Важливою  особливістю сучасного етапу  розвитку міжнародного туризму і  зміни його організаційних форм є  проникнення в туристичний бізнес транспортних, торгових, банківських, промислових, страхових компаній. Транспортні  компанії надають як окремі види послуг, так і самостійні розроблені тури на основі готельної бази. Такі фірми організують обслуговування на основі ділових відносин з готельними й іншими підприємствами на звичайних умовах туроператора.

     Таким чином, як і будь-яка інша сфера  господарської діяльності, індустрія туризму є дуже складною системою, ступінь розвитку якої залежить від ступеня розвитку економіки країни в цілому.

     1.3 Види міжнародного туризму

 

     Операції  з міжнародного туризму являють  собою вид діяльності, спрямованої  на надання різного виду туристичних послуг і товарів туристичного попиту з метою сприяння задоволення широкого кола культурних і духовних потреб іноземного туриста.

     Міжнародний туризм включає в себе осіб, що виїжджають за кордон і не займаються там оплачуваною діяльністю.

     Туризм  спочатку розглядався як подорож. Термін "туризм" в перекладі з французького означає прогулянка, поїздка. [17, с. 100].

     В наші дні неможливо уявити собі велике європейське місто без іноземних  туристів. Термін "турист" ввів у  французьку мову Стендаль, надрукувавши в 1838р. книгу "Memories d'un touriste" ("Спогади одного туриста"), у словники інших мов терміни "туризм", "турист", "екскурсант", "екскурсія" і т.п. ввійшли разом з позначенням заходів, які проводяться у формі походів і подорожей. [31, с. 35].

     У сучасному розумінні під терміном "туризм" розуміють діяльність, пов'язану з масовим туристичним  рухом, його матеріальною базою, рівнем обслуговування, досягненнями туристів-спортсменів.

     На  сучасному етапі можна виділити наступні види і різновиди туризму:

     – за характером подорожей – гірський, сухопутно-рівнинний, підземний (печерний), водний, підводний, комбінований;

     – за способом пересування – пішохідний, гірсько-пішохідний, лижний, велосипедний, шлюпковий, парусний, автомоторний, кінний.

     За  формою і змістом туристична діяльність дуже різноманітна (прогулянки, походи, екскурсії, експедиції тощо) [19, с. 118].

     Туризм  як товар реалізується у формі  послуг, які виражаються в корисному  ефекті, що задовольняє ту чи іншу потребу  в момент свого виявлення. При цьому послуга може бути надана або речами, або в процесі дії живої праці. Відповідно до двох вказаних способів виробництва послуг розрізняють два види самих послуг.

     Перший  вид – це такі послуги, які опосередковуються  речами, тобто матеріальні. Наприклад, послуги по виробництву продуктів харчування для туристів.

     Другий  вид – це послуги, дія яких спрямована на живу людину чи оточуючі її умови, тобто  нематеріальні. До них відносяться  послуги по реалізації туристичних  путівок, обслуговуванню туристів у готелі, організації театральних вистав та ін. В даному випадку праця надає послугу не річчю, а в ролі діяльності.

     Туристичні  послуги, запропоновані в ролі товару на світовому ринку, різноманітні. До них відносяться послуги:

     1) по розміщенню туристів (в готелях, мотелях, пансіонатах, кемпінгах);

     2) переміщенню туристів до країни  призначення і по країні різними  видами пасажирського транспорту;

     3) забезпеченню туристів харчуванням  (в ресторанах, кафе, барах, тавернах, пансіонатах);

     4) спрямовані на задоволення культурних потреб туристів (відвідування театрів, музеїв, природних та історичних заповідників, фестивалів та ін.);

     5) спрямовані на задоволення ділових  інтересів туристів (участь в  конгресах, симпозіумах, наукових  конференціях, ярмарках і виставках);

     6) послуги торгових підприємств  (продаж сувенірів, подарунків, листівок  і т.п.);

     7) по оформленню документації (паспорта, візи та ін.) [14, с. 142].

     Міжнародний туризм – це туризм в іншу країну, тобто іноземний туризм. Він поділяється  на виїзний і в'їзний. Виїзний туризм – це подорож осіб, що постійно проживають в Україні, в іншу країну. В'їзний туризм – це подорож в межах України осіб, що не проживають постійно в Україні [23, с. 132].

     За  економічними ознаками; а саме, в  залежності від впливу туризму на бюджет країни і її регіонів, туризм можна поділити на такі форми як активний і пасивний.

     Приїзд  іноземних туристів в країну, в  який-небудь регіон країни являється  активним туризмом. Він служить фактором ввозу грошей (валюти) в дану країну чи регіон.

     Виїзд громадян даної країни чи регіону в інші держави являється пасивним туризмом. Він пов'язаний з вивозом грошей (валюти) з даної країни чи регіону.

     Види  міжнародного туризму класифікуються в залежності від мети поїздки, термінів, засобів пересування і розміщення, вартості поїздки, вікового складу, сезону та інших ознак. В залежності від цих критеріїв туризм поділяється на декілька видів.

     За  метою поїздки – рекреаційний, пізнавальний, науковий, діловий.

     Рекреаційний  туризм – це туризм з метою відпочинку, оздоровлення і лікування.

     Пізнавальний  або культурний туризм – це подорож  з метою ознайомлення з історико-культурними  цінностями й унікальними природними об'єктами.

