеском власників (учасників) до цього капіталу підприємства. Аудитор має пам’ятати, що підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображують у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства. Дані про вартість статутного капіталу, відображені у Балансі, повинні відповідати кредитовому сальдо на рахунку 40 «Статутний капітал» у Головній книзі та розміру статутного капіталу, зафіксованому в установчих документах підприємства.

     Перевірка резервного капіталу зводиться до з’ясування відображення в цій статті суми резервів, створених відповідно до чинного  законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. Аудитор має врахувати особливості формування резервного капіталу залежно від організаційно-правової форми підприємства. Так, для акціонерних товариств резервний (страховий) фонд створюється за рахунок прибутку в розмірі, передбаченому установчими документами, але не менш як 25 відсотків статутного фонду, розмір щорічних відрахувань не може бути меншим від 5 відсотків його загальної вартості. Завданням аудитора є встановлення відповідності вартості резервного капіталу, відображеного у Балансі, кредитовому сальдо на рахунку 43 «Резервний капітал» у Головній книзі.

     При перевірці розділу IV Балансу «Поточні зобов’язання» аудитор має пам’ятати, що відповідно до ПСБО 2 «Баланс» під поточними (короткостроковими) зобов’язаннями слід розуміти зобов’язання, що будуть погашені протягом операційного циклу або повинні бути погашені протягом 12 місяців з дати складання Балансу. До них відносять короткострокові кредити банків, поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, векселі видані, поточні зобов’язання за розрахунками, поточні зобов’язання за розрахунками з одержаних авансів, поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом, поточні зобов’язання за розрахунками з позабюджетних платежів, поточні зобов’язання за розрахунками зі страхування, поточні зобов’язання з оплати праці, поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками, поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків, інші поточні зобов’язання.  

     3.3 Формування аудиторського висновку  та оформлення звіту з аудиту  балансу 

     Перед складанням аудиторського висновку потрібно провести узагальнюючий огляд фінансової звітності, який би був достатнім для вираження судження про фінансову звітність у цілому. Аудитор, роблячи висновок, повинен спиратись на концепцію суттєвості (матеріальності), тобто в аудиторському висновку мають бути відображені найбільш важливі моменти з питань фінансової інформації, яка може певним чином вплинути на рішення користувача , цією інформацією. Цей принцип застосовується щодо фінансової звітності в цілому, балансу безпосередньо, окремих форм фінансової звітності та окремих її статей [8].

     На  підставі аналізу робочих документів та даних журналу, в якому узагальнена  і згрупована інформація про відхилення, помилки, виявлені при перевірці  стану бухгалтерського обліку і  складеного бухгалтерського балансу , аудитор повинен переконатись, що бухгалтерський баланс складено згідно із правилами і відображає фактичний стан справ на підприємстві; інформація бухгалтерського балансу відображена відповідно до законів та інших нормативних актів, які регулюють виробничо-фінансову діяльність; вся необхідна інформація відображена в балансі повністю.

     За  міжнародними нормами аудиту аудиторський висновок повинен бути коротким з  чітким формулюванням оцінки достовірності  фінансової звітності. Він може бути: безумовним, умовним. В безумовному висновку аудитори стверджують, що фінансова звітність об'єктивно і правильно відображає інформацію, відповідає законодавству, облік у підприємстві ведеться правильно, фінансовий стан стабільний. Безумовний (позитивний) аудиторський висновок складається в тому випадку, якщо в процесі аудиту бухгалтерського обліку і звітності виявлені несуттєві, незначні помилки, якщо виявлені помилки усунуті і враховані при складанні звітності.

     У випадку, коли невпевненість і незгода  аудитора щодо відображення фінансової інформації є фундаментальними, тобто коли звітність не відображає об'єктивного стану справ, коли адміністрація обмежує аудитора в наданні інформації, відмовляється вносити зміни в облік і звітність, рекомендовані аудитором, він може відмовитись від підтвердження фінансової звітності.

