Формування асортименту товарів на торговельному підприємстві

  В основу формування асортименту товарів  у дрiбнороздрiбнiй торговельній мережі, що доповнює магазин, покладено принцип поглиблення спецiалiзацiї і організація торгівлі окремими товарами складного асортименту, якими недоцільно, чи не можливо торгувати в магазині, а також масовими товарами (овочі i фрукти в сезон масового збору і реалiзацii). Обслуговуючи частину покупців, такі підприємства створюють більш сприятливі умови для організації торговельного обслуговування покупців в магазинах, дозволяють зменшити потік покупців в магазині і поліпшити умови продажу товарів.

  Важливу роль відіграє правильне формування асортименту в магазинах самообслуговування, технологія продажу товарів в яких має значні відмінності від магазинів, якi торгують за традиційними методами. Асортимент товарів в таких магазинах повинен орієнтуватися на максимальну самостійність покупців у виборі товарів, а одним з основних напрямів формування асортименту є створення споживчих комплексів і мікрокомклексiв. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.2  Сутність, порядок,  зміст та особливості  формування асортименту  товарів на торговельному  підприємстві

  Високі  показники господарсько - фінансової діяльності та культура торговельного  обслуговування населення на підприємствах  роздрібної торгівлі залежать від постійної  наявності в продажу широкого і стійкого асортименту товарів.

  Спецiалiзацiя  виробників на випуску окремих видів товарів, яка дає можливість розширювати асортимент, поліпшувати якість, вдосконалювати технологію виробництва, значно скорочувати термін освоєння та серійного випуску більш конкурентноспроможних нових товарів, разом з тим призводить до звуження асортименту товарів, що випускаються. Виникає потреба у їх підсортуванні на оптових складах та в роздрібній торгівельний мережі, де мають бути представлені товари різних промислових та сільськогосподарських підприємств вітчизняного та закордонного виробництва.

  Процес  підбирання і установлення номенклатури товарів за різними ознаками спрямований  на задоволення попиту населення i забезпечення високої прибутковості роботи підприємств  торгівлі, називається формуванням  асортименту.

  Як  відомо, перелік товарів, якi реалізуються на підприємствах роздрібної торгівлі, називається торговельним асортиментом. Формування торговельного асортименту в роздрібній мережі спрямовано на більш повне задоволення запитів покупців та активний вплив на попит для підвищення рівня i культури споживання.

  Перетворення  виробничого асортименту в торговельний починається на підприємствах оптової  торгівлі, якi організовують закупівлю i доставку основної маси товарів складного  асортименту. На підприємствах роздрібної торгівлі здійснюється перетворення виробничого асортименту в торговельний за основними групами продовольчих та непродовольчих товарів першої необхідності i простого асортименту, якi закуповуються безпосередньо у виробників.

  Загальні  напрями у формуванні асортименту  товарів торговельними організаціями i підприємствами як оптової, так i роздрібної торгівлі визначаються їх асортиментною політикою.

  Асортиментна  політика — це комплекс заходів  щодо управління асортиментом товарів. Вона відображає вимоги i форми розподілу  праці між учасниками товаропросування (товароруху) і має на меті розробити принципи підбору товарів з врахуванням специфіки роботи окремих підприємств i організацій. Разом з тим, асортиментна політика в роздрібній торгівлі не зводиться лише до орієнтації магазинів на торгівлю окремими групами (комплексами) товарів. Вона включає загальні напрями формування асортименту товарів в роздрібний мережі міста, мікрорайону, торговельної організації, приватного підприємства чи фірми.

  Кінцевою  метою асортиментної політики є отримання прибутку та забезпечення високої ефективності роботи промислових i торговельних підприємств, якi досягаються за рахунок максимально можливої відповідності обсягів i структури виробництва товарів народного споживання купівельному попиту населення.

