Шпаргалка по "Організации обліку"

ТАБЕЛЬ-КАЛЕНДАР ЗОВНІШНЬОЇ МІСЯЧНОЇ ЗВІТНОСТІ

Назва Форма Строк подання Відповідальна особа Спосіб відправлення Адреса, куди подати При-мітки

            

ТАБЕЛЬ-КАЛЕНДАР ВНУТРІШНЬОЇ ПОТОЧНОЇ ЗВІТНОСТІ

Назва Форма Строк подання Відповідальна особа Спосіб відправлення Від кого надходить При-мітки

            

Табель-календар періодичної звітності, затверджений керівником господарства, доводиться до всіх виконавців (під розписку) і осіб, які беруть участь у цих роботах. Він дає змогу простежити за своєчасністю подання звітних даних у відповідні органи. Крім того, табель-календар безпосередньо впливає на організацію заключних робіт з бухгалтерського обліку.

При організації  руху носіїв облікової інформації підсумкового етапу необхідно визначити:

• перелік  робіт, які треба виконати при  заповненні окремих форм звітності;

• взаємозв’язок  окремих форм;

• склад осіб, що відповідають за підготовку даних  для заповнення тієї або іншої  форми;

• строки підготовки даних (дні, години);

• спосіб передавання  даних виконавцю;

• технічні засоби, які використовуються для підготовки зведених даних, показників тощо.

Особливістю організації  руху носіїв облікової інформації на етапі підсумкового обліку є те, що до формування того або іншого показника іноді залучають інші служби — планові, матеріально-технічного забезпечення, фінансові, праці тощо. Це потребує заздалегідь продуманої системи взаємозв’язку з цими службами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

30.Сутність документопотоку.

Документопотік (або потік первинних даних) — це сукупність операцій передавання з одного робочого місця на інше даних, зафіксованих на кількох носіях облікової інформації.

Формування документопотоків залежить від організаційної побудови і структури господарства, форми організації обліку, типів, виду та характеру технічних та організаційних засобів, обчислювальних машин, які використовуються в обліковому процесі. Вони бувають різної інтенсивності, що потребує особливої уваги в процесі організації облікового процесу. Обробка документів і даних, які вони містять в обліковому процесі, полягає в перетворенні вхідної інформації у вихідну різними механічними і логічними операціями, які можуть бути здійснені вручну або з застосуванням обчислювальних машин. Операції передавання умовно можна поділити на чотири види: складання (або одержання) документа (даних) іззовні: просування від місця складання (або одержання) до місця обробки; рух у процесі обробки; рух після обробки до місця зберігання — архіву.

В умовах використання комп’ютерів  — це стадії складання машиночитаного документа або одержання документа  ззовні; формування груп (порцій) машиночитаних  документів і складання на машиночитальному носії супровідного ярлика; передавання  даних з машиночитаних документів на ПК першого рівня по каналах зв’язку або разом із супровідним ярликом (у спеціальній упаковці); обробка первинних даних на ПК; передавання машиночитаних документів до архіву.

31.Визначити облікові номенклатури обліку (контролю, аналізу) вказаної ділянки на початковому етапі.

Організація первинного обліку починається з вивчення складу облікових номенклатур. Насамперед визначаються господарські факти, які  слід відобразити в системі бухгалтерського  обліку та зафіксувати в первинних документах — носіях обліково-економічної інформації.

На склад облікових  номенклатур впливають система  звітності, об’єкти проміжного контролю їх формування.

Для того, щоб визначити  перелік облікових номенклатур  з кожного топологічного підрозділу бухгалтерського обліку (обліку коштів, матеріалів, основних засобів тощо), складають перелік усіх об’єктів, які мають бути зафіксовані в первинних документах.

При розробленні облікових  номенклатур первинного обліку потрібно там, де це можливо, укрупнювати одиниці вимірювання. Це дасть змогу зменшити кількість носіїв і обсяг облікової роботи.

32.Визначити облікові номенклатури обліку (контролю, аналізу) вказаної ділянки на другому етапі.