     Відповідно  до Закону України «Про аудиторську  діяльність», Закону України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України» (від 14.03.1995 р.) аудиторські  висновки складаються залежно від  предмету і мети аудиту за такими видами: про достовірність фінансової звітності; достовірність бухгалтерського балансу об'єкта приватизації; достовірність бухгалтерського балансу орендного підприємства; формування статутного фонду інвестиційних компаній; про статутний фонд товариств з обмеженою відповідальністю; по бухгалтерській та фінансовій звітності учасника довірчого товариства; по бухгалтерській та фінансовій звітності учасника банку; для емітента цінних паперів; для підприємства, що ліквідується та ін. При цьому в аудиторському висновку в кожному конкретному випадку посилаються на відповідне законодавство, яким керуються при проведенні аудиту з тією чи іншою метою. Наприклад, при підтвердженні ліквідаційного балансу підприємства потрібно зазначити, що і аудит здійснювався згідно із законами України «Про власність», «Про підприємство», «Про господарські товариства», «Про банкрутство» та ін., які регулюють порядок ліквідації підприємства. У доповненні закону України «Про банкрутство» вказується, що достовірність та повнота бухгалтерського балансу та іншої інформації про фінансове і майнове становище боржника повинна бути підтверджена аудитором незалежно від підстав, з яких порушено справу.

     В аудиторському висновку потрібно чітко  визначати і формулювати предмет  аудиту.

     Аудиторською  палатою України затверджені  вимоги до аудиторського висновку за результатами річного балансу і  річної звітності (14.02.1995 р.). Аудиторський висновок повинен оформлятись на бланку аудиторської фірми (аудитора), яка проводила перевірку. На бланку потрібно вказати повну назву фірми, її адресу, номер ліцензії, об'єкт і предмет перевірки, місце і дату складання висновку, повні реквізити підприємства, яке підлягає аудиту, номер і дату договору на проведення аудиту. У висновку повинна бути викладена інформація щодо відповідності відображення в аналітичному і синтетичному обліку показників звітності і фінансового стану. Резолютивна частина аудиторського висновку повинна містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження повноти і достовірності фінансової звітності та відповідності чинному законодавству.

     Аудиторський  висновок може бути позитивний, позитивний з попередженням, позитивний з усунутими  розходженнями, негативний. Позитивний висновок може бути в тому разі, якщо результати перевірки свідчать про відповідність показників і статей балансу та фінансової звітності первинним документам, аналітичному і синтетичному обліку та чинному законодавству. Позитивний висновок з попередженням видають у тому випадку, коли існують реальні умови, які можуть викликати суттєві зміни показників фінансової звітності, у зв'язку з розходженням розуміння чинного законодавства з офіційними установами, обмеження масштабів перевірки об'єктивними факторами, відхилення керівництвом об'єкта перевірки висновків аудитора щодо оцінки показників річного звіту. В аудиторському висновку в цьому випадку зазначають причину, з якої аудитори не погоджуються по певних моментах відображеної у звіті інформації і висловлюють думку про обмежений вплив на стан справ у цілому та достовірність фінансової звітності. У висновку вказують, які конкретні операції проведені з порушенням установлено: у порядку, суть цих порушень і констатують, що такі порушення не викривляють у цілому правдивості фактичного стану справ і фінансової звітності і тому аудитори вважають за можливе підтвердити, за винятком згаданих зауважень, відповідність виробничо-фінансової діяльності закононодавству і достовірність фінансової інформації.

     У негативному висновку вказують, які  порушення і помилки істотно  викривляють реальний стан справ та достовірність фінансової звітності, і зазначають, що дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного відображення дійсного фінансового стану підприємства за звітний рік і це не дозволяє визнати статті балансу і показники річної звітності достовірними і такими, що відповідають чинному законодавству та нормативам. У резолютивній частині зазначають, які саме акти чинного законодавства порушені, яким чином і до яких наслідків призвели ці порушення.

     Аудиторський висновок підписує керівник аудиторської фірми, аудитор із зазначенням серії і номера сертифіката та засвідчують печаткою.

     Відмову від надання аудиторського висновку дають у письмовій формі в  тому випадку, коли аудиторська фірма (аудитор) не мала можливості виконати перевірку або зробити висновок, виходячи з поданих на перевірку документів. У відмові вказують конкретні причини про неможливість виконати аудиторський висновок.

