Сільський зелений туризм – як провідна галузь міжнародно-туристичної спеціалізації України

       В Україні існують усі передумови розвитку відпочинку в селі, який можна  розглядати як специфічну форму підсобної господарської діяльності у сільському середовищі з використанням природного та культурного потенціалу реґіону, або як форму малого підприємництва, що дає можливість певною мірою вирішити проблему зайнятості сільського населення, покращити його добробут, повніше використати природний та істо-рико-культурний потенціал сільської місцевості. Справа розвитку сільського відпочинку має реальну державну перспективу і сприяє поліпшенню соціально-економічної ситуації сільської місцевості.

       Сільський туризм виступає важливим чинником стабільного  динамічного збільшення надходжень до бюджету, активізації розвитку багатьох галузей економіки (транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство тощо).

       Сільський відпочинок в Україні за рахунок збереження етнографічної самобутності повинен набути національного значення. 
 
 
 
 

Висновки

      Сільський туризм – вид туризму, пов'язаний з відпочинком і тимчасовим перебуванням в сільській місцевості.

      Сільський зелений туризм – вид відпочинку, пов'язаний з мешканням туристів в сільській місцевості, отриманням комплексу туристичних послуг, обумовлених цілями відвідин даної території, а також з наданням екскурсійних послуг іншим суб'єктам туризму.

      Суб'єктами СЗТ є:

• власники сільських житлових будинків, квартир і інших будов, що пройшли категоризацію, що надають мешкання і супутні послуги туристам, а також що розмістили інформацію про свої послуги в спеціальних виданнях і каталогах;
• турист, що проживає в сільській місцевості і задовольняє свої потреби у відпочинку, зміцненні здоров'я, враженнях і так далі і що вступив у економічні відносини з сільським господарем і іншими суб'єктами туристичної діяльності;
• інші фізичні і юридичні особи, що надають власникам будинків або туристам допоміжні послуги (посередницькі, транспортні, рекламні, інформаційні і ін.);
• об'єднання громадян, діяльність яких направлена на забезпечення необхідних умов діяльності сільського зеленого туризму.

     На  початку XXI ст. індустрія сільського туризму визнається експертами ВТО як суттєвий, найбільш динамічно зростаючий сектор світового туристичного господарства. Обсяги надання агротуристичних послуг у постіндустріальних країнах нині практично в 2—4 рази перевищують обсяги зростання готельної бази і курортного сервісу в цих країнах.

     Пріоритетність  започаткування сільського туризму  як складової міжнародного туризму  приписують собі Франція та Швейцарія. Справді, ще з початку XVIII ст. у французьких  і швейцарських Альпах (околиці Монблану та інших найвищих альпійських піків  Європи) з'являються перші гостьові будиночки-шале для обслуговування експедицій британських туристів-природолюбів.

     Французька  модель організації сільського туризму  складніша, ніж британська. У Франції  представлена безліч варіацій сільського туризму.

      У 1971 р. у Франції створюється асоціація «Туризм в сільській місцевості», яка і понині займається організацією сільського туризму в національному масштабі. В результаті її активної діяльності все більше французів вибирають відпочинок в сільській місцевості. Росте потік агротурістов з-за кордону, в основному німців, англійців, бельгійців і голландців.

Українське  село має надзвичайно багату історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, даровані природою мальовничі ландшафти, а також лікувально-рекреаційні ресурси. Наші села багаті індивідуальним житловим фондом та добрими і працьовитими людьми. Водночас гострою проблемою багатьох сіл є зростаючий надлишок робочої сили. Враховуючи відсутність капіталовкладень на створення нових робочих місць у сільській місцевості України, на загальнодержавному рівні більше уваги варто приділяти тим галузям, які не потребують для свого розвитку великих коштів. До таких галузей належить сільський туризм, який давно практикується в Україні. Адже в селах з відповідною рекреаційною базою завжди було багато відпочиваючих. Найбільше це стосується сіл, що розташовані на берегах річок, морів та в гірській місцевості.

      В Україні існують усі передумови розвитку відпочинку в селі, який можна  розглядати як специфічну форму підсобної  господарської діяльності у сільському середовищі з використанням природного та культурного потенціалу реґіону, або як форму малого підприємництва, що дає можливість певною мірою вирішити проблему зайнятості сільського населення, покращити його добробут, повніше використати природний та істо-рико-культурний потенціал сільської місцевості. Справа розвитку сільського відпочинку має реальну державну перспективу і сприяє поліпшенню соціально-економічної ситуації сільської місцевості.

