Економічні методи управління підприємством тур. індустрії

Комерційний розрахунок справляє значний вплив на організацію  фінансів фірми. Він передбачає, що фінансові відносини регламентуються  державою в основному економічними методами - з допомогою важелів  відповідної податкової, амортизаційної, валютної, протекціоністської політики. Збитки (в тім числі втрачена вигода), що їх зазнало підприємство внаслідок  виконання вказівок державних органів  та посадових осіб, які суперечать чинному законодавству, повинні  бути відшкодовані відповідними органами.

Суб'єкт господарювання має  справжню фінансову незалежність, тобто  право самостійно вирішувати, як розподілити  виручку від реалізації послуг, як розпорядитися прибутком, які фінансові  ресурси формувати та як їх використовувати. Повна самостійність підприємств  не означає, однак, відсутності будь-яких правил їхньої поведінки. Ці правила  розроблено та законодавче закріплено у відповідних нормативних актах [1-3].

Суб'єкти фінансових відносин, в даному випадку готель несе реальну економічну відповідальність за результати діяльності та своєчасне виконання своїх зобов'язань перед туроператорами, клієнтами, державою, банками. За своїми зобов'язаннями готель відповідає власним майном і доходами. За невиконання зобов'язань підприємством до нього застосовується система фінансових санкцій.

Джерелом формування фінансових ресурсів фірми є доходи від надання  послуг та від фінансових інвестицій. Економічна відповідальність підприємства настільки велика, що його можуть оголосити  банкрутом у разі завеликих збитків  та неспроможності виконати зобов'язання перед кредиторами [8; 44].

У підприємств формуються партнерські взаємовідносини з  банками та страховими компаніями. Підприємства й банки є рівноправними  партнерами, які організовують фінансові  взаємовідносини з метою одержання  прибутку. Банки не надають підприємствам безкоштовних та безстрокових кредитів. Підприємства, у свою чергу, за зберігання грошових коштів на банківських рахунках одержують певні відсотки. Страхові компанії страхують численні ризики, пов'язані з підприємницькою діяльністю суб'єктів господарювання, створюючи певні гарантії стабільності  діяльності.

Перехідний до ринкової економіки  період характеризується багатоукладністю господарювання. Виділимо наступні форми  власності: державну, комунальну, колективну, приватну. Це зумовило появу різних організаційно-правових форм господарювання.

Ринкова економіка зовсім не виключає присутності поряд з  іншими і державної власності. До державного сектора належать ті установи та організації, які повністю або  частково фінансуються з державного бюджету, наприклад Управління туризму  і спорту [36].

В сучасних ринкових умовах для успішної комерційної діяльності підприємств необхідно переосмислення системи економічних знань у  вітчизняній науці стосовно поняття  комерційний розрахунок.

Глибоке розуміння сутності даного явища, виявлення його особливостей є не тільки актуальною проблемою, але  й об'єктивною необхідністю.

В економічній літературі існує декілька точок зору щодо визначення господарського розрахунку. Так, ряд  авторів розглядає його як економічний  механізм реалізації суспільної власності  та метод планового господарювання, як складову частину системи управління. Інші дослідники стверджують, що господарський  розрахунок – це економічна категорія, зумовлена дією закону вартості та наявністю товарно – грошового  обміну.

Виділяють перехідну його форму – комерційний розрахунок, який розглядається як відносно самостійна система виробничих відносин, що базуються  на інтересах власника. Слід враховувати  два підходи при визначенні комерційного розрахунку — як економічної категорії  та метода господарювання [9; 40].

Комерційному розрахунку притаманні певні особливості (табл. 1.1)

 

Таблиця 1.1.

Спільні та відмінні риси господарського та комерційного розрахунків

Спільні ознаки	Господарський розрахунок	Комерційний розрахунок
Форма власності на засоби виробництва	Державна та колективна	Приватна форма власності
Форма власності на засоби виробництва	Державна та колективна	Приватна форма власності, що розглядається у двох аспектах – у вигляді індивідуального  товаровиробника або їх об’єднання на кооперативних засадах
Побудова відносин власності	Відносини власності реалізуються шляхом закріплення за первинними колективами  основних засобів	Відносини власності реалізуються на основі обміну майновими частками
Утворення відтворювальних  фондів	Відбувається переважно  за рахунок власних коштів та бюджетних	Відбувається переважно  за рахунок власних коштів та залученого капіталу
Орієнтація на запити ринку	Не приділяється належна  увага	Займає першочергове місце  серед принципів розрахунку
Рівень матеріальної відповідальності, зацікавленості, самостійності	Невисокий	Високий

 

Комерційний розрахунок ґрунтується  на порівнянні у вартісній (грошовій) формі витрат та результатів господарчої  діяльності. Раціональне використання капіталу, скорочення та оптимізація  витрат діяльності, підвищення рівню  нормування та обліку трудових витрат, організація праці — усе це відображає суть комерційного розрахунку як методу господарювання.

Комерційний розрахунок набуває  різних організаційних форм: повний, внутрішній розрахунок. На повному комерційному розрахунку знаходяться підприємства, які діють відповідно до Закону "Про  підприємства". Вони мають основні  та оборотні кошти, самостійний бухгалтерський баланс, рахунки в банках, вносять  платежі до бюджету держави, регіону.

На внутрішньому розрахунку знаходяться структурні одиниці  та підрозділи, які входять до складу підприємства. Вони не мають самостійного балансу та рахунків в банку, тобто  юридичне вони обмежені [4;20;23].

Готель на ринку виступає як суб’єкт та об’єкт ринкових відносин.

 

Доповнити системою економічних показників, за допомогою  яких можливо виконати економ методи, показати алгоритми їх розхунків

 

РОЗДІЛ 2. Дослідження економічних методів управління на прикладі готельного підприємства ПАТ «Готель «Санкт-Петербург», м. Київ.

1. Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства (рекламний стиль )

Добавити  орг.. структуру. Аналіз показників госп діяльності

Готель «Санкт-Петербург» - знаходиться в самому серці Києва. У декількох кроках знаходиться Хрещатик - головна вулиця столиці, Золоті ворота, Національний університет і старовинний парк, Національна Опера. Тут, в центральній частині Києва, що історично склалася, зосереджено ділове і культурне життя міста.

За останні роки в готелі «Санкт-Петербург» проведена ретельна реконструкція, і сьогодні готель повністю відповідає світовим стандартам і вимогам часу.

Просторі номери «Санкт-Петербург», обладнані за останнім словом техніки, ідеальний порядок і бездоганне обслуговування, прекрасна кухня і різноманіття додаткових послуг - все тут підпорядковано тому, щоб Ви відчували себе затишно далеко від будинку, могли чудово відпочити, а при необхідності - повноцінно попрацювати і влаштувати ділові переговори або презентацію.

Готель «Санкт-Петербург» славиться своїм рестораном, одним з кращих в Києві. Для постояльців і гостей готелю працює, салон краси, транспортна служба.

Адреса готелю: бульв. Т. Шевченко 4, літ. А,Г, Київ 01004, Україна.

(в розд. 1.1)Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу при розміщенні та проживанні в готелі; основні послуги - обсяг послуг готелю (проживання, харчування тощо), що включається до ціни номера (місця) і надається споживачу згідно з укладеним договором; додаткові послуги - обсяг послуг, що не належать до основних послуг готелю, замовляються та сплачуються споживачем додатково за окремим договором.

Вони можуть бути безкоштовними і платними. До основної послуги готелю відноситься проживання. Без додаткової оплати гостям можуть бути надані наступні види послуг: виклик швидкої допомоги; користування медичною аптечкою; доставка в номер кореспонденції по її одержанні; побудка до певного часу; надання окропу, голок, ниток, одного комплекту посуду, і столових приладів.

Перелік і якість надання  платних додаткових послуг повинні  відповідати вимогам привласненій готелю категорії. Так, наприклад, у 3* готелях  надають наступні платні послуги: екскурсійне  обслуговування; замовлення послуг гідів-перекладачів; організація продажу квитків  у театри, у цирк, на концерти і  т.д.; організація продажу квитків  на усі види транспорту; замовлення автотранспорту за замовленням гостей; виклик таксі; прокат автомобілів; замовлення місць у ресторанах міста; покупка  і доставка квітів; продаж сувенірів, листівок і іншої друкованої продукції; ремонт взуття; ремонт і прасування одягу; прання і хімчистка одягу; користування сауною; послуги перукарні; оренда конференц-залу, залів переговорів; послуги бізнес-центру.

Додаткові послуги, які надаються готелем:

• Салон краси;
• Ресторан «Невський»
• 4 конференц-зали для проведення переговорів, презентацій і безлічі інших заходів;
• Цілодобовий паркінг;
• Цілодобова пральня і хімчистка;
• Цілодобове ресторанне обслуговування в номерах
• Транспортне обслуговування;
• Бездротовий доступ в Інтернет;

(В розд. 2.2.) Розглянемо докладніше фінансовий стан підприємства. Фінансовий стан визначає місце підприємства в економічному середовищі та наскільки ефективними і без ризиковими можуть бути ділові відносини з ним комерційних банків, постачальників, потенційних інвесторів і позичальників та ін. Для підприємства, як і для його партнерів, становить інтерес не тільки фактичний стан справ, тобто те, що було, а й очікуваний фінансовий стан.

Поряд з якісною ознакою  «стійкий фінансовий стан» та бездоганною репутацією підприємства необхідно мати науково обґрунтовану кількісну узагальнюючу оцінку фінансового стану підприємства. В Україні розроблена й діє Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій, що затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 23.02.98. Інтегральна оцінка дає змогу поєднати в одному показнику багато різних за змістом і назвою, одиницями вимірювання, вагомістю та іншими характеристиками чинників фінансового стану. Весь подальший аналіз фінансового стану буде базуватися саме на рекомендаціях даної Методики

Частка коштів інвестованих в основні засоби збільшилась на 0,02 пункта. Як свідчить коефіцієнт зносу основних засобів майно підприємства зношене на 50% і темпи оновлення майна падають (коефіцієнт оновлення у 2009 році зменшився на 0,08 пунктів).

Однією з найважливіших  характеристик фінансового стану  підприємства є фінансова стійкість. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і  його використання.

Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує можливість підприємства виконувати зовнішні зобов’язання за рахунок власних активів. Його нормативне значення повинно бути більше або дорівнювати 0,5. Як бачимо протягом аналізованого періоду цей показник є незмінним і його значення суттєво менше нормативного, що свідчить про недостачу у підприємства власних активів для покриття зовнішніх зобов’язань.

Коефіцієнт фінансової стабільності показує можливість забезпечити заборгованість власними коштами. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про фінансову стабільність підприємства. Нормативне значення показника повинно бути більше одиниці. В нашому випадку його значення складає лише 0,08.

Коефіцієнт фінансової стійкості  характеризує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі. Він має бути в межах 0,85-0,90. У аналізованого підприємства його значення становить 0,07, що не відповідає нормативному.

Поряд з абсолютними показниками  фінансової стійкості доцільно розрахувати  сукупність відносних аналітичних  показників: коефіцієнтів ліквідності.

Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості показує здатність підприємства розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом року. Рекомендоване значення цього показника 1. Розраховане значення для аналізованого підприємства свідчить про не виважену політику стосовно власних дебіторів