Сільський зелений туризм – як провідна галузь міжнародно-туристичної спеціалізації України

       Ще  від самого виникнення в Італії агротуризм почав розглядатися сільським населенням як основна форма підприємницької  зайнятості. Тому в цій країні агротуристичний бізнес тісно переплетений з курортним. Унаслідок пільгового режиму оподаткування для сільського підприємництва в Італії в 1990-ті pp. з'явилася розгалужена мережа престижних відпочинкових котеджів і пансіонів не нижче 3-зіркового рівня, які мають усю необхідну рекреаційну інфраструктуру (від джакузі й плавальних басейнів до тенісних кортів і кінних манежів).

       Вагомим чинником міжнародної агротуристичної  спеціалізації Італії поступово  став винний і гастрономічний туризм. Кожна провінція країни славиться своїми сортами винограду і винами з неповторним смаковим букетом. Дегустувати їх, зазвичай, можна на невеликих приватних винних заводах і домашніх винокурнях, розташованих у сільськогосподарських районах. Власники агрокотеджів нині пропонують своїм гостям цілі винні підвали (а також сирні, м'ясопродуктові) за умови, що вільне користування запасами продовольства входить у вартість винайму.

       Ще  однією суто італійською особливістю  сільського туризму в країні є  те, що майже половина власників  агрокотеджів "не поспішають" виходити "з тіні", тобто проходити державну сертифікацію, отримувати ліцензії на діяльність, сплачувати податки. За підрахунками Національної туристичної організації, в країні функціонує близько 12 000 агротуристичних підприємств, з них лише близько 7000 ліцензовані державними інституціями. Інші 5000 досі скептично ставляться до процедури стандартизації столичними чиновниками, централізованих систем бронювання, участі у виставкових заходах, ініційованих асоціаціями сільського туризму, і надають перевагу безпосередньому контакту із споживачами.

       Незважаючи  на те, що послуги сільського відпочинку в Італії майже вдвічі вищі, ніж  в Іспанії чи Франції, ними щорічно  користується до 2 млн осіб (з них 78 % — італійці). А щорічний прибуток від сільського туризму становить близько 350 млн доларів [15; 21].  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       1.3. Французська модель  організації сільського зеленого туризму

       Франція стала однією з перших європейських країн, в якій сільський туризм почав  розвиватися вже в середині XX ст. Зараз їм охоплені практично всі французькі департаменти.

       Французька  модель організації сільського туризму  складніша, ніж британська. У Франції  представлена безліч варіацій сільського туризму. Для півдня Франції характерне поєднання сільського і купально-пляжного туризму. Так, в сільських населених пунктах, розташованих в прибережній зоні, будуються цілі коттеджні селища для туристів. Якщо звернутися до агротуризму, то у Франції він сильно тяжіє до садівничих і виноградарських підприємств. Цікаво, що мешкання в будинках фермерів набагато менш популярне, ніж, наприклад, в Германії. Тому основним засобом розміщення туристів є маленькі котеджі-апартаменти. Французи вважають за краще самостійно готувати собі їду, використовуючи екологічно чисті сільські продукти.

       Франція займає значне місце за рівнем розвитку туризму гастронома і винного. Туризм гастронома має на увазі туристські поїздки в цілях знайомства з кухнею того або іншого регіону. В цьому випадку туристи-гурмани зупиняються на фермах, що пропонують повний пансіон. Безпосереднє мешкання в господарському будинку опиняється важливим моментом, оскільки багато туристів бажають не тільки покуштувати на смак місцеві делікатеси, але й ознайомитися з процесом приготування цих блюд і дізнатися їх рецепт [21].

       Винний туризм є «обличчям» французького сільського туризму. За цією назвою ховається безліч туристських занять: дегустація вин і шампанських; відвідини декількох виноробницьких господарств, що проводять однойменні сорти вин; вивчення технологічного процесу виноробства на любительському і професійному рівнях; ознайомлення з правилами подачі вина до столу і сполучуваності його з блюдами гастрономів; колекціонування марочних вин.

