Туристсько-рекреаційні ресурси Республіки Хорватія

 

1.3 Методологія оцінки соціальної характеристики, культури та розвитку туристичної галузі окремої країни

Культура поряд  з природою є найважливішою умовою, що визначає розвиток усіх без винятку видів і напрямків туризму. Суть в тому, що сама позиція людини з будь-якого питання, її ставлення до природи, держави, мистецтва, свого житла, іншої людини і до самої себе - є наочна демонстрація рівня культури.

Поняття «культура», ймовірно, одне з найбільш багатогранних: культура розрізняється за складовими частинами, видами, напрямками, формами  прояву, носіями тощо. Існує велика кількість визначень даного поняття  в цілому і по різних складових.

Культура - історично певний рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений в типах і формах організації життя і діяльності людей, у їхніх взаєминах, а також у створених ними матеріальних і духовних цінностей. Це загальне, філософське визначення культури[4, c.31].

Крім нього, існує ще кілька визначень поняття  «культура», кожне з них по-своєму має переломлення в туризмі і  значення для розвитку тур-бізнесу.

Термін «культура» вживається для характеристики як певних історичних епох (антична культура) конкретних країн, держав, суспільств, племен, так народів (культура індіанців майя), народностей і націй, а також специфічних сфер діяльності людини або її життя. Інакше кажучи, може бути виділена культура: художня; відпочинку; лікування; освіти; розваги; поведінки (спілкування); професійна; релігійна.

Дати повну туристську характеристику культури будь-якої країни, всіх її особливостей за всіма складовими не представляється можливим у силу складності проблеми. Тому доводиться обмежитися певними, головними напрямками, що представляють найбільше значення.

Культура відпочинку та розваги має дуже велике значення, але, на жаль, погано вивчена, теоретичні концепції майже не розроблені, а  інформація по окремих країнах або  відсутня, або фрагментарна.

Культура відпочинку та розваги має дуже велике значення, але, на жаль, погано вивчена, теоретичні концепції майже не розроблені, а інформація по окремих країнах або відсутня, або фрагментарна[20].

Художня культура країн  на відміну від інших напрямів представляє головний інтерес для туризму. По-перше, тому, що цей аспект культури цікавий для більшості людей. По-друге, у зв'язку з тим, що художня культура дає уявлення про особливості країни на рівні конкретних об'єктів туристського показу: пам'ятники архітектури, спектаклі, видовища та свята, обряди і ритуали, храми, музеї, центри ремесел тощо. По-третє, тому, що розроблена теорія питання, і, що ще більш важливо, студенти і тим більше професіонали тур-бізнесу володіють необхідним базовим набором знань (ще в школі вивчається протягом ряду років дисципліна «Світова художня культура»).

Релігія є важливим самостійним  компонентом культури будь-якого  народу в будь-якій країні. Крім того, релігійні погляди часто справляють істотний вплив на всі інші аспекти  художньої культури, перш за все на мистецтво[27].

В історичному минулому цей вплив було більш значним, про що свідчать численні твори народної творчості та мистецтва. Тому при  характеристиці художньої культури країн слід приділити увагу впливу релігійних мотивів на розвиток різних видів мистецтва.

Спеціальна туристична характеристика країни:

а) Туристична характеристика країни (регіону): стан та тенденції розвитку туризму як галузі економіки, туристські потоки, державна політика в галузі туризму, органи управління туризмом.

б) Вивчення туристичних ресурсів та географії туризму країни: туристичні райони, туристичні ресурси, туристські маршрути та тури, види туризму, рекорди країни.

в) Спеціальна туристична інформація про країну: інформація щодо природних небезпечностей, безпеки життя, здоров'я та власності, поясний час та його різниця з Київським часом, ступінь розвитку телефонного, електронного та мобільного зв'язку, наявність міжнародного роумінгу в операторів України, список довідкових телефонних номерів та телефон і адреса посольства України, курси обміну національної валюти в основні валюти світу, перелік святкових та неробочих днів, робочий та неробочий час в країні, напруга і частота електричного струму та специфіка електричної фурнітури в готелях, митні правила, обмеження та формальності країни, необхідність отримання візи, реєстрації та строки перебування в країні, правила поведінки в країні, можливість та розміри чайових у закладах гостинності, можливість прокату авто, традиційні покупки туристів у країні та сувеніри[18].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2 Практичні аспекти дослідження  туристсько-рекреаційних ресурсів Нідерландів

 

2.1 Оцінка природно-географічних особливостей  Хорватії

Офіційна назва - Республіка Хорватія (Republika Hrvatska). Друга  за площею території та чисельністю населення республіка колишньої СФРЮ.

Хорватія межує з Боснією  і Герцеговиною (довжина кордону - 932 км), Угорщиною (329 км), Словенією (501 км), Соціалістичною Республікою Югославія (241 км. на півночі та 25 км. на півдні). Загальна довжина сухопутного кордону становить 2197 км.

Морські кордони були визначені  між Італією та колишньою Югославією і нині становлять 930 км. Між Хорватією  та Словенією - у затоці Піран, між  Хорватією та Чорногорією - у затоці Катор. Демаркаційна лінія морем  визначається островами. Вона проходить по лінії фарватера. Цей простір становить державні кордони Хорватії.

Географічне положення - розташована у північно-західній частині Балканського півострова. Географічно  країна розташована на перехресті між  Центральною Європою і Середземномор'ям[19].

Хорватське Адріатичне узбережжя - одне з найбільш порізаних у  світі: тут налічується 1185 островів та острівців. 66 з них заселені. Найбільший з них - острів Крк; інші великі острови: Крес, Хвар, Пагі Коркула. Найбільші  півострови - Істрія та Пельжесак, найбільша затока - Кварнер.

• Площа території держави (включаючи море) - 89,810 кв. км.
• Площа суходолу - 56,610 кв. км.
• Площа внутрішнього моря - 33,200 кв. км.
• Площа економічної морської зони - 23,870 кв. км.
• Загальна площа економічної зони - 113,680 кв. км.
• Довжина берегової лінії - 5835 км.
• Довжина берегової лінії материка - 1777 км (30,5%).
• Довжина берегової лінії островів - 4058 км (69,5%).
• Морські простори: континентальна зона (глибини до 200м або на глибину експлуатації). Територіальні води - 12 морських миль.
• Кількість населення - 4,5 млн. осіб (1999 р.)[22].

Північна частина Хорватії (Славонія) розташована в межах плоскої Середньо-Дунайської рівнини (Угорській низовині). Південна частина Хорватії знаходиться в межах витягнутого паралельно побережжю Адріатичного моря Дінарського нагір'я. Найбільш круті схили гір звернені у бік моря. Кордон з Боснією і Герцеговиною на значному протязі проходить по гребеню хребта Динара з однойменною вершиною (1831 м, найвища точка країни). Приморська частина Дінарського нагір'я складена вапняками і характеризується широким розповсюдженням карсту.

Дінарське нагір'я - район самого великого поширення карсту в Європі. Дуже характерні тут великі карстові поля - западини між горами, що досягають у ряді місць 50-60 км довжини при ширині 10-15 км. Вони нагадують річкові долини, але здебільшого замкнуті в своєму нижньому кінці, де нечисленні короткі річки і тимчасові водотоки зазвичай зникають через воронки в вапнякових товщах під землю, потрапляючи в провали і печери. Цей суворий і практично позбавлений життя край цікавий печерами та іншими оригінальними формами рельєфу[15, c.68].

Площа акваторії  Хорватії - 33 200 км. Фактична протяжність  узбережжя Адріатики складає  близько 1278 км, вздовж нього розташована велика кількість островів і маленьких острівців, загальна їх кількість становить 1185. Острів Крк - перлина хорватського архіпелагу і найбільший острів країни (409 кв. Км.). Національний парк Крка охороняє неповторну природу однойменної річки, протягом 72 км. протікає по каньйону завглибшки від 100 до 200 м., утворюючи озера і 7 водоспадів. Унікальне озеро між Рошскім водоспадом і Ськрадінській виром має довжину 13 км., а посеред нього знаходиться острів Вісовац з францисканським монастирем. Крім своїх красот, Крка відомий і різноманіттям рослинного і тваринного світу, і належить до найбагатших паркам в Європі. Густі ліси острова перемежаються з скелями, виноградниками і оливковими плантаціями, численні курортні міста надають всі мислимі і немислимі можливості для відпочинку та спорту, а прекрасні піщано-галечникові пляжі і сотні затишних заток дозволяють насолодитися найчистішим морем. У столиці острова, місті Крк, безліч оригінальних будинків у венеціанському стилі, резиденції герцогів, три древніх церкви у верхній частині міста, Франкопанскій замок (XIV ст.) І чудовий романський собор (XII ст.) В старій частині міста[16, c.127].

З усіх островів Адріатичного узбережжя Хорватії заселено лише 66 - в цих пустельних місцях можна викупатися в найчистіших озерах, пройти пішохідними стежками. До речі, контроль за екологічною обстановкою тут дуже серйозний: на деяких островах заборонено не тільки розпалювати багаття, а й палити. 
Країна складається з двох частин: континентальної, розташованої, головним чином, в басейні річки Сави, і адріатичної, витягнутої вузькою смугою по узбережжю Адріатичного моря. Адріатичне море проглядається біля узбережжя на глибину 50 метрів.

У країні є  три основних курортних зони:

• Півострів  Істрія

o. Умаг, Новіград, Пореч, Врсар, Ровінь, Пула, Медулін, Рабац, Опатія, Ловран, острови Бріоні і Крк (Крк, строго кажучи, до Істрії не відноситься, але розташований по сусідству)

• Середня  Далмація

o. Водиці, Шибеник,  Прімоштен, Трогир, Спліт, Брела,  Голова Вода, Макарска, Тучепі, Підгора,  острови Брач ​​і Хвар

• Південна Далмація

o. Дубровник,  острови Колочеп, Ластово, Корчула  і Млет, Млинів, Неум, Плат, Слано  і Цавтат.