     Науковий  туризм – це знайомство з досягненнями науки й техніки, промисловості, сільського господарства, участь в конгресах, симпозіумах, наукових семінарах і т.п.

     Діловий туризм – поїздки з метою встановлення ділових контактів, проведення ділових  переговорів.

     За  методом проведення туризм поділяється  на організований і неорганізований [12, с. 96].

     За  чисельністю розрізняють індивідуальний і груповий туризм. Подорож одної людини за своїм планом називається індивідуальним туризмом, а подорож групи людей (в тому числі сім'ї) за власним планом називається груповим туризмом.

     За  тривалістю подорожі виділяють короткочасний і тривалий туризм. Короткочасний – це такий туризм, коли тривалість подорожі не перевищує 3-х діб. Тривалий – це туризм, термін подорожі при якому більше 3-х діб.

     В залежності від віку туристів, розрізняють  дитячий, молодіжний і зрілий туризм. В залежності від засобів пересування розрізняють туризм з використанням особистого і громадського транспорту, що належить тур фірмі або орендується нею. Виходячи з цього, туризм поділяється на такі види: автотуризм, караванний круїз, морський і річний круїзи та ін.

     За  методом розміщення туризм ділиться на стаціонарний і рухомий. Стаціонарний туризм пов'язаний з постійним місцем розміщення туриста на весь період путівки. Рухомий туризм – це туризм, пов'язаний з подорожуванням (круїзи, тури і т.д.) [11, с. 134]. За інтенсивністю туристичних путівок розрізняють туризм постійний і сезонний. Постійний туризм – це круглорічне і більш-менш рівномірне відвідування туристичних місць (міст, курортів і т.п.). Сезонний туризм пов'язаний з відвіданням туристичних місць тільки в певну пору року.

     В останні роки в практиці міжнародного туризму швидкими темпами розвиваються нові види туризму, такі як парадорес, таймшер, сільський туризм і т.д. Розвиток міжнародного туризму приводить  до розвитку економічної інфраструктури країни. Таким чином, міжнародний туризм варто розглядати у співвідношенні з економічними відносинами окремих країн. 
 
 
 

     РОЗДІЛ 2.

     АНАЛІЗ  РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ  В УКРАЇНІ

     2.1 Загальна характеристика сучасного стану міжнародного туризму в Україні.

 

     Розвиток  туризму в Україні істотно  впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво  товарів широкого вжитку, і є одним  з найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. У свою чергу важливими факторами розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал країни.

     Прогнози  щодо позитивних тенденцій розвитку туризму в кінці XX ст. та на початку XXI ст. виправдалися. Протягом 2010  року 21,1 млн. в’їзних (іноземних) туристів, що на 2 % або майже на 381,2  тис. осіб більше, ніж у 2009 році.

    Зростання обсягів в’їзного потоку протягом 2010 р. відбулося за рахунок зростання числа поїздок з приватною метою.

    Поїздки з приватною метою зросли на 4 %. Найбільше збільшення спостерігається по туристах з країн: Росія (на 20 % або на 1,2 млн. осіб), Словаччина (на 14 % або на 70,1 тис. осіб), Угорщина (на 16 % або на 124,5 тис. осіб), Білорусь (на 3 % або на 95,3 тис. осіб), Німеччина (на 7 % або на 8 тис осіб).

    Поїздки з організованого туризму зменшилися на ↓17 %. Найбільше падіння турпотоку спостерігається з таких країн: Білорусь (на ↓23 % або на ↓39,6 тис. осіб), Канада (на ↓18 % або на ↓2 тис. осіб), Польща (на ↓11 % або на ↓19 тис осіб), Росія (на ↓34 % або на ↓193,3 тис. осіб), США (на ↓5 % або на ↓2,6 тис. осіб).

    Поїздки з службовою метою зменшилися на ↓10 %. Найбільше падіння спостерігається по турпотокам з таких країн: Латвія (на ↓10 % або на ↓0,7 тис. осіб), Польща (на ↓2 % або на ↓3 тис. осіб), Росія (на ↓38 % або на ↓110,6 тис осіб).

                              Таблиця 2.1 Структура в’їзного турпотоку за мотивацією

  В структурі в’їзного турпотоку відбулися такі зміни – частка організованого туризму зменшилась з 7% за 2009 р. до 6 % за 2010 р. частка приватного туризму збільшилась з 89% за 2009 р. до 90 % за 2010 р., частка службових поїздок, як і за 2009 р залишилась 4 %.

              Таблиця 2.2 Структура в’їзного турпотоку за країнами походження

  Спадання в’їзного турпотоку з країн ЄС відбулося в основному за рахунок зменшення кількості подорожуючих з країн: Польща (на ↓18 % або на 457 тис. осіб), Великобританія (на ↓4 % або на 2,5 тис. осіб), Данія (на ↓6 % або на 0,7 тис. осіб), Румунія (на ↓15 % або на 166,8 тис. осіб). Зростання в’їзного турпотоку з країн СНД відбулося в основному за рахунок Збільшення кількості подорожуючих з країн: Азербайджан (на 14 % або на 9,4 тис. осіб), Білорусь (на 2 % або на 72,6 тис. осіб), Киргизстан (на 72 % або на 7,5 тис. осіб), Узбекистан (на 9 % або на 9,1 тис. осіб), Росія (на 13 % або на 927,4 тис. осіб)

               

                                       Таблиця 2.3 Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму