Звіт проходження практики у готельно-ресторанному комплексі «Легенда»

1)частка  основних засобів  у майні підприємства;

2)фондовіддача:   Фв=ЧД / ОД;

3)фондоємність:  Фм=ОФ / ЧД;

4)фондоозброєність:  Ф оз=ОФ / Чисельність;

5)залишкова вартість  основних засобів;

6)коефіцієнт зносу  основних засобів підприємства;

7)коефіцієнт оновлення  основних засобів підприємства;

8)коефіцієнт вибуття  основних засобів;

9)коефіцієнт оновлення  основних засобів;

10)коефіцієнт амортизації  ;

11)рентабельність  основних фондів; 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

          АНАЛІЗ  ТА ПЛАНУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ПО ПРАЦІ 
 

          Персонал  готельно-ресторанного комплексу «Легенда» - це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку або мають досвід практичної діяльності.

          В готелі працюють:

• директор, три адміністратори готелю, які виходять на роботу позмінно,
• головний бухгалтер,
• бухгалтер,
• фінансовий менеджер,
• адміністратор сауни,
• адміністратор автомийки,
• кастелянша,
• старша покоївка, 
• 2 покоївки,
• прибиральниця,
• інженер,
• сантехнік,
• електрик,
• ремонтник,
• вантажник.

В склад  обслуговуючого персоналу ресторану входить 13 чоловік:

• 2 адміністратори ресторану,
• 4 кухарі,
• 5 офіціантів,
• посудомийка,
• прибиральниця.

Усі працівники мають формовий одяг, у  вигляді українських вишиванок.

           Кожного робочого  дня на роботу в ресторан  виходить 1 адміністратор, 4 кухарі, 3 офіціанти  і 1 посудомийка.

 Персонал готелю працює позмінно.

          Кількість працівників готельно-ресторанного комплексу «Легенда» - 32 працівники. 
 
 

            Працівники готелю  дотримуються такого внутрішнього розпорядку:

            1. Використовують в роботі електричні прилади тільки після 06.00.

            2. Притиральні роботи в номерах проводяться з відсутності гостя.

            3. Кожен працівник повинен дотримуватися всіх правил службового і професійного етикету. Повинен бути ввічливим, компетентним, привітним, точно висловлювати свої думки.

          За охорону і  безпеку праці відповідає директор (роботодавець). Він зобов’язаний забезпечувати  виконання вимог щодо охорони  праці та техніки безпеки. Працівники готелю зобов’язані дотримуватись норм, правил, інструкцій з охорони праці, вміти правильно застосовувати колективні й індивідуальні засоби захисту.  

          Якісний склад працівників  на даному підприємстві визначається керівництвом закладу і залежить від потреби в певних категоріях, професіях, спеціальностях різного рівня кваліфікації. З урахуванням якісних характеристик чисельність персоналу планується на основі таких передумов:

• штатного розпису підприємства, де наводиться перелік посад;
• вимог до посад робочих місць, закріплених посадовими інструкціями або характеристиками робочих місць;

 

          Розрахунки потреби  в кадрах за професіями, спеціальностями і т.п, такого планування називається нормативним. Розрахунки ведуться окремо по кожній категорії працівників за видом діяльності. Загальна потреба в персоналі визначається підсумовуванням кількісної потреби в кожній категорії працівників.

          У сфері обслуговування туристів чисельність основних працівників (обслуговуючого персоналу) визначається на основі розроблених кожним підприємством своїх нормативів. 

          Рівень  продуктивності праці на підприємстві є дуже важливим чинником для хорошого функціонування, що визначається кількістю виробленої продукції чи послуг, що виробляються 1-м працівником за одиницю часу. Тобто продуктивність праці – це показник ефективності праці, який розраховується як частка виділення обсягу продукції на ту кількість праці, що витрачена на його виробництво.

          Чинниками зростання  продуктивності праці в туристичній  галузі  є :

• підвищення та модернізація виробництва за допомогою інновацій та запровадження прогресивних технологій;
• вдосконалення управління та організації праці;
• подолання негативного впливу сезонності;
• структурні зміни у виробництві;
• введення та освоєння нових виробничих об’єктів;
• збільшення обсягів товарів і послуг.

 

          Зарплата – це трудовий дохід працівника, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці. Заробітня плата є елементом витрат, що включається до собівартості реалізації товарів чи послуг. Джерело виплати зарплати – це витрати.

          Відповідно до законодавчих норм про оплату праці основна  зарплата - це винагорода за виконану роботу, відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування). Наприклад нормою для офіціанта є обслуговування 5-ти столиків.

