Аудит балансу підприємства в ПСГП «Світанок"

 

     Аналіз  наведених у таблиці 2.2 даних дає  змогу зробити наступні висновки:

     Найбільші показники грошової виручки зафіксовано у 2010 році і складають 202,0 тис. грн . Провідними культурами у господарстві є зернові, а саме пшениця озима і ячмінь, на долю яких припадає в середньому за дослідний період 60,1 % у структурі грошової виручки. В господарстві протягом досліджуваного періоду вирощували соняшник, який у структурі грошової виручки в середньому за 2008-2010 роки склав 19,9%. Найбільшу виручку від реалізації соняшнику господарство отримало у 2010 році, а саме 64,6 тис. грн. Наступною за значимістю культурою є ріпак озимий, проте в господарстві його виробляють тільки 2 останні роки. Інша продукція рослинництва складає 9,4 % у структурі грошової виручки господарства.

     Треба сказати, що господарство не займається виробництвом продукції тваринництва і не здійснює послуги сільського господарства.

     В наступній таблиці проаналізуємо  склад та структуру майна ПСГП «Світанок».  

     Таблиця 2.3 Склад та структуру майна ПСГП « Світанок » Жовтневого району

Активи	На  початок 2009 р.		На  початок 2010р.		Відхилення (+,-)
	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	%
1. Необоротні активи в т.ч: - основні  засоби (залишкова вартість)	240,1	45,8	210,3	41	-29,8	-12,4
2.Оборотні  активи	285,7	54,5	303,5	59,1	17,8	6,2
в т.ч.:
виробничі запаси	162,3	31	144,7	28,2	-17,6	-10,8
готова  продукція	122,9	23,5	121,5	23,7	-1,4	-1,1
дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	0,5	0,1	27,1	5,3	26,6	>у  54 рази
грошові кошти	-		9,9	1,9
Разом	523,8	100	513,5	100	-10,3	2

 

     Аналіз  наведених у таблиці 2.3 даних свідчить, що в господарстві на початок 2010 року необоротні активи ( в т.ч. основні засоби) зменшилися на 29,8 тис.грн., або на 12,4 %.

     Оборотні  активи на початок 2010р. збільшилися  на 6,2 % або на 17,8 тис. грн. за рахунок  збільшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги у 54 рази у порівнянні з 2009 роком і грошових коштів на 9,9 тис.грн. Проте, треба зауважити, що в той час скоротилися виробничі запаси на 10,8% або на 17,6 тис. грн. і готова продукція на 1,1 % або на 1,4 тис, грн.

     Проаналізуємо фінансовий стан ПСГП « Світанок » Жовтневого району.

     Оцінка  фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового  оздоровлення підприємства.  

     Таблиця 2.4 Динаміка показників фінансової незалежності у ПСГП «Світанок»Жовтневого району, 2010 р.

Коефіцієнти	Норматив	Порядок розрахунку	На  початок року	На  кінець року	Відхилення ( +,-)
Фінансування	<1	Ф.1 р.(480+620)/Р.380	0,051	0,058	0,008
Автономії (незалежності)	>0,5	Ф.1 р. 380/ р.640	0,952	0,945	-0,007
Стійкості (стабільності)	>1	Ф.1 р. 380/( 480+620)	19,8	17,2	-2,6

 

     Аналіз  показників фінансової незалежності підприємства ,що наведений в таблиці 2.4 свідчить про те, що показники фінансування відповідають нормативним показникам і мають тенденцію до збільшення (відхилення складає 0,008). Показник незалежності також знаходиться в межах нормативу, але на кінець звітного періоду дещо зменшився і складав 0,94 проти 0,95 на початку періоду. Коефіцієнт стабільності значно перевищує нормативні показники, але на кінець періоду зменшився на 2,6 п.

     Далі  проаналізуємо показники ліквідності  підприємства.  
 
 

     Таблиця 2.5 Динаміка показників ліквідності за 2010р. у ПСГП «Світанок» жовтневого району

Коефіцієнти	Норматив	Порядок розрахунку	на 01.01.2010	на 01.01.2011	Відхилення (+,-)
Абсолютної  ліквідності	0,2-0,25	Ф.1 р(220+230+240)/р.620		1,7	1,7
Швидкої ліквідності	0,7-1	Ф.1р.(260- 100+110+120+130+140))/р.620	0	1,3	1,3
Покриття	1-2,5	Ф.1 р.260/р.620	11,3	10,8	-0,5

 

     Аналіз  наведених даних у таблиці 2.5 свідчить, що на кінець звітного періоду рівень ліквідності і швидкої ліквідності зросли і стали відповідати нормативним показникам.

     Тоді  як рівень покриття на кінець періоду  скоротився на 0,5 п., але відповідає нормативу.

     У підсумку зауважимо, що фінансові показники  ПСГП «Світанок» свідчать, що на кінець 2010 року фінансовий стан господарства покращився, проте рівень автономії і стійкості дещо зменшилися.  

     2.2 Визначення основних зон ризику  при аудиті балансу 

     Національні нормативи аудиту визначають ризик  аудиту або загальний ризик як такий, коли аудитор може висловити неадекватну думку в документах бухгалтерської звітності, в якій існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за неправильно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень. Ризик аудиту має три складові частини:

• властивий ризик;
• ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонування внутрішнього контролю;
• ризик невиявлення помилок та перекручень [14, с. 106].

     Під час здійснення аудиту коштів дуже важливим є визначення величини загального аудиторського ризику, який можна розрахувати за такою моделлю (2.1): 

     АР = РК*РН*ВР     (2.1) 

     де   АР – загальний ризик аудиту;

     ВР  – властивий ризик;

     РК  – ризик системи контролю;

     РН  – ризик невиявлення помилок.

     Для визначення властивого ризику використовуємо анкету оцінки підприємницького ризику, подану у Додатку 2.

     Використовуючи  шкалу оцінювання ризиків можна оцінити середній рівень підприємницького ризику, який співпадає з властивим ризиком і дорівнює 41% (570%/14). 

     Таблиця 2.6. Критерії оцінки

Рівень  оцінки	Значимість  рівня оцінки
Низький	0 –  33%
Середній	34 –  66%
Високий	67 –  100%

 

     Ризик не виявлення помилок полягає в тому, що аудиторські процедури не завжди можуть виявити помилки за залишками на певному рахунку і за певною операцією. Тому варто прийняти значення даного ризику 15%.

     Для визначення ризику невідповідності  системи внутрішнього контролю формується запитальник аудитора, який містить  тести для перевірки і наведений  у Додатку 3.

     За  результатами проведених тестів невідповідності  системи внутрішнього контролю, поданих у Додатку 3, відповідно рівень системи внутрішнього контролю становитиме 49,3% (740%/15), а ризик системи контролю 50,7%.

     Загальний аудиторський ризик становитиме:

     АР = ВР*РК*РН = 0,41*0,507*0,15 = 0,0312 (3,12%)

     Отже, загальна величина аудиторського ризику при здійсненні аудиторської перевірки ПСГП «Світанок» становитиме 3,12%, що відповідає прийнятій величині загального аудиторського ризику, що становить 1–5% (0,01–0,05).

     Визначимо суттєвість помилок в аудиторській перевірці балансу ПСГП «Світанок» Жовтневого району. 

     Клієнт: ПСГП «Світанок»

     Період  перевірки 01.01.2010-01.01.2011р Аудитор : Коломієць І.М.

     Визначення  суттєвості помилок

Показник	Значення, тис.грн	Відсоток	Рівень  суттєвості, тис.грн
Обсяг реалізації	203,1	1%	2,03
Валюта  балансу	513,5	2%	10,27
Прибуток	12,9	5%	0,645
Власний капітал	485,3	10%	48,53

 

     Виходячи  з проведених розрахунків суттєвою буде вважатися помилка, яка перевищує 645 грн.

     Склав аудитор Коломієць І.М.

     Дата 10.04.2011р.

 

      Розділ 3. Аудит балансу сільськогосподарського підприємства «Світанок» 

     3.1 Планування аудиту балансу підприємства 

     Одним із найважливіших етапів аудиту є  планування. Аудитор зобов'язаний чітко  прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури.

     Планування  аудиту передбачає визначення його стратегії  і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки, побудову аудиторської програми і аудиторські  процедури, оцінювання обсягу аудиторського контролю.

     Планування - це процес вироблення аудиторської стратегії. Планування ведеться протягом усієї  аудиторської перевірки. Аудитор повинен  скласти графік завершення основних етапів операції. Графік показує заплановану аудиторську роботу і служить засобом контролю за проведенням операції. При складанні графіка мають враховуватися вимоги клієнта. Потім аудитор повинен підготувати програму перевірки, докладно перерахувати процедури, які необхідно здійснити під час операції.