      Сільський туризм виступає важливим чинником стабільного динамічного збільшення надходжень до бюджету, активізації розвитку багатьох галузей економіки (транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство тощо).

      Сільський відпочинок в Україні за рахунок  збереження етнографічної самобутності повинен набути національного значення.

      Відпочинок  в сільській місцевості – це не курорт, де безліч туристів. Тут заспокійлива і розслабляюча обстановка – така необхідна для жителів міст!

      Залежно від цілей, які переслідує турист, існує декілька різновидів зеленого туризму:

      Сільська  рекреація - це, власне, відпочинок в селі, можливість участі в пішохідних, кінних і велопрогулках, мешкання в сільських садибах. За бажання туристи можуть залучитися до ведення сільського господарства, насолодитися натуральними свіжими продуктами і чистим повітрям.

      Пізнавальний  сільський туризм. Головною метою є пізнання культури, історії краю, місцевих традицій, ремесел, вивчення природних ландшафтів.

      Поїздки в сіло на свята. В даному випадку, насамперед, привертає святкова атмосфера. " Сільські свята" містять в собі глибоку історичну і культурну цінність. У селах збереглися традиції святкування релігійних і народних свят – такого не побачиш ні на одному фестивалі.

      Насамкінець, зазначимо, що лише сільський зелений туризм у сучасних економіко-демографічних умовах здатний реально допомогти малим поселенням України вижити, адже саме малі села своєю специфічністю притягують відвідувачів.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. Закон України від 15,05.03 №742-15 «Про особисте селянське господарство»
2. Закон України «Про сільський зелений туризм»/ consultcom.kiev.ua/ua/cc/law/ulaw/rural/0000_0000.html
3. Розпорядження КМУ від 03.07.06 №373-р «Про затвердження заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму на 2006-2010 роки»
4. Гальцова І. Зелений туризм: недоліки чинного законодавства // Юридичний журнал. – 2008. – № 7/8. – С. 107-110.
5. Зіемеле Астана. Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні // Туризм сільський зелений. – 2004. – № 1. – С. 8-13.
6. Зінько Ю.В. Сільський зелений туризм: організація надання послуг гостинності. – Івано-Франківськ, 2003. – 156с.
7. Зінько М. Ще раз про сільський туризм, агротуризм, екотуризм і зелений туризм // Туризм сільський зелений. – 2006. – № 2. – С. 2-7.
8. Зінько Ю. В. Шанси і загрози розвитку сільського туризму в Україні // Матеріали конференції "Відпочинок у сільській місцевості в Україні в XXI столітті: проблеми та перспективи". – Переяслав-Хмельниць-кий, 2000. – С. 34-36.
9. Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч. посіб. – Чернівці: Зелена Буковина, 2006. – 312с.
10. Коберніченко Т.О. Сільський зелений туризм: Методичні рекомендації. – К.: Аграрна освіта, 2005. – 145с.
11. Косенко В. М. Трансформація організаційної структури функціонування сільського зеленого туризму. – Переяслав-Хмельницький, 2000. – С. 30-32.
12. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (гео-просторові аспекти). – К.: Альтерпрес, 2002. – 436с.
13. Мале підприємництво України: процес розвитку. – К.: Ін-т конкурентного суспільства, 2001. – 256 с.
14. Мальська М. Основи туристичного бізнесу: Навч. посіб. – Л.: Вид. центр ЛНУ, 2003. – 295 с.
15. Рутинський М.Й. Сільський туризм: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 271с.
16. Шейко В. Проблеми і перспективи розвитку сільського туризму в Україні // Туризм сільський зелений. – 2003. – №2. – С.2.
17. www.tourlib.net/statti_ukr/siltur7.htm
18. www.eurogites.org
19. www.tourism.gov.ua/publ.aspx?id=1480
20. www.terraincognita.info/?page=section&lang_code=ua&pageid=110
21. http://worldwidetour.ru/content/16/8/

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Додаток №1

       «Регіональна карта розвитку сільського зеленого туризму в Україні»