План хозяейственных счетов

Вступ

      В умовах переходу до ринкової економіки  відображення справжньої бухгалтерії  ускладнюється невизначеністю ситуації . Зміни, які сьогодні відбуваються в економічному житті країни, призводять до формування нових вимог, що висуваються до спеціалістів з бухгалтерського обліку .

      Розглянуті  питання у моїй курсовій роботі покликані  відіграти роль своєрідного теоретичного підґрунтя, з якого починається всебічне та систематичне оволодіння науковими знаннями в сфері бухгалтерського обліку. Вони тим самим сприяють поглибленню теоретичних знань з політекономії, макро- та мікроекономіки, статистики, права і дозволяють пов'язати між собою уяву про економічні та юридичні категорії і на цій основі більш ефективно використовувати знання на практиці.

      У курсовій роботі розглянуто два теоретичні питання. В першому - мова йде про План рахунків та класифікацію рахунків бухгалтерського обліку, Який визначає організацію всієї системи бухгалтерського обліку на підприємствах, в організаціях і установах з метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю.

      Друге - характеризує певну систему взаємопов'язаних між собою облікових регістрів встановленою форми і змісту, що зумовлює послідовність і способи облікових записів.

      У другому розділі даної курсової роботи відображена діяльність підприємства "Ласунчик" .

Тому метою  даної курсової роботи є узагальнення теоретичних знань,

одержаних   при   вивченні   дисципліни   "Теорія   бухгалтерського   обліку"   і використання їх на практиці при виконанні задачі.

 

І Теоретична частина ^

І.ІЇлан  рахунків та класифікація рахунків

бухгалтерського обліку.

І.ІПлан  рахунків бухгалтерського  обліку-основа організації  обліку на підприємствах.

Важливе значення для одержання різнобічної інформації, необхідної для

управління і  контролю, має застосування науково обґрунтованого плану

рахунків».

Під планом рахунків розуміють  систематизований перелік  рахунків,

який  визначає організацію  всієї системи  бухгалтерського  обліку на

підприємствах,   в   організаціях   і   установах   з   метою   одержання

інформації, необхідної для управління і контролю.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження

програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням

міжнародних стандартів" Міністерством фінансів України  розроблений і

затверджений (наказом  від 30.11.99 № 291) План рахунків бухгалтерського

обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських  операцій підприємств і

організацій. Він  є обов'язковим для всіх підприємств  і організацій України

(крім банків  і бюджетних установ).

Рахунки в Плані  за економічним змістом згруповані у дев'ять класів: 1

"Необоротні  активи", 2 "Запаси", 3 "Грошові  кошти, розрахунки та інші

активи", 4 "Власний  капітал і забезпечення зобов'язань", 5 "Довгострокові

зобов'язання", 6 "Поточні зобов'язання", 7 "Доходи і результати діяльності", 8

"Витрати за  елементами", 9 "Витрати діяльності".

Економічний зміст і призначення  окремих класів рахунків.

Рахунки    класу    1     "Необоротні    активи"    призначені    для    обліку

довгострокових  інвестицій підприємства в матеріальні, нематеріальні і

фінансові  активи.   До  них  належать  рахунки:   10   "Основні  засоби",   12

"Нематеріальні  активи", 13 "Знос необоротних  активів", 14 "Довгострокові

фінансові інвестиції", 15 "Капітальні інвестиції" та ін.

Рахунки класу 2 "Запаси" призначені для обліку оборотних матеріальних

активів,   що   знаходяться   в   різних   операційних   циклах   підприємства

(запаси, виробництво,  готова продукція).  До них належать  рахунки: 20

"Виробничі   запаси",   22   "Малоцінні   і   швидкозношувані   предмети",   23

"Виробництво", 26 "Готова продукція", 28 "Товари" та ін.

Рахунки   класу   3   "Грошові   кошти,   розрахунки   та   інші   активи"

призначені для  обліку оборотних фінансових активів (грошових коштів,

фінансових інвестицій, коштів у розрахунках), а також витрат майбутніх

періодів. До них  належать рахунки: ЗО "Каса", 31 "Рахунки  в банках", 33

"Інші кошти", 36 "Резерв сумнівних боргів", 39 "Витрати майбутніх періодів"

та ін.

Рахунки класу 4 "Власний  капітал і забезпечення зобов'язань" за своїм

змістом об'єднуються  в дві групи рахунків. Перша  група рахунків (40 — 46)

призначена для  обліку величини власного капіталу підприємства (рахунки 40

"Статутний  капітал", 41   "Пайовий капітал", 42 "Додатковий капітал", 43

 

"Резервний капітал", 44 "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)" та ін.).   Друга  група рахунків  (47  —  49)  призначена  для   обліку  джерел фінансування  майбутніх  витрат  і  платежів  (рахунки  47  "Забезпечення майбутніх   витрат   і    платежів",   48    "Цільове   фінансування   і   цільові надходження).

  Рахунки класу 5 "Довгострокові  зобов'язання" призначені для обліку зобов'язань, які виникають у підприємства протягом операційного циклу діяльності підприємства (постачання, виробництва, реалізації тощо) строком погашення більше 12 місяців після дати балансу. До них належать рахунки: 50 "Довгострокові позики", 51 "Довгострокові векселі видані", 52 "Довгострокові зобов'язання з оренди", 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" та ін.

