Звіт проходження практики у готельно-ресторанному комплексі «Легенда»

          Застосування цього  аналізу можливе за ведення розмежованого  обліку постійних і змінних витрат. При застосуванні обліку витрат з їх розмежування на постійні і змінні є можливість здійснювати аналіз типу: ”Coast-Volume-Profit-Relation “Даний аналіз дозволяє планувати операційну діяльність:

• операційні витрати;
• маржинальний дохід;
• межу рентабельності;
• запас фінансової міцності.

 
 
 

          АНАЛІЗ  ТА ПЛАНУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА 

          Оборотні  активи готельно-ресторанний комплекс «Легенда» – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи (оборотні виробничі фонди та фонди обігу) призначені для реалізації чи споживання  протягом операційного циклу, чи протягом 12 місяців з моменту їх опублікування.

          Оборотні активи представлені такими видами:

• виробничі запаси – грошове вираження вартості запасів малоцінних та швидкозношуваних предметів, сировини, основних та допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів, тари та ін. матеріалів призначених для споживання в процесі операційного циклу;
• незавершене виробництво – це сума витрат на незавершене виробництво  і незавершені кошти;
• витрати майбутніх періодів;
• товари – вартість товарів, які передбачені підприємством для наступного продажу;
• грошові кошти та їх еквіваленти в касі, на поточних та інших рахунках в банках;
• поточні фінансові інвестиції – це капіталовкладення, які не перевищують терміну одного року і можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент;
• кошти, які перебувають в розрахунках: заборгованість покупців, замовників за надані послуги , дебіторська заборгованість.

          Джерелом  фінансування  необхідних оборотних активів готельно-ресторанний комплекс «Легенда» є власні кошти – статутний капітал, залучені кошти, та позичені кошти.

          Власним джерелом оборотних  активів є прибуток, який залишається  в розпорядженні підприємства, з метою подолання  різноманітних випадків, впливів зовнішнього  та внутрішнього середовища на діяльність підприємства. Таким чином є можливість створювати страхові, резервні фонди та фонди спеціального призначення за рахунок чистого прибутку. Ці фонди перебувають у складі власного капіталу забезпечують фінансування оборотних активів.

          Планування оборотних  активів передбачає розрахунок потреби  в оборотних коштах, визначення їх складу, структури, джерел фінансування.

                                     

                                   

Оборотні активи

                                                                                                     

                                                         

      А                                                                                                                   Б 

  Оборотні                                                                                            Фонди

  виробничі                                                                                           обігу

   фонди 

Виробничі             Незавершене                                            Товари і                        Грошові

 Запаси                    виробництво                                            послуги                        кошти,

                     І витрати                                                                                     еквіваленти              

                      майбутніх                                                                                       поточні

                       періодів                                                                                         фінансові

                                                                                                                               інвестиції

Нормовані                                                                                          Ненормовані 
 

 Постійні                                       Необхідні                                            Тимчасові 
 
 

          Одним із методів  визначення потреб в оборотних  активах  та контролю за їх виконанням є нормування.

                Нормування оборотних  активів  на сировину та напівфабрикати розраховують як добуток їх 1-ї витрати  в плановому періоді на норму  запасу дня. Крім нормування оборотних активів проводять обґрунтування їх оптимальних розмірів, зокрема у сфері ресторанного господарства підприємства можуть працювати з мінімальним розміром запасів і відмовитись від традиційного нормування. Для планування оборотних активів які не нормуються проводять розрахунки обсягів грошових коштів, які потрібні для виплати заробітної плати, для оплати постачальниками продукції чи послуг для погашення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами. Для контролю за формуванням та використанням оборотних коштів розробляють платіжний календар, який складається на місяць чи квартал з подекадною чи потижневою деталізацією. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

          ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ТОВАРИ ТА ПОСЛУГИ  ПІДПРИЄМСТВА 

          Ціна була і залишається  найважливішим критерієм прийняття споживчих рішень. Але останнім часом, одержали широкий розвиток інші нецінові фактори конкуренції. Проте ціна зберігає свої позиції як традиційний елемент конкурентної політики, робить дуже великий вплив на ринкове положення і прибуток підприємства. Разом з тим, цінова політика багатьох фірм нерідко виявляється недостатньо кваліфікованою і вміщує в собі наступні помилки :

• ціноутворення надмірно орієнтоване на витрати;
• ціни слабко пристосовані до зміни ринкової ситуації;
• ціни недостатньо структуруються по різних варіантах товару і сегментах ринку;
• ціна використовується без взаємозв’язку з іншими елементами маркетингу.