     Аудиторський  висновок оформляють у трьох примірниках, два з яких вручають клієнту, а третій залишають в аудиторській фірмі. До цього примірника додають робочі документи аудитора (акт з додатками або робочий звіт аудитора), завірені підписами керівника підприємства-клієнта та печаткою, бухгалтерський баланс ф. 1, звіт про фінансові результати ф. 2.

     Результати  проведення аудиту бухгалтерського  балансу в ПСГП «Світанок» Жовтневого району наведені у Додатках до курсової роботи.  
 
 
 
 

     Список  використаних джерел

     аудит баланс сільськогосподарське підприємство

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” від 16.07.99р. №996 // Баланс – 1999р. №57.
2. Закон України “Про аудиторську діяльність”, від 22.04.1993 р. №3125 – ХІІ.
3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів , капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. №291.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”,затв.наказом МФУ від 31.03.1999р. № 87.
5. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів та документів, розрахунків, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 р. № 90, зі змінами .
6. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов”язань господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом МФУ № 291 від 30.11.1999 р. .
7. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затв. наказом МФУ від 30.11.99р. №291 .
8. Агеева Ю.В. Аудиторская проверка: практическое пособие для аудитора и бухгалтера\ Ю.В.Агеева, А.Б.Агеева.– М.: Бератор-Пресс, 2001. – 144 с.
9. Бутинець Ф.Ф. Інформаційні системи обліку. -Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050.106 “Облік і аудит”/ Ф.Ф. Бутинець,С.В. Івахненков.- Житомир:ЖІТІ, 2003.-304 с.
10. Білуха М.Т. Курс аудиту/Микола Тимофієвич Білуха.– Підручник. – Вища школа – Знання, 2003 р. – 574 с.
11. Бутинець Ф.Ф. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навч. пос. для студ. ВУЗів сп. 1.050.106 “Облік і аудит”/ Федір Федорович Бутинець.– Житомир : ПП “Рута”, 2001. – 416 с.
12. Бычкова С.М. Аудит: ситуации, примеры, тесты /Светлана Михайловна Бычкова.- Учеб пособие для ВУЗов.– М.: ЮНИТИ, 2000. – 127 с.
13. Додж Рой. Краткое руководство по стандартам и нормам аудиту (Аудит: теория и практика): Пер. с англ./ Додж Рой.-М.:Финансы и статистика; ЮТНИТИ, 1999.-240с.
14. Давидов Т.М. Аудит : Навч. пос., - 2-ге вид., перероб. і доп./ Тимофій Михайлович Давидов.– К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 363 с.
15. Дорош Н.І. Аудит : методологія і організація / Наталія Іванівна Дорош.- К. : Т-во “Знання”, КОО, 2001. – 402 с.
16. Завіновська Г.Т. Економіка праці : Навч. Посібник/ Ганна Тимурівна Завіновська.– К. : КНЕУ, 2000. – 200 с.
17. Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та аудиту / Володимир Павлович Завгородній.– К.:А.С.К., 2008. – 768 с.
18. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в системе управления предприятием / Владимир Павлович Завгородний.– К.: Издательство «Ваклер», 2001.– 976 с.
19. Зубілевич С.Я. Основи аудиту /С.Я.Зубілевич,С.Р.Голов.– К.: Ділова Україна, 2000. – 374 с.
20. Кулаковська Л.П. Основи аудиту: Курс лекцій: Навчальний посібник / Людмила Павлівна Кулаковська. -Житомир: ЖІТІ, 2000.-608с.
21. Кужельний М.В. Контроль фінансової звітності та правильності її складання / Кужельний М.В., Калюга Є.В., Калюга О.В.-К.: Ельга, Ніка-Центр, 2001.-240 с.
22. Міжнародні стандарти обліку та нормативи аудиту. Збірник № 5,6,7// укл. Н.Є.Приходько,І.І.Тимощенко,В.І.Головко.-К.,-2000.
23. Рудницький В.С. Методологія і організація аудиту /Віталій Сергійович Рудницький.– Тернопіль : “Економічна думка”, 2004.- 192 с.