       Поєднання сільського і пізнавального туризму також характерне для Франції. Багато селянських господарств, розташованих в долині річки Луари, охоче розміщують туристів, охочих сумістити відпочинок в сільській місцевості з досконалим оглядом знаменитих замків. У альпійській Франції, зрозуміло, одній з основних мотивацій сільського відпочинку (прогулянки по гірських стежках, альпінізм, гірськолижний туризм).

       Французький уряд, стурбований явним відставанням темпів розвитку сільського господарства від промисловості і сфери  послуг, вже на початку 1960-х рр. почав кампанію по просуванню відпочинку в сільській місцевості. Пілотний проект охоплював деякі частини Аквітанії, Центрального масиву і Лангедок-Руссильон і був покликаний стимулювати розвиток внутрішнього туризму.

       У 1971 р. у Франції створюється асоціація  «Туризм в сільській місцевості», яка і понині займається організацією сільського туризму в національному масштабі. У результаті її активної діяльності все більше французів вибирають відпочинок у сільській місцевості. Зростає потік агротуристів із-за кордону, в основному німців, англійців, бельгійців і голландців.

       Щоб охопити всі департаменти країни, сучасна політика розвитку сільського туризму повинна бути достатньо гнучкою. З цією метою державні структури всіляко стимулюють створення туристських організацій на місцях, які змогли б провести оцінку потенціалу території для розвитку сільського туризму і визначити проблеми, що вимагають першочергового рішення.

       При розробці стратегії були враховані можливі негативні наслідки розвитку масового сільського туризму: збільшення антропогенного тиску на сільську природу; зростання придбань нерухомості в сільській місцевості і безпосередньо в сільських населених пунктах; будівництво коттеджних селищ, що не вписуються в патріархальні сільські ландшафти; пожвавлення підприємницької активності в сільській місцевості, зокрема перенесення деяких виробництв, небезпечних в екологічному плані; можливість зміни сільської культури і способу життя під впливом міської масової культури [21]. 
 
 
 

       Висновки  до І розділу:

       Сільський туризм – вид туризму, пов'язаний з відпочинком і тимчасовим перебуванням в сільській місцевості.

       Сільський зелений туризм – вид відпочинку, пов'язаний з мешканням туристів в сільській місцевості, отриманням комплексу туристичних послуг, обумовлених цілями відвідин даної території, а також з наданням екскурсійних послуг іншим суб'єктам туризму.

       Суб'єктами СЗТ є:

• власники сільських житлових будинків, квартир і інших будов, що пройшли категоризацію, що надають мешкання і супутні послуги туристам, а також що розмістили інформацію про свої послуги в спеціальних виданнях і каталогах;
• турист, що проживає в сільській місцевості і задовольняє свої потреби у відпочинку, зміцненні здоров'я, враженнях і так далі і що вступив у економічні відносини з сільським господарем і іншими суб'єктами туристичної діяльності;
• інші фізичні і юридичні особи, що надають власникам будинків або туристам допоміжні послуги (посередницькі, транспортні, рекламні, інформаційні і ін.);
• об'єднання громадян, діяльність яких направлена на забезпечення необхідних умов діяльності сільського зеленого туризму.

       На  початку XXI ст. індустрія сільського туризму визнається експертами ВТО  як суттєвий, найбільш динамічно зростаючий сектор світового туристичного господарства. Обсяги надання агротуристичних послуг у постіндустріальних країнах нині практично в 2—4 рази перевищують обсяги зростання готельної бази і курортного сервісу в цих країнах.

       Пріоритетність  започаткування сільського туризму як складової міжнародного туризму приписують собі Франція та Швейцарія. Справді, ще з початку XVIII ст. у французьких і швейцарських Альпах (околиці Монблану та інших найвищих альпійських піків Європи) з'являються перші гостьові будиночки-шале для обслуговування експедицій британських туристів-природолюбів.

       Французька  модель організації сільського туризму  складніша, ніж британська. У Франції  представлена безліч варіацій сільського туризму.

