Захист прав суб’єктів інвестиційної діяльності

       Придунайська  філія

       МІЖРЕГІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ 
 
 
 

       ЗАХИСТ  ПРАВ  СУБ’ЄКТІВ

       ІНВЕСТИЦІЙНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ 
 
 
 
 
 

       Курсова робота з  дисципліни

       «Правові основи

       інвестеційної діяльності»

       студентки

       групи ТУ

       Науковий керівник 
 

       Ізмаїл 2012. 

 

        ЗМІСТ

Введення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ……. . . . . . . . . . . . . 3 
Розділ 1. Захист прав інвесторів у контексті загальної проблеми захисту прав господарюючих суб'єктів. .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ... . 5 
                1.1. Поняття захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності .. .. . . 5 
                1.2. Правове регулювання інвестиційної діяльності. . ……………. 13 
Розділ 2. Господарсько-правовий механізм захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності. . . . . . . . . ……………………………………… . . . 19 
               2.1. Захист прав суб'єктів інвестиційної діяльності за законодавством

                      України .. . . . . . .. . . ……………………………. . . . . . . . . . . . . . 19 
               2.2. Зарубіжний досвід правового захисту суб'єктів 
                    інвестиційної діяльності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . …………… . . . . 27 
Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ……….. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . .. . . 33 
Список використаних джерел. . . . . . . . . . . . . . . . …………….. . . . . . . .. .. . 36 
 
  

 

ВСТУП

       Актуальність  теми дослідження. Важливу роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку країни грає інвестиційна діяльність, постійне вкладення коштів в економіку, у створення і модернізацію основних фондів усіх галузей господарства, їх технічне переозброєння, створення нової техніки і нових технологій. Масштаби і ефективність інвестиційної діяльності багато в чому визначаються станом господарського законодавства в цілому і спеціального законодавства, що регламентує цей вид діяльності. Від спеціального законодавства багато в чому залежить створення сприятливих умов, що забезпечують зацікавленість потенційних інвесторів у вкладенні коштів у розвиток економіки, особливо в капітальних вкладеннях із тривалими термінами їх окупності. 

       Інвестиційна  діяльність для суб'єкта підприємництва може бути привабливою тільки в тому випадку, якщо він буде впевнений  у можливості захисту своїх законних прав та інтересів в процесі здійснення інвестиційної діяльності. Чинне українське законодавство передбачає способи захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності, проте реальний захист прав суб'єктів інвестиційної діяльності не може обмежуватися прийняттям норми права. Необхідно ще забезпечити практичну можливість реалізації правових норм.

       Мета  і завдання дослідження. Метою дослідження є аналіз загального підходу і напрямків удосконалення законодавства про захист прав суб'єктів інвестиційної діяльності.

       Загальна  схема дослідження, що забезпечує досягнення мети роботи, включає вирішення наступних  завдань:

       • визначити способи захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності, закріплені чинним законодавством України;

       • проаналізувати способи захисту  прав суб'єктів інвестиційної діяльності, встановлені зарубіжним законодавством та міжнародними нормами права;

       • визначити напрями підвищення ефективності захисту прав суб'єктів інвестиційної  діяльності в Україні.

       Предметом дослідження є забезпечення захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності.

       Методологія дослідження. В процесі дослідження використовувалися такі методи наукового пізнання: діалектичний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий, аналізу та синтезу, статистичний, історичний.

       Теоретичну  основу проведеного дослідження  склали наукові праці провідних  вчених юристів: Абов Т.Є., Алексєєва  С.С., Вінник О.М., ЗельдинО.Р., Знаменського Г.Л., Лаптєва В.В, Мамутова В.К ., Омельченко А.В., Саніахметовой Н.А., Скакун О.Ф., Розовського Б.Г., Чувпило А.А., Щербини В.С., а також вчених економістів Р.І.Зіменкова, В. П.Пісьмака, Е.С.Чмирь, В.Ф.Януковича та інших. 

        

 

        РОЗДІЛ 1. ЗАХИСТ ПРАВ ІНВЕСТОРІВ В КОНТЕКСТІ  ЗАГАЛЬНОЇ ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ГОСПОДАРЮЮЧИХ СУБ'ЄКТІВ

        
1.1. Поняття захисту  прав суб'єктів інвестиційної 
діяльності

       Світовий  досвід свідчить, що одним з ефективних способів розвитку економіки, господарських  відносин є залучення інвестицій. Україна не є виключенням з  цього правила, що свідчить про важливість і необхідність детального вивчення інвестиційної діяльності і відносин, що виникають в процесі її здійснення.

       Відповідно  до Закону України «Про інвестиційну діяльність» [91] під інвестиційною  діяльністю розуміється сукупність практичних дій громадян, юридичних  осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Можна виділити наступні особливості інвестиційної діяльності:

       1. інвестиція вкладається в об'єкти  підприємницької та інших видів  діяльності;

       2. інвестиційна діяльність - це вкладення  коштів, майнових та інтелектуальних  цінностей;

       3. метою здійснення інвестиційної діяльності є отримання прибутку або досягнення соціального ефекту;

       4. інвестиційна діяльність передбачає  ризик, пов'язаний з можливістю  неотримання очікуваного прибутку, соціального ефекту або втрати  вкладених цінностей з незалежних від суб'єкта інвестиційної діяльності причин.

