Шпаргалка по "Організации обліку"

Завершальним етапом контрольного процесу є оформлення результатів контролю залежно від мети, об’єктів, форм, методів та інших ознак.

Основні форми відображення та носії підсумкової контрольної  інформації такі:

• безтекстові таблиці, малюнки, креслення, схеми, графіки (машинограми, паперові носії і т. ін.);
• текстові таблиці описового характеру— акти перевірки, оцінні й експертні висновки. 
  

17.Організація носіїв аналітичного процесу.

В аналітичному процесі  на кожному етапі з’являється  своя особлива форма носіїв інформації, яка найбільш характерна для цього етапу: на підготовчому етапі — таблиці перевірок готовності зовнішньої інформації; на етапі аналітичної обробки — розрахункові таблиці; на завершальному етапі — аналітичні записки, висновки тощо. Це означає, що внутрішні носії аналітичної інформації можуть бути трьох видів: таблиці перевірок готовності, розрахункові аналітичні таблиці та аналітичні записки, висновки. Аналітичні таблиці дають змогу визначити та оцінити ступінь відхилення фактичних даних, тобто результатів роботи, від заданих заздалегідь величин (кошторису, норми, плану і т. ін.).

контролю.

Форми носіїв результативної аналітичної інформації формуються на завершальному етапі аналітичного процесу. Залежно від мети і місця  проведення аналізу результати оформлюють у різних носіях, основними з яких є такі:

• текстові описового характеру — аналітичні записки, висновки, доповідні записки, звіти;
• безтекстові — таблиці, графіки, діаграми тощо.

Результати  аналізу, який здійснюють господарства, можуть оформлятися по-різному, що залежить від багатьох факторів: часу, обсягу тощо. За відносно короткий час — день, зміну, декаду — результати аналізу оформлюють у звітах-рапортах, аналітичних записках; за більш тривалий час — у пояснювальній записці. Альбоми носіїв аналітичної інформації формують за топологічними ознаками: основні засоби, матеріали, праця та її оплата, виробництво тощо. Кожний альбом має два розділи: для внутрішніх і зовнішніх користувачів.

18.Організація технології облікового процесу.

Організація руху документів на етапі первинного обліку потребує встановлення раціональної послідовності їх створення, а також мінімізації витрат та часу на цей процес.

Загальна тривалість складання документа має бути мінімальною. Для цього необхідно  обмежити кількість осіб, які беруть участь у складанні того або іншого документа, та встановити раціональну послідовність складання графіка руху.

На кожний документ складають  оперограму, або документограму. Остання  операція первинного обліку — це передавання  документа на поточний облік. Операції поточного обліку умовно можна розподілити на чотири види: просування (приймання, передавання) первинних документів, арифметичні дії (підрахунки, розрахунки тощо), групування, перегрупування.

Приймання бухгалтерських документів бухгалтерією та обчислювальним центром від матеріально відповідальних осіб підтверджується підписом про приймання в супровідному документі — ярлику — або записом у спеціальних книгах. Наступною операцією поточного обліку є складання бухгалтерського проведення, тобто визначення майбутньої системи записів (реєстрації) даних документа в системі рахунків.

Організація облікового процесу на підсумковому етапі полягає  в складанні бухгалтерського  балансу періоду. 

19.Організація технології контрольного процесу.

На організацію технології контрольного процесу значний вплив мають методи контролю. Найпоширенішими з них є такі:

• документальні (інвентаризація, вибіркове та суцільне спостереження, експертизи, службове розслідування тощо);
• розрахунково-аналітичні (прийоми економічного аналізу, статистичні, економіко-математичні розрахунки).

Для раціональної організації контрольного процесу  його слід упорядкувати на основі спеціального проекту. Важливим видом робіт підготовчого етапу  
контрольного процесу є програма контролю — основа його формування — що включає певний перелік питань.

