Захист прав суб’єктів інвестиційної діяльності

       Світовий досвід показує, що комплекс заходів щодо заохочення і захисту інвестицій на двосторонній основі не може забезпечити максимальних гарантій для приватних інвесторів в умовах існуючих комерційних і політичних ризиків, що значною мірою стримує міжнародний рух капіталу. Розробка багатосторонньої угоди, яке б містило єдині норми і принципи регулювання іноземних інвестицій для всіх країн - учасниць міжнародного руху капіталу, є пріоритетним завданням США, хоча її здійснення стикається зі значними труднощами, пов'язаними з відмінностями в підході до цієї проблеми з боку різних груп країн. Не залишаючи намірів здійснювати дану мету, США беруть кроки до розробки багатосторонніх угод і приєднуються до існуючих, які сприяють утворенню міжнародного механізму з регулювання інвестицій. Серед цих міжнародних документів можна виділити такі як: резолюції Генеральної Асамблеї ООН, конвенції і договори, прийняті іншими організаціями системи ООН, Світовим банком, ОЕСР та іншими міжнародними організаціями. Деякі з цих документів мають юридично необов'язковий характер, інші створюють певну правову базу для інвестицій [149].

       У США розвинений інститут страхування  як спосіб захисту прав суб'єктів  інвестиційної діяльності. Одним  із способів захисту прав суб'єктів  інвестиційної діяльності є поручительство - це сфера підприємництва, в якій можуть діяти банки, страховики та спеціальні агентства. Лише в деяких країнах існують розбіжності в правовому регулюванні їх операцій. Так, у Франції та Японії поручительства є монополією банків. У США, навпаки, видача гарантійних зобов'язань банками обмежена. В Англії, Італії банки і страхові компанії мають різні можливості в цьому виді бізнесу. У Німеччині існують спеціальні товариства, які, не займаючись різними видами кредитного страхування, конкурують в області гарантійних зобов'язань з іншими кредитними інститутами. В цілому гарантії банків та страхових товариств є рівноцінними. Часто гарантії банків замінюють послуги страховиків, оскільки поручительство банку надійніше для клієнта, ніж страхування ризику неплатежу [24, с.11].

       Таким чином, в США розроблений цілий  комплекс заходів з охорони міжнародних  інтересів американського капіталу. Політика державного регулювання інвестицій спрямована, з одного боку, на прийняття  певних міжнародних угод і кодексів, що гарантують права іноземних інвесторів, з іншого - на надання прямої підтримки базуються в США корпораціям. При цьому Сполучені Штати віддають найбільшу перевагу укладанню двосторонніх угод, а також договорами, що укладаються на регіональній основі. Розширюється державна підтримка зарубіжної діяльності корпорацій сприяє швидкому зростанню експорту американських прямих інвестицій за кордоном, обсяг яких в даний час перевищує 800 млрд. дол, що висуває США в число найбільших експортерів капіталу.

       У зв'язку з цим досвід США в галузі державного регулювання інвестицій, особливо основні підходи до питань стимулювання та захисту інвестицій, може представляти інтерес для українського законодавця. Такий спосіб захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності як поручительство, який отримав розвиток у США, Франції, Японії, а також в інших країнах має сенс передбачити в законодавстві України, що регулює питання захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності. Досвід зарубіжних країн демонструє, що даний спосіб захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності позитивно зарекомендував себе у світовій практиці.

       Вивчення  зарубіжного досвіду в галузі захисту прав суб'єктів інвестиційної  діяльності показує, що багато норм права, закріплені зарубіжним законодавством знайшли своє відображення в законодавстві України. Однак, є способи захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності, які не передбачені законодавством України або відсутній механізм їх практичної реалізації. Тому вивчення зарубіжного досвіду можно використати при розробці пропозицій про внесення змін і доповнень до законодавства України.

       ВИСНОВКИ

       У законодавстві України про інвестиційну діяльність сформульовані таки способи захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності:

       1) Недопущення націоналізації або  реквізиції.

       2) Відшкодування збитків, заподіяних  внаслідок незаконних дій або  бездіяльності держави, її органів  або їх посадовими особами.

       3) Гарантії інвесторам від зміни  законодавства.

       4) Страхування інвестицій.

       5) Судовий захист.

       Закон України «Про інвестиційну діяльність» необхідно доповнити правовими нормами, що регулюють основні моменти практичного застосування встановлених законодавцем способів захисту законних прав суб'єктів інвестиційної діяльності.

       Перший  спосіб захисту прав суб'єктів інвестиційної  діяльності - це недопущення націоналізації і реквізиції. Є сенс законодавчо встановити, що інвестиції не можуть бути націоналізовані або реквізовані крім випадків, встановлених законодавством України. Вітчизняні інвестиції можуть бути націоналізовані тільки на основі законодавчого акта і повинні бути компенсовані в повному обсязі. Інвестиції, вітчизняні й іноземні, можуть бути реквізовані у випадках стихійних лих, аварій, епідемій на підставі відповідного нормативного акта Кабінету Міністрів України і повинні бути компенсовані в повному обсязі.

       Другий  спосіб захисту прав суб'єктів інвестиційної  діяльності - це можливість відшкодування  збитків, внаслідок незаконних дій  або бездіяльності держави, її органів  та їх посадових осіб. Даний спосіб захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності в українському законодавстві встановлено лише щодо іноземних інвесторів і на даний момент відсутній механізм його практичної реалізації.

