План хозяейственных счетов

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Декабря 2011 в 19:51, курсовая работа

Описание работы

У курсовій роботі розглянуто два теоретичні питання. В першому - мова йде про План рахунків та класифікацію рахунків бухгалтерського обліку, Який визначає організацію всієї системи бухгалтерського обліку на підприємствах, в організаціях і установах з метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю.
Друге - характеризує певну систему взаємопов'язаних між собою облікових регістрів встановленою форми і змісту, що зумовлює послідовність і способи облікових записів.

Содержание

Вступ -.. З
I ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА Ч
1. План рахунків та класифікації рахунків бухгалтерського
обліку.
1.1 План рахунків бухгалтерського обліку - основа організації обліку на
підприємствах.
Структура плану рахунків. f
Характеристика реальних, номінальних та забалансових рахунків, f

Призначення кодів ( номерів) рахунків. З
Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним 9
змістом. . . - , .... ^ . ...
Класифікація рахунків за призначенням та структурою. • • Iі
2. Форми бухгалтерського обліку. і£
Поняття форми бухгалтерського обліку.
Принципи побудови форм бухгалтерського обліку: - - 20

меморіально-ордерна форма;
журнал - головна;
журнальна;
спрощена;
автоматизована.
II ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА ЬІ
Висновок 56
Список використаної літератури . si

Работа содержит 1 файл

КСР по БО2.doc

— 1.26 Мб (Скачать)

Номінальні  рахунки. До номінальних належить рахунок "Собівартість реалізації" (призначений для узагальнення інформації про собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг), а також рахунки, призначені для обліку операційних витрат, які не включаються до собівартості1.

    "Адміністративні          витрати"         (призначений для обліку

загальногосподарських витрат, пов'язаних з управлінням  і обслуговуванням підприємства в цілому);

  "Витрати  на збут" (призначений для обліку витрат, пов'язаних із збутом (реалізацією) продукції, товарів, робіт, послуг);

  "Інші  витрати операційної  діяльності" (призначений для обліку інших операційних витрат, зокрема: витрат на дослідження і розробки, собівартості реалізованої іноземної валюти та виробничих запасів, втрат від знецінення запасів та ін.).

  До витрат, які не пов'язані з операційною діяльністю і які також не підлягають включенню до собівартості продукції (товарів, робіт, послуг), належать:

—фінансові  витрати;

—втрати від  участі в капіталі;

—інші витрати.

Для обліку зазначених витрат використовуються рахунки:

  "Фінансові  витрати " (призначений для обліку витрат фінансової діяльності підприємства, зокрема витрат, пов'язаних з нарахуванням і сплатою відсотків за користування кредитом та іншого позикового капіталу; витрат, пов'язаних з випуском і обігом цінних паперів власної емісії тощо);

  "Втрати  від участі в  капіталі" (призначений для обліку втрат від зміни вартості інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства);

  "Інші  витрати" (призначений для обліку витрат, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: собівартість реалізованих необоротних активів і майнових комплексів, втрати від уцінки та списання необоротних активів, втрати від неопераційних курсових різниць та ін.).

  Витрати операційної діяльності і витрати, які не пов'язані з операційною  діяльністю, що не піддягають включенню  до собівартості продукції (товарів, робіт, послуг), відображені протягом звітного періоду на дебеті зазначених рахунків, у кінці звітного періоду списуються з кредиту цих рахунків на фінансові результати

До номінальних (тимчасових) рахунків належать також  рахунки, призначені

 

для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної  та фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій:

  "Доходи  від реалізації" (призначений для обліку доходів від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг);

  "Інший  операційний дохід"  (призначений для обліку доходів від реалізації іноземної валюти, інших необоротних активів, від оперативної оренди активів та ін.);

  "Дохід  від участі в  капіталі" (призначений для обліку доходів від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства);

  "Інші  фінансові доходи" (призначений для обліку доходів від одержаних дивідендів, відсотків та інших доходів від фінансових операцій);

  "Надзвичайні  доходи" (призначений для обліку відшкодованих збитків від надзвичайних подій та інших надзвичайних доходів).

