Планування в системі управління на прикладі ресторану “Оазис”

    За своїм змістом стратегія являється специфічним довгостроковим плановим документом, результатом стратегічного планування.

      Стратегії мають ряд особливостей:

1. процес розробки стратегії не завершується якоюсь негайною дією. Він закінчується встановленням загальних напрямків, рухаючись по яких фірма досягне успіху.
2. сформульована стратегія використовується для розробки стратегічних проектів методом пошуку. Роль стратегії в такому пошуку заключається в тому, щоб допомогти зосередитись на визначених ділянках і можливостях та відкинути все інше яке несумісне зі стратегією.
3. під час формування стратегії не можна передбачити всі можливості, які виникнуть в майбутньому. Тому доводиться користуватись неповною і неточною інформацією.
4. поява більш точної інформації спроможна піддати сумнівну обгрунтованість первісного стратегічного вибору. Тому успішне використання стратегії неможливе без зворотного зв’язку.

    Однією  з умов формулювання фірмою  своєї стратегії являється виникнення  раптових змін в навколишньому  середовищі. Їх причиною може бути насичення ринку, технологічні зрушення, непередбачений успіх нового товару, поява численних нових конкурентів і т.д.

    Маючи  перед собою такі труднощі, фірма повинна вирішити дві надзвичайно критичні проблеми:

1. вибрати новий напрямок росту із багатьох альтернатив, які важко підлягають оцінці.
2. направити зусилля численного колективу в потрібне русло.

    Відповідь  на ці питання і розкриває  сутність розробки та реалізації  стратегії. В такі моменти стратегія  становиться життєво необхідним управлінським інструментом, за допомогою якого фірма може протистояти зміні умов навколишнього середовища.

В сучасних умовах склад поточного плану, назви  та змістове наповнення кожного з  розділів, перелік показників визначається підприємством самостійно. Хоча незалежно від складу розділів загальний зміст поточного плану є практично єдиним. Основою, на якій розробляються всі розділи плану підприємства і його підрозділів є план виробництва і збуту продукції. Поточне планування передбачає розробку планів на всіх рівнях управління підприємством та за всіма напрямками його діяльності на більш короткі періоди (квартал, місяць).

Склад розділів та показників плану залежить від  специфіки і галузевої приналежності  підприємства, методів управління, традицій, економіки тощо.

В розширеному  варіанті поточний план може мати наступні розділи:

• Економічна ефективність виробництва.
• Норми і нормативи.
• Планування виробництва і збуту продукції
• Матеріально-технічне забезпечення підприємства.
• Персонал і оплата праці.
• Планування витрат виробництва.
• Фінансовий план.
• Інновації.
• Інвестиції і капітальне будівництво.
• Соціальний розвиток колективу.
• Охорона природи і раціональне використання природних ресурсів.

 

Загальний порядок  розробки поточного плану є таким. Спочатку кожен із розділів плану розробляється окремо як проектний варіант. Далі відбувається взаємне коригування розділів до повного їх узгодження і збалансованості як за матеріально-фінансовими ресурсами, так і за періодами виконання. Це дозволяє створити динамічну систему взаємозв’язку виробничих, технічних, економічних, операційно-технічних заходів спрямованих на досягнення поставленої мети; передбачити порядок і черговість виконання робіт; встановити терміни і відповідальних виконавців з усього спектру різноманітних операцій, які передбачені планом; визначити джерела і розміри фінансування, а також припустимі витрати щодо кожного заходу, етапу і виду роботи.

У вітчизняній  практиці планування носить децентралізований  характер і зосереджено практично по всіх функціональних відділах підприємства. Керівництво роботою по економічному плануванню на підприємстві, направлене на організацію раціональної господарської діяльності, виявлення та використання резервів виробництва, виконує планово-економічний відділ (ПЕВ). Він же організовує проведення комплексного економічного аналізу діяльності підприємства, приймає участь в розробці заходів щодо підвищення ефективності виробництва.

 

 

 

 

 

 

1.2.1 Вибір  цілей та місії

 

Стратегічне планування являє собою процес вибору цілей  для організації і рішення про те, що варто зробити для їхнього досягнення. Стратегічне планування забезпечує основу для всіх управлінських рішень. Стратегічні плани повинні розроблятися з загально-фірмових, а не з індивідуальних позицій. Існує стійка позитивна кореляція між формальним плануванням і успіхом організації. Ключовими компонентами стратегічного планування є цілі, вказівки для прийняття рішень і основні етапи процесу планування. Першим і, ймовірно, самим вирішальним плановим рішенням є вибір цілей для організації — її місії і конкретних цілей, що забезпечують її виконання. Першорядною метою організації є здійснення її місії, тобто змісту її існування.