       Наступний спосіб захисту - це гарантія інвесторам від зміни законодавства. Аналіз показує, що на сьогоднішній день це один з болючих питань як для інвесторів, так і для законодавця, який, починаючи з 1993 року бере один за іншим законодавчі акти, що перешкоджають інвесторам скористатися даними способом захисту їх прав, що в свою чергу, негативно позначається в процесі залучення інвестицій в економіку Україну. 
Одним із способів захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності є страхування. Законодавством про страхування передбачено, що страхування інвестицій - це один з видів страхування. Однак, законодавець не визначив особливості даного виду страхування, що поряд з іншими причинами (величезні суми страхових платежів, недовіра до страховиків) зробили цей спосіб захисту прав інвесторів декларативним.

       Наступні  спосіб захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності - це можливість звернення до суду за захистом оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Практика звернення інвесторів до судових інстанцій показує необхідність гарантувати інвестору не тільки можливість прийняття справедливого і швидкого вирішення щодо спірного питання, так як тяганина перешкоджає нормальному здійсненню інвестиційної діяльності, а саме головне гарантувати належне і своєчасне виконання прийнятих судових рішень.

       Аналіз  зарубіжного законодавства дозволяє зробити висновок, що для надання інвесторам найбільш повного спектра можливих способів захисту охоронюваних законом прав та інтересів необхідно в законодавстві про інвестиційну діяльність передбачити ще один спосіб захисту прав інвесторів - це поручительство (гарантія). Даний спосіб надасть інвесторам можливість заручитися поручительством (гарантією) банків або інших фінансових організацій на повернення всієї суми або частини грошових коштів у разі їх втрати в результаті зміни політики держави щодо інвестиційної діяльності, зміни законодавства і інших непередбачених змінах у політичних і комерційних сферах.

       На  сьогоднішній день економіка Україна  потребує припливу інвестицій, тому для  залучення інвесторів держава повинна  створити сприятливий інвестиційний  клімат, забезпечити стабільність діючого законодавства, гарантувати інвесторам можливість реального захисту наданих їм за законодавством України прав, тільки при здійсненні перелічених заходів можна сподіватися на можливість збільшення інвестиційного потоку в економіку української держави.

        СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ 

1. Алехин  Б.И. Защита инвесторов в США и  Канаде // США-Канада: экономика, политика, культура.- 1999.- № 9.- С. 115-134.
2. Благой С. Про методи захисту прав інвесторів // Право України.- 1996.- № 5.- С. 65-68.
3. Васильев А., Мучник А. Иностранные инвестиции в зеркале украинской экономики: политико-правовой аспект // Юридический вестник.- 1997.- № 2.
4. Віннік О.М. Інвестиційне право: Навч. посібник.- К.:Атіка, 2000.- 264 с.
5. Зельдина Е.Р., Стойка  В.М.  Проблемы защиты прав инвесторов в условиях специального режима инвестиционной деятельности // Економіка та право.- 2002. - № 1.- С. 72-76.
6. Зименков  Р.И.. Зарубежные инвестиции США: роль государства // США: экономика, политика, идеология.- 1996.- № 6.-  С. 3-15.
7. Инвестиции // Закон.- 1999.- № 12. - С. 1-127.
8. Конституция Украины: Закон Украины.
9. Мамутов В.К. Хозяйственные права регионов // Юридический вестник.- 1995.- № 2.
10. Мамутов В.К., Чувпило О.О. Господарче право зарубіжних країн.- Київ: Ділова Україна, 1996.- 352 с.
11. О  режиме   иностранного инвестирования: Декрет КМУ от 20.05.93 г.  //Ведомости Верховной Рады Украины.- 1993.- № 28.- Ст. 302 (утратил силу).
12. О внешнеэкономической деятельности: Закон Украины от 16.04.1991 г.    //      Ведомости Верховной Рады Украины .- 1991.- № 29.- Ст. 377.
13. О защите иностранных инвестиций в Украине: Закон Украины от 10.09.1991 г.   //    Ведомости Верховной Рады Украины.-  1991.- № 46.- Ст. 616.
14. О защите прав инвестора:  Конвенция от 28.03.97 г. // Украинская инвестиционная газета. - 2000. – 9 мая.
15. О предпринимательстве: Закон Украины от 07.02.1991 г. // Ведомости Верховной Рады Украины.- 1991.- № 14.- Ст. 168.
16. О специальной экономической зоне “Рени”: Закон Украины от  23.03.2000г.  //   Ведомости   Верховной   Рады   Украины.-  2000.- № 25.- Ст. 196.
17. О специальной экономической зоне «Порто-Франко» на территории Одесского морского торгового порта: Закон Украины от   23.03.2000   // Ведомости Верховной Рады Украины.- 2000.- № 26.- Ст. 208.
18. О страховании: Закон Украины от 07.03.1996 г. // Ведомости Верховной Рады Украины.-  1996.- № 18.- Ст. 78.
19. О хозяйственных обществах:  Закон Украины  от  19.09.1991 г. // Ведомости Верховной Рады Украины.-  1991.- № 49.- Ст. 682.
20. Об инвестиционной  деятельности:  Закон Украины  от  18.09.1991 г.   // Ведомости   Верховной   Рады   Украины.- 1991.- №  47.- Ст. 646. 
21. Об иностранных инвестициях: Закон Украины от 13.03.1992 г. // Ведомости Верховной Рады Украины. - 1992 г.- № 26.- Ст. 357 (утратил силу).
22. Об общих началах создания и функционирования  специальных (свободных) экономических зон: Закон Украины от 13.10.1992 г. // Ведомости Верховной Рады Украины.- 1992. - № 50.- Ст. 676.