  Доходи  від операційної, інвестиційної  та фінансової діяльності, відображені протягом звітного періоду на кредиті зазначених рахунків, наприкінці звітного періоду списуються (за вирахуванням непрямих податків) на фінансові результати

Таким чином, номінальні рахунки призначені для узагальнення інформації про витрати і доходи від операційної, інвестиційної І фінансової діяльності підприємства і наприкінці звітного періоду закриваються списанням оборотів на фінансові результати.[ст. 162]

Забалансові рахунки призначені для обліку активів, які не належать даному підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні або на зберіганні. До них належать орендовані необоротні активи, активи на відповідальному зберіганні, списані активи, гарантії та забезпечення надані і отримані та ін. Всі ці активи обліковуються на балансі- тих господарств, яким вони належать. Підприємство, яке прийняло ці активи в тимчасове користування або на зберігання, обліковує їх на за-балансових рахунках. При складанні балансу залишки цих рахунків показують за підсумком балансу. Інакше при зведенні балансів окремих підприємств по галузях або всьому народному господарству ці активи були б враховані двічі: один раз на балансі того господарства, якому вони належать, а другий — на балансі господарства, де вони тимчасово перебувають. Це призвело б до перебільшення справжньої величини засобів у народному господарстві. На забалансових рахунках обліковують, крім того, бланки суворого обліку (чекові книжки, акції, векселі тощо), умовні права і зобов'язання (застави, гарантії, зобов'язання тощо), списану на збитки заборгованість неплатоспроможних дебіторів (для спостереження за можливістю її відшкодування винними особами протягом трьох років) та інші об'єкти, які не вимагають подвійного запису.

До групи  забалансових належать рахунки: "Орендовані необоротні активи", "Активи на відповідальному зберіганні", "Контрактні зобов'язання", "Гарантії та забезпечення одержані", "Списані активи", "Обладнання, прийняте для монтажу", "Бланки суворого обліку" та ін. Відмітною особливістю забалансових рахунків є те, що вони . не кореспондують   ні   між   собою,   ні   з   балансовими   рахунками,   правило

 

подвійного  запису на них не поширюється;господарські операції на забалансових рахунках відображаються одинарним записом: тільки по дебету або тільки по кредиту відповідного рахунка. Тобто, при прийнятті об'єкта на облік забалансовий рахунок тільки дебетується (без кредитування іншого рахунка), а при списанні — кредитується (без кореспонденції з дебетом іншого рахунка).

  Наприклад, при прийнятті основних засобів  в оренду орендар робить запис тільки на дебеті рахунка "Орендовані необоротні активи", а при поверненні їх орендодавцю — тільки на кредиті цього рахунка[ст..128-129].

Схема забалансових рахунків

 
1 .^Призначення  кодів (номерів)  рахунків. Кожному синтетичному рахунку і субрахунку, крім назви, присвоєно номер(код), тобто умовне цифрове позначення. Використання кодів рахунків значно прискорює і скорочує облікову роботу, а також є необхідною умовою при автоматизованому опрацюванні облікової інформації на обчислювальних машинах.

  У Плані рахунків використано децимальну систему нумерації(кодування) рахунків. Це значить, що максимально можлива кількість синтетичних рахунків в Плані-не більше 99, а кількість субрахунків до відповідних синтетичних рахунків-не більше 9. За кожним класом закріплено певну серію номерів(кодів) рахунків з урахуванням деякого резерву вільних номерів.

  Номери(коди) синтетичних рахунків-двозначні.Субрахункам  присвоєно порядкові номери(коди) в межах відповідного синтетичного рахунка. Номер(код) кожного субрахунка складається з номера синтетичного рахунка і порядкового номера самого субрахунка.При цьому перша цифра номера(коду) субрахунка означає номер класу, друга-номер синтетичного рахунка, третя-номер субрахунка.

  Наприклад, код 103 означає: 1-клас „необоротні активи", 0-номер синтетичного рахунка" Основні засоби", 3-номер субрахунка „Будівлі і споруди";код 201 означає: 2-номер класу "Запаси", 0-номер синтетичного рахунка „Виробничі запаси", 1- номер субрахунка „Сировина і матеріали" і

 

  

т.д.[ст..132]

  1.5.Класифікація  рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом. З наукової точки зору класифікація рахунків бухгалтерського обліку може і повинна .будуватись на єдино правильній основі -економічній    сутності    показників,    що    відображаються    на    рахунках бухгалтерського     обліку.     При     класифікації     рахунків     необхідно користуватись тільки однією ознакою - економічним змістом операцій, що обліковуються.    Даною   ознакою   визначаються   методичні   особливості рахунків, порядок їх застосування.