  Асортиментна  політика с важливим складником загальної  стратегії роздрібної торгівлі. Стратегія  оптимізації асортименту може здійснюватися  шляхом звуження його широти i зменшення  глибини: магазини скорочують асортимент до декількох товарних груп, а в  межах груп — організовують продаж лише самих популярних і ходових товарів. Це дозволяє значно зменшити товарні запаси, збільшити швидкість обертання товарів i скоро потребу в кредитах на закупівлю та реалізацію товарної маси.

  Якщо  в основу формування асортименту покладена стратегія максимального його розширення і поглиблення, то вона потребує значно більших фінансових ресурсів, але дозволяє запропонувати покупцям дуже широкий асортимент товарів, які можна знайти тільки в цьому магазині.

  Таким чином, асортиментна політика повинна обиратися з врахуванням загальної мети і стратегічних підходів, якi ставить перед собою керівництво фірми, роздрібного торговельного підприємства. Вона має за мету організацію продажу в магазині збалансованого асортименту товарів, який в раціональних співвідношеннях поєднує товари різних товарних груп залежно від потреб ринку, має враховувати рентабельність торговельної діяльності. При цьому прибутковість торгівлі може бути досягнута як за рахунок скорочення, так i розширення товарного асортименту. Стратегія формування асортименту в цьому випадку має визначити, чи підвищиться рівень доходів магазину, якщо торгувати (чи не торгувати) цим товаром.

  Особливого  значення набуває концепція прибуткової  роботи в умовах ринкової економіки, яка орієнтована на отримання прибутку від комерційної діяльності. Однак не завжди прибуток є основним мотивом торговельної діяльності. Так, система споживчої кооперації, яка обслуговує майже все сільське населення i виконує соціальне завдання держави — торговельне обслуговування пайовиків i жителів села, в останні роки здійснює торгівлю зі значними збитками. Особливо у віддалених та малих населених пунктах.

  Тому  рішення з асортиментної полiтики не повинні ґрунтуватися лише на рентабельності роботи торговельних підприємств. Вони мають враховувати результати всебічного аналізу їх діяльності, основних завдань i прийнятої стратегії розвитку.

  Асортиментна  політика — важливе народногосподарське  завдання, раціональне вирішення  якого потребує скоординованих дій  як на загальнодержавному ревні, так i в окремих сферах діяльності: виробничій сфері, оптовій i роздрібній торгівлі.

  Асортиментна  політика на загальнодержавному рівні  вводиться до регулювання виробництва i реалiзацiї товарів народного  споживання за допомогою законодавчих актів, постанов, інших нормативних документів з метою виробництва товарів, якi відповідають купівельному попиту населення. Вона визначає рівні організацію збутової i комерційної роботи в промисловості, оптовій i роздрібній торгівлі.

  У сфері торгівлі асортиментна політика спрямована на раціональне розміщення наявного асортименту товарів на оптових i роздрібних торговельних підприємствах. При цьому товари складного асортименту, малого та періодичного попиту можуть спочатку надійти на оптові бази i склади для підсортування. Товари простого асортименту, повсякденного та масового попиту, як правило, доставляються безпосередньо підприємствам роздрібної торгівлі. Асортиментна політика при цьому спрямована на забезпечення раціонального розміщення наявного асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі.

  Асортиментна  політика у сфері роздрібної торгівлі має за мету створити максимально  широкі можливості вибору товарів у  магазинах з урахуванням мiнімiзацiї  витрат часу покупців на купівлю за високої ефективності торговельної діяльності. Широка номенклатура товарів, якi надходять, для реалiзацiї в роздрібну торговельну мережу, їх постійне оновлення, ускладнюють контроль за асортиментом за моделями, фасонами, а наявність дрібної торговельної мережі не дозволяє здійснювати ефективне управління ним. Виникає потреба в розробці певної стратетiї в асортиментній політиці.

  У масштабах країни стратегія асортиментної  полiтики передбачає розширення асортименту  товарів вітчизняного виробництва, орієнтацію на власні можливості товаровиробників, оптимізацію асортименту з кожної товарної групи i підгрупи за рахунок зняття з виробництва застарілих моделей i фасонів, оновлення асортименту на якісно новій основі.