Підготовка матеріалів до контролю включає процедуру приведення їх до порівнюваного вигляду. Однорідність і порівнюваність залучених до контролю даних є неодмінною умовою успіху контрольної роботи. Етап контрольної обробки даних складається з різних прийомів: арифметичних, юридичних, логічних, різних розрахунків з визначення необхідних показників, абсолютних і відносних відхилень коефіцієнтів, процентів, однорідних значень (величин), резервів і т. ін. Для обробки інформаційних даних та відображення контрольної інформації використовують різні за формою і змістом таблиці. Підсумковий етап контрольного процесу є завершальним. При проведенні контролю господарської діяльності дістають інформацію, яка є важливою частиною всієї управлінської економічної інформації конкретного господарства. Зміст контрольної інформації становить сукупність оброблених даних, що характеризують відхилення показників та фактори, які на них вплинули, що слід ураховувати для прийняття управлінських рішень.

Результати контрольного процесу оформлюють окремими документами, форми яких можуть бути різними. Усе залежить від конкретних умов та потреб. Такими документами можуть бути протоколи виробничих зборів і засідань бюро економічного аналізу, накази та розпорядження про результати перевірки господарської діяльності, службові та доповідні записки, експертні оцінки і висновки тощо.

Завершальним етапом контрольного процесу є оцінка результатів  контролю, узагальнення даних, розроблення  рекомендацій, спрямованих на вдосконалення  роботи.

20.Організація технології аналітичного процесу.

Дуже важливим і специфічним етапом є перевірка  вхідної інформації логічними, арифметичними  та іншими прийомами. Від ступеня  вірогідності вхідної інформації залежать висновки, які випливають з результатів  аналізу, а отже, й ефективність аналізу.

Складним і особливо специфічним є другий етап аналітичного процесу — розрахунок аналітичних  показників. Тут насамперед важливо  вибрати методику розрахунку, реалізації відібраної методики за допомогою економіко-математичних методів та сучасної обчислювальної техніки.

Завершальний етап аналітичного процесу подібний до організації  третього етапу облікового та контрольного процесів і складається з кількох  підетапів.

Для того, щоб забезпечити  організованість на належному рівні, слід ураховувати його багатогранність, потребу постійного пошуку резервів виробництва на всіх дільницях господарювання. Склад проекту потребує деталізації  аналітичного процесу.

Першим видом  робіт підготовчого етапу є складання програми аналізу, яка є основою формування технології аналітичного процесу. Вона включає безліч питань, що вирішуються на першому (підготовчому) етапі. Це визначення мети, завдань, факторів, які впливають на формування явищ і процесів, що вивчаються; вибір системи показників та даних (нормативних, планових, облікових тощо), які використовуються в аналітичному процесі для розв’язання кожного аналітичного завдання, визначення джерел аналізу, перевірки якості показників та даних.

Технологія аналітичного процесу передбачає поділ праці, її кооперування, розподіл обов’язків між службами та виконавцями. Це все зумовлює необхідність визначення руху носіїв аналітичної інформації, строків передання їх від одного виконавця іншому. Це, у свою чергу, потребує розподілу робіт, визначення послідовності їх, взаємопогодженості діяльності виконавців, служб та відділів. 

21.Форми організації облікового процесу.

За технічними ознаками існують дві форми організації  бухгалтерського облікового процесу: ручна та машинна.

До ручної форми бухгалтерського  обліку належать спрощена, меморіально-ордерна, журнально-ордерна (повна, спрощена), книжково-журнальна тощо.

До машинної форми  організації бухгалтерського облікового процесу належать: таблично-перфокарткова, таблично-автоматизована, діалогово-автоматизована.

Сутність організації  бухгалтерського облікового процесу  за меморіально-ордерною формою полягає в тому, що на основі первинних документів складаються меморіальні ордери, де проставляється кореспонденція рахунку.

Меморіальні ордери складаються  на кожний первинний документ —  доказ.

Меморіальні ордери фіксуються в реєстраційному журналі та використовуються для запису на синтетичних рахунках в Головній книзі.

Аналітичний облік ведеться паралельно синтетичному, використовуються первинні документи, картки, відомості, книги.

