Формування асортименту товарів на торговельному підприємстві

  Деякі особливості існують при підборі  товарів для роздрібної торгової мережі. Тут необхідно враховувати  не тільки місце торгівлі, склад покупців, сезонність i т.д., але й функціональне призначення роздрібної торгової мережі.

    Розглянемо особливості формування  асортименту товарів в магазинах  деяких типів.

  Так, в універмагах асортимент товарів  рекомендується будувати за споживчими комплексами. При цьому можуть бути передбачені наступні споживчі комплекси: «Товари для чоловіків»,« Товари для жінок», «Товари для дітей», «Косметика i засоби гігієни», «Сувеніри, годинники, ювелірні вироби», «Товари для дозвілля», «Товари для письма i навчання», «Товари для шиття i рукоділля», «Товари для дому».

  Споживчі  комплекси діляться на мiкрокомлекси. Наприклад, в комплексі «Товари  для жінок» виділяються мiкрокомлекси  «Одяг», «Головні убори», «Білизна», «Панчiшно-шкарпетковi вироби», «Предмети жіночого туалету»,« Взуття» та ін.

  До  складу кожного мiкрокомплексу входять  товари певних найменувань, якi, в свою чергу, діляться на різновиди.

  В універсамах виділяють продовольчі i непродовольчі товари. Серед продовольчих товарів виділяються такі товарні групи, як хліб та хлібобулочні вироби; бакалійні товари; кондитерські вироби; консерви продукти; м’ясо, риба; плоди, овочі. Непродовольчі товари поділяються на наступні товарні групи: взуття домашнє; панчiшно-шкарпетковi вироби; та галантерейні товари i парфумерно-косметичнi товари; шкiльно-письмовi i канцелярські товари; іграшки; господарські товари.

  Таким чином, при побудові асортименту  товарів в магазинах, що торгують непродовольчими товарами, виходять з розподілу всієї номенклатури товарів на комплекси, мiкрокомлекси i найменування, а в магазинах, що торгують продовольчими товарами, i в магазинах «Товари повсякденного попиту» — на товарні групи i найменування. При цьому кожне найменування може буки представлене різною кількістю його різновидів в залежності від глибини асортименту товарів. 

1.3 Фактори, що впливають  на формування  асортименту товарів  на торговельному  підприємстві 

  У магазинах відносно вузький виробничий асортимент перетворюється на широкий  торговий, що включає товари різних спеціалізованих виробничих підприємств. Випуск товарів в умовах ринкової економіки, з точки зору маркетингу, повинен бути направлений на задоволення різноманітних запитiв населення з урахуванням місцевих, національних i кліматичних умов, тому першорядна увага в магазинах повинна бути звернена на формування товарного асортименту як процесу встановлення такої номенклатури, яка задовольняла б потоварну структуру попиту населення.

  Формування  асортименту товарів в роздрібних торгових підприємствах — складний процес, що базується на урахуванні дії багатьох чинників. Ці чинники можна поділити на загальні (що не залежать від конкретних умов роботи того чи іншого торгового підприємства) i специфічні (що відображають конкретні умови роботи даного торгового підприємства).

  Мал. 1.3.1. Класифікація чинників 

  До  загальних чинників відносяться  купівельний попит i виробництво  товарів.

  Мал. 1.3.2. Класифікація загальних чинників

  До  специфічних чинників, що впливають  на побудову асортименту товарів  в кожному конкретному магазині, відносяться тип i розмір магазину, його технічна оснащеність, умови товаропостачання (передусім наявність стабільних джерел), чисельність i склад населення, що обслуговується, транспортні умови (наявність доріг з твердим покриттям, зупинок громадського транспорту i т.д.), наявність інших роздрібних торгових підприємств в зоні діяльності даного магазину.

  Мал.  1.3.3. Класифікація специфічних чинників

  Купівельний попит виступає як основний чинник, що впливає на формування асортименту, яке направлене на максимальне задоволення попиту населення i разом з тим активно впливає на розширення попиту. Формування асортименту i купівельний попит у своєму розвитку взаємопов’язані. Істотні зміни в попиті повинні супроводжуватися змінами у сформованому асортименті.