  Стратегія формування асортименту товарів  різними торговельними системами має свої особливості. Комерційні структури та приватні пiдриємцi в основу своєї асортиментної полiтики кладуть отримання максимального прибутку та посилення своїх позицій в конкурентній боротьбі.

  Підприємства  державної торгівлі та споживчої  кооперації виконують i соціальні функції щодо обслуговування спеціального контингенту споживачів (сільське населення, інвалідів, учасників Великої Вітчизняної

  війни, чорнобильці).

  Впровадження  асортиментної полiтики дозволило  впорядкувати торгівлю товарами повсякденного попиту складного асортименту, забезпечити поліпшення основних показників господарсько — фінансової діяльності магазинів; зростання товарообороту, прискорення оборотності товарів, підвищити рентабельність роботи магазинів, поліпшити торговельне обслуговування сільського населення.

  Однак аналіз проведення асортиментної політики в сучасних умовах свідчить про певний відхід від основних принципів асортиментної  полiтики у сфері торгівлі. Приватизація державної торгівлі, значне погіршення стану торговельної галузі споживчої кооперації, проблеми зростання приватної торгівлі спричинили значне погіршення роботи з формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі. Майже не враховується типізація i спеціалізація, формування асортименту товарів залежать від наявних коштів i часто не враховує реальні потреби населення. Низька купівельна спроможність основної маси населення не дозволяє формувати широкий асортимент в магазинах, що, в свою чергу, призвело до майже повної ліквідації продажу товарів методом самообслуговування, згорнуто iншi прогресивні методи продажу.

  Становище, що склалося, негативно впливає i на всю сферу торгівлі. Вихід з  кризи може бути досягнуто шляхом перебудови народного господарства України на принципах ринкової економіки, підвищення матеріального добробуту населення, повернення до основних принципів асортиментної полiтики як на рівні держави, торговельних систем так i місцевих органів самоврядування.

  Порядок  формування перспективного товарного асортименту

  Від складу i своєчасного оновлення асортименту товарів в магазинах значною мірою залежать ступінь задоволення попиту, витрати споживання населення, пов’язані з купівлею товарів, кiлькiснi i якісні показники господарської діяльності роздрібних торгових підприємств. Відсутність в магазинах окремих товарів, їх вузький, нестабільний або не відповідний запитам покупців асортимент породжують незадоволений попит, збільшують витрати часу населення на пошук потрібних товарів, негативно позначаються на економічній ефективності підприємства. Тому при формуванні асортименту товарів в роздрібній торговій мережі найважливішою вимогою є максимальне задоволення попиту покупців при найменших витратах часу на здійснення покупки i забезпечення ефективної роботи торгових підприємств.

  Процес  формування асортименту товарів в магазинах складається з трьох етапів.

  На  першому етапі встановлюється груповий асортимент товарів в магазині (тим  самим визначається його асортиментний  профіль). Дана робота проводиться на основі маркетингових досліджень цільового  ринку. В залежності від цього будуть визначені місце i роль магазину в загальній системі торгового обслуговування населення міста, району i т. п.

  На  другому етапі формування асортименту  проводяться розрахунки структури  групового асортименту, тобто визначаються кiлькiснi співвідношення окремих груп товарів. Структура групового асортименту встановлюється з урахуванням торгової площі магазину, його розміщення та інших чинників.

  На  третьому, заключному етапі визначається внутрiшньогруповий (розгорнутий) асортимент, тобто здійснюється підбір конкретних різновидів товарів в межах кожної групи. Це найбільш відповідальний етап, оскільки весь

  процес  перетворення виробничого асортименту  на торговий по ланках руху товарів  завершується в останній ланці —  магазині, і від того, наскільки правильно сформований тут асортимент товарів, в кінцевому результаті залежить задоволення попиту покупців цільового ринку.

  На  заключному етапі формування асортименту  ведеться з урахуванням очікуваних змін в попиті населення, наявних  торгових i складських площ, запланованих показників товарообороту, контингенту покупців, що обслуговуються, та інших чинників, перерахованих вище.