Сутність базової журнально-ордерної форми організації облікового процесу полягає в застосуванні журналів-ордерів і допоміжних відомостей, які є основними обліковими реєстрами. Журнали-ордери побудовані так, що в них нагромаджуються і підсумовуються дані для перенесення їх до звітних форм.

У журналах-ордерах записи проводяться на основі даних первинних  документів.

Для ведення бухгалтерського  обліку на підприємствах невиробничої сфери з простим господарським процесом виробництва та невеликою кількістю господарських операцій застосовують спрощену форму організації бухгалтерського облікового процесу.

Спрощена форма може застосовуватися:

• без використання реєстрів обліку майна підприємства (проста форма);
• з використанням реєстрів обліку майна підприємства (комбінована форма).

22.Особливості організації обліку (контролю, аналізу) в умовах автоматизованої обробки інформації.

Розроблення облікової  інформації — не кінцева мета, а  лише частина облікової функції системи. Важливим завданням є створення такого засобу передавання інформації конкретним користувачам, що дає змогу їм правильно сприйняти останню й зрозуміти її потенційну корисність. Інформаційні взаємозв’язки задач обліку, контролю та аналізу з іншими підсистемами автоматизованої системи управління підприємства здійснюються згідно з такими правилами:

• використання інформації за принципом взаємності;
• спорідненість окремих джерел інформації;
• спорідненість окремих первинних носіїв інформації;
• єдність системи кодування інформації;
• наявність зворотного зв’язку;
• єдність системи показників.

Обліковий процес в умовах використання АРМБ характеризується як ланцюжок взаємопов’язаних робочих  місць — бухгалтера, а також  працівників, дотичних до організації бухгалтерського обліку. Автоматизація послідовності розв’язування задач забезпечує чітку організацію технологічного процесу, дає змогу уникнути повторного виконання окремих кроків. Важливим під час автоматизації бухгалтерського обліку є формування облікових функцій для певного переліку задач, розв’язуваних на АРМБ.

Програмні засоби мають  орієнтуватися на об’єкт у будь-який момент і за будь-яких структурних  модифікацій, що відбуваються на підприємстві. Облікові станції мають формуватися  з урахуванням взаємозв’язку завдань, функцій та АРМБ в єдиному інформаційному обліковому процесі, що випливає з загальної інформаційної взаємоузгодженості окремих задач і комплексів задач. 

23.Організація облікового (контрольного, аналітичного) процесу на початковому етапі.

Організація руху документів на етапі первинного обліку потребує встановлення раціональної послідовності їх створення, а також мінімізації витрат та часу на цей процес.

Загальна тривалість складання документа має бути мінімальною.

Раціональна організація руху документів передбачає:

• встановлення максимально коротких відрізків часу на їх передавання й обробку;
• визначення конкретних строків передавання документа від виконавця до виконавця, від одного сектору обліку — до іншого; від бухгалтерії до обчислювального центру тощо.

На кожний документ складають  оперограму, або документограму. Остання операція первинного обліку — це передавання документа на поточний облік.

У контрольному процесі використовують різні носії  економічної інформації, тому важливо  встановити, які з них необхідні на підготовчому етапі. Для цього визначають фактори, що мають вплив на об’єкт контролю, а іноді використовують додаткові джерела.

Під час технічної  перевірки встановлюють: чи було додержано правил (порядку) складання інформації; чи всі необхідні показники або дані є в носіях інформації; точність і правильність виконання арифметичних дій, підсумкових операцій тощо; чи є на документах необхідні підписи; чи погоджено зустрічні показники, подані в різних носіях інформації, тощо.

Перевіряючи інформаційний матеріал по суті, звертають увагу на його вірогідність, що дасть змогу забезпечити правильність результату контролю.

Підготовка матеріалів до контролю включає процедуру приведення їх до порівнюваного вигляду. Однорідність і порівнюваність залучених до контролю даних є неодмінною умовою успіху контрольної роботи. Порівнюваності показників і даних досягають нейтралізацією цінового фактора, обчисленням середніх значень даних, заміною абсолютних значень величин відносними.