Організація поточного обліку також починається  з вивчення складу облікових номенклатур, які слід відобразити, проте вже в системі облікових реєстрів та різних розрахункових формах.

Розробляючи облікові номенклатури поточного обліку, передусім визначають склад господарських  фактів — явищ і процесів (господарські операції). В основу розробки складу номенклатур поточного обліку покладено систему показників внутрішньої та зовнішньої звітності, план рахунків, класифікацію об’єктів, визначених нормативними актами та методичними рекомендаціями.

За своєю технікою вибір облікових номенклатур поточного обліку аналогічний вибору їх на етапі первинного обліку. За кожним топологічним підрозділом обліку складають докладний перелік тих об’єктів, які становлять інтерес з погляду управління економікою на відповідному етапі обліку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

33.Визначити облікові номенклатури обліку (контролю, аналізу) вказаної ділянки на підсумковому етапі.

Організація підсумкового (узагальнюючого) обліку починається з виявлення складу облікових номенклатур, які мають  бути відображені у відповідних  підсумкових носіях облікової інформації. Ці номенклатури являють собою систему показників, що характеризують стан та зміну стану господарських фактів — явищ і процесів, — а також активів, пасивів, затрат, доходів і результатів діяльності. Формування показників залежить від багатьох факторів, які впливають на організацію підсумкового обліку.

Важливим  чинником є звітність, яку має  подати та чи інша господарська система, періодичність цієї звітності, строки її подання, джерела одержання інформації. За цими ознаками номенклатуру підсумкового обліку поділяють на певні групи.

за характером розрізняють фінансову та внутрішньогосподарську номенклатуру. Такий поділ номенклатури є першим фактором, який впливає на її вибір.

За змістом номенклатура поділяється на статистичну, оперативну та бухгалтерську; за періодичністю складання — на поточну та річну. При цьому до періодичної відносять разову, місячну, квартальну, піврічну та дев’ятимісячну. Цей поділ має певне значення при організації

34. Описати структуру і короткий зміст Положення про сектор бухгалтерії, що займається обліком

Для складання  загального положення про бухгалтерську  службу підприємства, де передбачено поділ служби на підрозділи, потрібно розробити положення про кожний підрозділ. Положення про сектор бухгалтерії складається з 7 розділів:

І. Загальні положення.

ІІ. Мета і завдання діяльності бухгалтерської служби.

ІІІ. Функції бухгалтерського  підрозділу.

ІV. Права і обов’язки.

V. Відповідальність.

VІ. Взаємовідносини.

VІІ. Організація роботи.

Положення сприяє чіткому поділу праці між підрозділами та створює нормативно-правову основу дисциплінарного й матеріального впливу на осіб, винних у порушенні правил роботи.

Положення чітко розмежовує завдання між підрозділами.

Важливе значення такий  документ має для розподілу робіт у самому підрозділі.

Залежно від специфіки  роботи підрозділу зміст положення  за деякими розділами може бути різним.

Положення має бути затверджене  керівником підприємства.

35. Скласти структурний графік  роботи окремого сектора бухгалтерії (за кожною ділянкою обліку).

36. Описати структуру і зміст  Посадової інструкції бухгалтера (за кожною ділянкою обліку)

Посадова інструкція — це нормативний документ, в  якому визначено завдання, права, обов’язки і відповідальність посадової  особи. Її розробляють щодо конкретної штатної посади.

У посадовій інструкції розкривають функціональну структуру  діяльності посадової особи як комплексу  елементів: цілей, завдань і програм; функцій, форм і методів управління; інформації, технічних засобів управління.

Структура типової посадової інструкції облікового працівника може бути такою: назва посади; загальні положення, цілі й завдання, права й обов’язки; відповідальність; взаємозв’язок з іншими посадовими особами; критерії оцінки виконання обов’язків; оклад та премія; порядок призначення, звільнення і заміщення посади; висновок.

У посадовій  інструкції докладно висвітлюють права, обов’язки і відповідальність посадової особи. Основою для визначення завдань і обов’язків є кваліфікаційний довідник посад службовців.