Всі пляжі  муніципальні, вхід вільний. Оренда лежаків  і парасольок обійдеться приблизно  в 2 EUR. Деякі готелі надають пляжне устаткування безкоштовно[21].

Пляжі Істрії, за дуже рідкісним винятком - штучні бетонні платформи, природні камені, плато або невеликі галькові лагуни. У Середній Далмації (міста Брела, Голова Вода, Тучепі та інші) і на острові  Брач ​​пляжі із дрібної гальки. Вони вважаються кращими на всьому узбережжі. Сосни тут ростуть буквально в 3-4 метрах від лінії прибою, і тому ніякі парасольки не потрібні. У Південній Далмації є й галькові, і скелясті, і бетонні, а на островах в районі Дубровніка - ще й піщані пляжі. А ще Хорватія в цілому і Істрія зокрема - чи не головний центр світового нудистського туризму[25].

Рослинність країни вкрай різноманітна: на півдні Далмації і в багатьох районах  адріатичного узбережжя і на островах - субтропічна (у передгір'ях і горах  широколистяні ліси з дуба, граба, клена, що перемежовуються з чагарниками шибляка). У центральних гірських районах - дубово-грабові, букові, а у верхньому гірському поясі - буково-ялицеві та смерекові ліси. На рівнинах Славонії і Баранячі природна рослинність степова і лісостепова із значними ділянками широколистяних лісів з дуба, липи, граба, клена. По долинах великих річок ростуть тополя, верба, дуб, чагарники, поширені луки. Великі площі тут зайняті ріллею. Всього флора Хорватії налічує 4300 видів, серед них багато ендеміків (703 види характерні тільки для Дінарського нагір'я, 103 - тільки для Хорватії). Особливо багата флора деяких островів; так, у флорі о.Крк зареєстровано 1430 видів, причому 43 з них - ендемічні. Менш багата флора островів, які отримують менше опадів. Деякі острови в значній мірі облесени. Так, більше 70% площі о.Млет зайнято масивом сосни алеппськой і вічнозеленими дубовими лісами.

В Адріатичному морі поширені 764 види червоних, бурих  і зелених водоростей.

Фауна характеризується меншим видовим розмаїттям. У гірських лісах зустрічаються бурий ведмідь, лісовий кіт, лісова і кам'яна куниці, зайці, лисиці, вовки, олень, сарна, косуля, борсук. Для безлісних, добре прогріваються схилів Дінарського нагір'я характерні ящірки та змії, в прибережних районах поширені черепахи. Різноманітна орнітофауна. Багато гніздяться видів. Найбільш примітні такі види, як орел, шуліка, сокіл, глухар, куріпка, лелека, чайки і ряд водоплавних птахів. В лісах водиться багато видів дятлів, в тому числі трипалий, чорний (желна), сивий, білоспинний, великий строкатий, малий строкатий, вертішейний. На о.Црес збереглася рідкісна птиця - белоглавий орел, а до хвойних лісах хребта Велебіт приурочено ізольоване місцезнаходження кедровки, більш звичною для хвойних лісів Східної Європи і Азії. Особливо велика концентрація птахів в межах заболочених ландшафтів в місці злиття Драви і Дунаю.

В Адріатичному морі водиться багато промислових видів  риб. З водних ссавців характерний  тюлень-чернець[13, c.98].

Клімат у  Хорватії субтропічний середземноморський на Адріатичному узбережжі (приємний, з більшістю сонячних днів) і помірно-континентальний у східній частині країни. Високі гори захищають Адріатичне узбережжя від холодних північних вітрів ранньої весни і пізньої осені. Літо тут спекотне і дуже посушливе, зима тепла й волога. Середня температура в січні – від +5°С до +10°С, у серпні – від +23°С до +32°С. Сонце тут світить в середньому 270-300 днів на рік. Це найвищий показник ясної погоди в Європі. Температура води влітку +25°С… +27°С. Для центру країни характерні спекотне, посушливе літо і волога, досить холодна зима. У січні середньодобова температура коливається від -1°С до +3°С, у серпні тут +20°С… +23°С. У гірських районах Хорватії прохолодніше і більш сніжно. Середня температура в січні тут від -5°С до +10°С, у серпні +13°С… +18°С. Опадів випадає від 600-700 мм на рік у прибережних районах і до 1000 мм – у горах. Найкращий час для відпочинку в Хорватії – з травня по вересень[23].

 

Таблиця 2.1 Півострів  Істрія (Пула). Середньомісячна температура.

Температура	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень
Повітря	17	23	26	28	28	25	20
Води	13	17	21	22	24	22	19