  При формуванні асортименту продовольчих товарів в роздрібних торгових підприємствах потрібно враховувати особливості попиту на продукти харчування. Так, попит на продовольчі товари в порівнянні з попитом на непродовольчі відрізняється високою мірою стійкості, а в окремих випадках — відомою консервативністю. Споживач звикає до певних видів продуктів (сортів хліба, сиру, кондитерських виробів i т.д.), тому важливо досягнути стабільності в формуванні асортименту таких товарів, забезпечуючи їх безперебійний продаж.

  При формуванні в роздрібній торговій мережi асортименту продовольчих товарів необхідно враховувати i чинник їх взаємозамінності. У разі відсутності в продажу потрібного продукту або незадоволення якістю Запропонованого товару покупець, як правило, не відкладає покупку, а шукає йому заміну, купуючи інший продукт з аналогічною харчовою цінністю. Особливо це стосується товарів однієї групи, але існує i мiжгрупова взаємозамінність: м’ясо можна замінити рибою, картоплю — крупами, макаронами i т.д.

  Крім  того, на продовольчі товари попит комплексний, тобто одночасно придбаваються продукти, що доповнюють один одного, наприклад, м’ясо, жири, овочі; хліб, молоко; чай, цукор i т.д. Таким чином, постійність вимог i комплексність попиту на товари з раціону харчування необхідно також враховувати при формуванні асортименту продовольчих товарів.

    Купівельний попит на товари  простого i складного асортименту  також має особливості, якi необхідно  враховувати при формуванні асортименту.  Так, на товари простого асортименту,  що мають незначну кількість різновидів, попит в основному конкретний, твердо сформульований i не допускає заміни цих товарів. Навпаки, при покупці товарів складного асортименту, що нараховують десятки i сотні різновидів, в попиті допускається їх широка взаємозамінність. Причому багато з цих товарів є товарами періодичного попиту, тобто не купуються i не споживаються щодня.

  Деякі продовольчі товари можна у виробничих умовах максимально підготувати  до вживання у вигляді напівфабрикатів, концентратів, кулінарних виробів. При сучасному ритмі життя попит на ці товари постійно зростає.

  Необхідно також зазначити, що на попит i споживання багатьох товарів, особливо продуктів  харчування, впливає сезонність їх виробництва (молочні продукти, м’ясо, овочі, фрукти та ін.). Внаслiдок цього відбувається нерiвномiрнiсть їх споживання протягом року i попит перекидається на товари, що їх замінюють. Наприклад, в зимовий i весняний періоди збільшується попит на овочеві i фруктові консерви, що замінюють свіжі плоди i овочі; влітку в умовах великої кількості овочів, ягід i фруктів різко знижуються обсяги продажу круп i макаронних виробів i т.д. Проблема Згладжування сезонності в споживанні харчових продуктів вирішується певною мірою шляхом створення сезонних запасів відповідних товарів, що особливо потрібно враховувати при формуванні асортименту.

  На  попит мають також  вплив наступні чинники соціального та економічного характеру:

  • розміри грошових доходів населення, їх чисельність, соціальний, професійний i статево-вiковий склад;

  • рівень роздрібних цін i їх співвідношення;

  • діяльність підприємств громадського харчування;

  • обсяг завезених продуктів тваринництва i рослинництва з інших регіонів;

  • географічні i кліматичні особливості  проживання населення;

  • національні та історичні особливості  праці i побуту даного району

  Більшість перерахованих чинників попиту може бути враховано при формуванні асортименту  товарів, оскільки багато з них мають  певне числове вираження i є постійно діючими для певного району. Їх можна розглядати як елементи, що визначають силу впливу попиту на формування асортименту.

  При формуванні асортименту необхідно  також враховувати характер попиту, що пред’являється. Розрізняють попит  стійкий, альтернативний та імпульсний.

  Стійкий, або твердо сформований попит, спрямований  на певний товар i не допускає його заміни будь-яким іншим, навіть однорідним товаром. Попит на продовольчі товари, на відміну від непродовольчих, характеризується високою мірою стійкості.