Розділи інструкцій, що висвітлюють завдання, обов’язки, відповідальність, мають ґрунтуватися на застосуванні форм і методів управління, економіко-математичних методів тощо.

У посадовій інструкції фіксують два види взаємовідносин посадової  особи з іншими працівниками: між безпосереднім керівником і підлеглими працівниками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

37. Методика розробки Положення  про службу бух. обліку.

Положення про службу (відділ) бухгалтерського обліку підприємства розробляються на основі Положення  про бухгалтерський облік і звітність в Україні та інших нормативних актів.

Положення про відділ має складатися з таких розділів: загальні положення; цілі; організаційна  структура; завдання і функції; права; відповідальність; взаємовідносини  з іншими підрозділами апарату управління; порядок розширення, реорганізації, ліквідації, висновок.

Структура положення  про відділ передбачає такі розділи: назва підрозділу; загальні положення; цілі; організаційна структура; завдання і функції; права; відповідальність; взаємовідносини з іншими функціональними підрозділами і обчислювальним центром (ОЦ); порядок стимулювання; порядок розширення, реорганізації, ліквідації; висновок. Функції і завдання бухгалтерії (управління бухгалтерського обліку та звітності) різнобічні , їх доцільно об’єднати в групи за напрямами робіт, щоб сконцентрувати роботу облікового апарату.

Завдання  і функції, що їх виконує обліковий  апарат концерну, міністерства, можна  поділити на такі напрями: складання  зведеної звітності, контроль, економічний  аналіз за даними звітності; організація обліку і контролю, методологічна робота, облік в апараті управління (об’єднання, міністерства). Відповідно до цього в розділі положення «Завдання і функції» доцільно виділити підрозділи.

При визначенні функцій  слід вказати, які з них керівники відділу (управління) виконують самостійно, а які — разом з іншими відділами, службами. Так, облік засобів, організація проведення інвентаризації, упровадження передових форм і методів бухгалтерського обліку — функції суто головного бухгалтера, а економічний аналіз на основі обліку і звіту та підготовка за його даними проектів рішень може здійснюватися разом з іншими відділами (управліннями). 
38. Організаційна побудова бухгалтерії

Організаційна побудова апарату бухгалтерської служби —  це форма поділу та кооперування праці, яка передбачає розподіл усього комплексу облікових, контрольних та аналітичних робіт між виконавцями. Є дві форми організаційної побудови апарату облікової служби: централізована і децентралізована.

За централізованої форми весь апарат облікової служби як методично, так і адміністративно підпорядкований одному керівнику — головному бухгалтеру (головному економісту).

За децентралізованої форми організаційної побудови частина апарату з методичних питань підпорядкована одній особі — головному бухгалтеру, а з адміністративних — господарському керівникові (начальнику цеху, виробництва і т. ін.).

Розрізняють і інші три типи організаційних структур апарату бухгалтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності: лінійну, просту лінійно-штабну, або ступінчасту, і функціонально-комбіновану (багатогранну).

Лінійна організація передбачає безпосереднє підпорядкування всіх виконавців керівникові — головному бухгалтеру (головному економісту). Така організаційна побудова характерна для невеликих господарств, де чисельність працівників обліку, контролю та аналізу не перевищує 10—12 осіб

За лінійно-штабної організації структури апарату бухгалтерського обліку, контролю та аналізу створюються проміжні ланки — сектори (підрозділи), які можуть об’єднувати декілька груп.

За такого варіанта організаційної побудови розпорядження головного  бухгалтера передається старшому бухгалтеру сектору, який, у свою чергу, передає  його керівникові групи.

Така організаційна  побудова структури характерна для більшості господарств, де бухгалтерський апарат налічує 10—12 осіб

Функціонально-комбінований тип організаційної побудови апарату обліку характерний для великих господарств — комбінатів, об’єднань, асоці- 
ацій.

При цьому типова структура  апарату будується за функціональним розподілом управління, створюються спеціальні підрозділи, які виконують предметно-замкнені облікові процеси. Цей тип організаційної побудови передбачає передачу частини прав головного бухгалтера (головного економіста) керівникам секторів (підвідділів).