  Рахунки класу б "Поточні зобов'язання" призначені для обліку зобов'язань, які будуть погашені у звичайному порядку операційної діяльності підприємства протягом 12 місяців від дати балансу. До них належать рахунки: 60 "Короткострокові позики", 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", 64 "Розрахунки по податках і платежах", 65 "Розрахунки по страхуванню", 66 "Розрахунки по оплаті праці" та ін.

  Рахунки класу 7 "Доходи і  результати діяльності" і класу 9 "Витрати  діяльності" призначені для складання Звіту про фінансові результати. Тому для кожної статті Звіту передбачено окремий рахунок: 70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний дохід", 72 "Дохід від участі в капіталі", 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" та ін.

Рахунки класу 8 "Витрати  за елементами" призначені для відображення витрат за елементами: 80 "Матеріальні витрати", 81 "Витрати на оплату праці", 82 "Відрахування на соціальні заходи", 83 "Амортизація", 84 "Інші операційні витрати" та ш. Підприємства можуть одночасно використовувати рахунки класів 8 і 9, що дасть змогу системно одержувати інформацію, необхідну для заповнення відповідного розділу 3 фінансові результати, а потім перегрупувати ці витрати за видами діяльності і центрами відповідальності.

  Суб'єкти малого підприємництва можуть не використовувати  рахунки класу 9 "Витрати діяльності", а обліковувати відповідні витрати тільки за елементами, які одночасно з доходами, відображеними на рахунках класу 7 "Доходи І результати діяльності", списувати безпосередньо на рахунок 79 "Фінансові результати".

  Рахунки класу 0 "Забалансові  рахунки" призначені для обліку активів, які не належать підприємству, а також умовних зобов'язань, одержаних і виданих забезпечень. До них належать рахунки: 01 "Орендовані необоротні активи", 02 "Активи на відповідальному зберіганні", 05 "Гарантії і забезпечення видані", 06 "Гарантії і забезпечення одержані", 08 "Бланки суворого обліку" та ін.

  Для забезпечення правильного використання рахунків при відображенні господарських операцій одночасно з прийняттям Плану рахунків Міністерством фінансів України розроблено і затверджено інструкцію щодо

 

  

його  застосування.  В  ній наведена характеристика економічного змісту, призначення і структури кожного рахунка, типова кореспонденція рахунків, а також даються вказівки щодо порядку організації аналітичного обліку.

  Коротке ознайомлення з групуванням рахунків у введеному Плані рахунків бухгалтерського обліку показує, що в ньому враховано економічний зміст рахунків і їх призначення, виходячи з кругообігу господарських засобів. Поєднання цих ознак надає наукової обґрунтованості групуванню рахунків, напрямкам організації всієї системи обліку на підприємствах і в організаціях, складанню фінансової звітності. В окремий клас (нульовий) виділено забалансові рахунки.[ст.131-134]

1.2.Структура  плану рахунків

 .Структура  Плану рахунків зорієнтована  на потреби складання фінансової звітності. Тому в Плані розмежовано балансові рахунки, які об'єднані в класи з розділами активу (1, 2 і 3 класи), пасиву балансу (4, 5, 6 класи) і номінальні рахунки, призначені для обліку затрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємства (7, 8 і 9 класи). Таким чином, показники розділів балансу заповнюються за даними рахунків 1—6 класів, а показники Звіту про фінансові результати — за даними рахунків 7 — 9 класів.

  До  синтетичних рахунків, які потребують більшої деталізації об'єктів, що обліковуються, Планом рахунків передбачені субрахунки, які визначають напрямки подальшої деталізації обліку, показують, в якому розрізі треба групувати показники рахунків аналітичного обліку в межах того або іншого синтетичного рахунка, щоб мати інформацію, необхідну для управління, складання балансу та інших форм звітності.[ст. 131]

І.З.Характеристика реальних, номінальних та за балансових рахунків. Рахунки, які ведуться для заповнення статей бухгалтерського балансу, називаються реальними(або постійними)рахунками. В кінці кожного облікового періоду визначається сальдо постійного рахунку, тобто кожний рахунок сальдується. Цим сальдо є суми, які відображені в бухгалтерському балансі на кінець звітного періоду. Сальдо на кінець періоду на постійному рахунку переноситься в наступний обліковий період як початкове сальдо даного періоду.

   Для управління підприємством необхідно  знати, скільки воно має використаних засобів і на яких етапах суспільного відтворення вони використані: на етапі заготівлі та придбання предметів праці, на етапі виробництва продукції чи її реалізації. На підставі цього рахунки, на яких обліковуються використані засоби, групують не за тим, що використано, а за тією ознакою, на якому етапі суспільного відтворення використано. Тому ці рахунки за економічною ознакою узагальнюють в такі групи:

• рахунки заготівлі та придбання предметів і продуктів праці;
• рахунки виробництва (продукції, робіт, послуг);

    рахунки обігу товарно-матеріальних цінностей (реалізація товарів, продукції, витрати обігу тощо);

     рахунки витрат ланок невиробничої діяльності (шкіл, культурно-освітніх закладів, житлово-комунальних господарств тощо).

 

     

   Майже у всіх працях з теорії бухгалтерського  обліку наводяться дві класифікації рахунків: одна за економічним змістом рахунків, інша - за призначенням і структурою. Перша побудована за науковою ознакою, а друга - за технічними особливостями рахунків.

   В першій класифікації рахунки згруповані за критерієм "що в них обліковується ", а. в другій - "для чого вони призначені" (для отримання яких показників), а також "в якому порядку" використовуються їх дебет і кредит, [ст. 178]