          Додаткова зарплата – винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи, винахідливість, складність і напруженість в роботі, за особливі умови праці (нічні зміни). Дана зарплата включає доплати, надбавки, компенсаційні виплати, що передбачені законодавством. 

          В готельно-ресторанному комплексі «Легенда» використовують погодинну оплати праці.

          Тарифна система  представляє собою сукупність нормативних  матеріалів за допомогою яких встановлюється рівень зарплати працівника залежно  від його кваліфікації, умов і складності роботи. Тарифна система включає  тарифні сітки, ставки, надбавки, доплати до тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-класифікаційні характеристики. Тарифна система оплати праці – базується на тарифній сітці – шкалі кваліфікаційних розрядів, за допомогою яких визначається розмір зарплати. Кожен кваліфікаційний розряд має тарифний коефіцієнт.

          Середня заробітння плата 1350 грн. 
 
 

                            Графік робочого часу 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

          АНАЛІЗ  ПОТОЧНИХ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА 

          Здійснюючи господарську діяльність готельно-ресторанний комплекс «Легенда» використовує певні ресурси. 

          Витрати готельно-ресторанний комплекс «Легенда» - це грошове вираження ресурсів підприємства необхідне для здійснення підприємством господарської діяльності спрямованої на отримання прибутку та максимізації добробуту власників.

          Поточні витрати – це грошове відображення економічних ресурсів, які споживаються під час перебігу операційного циклу підприємства. поточні витрати слугують фінансовим забезпечення виробничо господарської діяльності підприємства. Частина поточних витрат включається до собівартості реалізованої продукції чи наданих послуг, а відтак надалі є основою для формування ціни.

          Класифікація витрат:

• за функціональним призначення:
• витрати пов’язані з операційною діяльністю;
• витрати пов’язані з фінансовою діяльністю (з погашення кредитів);
• витрати пов’язані з інвестиційною діяльністю;
• витрати щодо надзвичайних подій;

• за центами відповідальності і місцем виникненням:

• витрати виробництва;
• витрати структурних підрозділів;
• витрати технологічних дільниць;
• витрати окремої служби відділу;

• за способом віднесення на собівартість:

• прямі – це витрати, що безпосередньо пов’язані з наданням послуг;
• непрямі – необхідно для загального здійснення процесів з надання послуг даного виду;

• за ступенем залежності від обсягів діяльності підприємства;

• постійні – не залежать від величини наданих послуг, існують і при нульовому їх обсязі. Це податки, амортизаційні відрахування, оплата охорони, оренда плата, витрати на обслуговування фондів та обладнання, заробітна плата управлінському персоналу;
• змиінні – залежать від кількості наданих послуг та складаються з витрат на сировину, на матеріали, на заробітню плату.

          Сума постійних  та змінних витрат становить валові витрати. А відношення валових витрат до кількості наданих послуг становить середні витрати.

          Інструментом економічного аналізу служить категорія граничних витрат. Граничні витрати являють собою додаткові витрати на надання кожної  додаткової послуги в порівнянні з певним обсягом їх надання. Вони розраховуються відніманням сусідніх значень валових витрат.

          Собівартість  продукції – це сума грошових витрат підприємства на виробництво і збут одиниці продукції. Собівартість визначається як сума сукупних витрат, поділених на кількість виробленої продукції, тобто як середні витрати на одиницю продукції. Собівартість  формують лише поточні витрати, які пов’язані з перебігом операційного циклу підприємства.

          Виробничу собівартість готельно-ресторанного комплексу «Легенда» складають наступні елементи:

• прямі матеріальні витрати;
• прямі витрати на оплату праці;
• загально виробничі (змінні загальновиробничі та постійні розподілені загально виробничі).

 
 

            Основними етапами  планування поточних витрат підприємства є:

              1)організація  обліку витрат та формування  інформаційної бази   її аналізу; 

          2)аналіз витрат  з метою визначення раціональності  їх здійснення, кількісної оцінки факторів, що впливають на суму та рівень витрат за кожним структурним підрозділом, видом продукції на підприємстві в цілому;

          3)обґрунтування норм  використання продукції за окремими  калькуляційними статтями;

          4)планування виробничої  собівартості, що передбачає складання кошторису витрат на виробництво продукції;

          5)планування загального обсягу та структури поточних витрат, які включають витрати від усіх видів діяльності підприємства;

          6)складання планово-нормативної проектно-кошторисної калькуляції за кожною 1-ницею продукції;

          7)облік, моніторинг та оперативне управління витратами