       Одним з найважливіших питань, які цікавлять  суб'єкта інвестиційної діяльності при вкладенні інвестицій є його (інвестора) правове становище і  захист надаються інвестору прав за законодавством країни, що приймає інвестицію. Але для того, щоб розглянути ці питання необхідно, в першу чергу, визначити, що розуміється українським законодавцем під терміном «суб'єкт інвестиційної діяльності», тобто чиї права має захистити законодавство про інвестиційну діяльність.

       Відповідно  до Закону України «Про інвестиційну діяльність» суб'єктами інвестиційної  діяльності (інвесторами і учасниками) можуть бути громадяни та юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Як видно з  наведеного визначення законодавець виділив дві категорії суб'єктів інвестиційної діяльності - інвесторів і учасників. 
Інвестори - це суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позикових або залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції учасника інвестиційної діяльності.

       Учасниками  інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці або на основі доручення інвестора. 
Таким чином, можна виділити три групи інвесторів:

       1. Громадяни України та іноземні  громадяни;

       2. Юридичні особи українські та  іноземні;

       3. Держави.

       Законодавство України не виділяє такого поняття як «національний інвестор», але при цьому виділяється поняття «іноземний інвестор». 
Історія багатьох високорозвинених країн, що розвиваються незаперечно свідчить про істотну роль іноземних інвестицій у вирішенні важливих завдань їх соціально-економічного розвитку. Забезпечуючи довгострокове вкладення грошових коштів та інших цінностей у розвиток національної економіки конкретної країни іноземні інвестиції не тільки сприяють створенню передумов її економічного розвитку, а й відкривають шлях до використання вигод міжнародного поділу і кооперації праці на основі інтеграції економіки даної країни у світову господарську систему. В умовах зменшення обсягів внутрішнього інвестування та обмеження внутрішніх джерел фінансування необхідно забезпечити заходи по залученню в українську економіку зовнішніх фінансових ресурсів, і в першу чергу, прямих іноземних інвестицій.

       Рівень  іноземних інвестицій в національну  економіку - це показник цивілізованості  країни, індикатор довіри до неї  з боку урядів, бізнесменів і навіть споживачів інших країн.

       Державна  політика має передбачати напрямки покращення умов діяльності інвесторів, тільки в цьому випадку можна  сподіватися на залучення інвестицій в українську економіку. Будь-які  зміни в державній політиці, які  ведуть до погіршення умов діяльності інвесторів, посилюють недовіру до законодавчої та виконавчої влади і призводять до зменшення інвестиційних надходжень в Україну. У тому випадку, якщо будуть вирішені проблеми, що виникають в процесі здійснення інвестиційної діяльності в Україні та покращиться інвестиційний клімат, то можна сподіватися на збільшення інвестиційних вкладень.

       Іноземному  інвестору законодавець приділяє особливу увагу, його правове положення визначає окремий нормативно-правовий акт. На сьогоднішній день - це Закон України «Про режим іноземного інвестування» [73].

       Згідно  ст. 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестори - це суб'єкти, які проводять інвестиційну діяльність на території Україні, а  саме: юридичні особи, створені відповідно не з українським законодавством, фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території Україні і не обмежені в дієздатності, іноземні держави, міжнародні організації, інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, які є такими згідно з законодавством України. 
Ще одна група суб'єктів інвестиційної діяльності - це юридичні особи. Згідно із законодавством України юридичні особи можуть бути у вигляді:

       1. підприємств, установ, організацій;

       2. господарських товариств;

       3. об'єднань підприємств.

       Необхідно звернути увагу на такий вид об'єднань, як промислово-фінансові групи. Закон  України «Про промислово-фінансові  групи в Україні» від 21.11.95 р. [71] визначив, що промислово-фінансові групи не є юридичними особами. Аналіз ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» дає підставу стверджувати, що промислово-фінансові групи не можуть бути суб'єктами інвестиційної діяльності, так як не є юридичними особами. Ця обставина не покращує, а погіршує інвестиційну привабливість України і обмежує коло потенційних інвесторів, а нинішній стан економіки України свідчить про необхідність залучення інвестицій, незалежно надходять інвестиційні вкладення від об'єднань, які є юридичними особами або не є такими.

       Наступною групою суб'єктів інвестиційної  діяльності є держави - іноземні та України.

       Розглядаючи правове положення держави як суб'єкта інвестиційної діяльності, необхідно звернути увагу на те, що держава в міжнародних відносинах користується суверенітетом. Щодо держави, яка безпосередньо здійснює зовнішньоекономічну діяльність, в даному випадку інвестиційну діяльність, такий особливий статус (імунітет держави) є застарілим, оскільки він ставить державу в привілейоване становище в порівняння з іноземними інвесторами [8, с. 73]. Тому необхідно законодавчо встановити, що, виступаючи суб'єктом інвестиційної діяльності держава має рівні права по відношенню до інших суб'єктів інвестиційної діяльності. 
Пройдений аналіз законодавства про інвестиційну діяльність дозволяє стверджувати, що поняття «суб'єкт інвестиційної діяльності» потребує доопрацювання та коригування. Необхідно законодавчо визначити, що «суб'єктами інвестиційної діяльності (інвесторами і учасниками) можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

       Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які вклали власні, позикові або  залучені майнові й інтелектуальні цінності в об'єкти інвестування.

       Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника, інвестиційної діяльності. 
Учасниками інвестиційної діяльності є суб'єкти, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на основі доручення інвестора ». 
При виборі інвестором країни, що приймає інвестиційні кошти, важливе значення мають права інвестора, які надаються та захищаються законодавцем.