          Ціна – грошова вартість товарів та послуг, що містить багато інформації і досить відчутно впливає на поведінку продавців та покупців.

                  Ціноутворення на  підприємстві  «Легенда»

            В готелі є  три форми розрахунку за проживання  і послуги. Оплата здійснюється  готівкою або безготівково. Безготівкові  платежі здійснюються за допомогою  кредиток і переведення грошей  на рахунок готелю в банку.

                                         
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

             Насамперед, підприємство визначає цілі, за допомогою яких воно прагне досягти конкретного результату .Адже стратегія ціноутворення в основному визначається попередньо прийнятими рішеннями відносно позиціювання на ринку. Одночасно

          Забезпечення виживання  стає основною метою підприємства в  тих випадках, коли на ринку занадто багато виробників і панує гостра конкуренція чи різко міняються потреби клієнтів, або ж назріває фінансова криза, як от в даний момент часу. Щоб забезпечити роботу підприємства і збут своїх товарів, підприємства змушені встановлювати низькі ціни в надії на доброзичливу відповідну реакцію споживачів. Виживання важливіше прибутку. Доти, поки знижені ціни покривають витрати, підприємства що потрапили в скрутний стан, можуть ще якийсь час продовжувати комерційну діяльність.

          Багато підприємств  прагнучи максимізувати початковий прибуток проводять оцінку попиту і  витрат стосовно до різних рівнів цін  і вибирають таку ціну, що забезпечить максимальне надходження і готівки і максимальне відшкодування витрат. В усіх подібних випадках поточні фінансові показники для підприємства важливіші довгострокових.

          Інші фірми хочуть бути лідерами на ринку із міркувань, що компанія, якій належить найбільша частка ринку, буде мати самі низькі витрати і найвищі довгострокові прибутки. Домагаючись лідерства на ринку, вони йдуть на максимально можливе зниження цін. Варіантом цієї мети є прагнення домогтися конкретного збільшення частки ринку.

          Підприємство може поставити собі мету добитися, щоб її товар самим високоякісним з усіх пропонованих на ринку. Звичайно це вимагає  встановлення на нього високої ціни, щоб покрити витрати на досягнення високої якості і проведення дорогих дослідження. 

            Основними етапами калькуляції продукції  в  готельно-ресторанному комплексі «Легенда»  є : 

          

• визначення  об’єкта  калькуляції;

 
          

• визначення  повноти калькуляційної собівартості;

 
          

• формування  системи обліку, яка забезпечує калькуляцію собівартості продукції чи послуг;

 
          

• розподіл витрат на премії і не премії;

 
          

• віднесення  прямих витрат на конкретні види продукції  та послуги;

 
          

• визначення  суми виробничої чи повної собівартості;

 
          

• розподіл  непрямих операційних витрат за конкретними  видами продукції та послуг.

 

Калькуляційна  картка  з   ресторану

«Легенда»

                
 
 
 
 
 
 

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ПІДПРИЄМСТВА І ОРГАНІЗАЦІЯ  УПРАВЛІНСЬКОЇ РОБОТИ 

          Для ефективної роботи готелю необхідна функціональна  організаційна структура. Вона показує  розташування кожної служби і посади в загальній організації готелю та ілюструє розподіл повноважень і обов’язків.

          Організаційна структура  готелю  загалом будується таким  чином. До ланок управління належать керівники, їхні заступники, що управляють декількома структурними підрозділами, самі структурні підрозділи і провідні спеціалісти, що виконують окремі функції. Їм підпорядковуються окремі виконавці (обслуговуючий персонал). На вершині структури управління готелю стоять власники та генеральний директор.

          Організаційна структура готелю визначається його призначенням, місцем розташування, специфікою додаткових послуг, що надаються, та іншими факторами.

           Існують такі  типи організаційних структур  готелів:

• лінійна;
• функціональна;
• лінійно-функціональна.

                           

          Лінійна організаційна структура управління. Лінійні зв’язки в готелі відбивають рух управлінських рішень та інформації, що виходить від лінійного менеджера, тобто особи, яка цілком відповідає за діяльність готелю або його структурних підрозділів. У даному випадку діє принцип єдиноначальності, суть якого полягає в тому, що підлеглі виконують волю лише свого безпосереднього керівника. Вищий орган управління не має права віддавати розпорядження виконавцям, минаючи їх безпосереднього начальника. Лінійна структура є найбільш логічною структурою і формально визначеною, але разом з тим і найменш гнучкою.