Сільський зелений туризм – як провідна галузь міжнародно-туристичної спеціалізації України

 

       Скрізь  надається типовий сніданок: яєчня  чи варені яйця, 4—6 видів бутербродів, чай, кава, молоко, сік.

       У Данії Національна асоціація  агротуризму (The National Association for Agri-Tourism) створена фактично не так давно — у 1988 р. (за матеріальної підтримки Союзу данських фермерів). Нині асоціація об'єднує 209 осіб, що володіють 1268 ліжко-місцями у сільській місцевості.

       У країнах Північної Європи діє система категоризації осель, на зразок готельної — від 1 до 5 зірок.

       Оцінка  будинків (без урахування інтер'єру):

       Оцінка житлових кімнат здійснюється за їх площею та інтер'єром. Загальною вимогою до спалень є мінімальні розміри 7—10 м2 з ліжками мінімум 80 х 200 см, охайними матрасами та ліжниками.

       ***** Кожна спальна кімната має  окремий WC і душ. 

       **** є WC та душ в оселі, але  не у всіх кімнатах.

       *** WC та душ спільні, тобто ними  можуть користуватися інші гості. 

       ** WC та душ спільні і ними користуються інші гості й родина господаря (до 10 користувачів).

       * WC та душ спільні і ними користуються  інші гості й родина господаря  (понад 10 користувачів).

       У Фінляндії нині найбільший попит  мають будиночки без господарів, розташовані на берегах заповідних озер та річок (у тайзі). Умови оренди цих лісових будиночків дають право на їхнє повне використання (меблі, посуд, білизна, електроенергія, дрова), користування сауною, весельним чи моторним човном. Більшість будиночків мають TV (4—5-зіркові будиночки обладнані сучасною побутовою технікою). В умови оренди входить дозвіл (ліцензія) на спортивне рибальство. Винайм авто-позашляховика не складає труднощів через відповідний веб-сайт.

       У континентально-присередземноморській Європі лідерами за обсягами розвитку індустрії сільського туризму є Франція та Іспанія. У цих країнах сільський туризм уже давно переріс у високорентабельну галузь їх міжнародної економічної спеціалізації.

       Французький досвід організації  рекреаційного сервісу  в сільській місцевості

       Сільський туризм цієї країни представлений Національною організацією будинків відпочинку і зеленого туризму (Maison des Gites de France et du Tourisme Vert). Ця організація пропонує агрооселі на будь-який смак і вид відпочинку, сертифіковані за високими національними стандартами сервісу. Загалом агрооселі Франції з особливим національним шармом і багатими гастрономічними традиціями виглядають набагато комфортніше, ніж будиночки Північної Європи.

       Зокрема, у Франції прийняті такі високі стандарти  сільського житла:

       Оселі аграрних районів Франції різняться  не лише зірковістю (від простих  сільських будиночків до вілл і приватних  історичних замків (chateaux)). Враховано також етногеографічні ознаки: оселі Шампані, Провансу, Гасконі, Нормандії, Савойї мають свій особливий шарм, якого не знайдеш більше ніде в Європі [15; 14-16].

       У вартість проживання завжди включено сніданок, де, враховуючи кулінарні традиції, буде нагода скуштувати щойно спечений хрусткий хліб з молоком, круасани з джемами домашнього виробництва, пиріжки й печиво, а також різноманітні сири і, безумовно, вишукані місцеві вина. Частина агроосель різних категорій приймає гостей з їхніми домашніми улюбленцями: кішками, собаками, морськими свинками тощо, для них створена спеціальна інфраструктура.

       Існує спеціальна категорія агроосель  для інвалідів, сертифікованих організацією "A. P. F.". Вони поділяються на дві  категорії:

       І категорія: розміщення на першому поверсі з можливістю в'їзду в оселю і пересування по ній (до кухні, спальні, ванни, туалету тощо) інвалідним візком.

       II категорія: подібні умови, але дещо обмеженіші умови пересування оселею на інвалідному візку і користування спеціальним обладнанням.

       У Франції розроблена спеціальна програма дитячого відпочинку в сільській  місцевості впродовж шкільних канікул. Діти від 3 до 13 років запрошуються для  проживання у сім'ї, піклування про  свійських тварин (ягнята, поросята, кролики), активних ігор на природі зі своїми сільськими ровесниками, цікавих походів і пригод. Також у селі діти мають змогу вивчати народні танці, художні промисли, фольклор краю, іноземні мови. Якість такого відпочинку контролюється і сертифікується DDASS — Міністерством охорони здоров'я і соціального забезпечення Франції, а також Міністерством молоді та спорту.

       Для тих категорій туристів, які полюбляють подорожувати країною на власному авто, у Франції значного розвитку набула мережа автотуристичних кемпінгів, "прив'язаних" до сільської місцевості, де туристи можуть отримувати свіжі продукти домашнього приготування. Усі кемпінги країни постійно перевіряються на відповідність національним стандартам сервісу й отримують категорійний сертифікат. Зокрема, в країні існують кемпінги таких категорій:

       * Кемпінг неподалік села. Площа  для розбивки наметів 300 м2 і  400 м2 — ділянка з природною  рослинністю (лісопарком, луками). Один WC і одна мийка для прання  одягу, від 1 до 3 душових чи  ванних кімнат, водовід з кранами  гарячої і холодної води, залежно від кількості наметових місць.