   Оскільки  зміст рахунків випливає з економічного змісту об'єктів, що на них обліковуються, то він повинен бути покладений в основу всієї класифікації рахунків.

   Економічний зміст рахунків - основа побудови всієї системи рахунків бухгалтерського обліку і найважливіша ознака їх класифікації. Він визначається однорідністю господарських операцій, які обліковуються на даному рахунку та всієї групи рахунків. Наприклад, економічним змістом рахунку "Виробничі запаси" є матеріальні цінності, всі господарські операції щодо їх руху.

   Класифікація    рахунків    за    економічним    змістом    спрямована    на встановлення    номенклатури    бухгалтерських   рахунків,    необхідної   та достатньої   для   відображення   господарської   та   фінансової   діяльності економічного суб'єкта. Класифікація рахунків за економічним змістом включає три групи (рис. 1) 

одо

 
 

Рис. і   Класифікації рахунків бухгалтерського  обліку за економічним  змістом

 

тобто засоби в тій формі, в якій вони в натуральному вигляді функціонують у народному господарстві (у вигляді сировини, матеріалів, палива, інструментів, машин, устаткування тощо). На інших активних рахунках обліковують вже використані для виробництва продукції, робіт і послуг засоби. До таких засобів відносяться затрати (праці, засобів праці,

предметів    праці,    предметів    невиробничого    призначення    тощо)    на виробництво продукції, робіт і послуг.

   Пасивні рахунки використовують для обліку джерел формування засобів. З цих рахунків керівництво отримує інформацію, за рахунок яких джерел сформовані засоби підприємства, для яких цілей і в якому розмірі, скільки їх одержано від приватних власників, держави, засновників колективної власності, банків у вигляді позик, від різних організацій (головним чином від постачальників) і фізичних осіб; скільки створено всередині підприємства працею колективу, матеріальним вираженням якого є прибуток.

   Існують такі джерела, що надають засоби підприємству на весь час його існування, тому засоби, одержані з цих джерел, називають постійно закріпленими або власними, так як підприємство користуються ними як власними протягом всього періоду існування. З інших джерел засоби одержують на певний строк, по закінченні якого їх повертають тим, від кого вони були одержані. Засоби, одержані з цих джерел, називаються тимчасово залученими або позиковими.

   Інформація, яку отримують з пасивних рахунків, необхідна керівництву для правильної організації і ефективного управління підприємством. Ця інформація потрібна і для різних економічних досліджень а, перш за все, для визначення економічного та фінансового стану підприємства.

   У різних країнах ставлення до класифікації бухгалтерських рахунків за економічним  змістом неоднозначне. У СІЛА, Англії та країнах Британської співдружності кожна фірма самостійно розробляє номенклатуру рахунків. У країнах континентальної школи обліку (Німеччина, Франція тощо), а також в Україні така класифікація рахунків забезпечує єдине розуміння принципів відображення та узагальнення господарської і фінансової діяльності та одноманітність побудови системи бухгалтерського обліку для всіх економічних суб'єктів, незалежно від видів діяльності (окрім банків) та форм власності.

   Класифікація  за економічним змістом дає відповідь  на питання: що обліковується на бухгалтерських рахунках (інформація про які об'єкти бухгалтерського спостереження зафіксована на рахунку та як пов'язаний конкретний рахунок з іншими рахунками інформаційної системи бухгалтерського обліку).

   Класифікація  рахунків за економічним змістом  власне й розкриває їх економічний зміст, тобто те, що на них обліковується. Це дає можливість кожному економісту правильно використовувати показники рахунків для різних економічних досліджень та узагальнень. Але обмежуватися тільки цією класифікацією в бухгалтерському обліку не можливо, тому що в ній немає відповіді на питання, як на рахунках обліковується наявність і рух засобів та джерел їх утворення, а також процеси господарської діяльності. Ці

 

   

питання   для   методології   бухгалтерського   обліку   мають   надзвичайно  велике  значення.  Тому,  класифікацію рахунків за економічним змістом доповнюють класифікацією рахунків за їх призначенням та структурою, в основі якої лежить питання, як обліковувати на рахунку засоби, джерела і процеси господарської діяльності.[ст.210-217]

Информация о работе План хозяейственных счетов