       У 1971 р. у Франції створюється асоціація  «Туризм в сільській місцевості», яка і понині займається організацією сільського туризму в національному масштабі. В результаті її активної діяльності все більше французів вибирають відпочинок в сільській місцевості. Росте потік агротурістов з-за кордону, в основному німців, англійців, бельгійців і голландців. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Розділ  ІІ. Регіональні пріоритети і перспективи розвитку сільського зеленого туризму

       2.1. Регіональні пріоритети розвитку сільського зеленого туризму

       Що  пропонує Україна?

       Ось інформація по регіонах, які надають в Україні послуги СЗТ із короткою характеристикою:

       Західний  регіон. Займає переважаюче місце за пропозиціями і попитом.

       Найбільш  популярний район Карпат в чотирьох областях, в які він входить: Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська і Чернівецька. Основне, що привертає тут під час відпочинку взимку - це гірські лижі, можливість зустріти Новий рік і колоритні Різдвяні свята, влітку - незвичайні ландшафти, чисте повітря, вода гірських річок. Різноманітності відпочинку в Карпатах додає збирання ягід і грибів, походи в гори, виступи «троїстих музик», відвідини унікальних дерев'яних церков. Найбільш популярні центри СЗТ в Карпатах - Яремче, Татаров, Ворохта, Верховіна, Косов, Підзахарічи, Путіла, Вижниця, Яблуниця, Ясиня, Рахов, Ськоле, Славське.

       Якість  обслуговування в господарствах  СЗТ помітно зростає. Добре йде  справа і з проїздом в ці області.

       Окрім Карпат, цікаві пропозиції є по Береговському  району Закарпаття. Ця рівнинна місцевість пов'язана з угорською культурою  і славиться вирощуванням овочів і фруктів і, звичайно ж, виноробством.

       Прикордонний  з Польщею Жовкивський район  Львівської області пропонує відпочинок в господарствах СЗТ поряд  із заповідною горбистою місцевістю, цікавою архітектурними пам'ятниками, культовими місцями, скелями і гротами в них.

       Івано-Франківська  область зустрічає Вас смерековими  лісами Карпат і широкими полонинами, дзвінкоголосими гірськими потоками і мальовничими масивами Чорногори, загадковими гірськими озерами  Несамовите, Бребенескул, Марічейка та найвищою горою України – Говерлою. Зимові та літні місяці здавна вважаються найкращою порою відпочинку у прикарпатському селі. Узимку це чи не найпривабливіша для відпочинку частина України. Дерев'яні теплі будинки, мальовничі краєвиди засніжених гір, катання на лижах та санках, гостинне населення – ось далеко не повний перелік місцевих принад. У цей час починається цикл чарівних зимових свят. Це пора духовного очищення та сподівання нового кращого життя. Місцеві жителі зберегли свої стародавні звичаї, культуру. Їх громада століттями розвивалась без значних зв'язків з іншими цивілізаціями. Так утворились унікальні для Європи ендемічні культури та звичаї гуцулів, лемків, бойків. У центрі Гуцульщини – Коломиї – знаходиться музей народного мистецтва. Край славиться народними гуцульськими промислами: килимарством, вишивкою, різьбярством, ткацтвом.

       Закарпатська  область – "Срібна земля" України. Цей край займає теплу південно-західну  частину Карпат і Придунайську низовину. Особливо гарними є ці місця навесні, коли на Закарпаття приходять пісні гірських річок, весняне буяння природи, що сповіщає про початок нового туристичного сезону. Цей край багатий на цілющі мінеральні води, лікувальні грязі, чисті гірські озера. Ліси і лісові насадження займають близько половини території. Вони ростуть у горах, по долинах річок. Вище межі лісів знаходяться просторі луки (полонини). Тут ростуть десятки видів ендемічних і рідкісних трав, кущів, квітів. У теплих місцях розбиті садки, виноградники, сільськогосподарські поля та угіддя. На території області збереглись дерев`яні та кам`яні архітектурні пам'ятники, включаючи 13 стародавніх замків: музей народної архітектури та побуту, музей сплаву лісу на річці Чорній тощо. Самобутня культура гуцулів, угорців, словаків і румун, їх унікальні звичаї, традиції та обряди, смачна домашня їжа, мандрівки у гори, нададуть чудову можливість відпочити та ефективно оздоровитись.