       ** У доповнення до умов І категорії  наявні дитячий ігровий майданчик  та спортмайданчик для дорослих.

       *** У доповнення до умов II категорії:  від 30 до 100 % наметових місць електрифіковані  й оснащені біотуалетами, є крита автостоянка, 2—3 ванни і 2—4 душові кабіни, 3 приміщення для прання одягу, автомийка.

       **** у доповнення до умов III категорії:  всі наметові місця освітлені,  є кімната відпочинку, таксофон. Кількість ванних і душових  кімнат більша, з розрахунку одна на 10 осіб.

       У Франції паралельно реалізуються різні  концепції агротуризму:

• приморські агрооселі;
• кінні ферми;
• винні агросадиби;
• гірськолижні шале;
• панда-агроекокотеджі (у НПП);
• замки у сільській місцевості;
• рибацькі оселі [15; 17-18].

       Особливості організації агрорекреаційного  сервісу в Іспанії  та Італії

       Серйозну  конкуренцію Франції на ринку  агротуристичних послуг Західної Європи віднедавна складає Іспанія.

       "Turismo rural" в Іспанії нині перебуває у тій стадії розвитку, коли кількість іноземних відвідувачів сільських агроосель країни зрівнялася і навіть перевищує внутрішні агротуристичні потоки.

       Власники  агроосель в Іспанії об'єднані в асоціації, основне завдання яких полягає в тому, щоб здійснювати  категоризацію сільських осель залежно від рівня наданих послуг і контролювати їхню відповідність вимогам асоціацій.

       В Іспанії існує поділ нічліжних  закладів, розташованих у сільській  місцевості, які підлягають оподаткуванню  як суб'єкти агротуристичного підприємництва, на такі три класи:

       HR (hotel rural) — сільський готель.

       СА (castillo) — замок, історичне помістя.

       CR (casa rural) — сільський будинок.

       Аналогічну  класифікацію доцільно офіційно затвердити і в Україні, де поряд з агрооселями  у курортно-рекреаційних місцевостях (Крим, Карпати) існують затишні агрокотеджі та пансіони, а також налічується понад півтисячі законсервованих у напівзруйнованому стані (а об'єктивно кажучи — просто занедбаних) замків і поміщицьких палаців.

       Асоціації сільського туризму Іспанії пропонують такі основні типи розміщення:

       1. Розміщення на фермах і в  садибах в одному будинку чи  на одній території з власниками, в окремих кімнатах, спеціально  обладнаних для прийому туристів. Спокій і невтручання в особисте  життя туристів гарантуються.

       2. Розміщення в номерах сільських готелів, спеціально обладнаних для прийому туристів (HR).

       3. Розміщення в історичних будинках (замках, палацах, монастирях), розташованих  у сільській місцевості чи  невеликих містечках (СА).

       4. Оренда цілого будинку однією  родиною чи групою туристів (CR).

       Загалом Іспанія має понад 5 тис. варіантів  відпочинку в сільській місцевості сумарною місткістю близько 27 000 ліжко-місць. Існує категоризація 750 сільських готелів за системою "INNS OF SPAIN", їм присвоюється від 1 до 4 тюльпанів. Частина цих сільських готелів існує у відповідно переобладнаних монастирях, помістях, історичних замках, андалуських постоялих дворах, чимало готелів відкриті на Канарських і Балеарських островах. Орієнтовна вартість проживання в агро-туристичному секторі Іспанії становить 25 —120 доларів з особи за добу.

       В офісах асоціацій агротуризму чи на офіційному веб-сайті нескладно  переглянути каталоги сільських  осель і вибрати щось для свого  відпочинку в будь-якому куточку  Іспанії. Крім того, працівники агротуристичних офісів країни займаються бронюванням авіаквитків, оформленням віз, орендою автомобілів тощо.

       Іспанія утримує "пальму першості" щодо промоційності  сільського зеленого туризму серед  країн Європи.

       З 1993 p. в країні (м. Сільєда, Галісія) щорічно відбувається престижна міжнародна виставка "Exhibition of Tourism, Sport and Rural Development" (Туризм, спорт і розвиток сільської місцевості).

       У 2003 р. в іспанському м. Хаен відбувся Перший європейський Конгрес сільського туризму, організований Європейською федерацією фермерського та сільського туризму (EuroGites) [15; 20].

       Щорічно послугами сільського туризму Іспанії  користується близько 1,2млн. осіб.

       Не  відстає від Іспанії та Франції  й Італія. Ця країна акцентує увагу гостей на славетних історичних традиціях сільського відпочинку у горах і передгір'ях Альп, Апеннін та уздовж смуги першокласних морських узбереж.