  Альтернативний (нестійкий) попит формується остаточно в магазині в процесі безпосереднього ознайомлення покупців з товаром i його особливостями. Альтернативний попит допускає взаємозамінність товарів в межах групи, підгрупи або різновидів товарів. До товарів альтернативного попиту можна віднести, наприклад, кондитерські вироби, взуття, одяг та ін.

  Імпульсний  попит виникає безпосередньо  в торговому підприємстві під  впливом реклами, викладення товарів, пропозицій продавця. Імпульсний попит  часто виникає з появою в магазинах  новинок в товарному асортименті.

  Істотним  чинником формування асортименту є  ціна товару. Покупець найчастіше визначає для себе граничну ціну або діапазон цін, в межах якого він має  намір сплатити за покупку. Тому одним  з критеріїв раціональної побудови асортименту товарів в магазині служить забезпечення правильного поєднання товарів з різною вартістю.

  В умовах безперервного розширення i оновлення асортименту товарів, зростаючих вимог покупців до асортименту i якості товарів, питання правильного  формування товарного асортименту для роздрібних торгових підприємств різних типів набувають виключно важливого значення.

  Наривні з купівельним попитом, на формування асортименту впливає виробництво  товарів.

  Потреби населення в товарах складаються  історично; в них відбивається досягнутий суспільством рівень економічного i культурного розвитку, національні та iншi особливості. Іншими словами, вони визначаються рівнем розвитку виробництва, добробутом i культурою суспільством. Потреби йдуть попереду виробництва, стимулюючи його розвиток i ставлячи перед ним нові проблеми. У свою чергу, розвиток виробництва розширює асортимент i збільшує масу товарів, тим самим породжуючи все нові й нові потреби. Суспільство повинно підпорядковувати виробництво задоволенню потреб людей.

  Як  відмічалося формування торгового асортименту впливає також тип магазину i зона його діяльності. Тип торгового підприємства, що характеризується асортиментним профілем i його торговою площею, визначає напрям у формуванні асортименту. Наприклад, продовольчі магазини, як відомо, за асортиментним профілем поділяються на магазини з універсальним асортиментом товарів (універсами) i неспеціалізовані магазини з вивіскою «Продукти». Відповідно до типу магазину проводиться i формування асортименту, тобто встановлення номенклатури товарних груп i розгорненого (детального) асортименту товарів для реалізації в цих магазинах. Так, при формуванні асортименту універсаму необхідно забезпечити його унiверсалiзацiю, тобто наявність продовольчих товарів усіх основних товарних груп з певною деталізацією по підгрупах i найменуваннях, а також непродовольчих товарів повсякденного попиту.

  Формування  асортименту не можна вести відірвано  від зони діяльності торгових підприємств, в залежності від якої вони поділяються:

  • на підприємства, що обслуговують житлову зону в межах пішохідної доступності. В містах пішохідна доступність прийнята в радіусі 0,5 км, в сільській місцевості —2 км;

  • на підприємства, що обслуговують місто i сільський район загалом або  його великі складові частини в межах загальноміської транспортної доступності.

  Магазини  «Товари повсякденного попиту», розміщені переважно в житловій зоні, призначені для постачання населенню  основних продуктів i непродовольчих товарів  повсякденного попиту. Спецiалiзованi ж магазини, що обслуговують місто, наприклад районного значення, повинні мати широкий внутрiшньогруповий асортимент, що задовольняє попит населення у всьому рiзноманiттi товарів, — представників тієї товарної групи, яку реалізує даний спеціалізований магазин.

  Економічно  обґрунтована i встановлена для магазинів номенклатура товарів позитивно впливає, в кінцевому результаті, на економічні показники торгово-господарської діяльності підприємств. Широта асортименту товарів, закладена в номенклатуру, створює нормальні умови для організації товаропостачання i виконання запланованих показників товарообороту, сприяє тим самим підвищенню середньої вартості покупки, зростанню товарообороту з 1 м площі торгового залу. Закладені в номенклатуру правильні співвідношення між товарами високої i низької оборотності приводять до підтримки оптимального рівня середніх товарних запасів. Крім того, при розрахунках для магазинів рівня витрат обігу в процесі формування асортименту можна досягнути i запланованого рівня рентабельності шляхом правильного поєднання в асортименті товарів з високими i низькими торговими знижками.