Місія повинна  бути офіційно сформульована і про  неї повинно бути повідомлене співробітникам організації. Місія служить як орієнтир, на якому керівники засновують свої рішення. Вибір занадто вузької цілі може звузити можливості керівництва знаходити альтернативи при прийнятті рішень. Вибір занадто великої місії може зашкодити успіхові організації. Цілі повинні бути конкретними і вимірними, орієнтованими в часі, довгостроковими або короткостроковими, досяжними.

Якщо місія  завдає загальні орієнтири, напрями  функціонування організації, які виражають  суть її існування, то конкретні кінцеві  положення, до яких прямує організація, фіксуються у вигляді її цілей, тобто, кажучи інакше, цілі - це конкретний стан окремих характеристик організації, досягнення яких являється для неї бажаним та на досягнення котрих направлена її діяльність.

Обґрунтовані  цілі є найважливішим компонентом ефективного планування, але вони не забезпечують цілком адекватних орієнтирів для ухвалення рішення і поводження. Ціль установлює,що організація хоче досягти і коли вона хоче одержати бажаний результат. Метод досягнення цілі — розглядається тільки в загальному значенні, а саме — яким бізнесом займається організація. Такий підхід дає величезну волю дій. Працівники, відповідальні за досягнення цілей, спонукувані навіть найкращими намірами, можуть легко вибрати такий образ дій або поводитися таким чином, що фактично не забезпечить досягнення цілей. Щоб уникнути подібної дезорієнтації і неправильного тлумачення, керівництво повинне розробляти додаткові плани і конкретні вказівки по забезпеченню цілей і налагодити процес реалізації стратегічного плану.

Процес встановлення цілей в різних організаціях проходить по-різному. В одних організаціях встановлення цілей повністю централізоване, в інших організаціях може бути повна децентралізація. Існують організації, в яких процес встановлення цілей носить проміжний між повною централізацією і повною децентралізацією характер. Кожний з даних підходів має свою специфіку, свої переваги й недоліки. Так, у випадку повної централізації при встановленні цілей всі цілі визначаються найвищим рівнем керівництва організації. При такому підході всі цілі підпорядковані єдиній орієнтації. В той же час у цього підходу є суттєві недоліки, суть одного з них полягає в тому, що на нижніх рівнях організації може виникати несприйняття цих цілей і навіть опір.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Аналіз стану організації та планування маркетингової діяльності ресторану «Оазис»

2.1 Загальна характеристика  ресторану «Оазис»

Ресторанний бізнес є однією із найбільш значущих складових  індустрії гостинності. Ресторанний бізнес, з одного боку, є одним із засобів високоліквідного використання капіталу, а з іншого – середовищем із високим ступенем конкуренції. У всьому цивілізованому світі він є одним із найбільш розповсюджених видів малого бізнесу, тому заклади та підприємства ведуть між собою постійну боротьбу за сегментацію ринку, за пошук нових та за утримання постійних споживачів їхньої продукції та послуг. Всі заклади та підприємства повинні мати високий рівень конкурентоспроможності.

       Ресторан  – це заклад ресторанного господарства  з різноманітним асортиментом продукції власного виробництва і закупних товарів, високим рівнем обслуговування і комфорту у поєднанні з організації відпочинку і дозвілля споживачів.

Основним видом  діяльності ресторану “Оазис” є виробництво продукції громадського харчування та надання послуг. Ресторан «Оазис» має приватну форму власності і працює на ринку послуг понад 7 років, надаючи відповідний рівень сервісу споживачам.

       За потужністю ресторан складає  425 місць. Він має  шість залів:  «Банкетний зал», що розрахована на 150  місць; «vip-зал» – до 80; «Дитячий зал » -  до 35,а піцерія до 120  чоловік і літній майданчик з водоспадом - до 50 чоловік.  Також в ресторані є танцювальний зал з живою музикою.

Кантрі зал- створений в стилі кантрі, що дозволяє відчувати себе вільно і ближче до природи. Дерев’янні столи та крісла ручної роботи нагадують кадри з вестернів, це ідеальний приклад екстер’єру в інтер’єрі. Відпочиваючи тут, Ви не відокремлюєтеся від природи і навіть якщо дощитиме, в Оазисі збережеться атмосфера тепла та затишку. Зал вміщує понад 100 осіб.

Бенкетний зал - вміщує до 150 осіб,та повністю відповідає урочистості.  Елегантність та вишуканість, відчуття свята і радості викликає весільна зала, ніжні пастельні кольори додадуть гармонію вашому настрою

VIP зал - за своїм характером подібний королівський палац. Майстерне оформлення залу, нагадує радше резиденцію президента, а ніж зал ресторану. Для офіційних прийомів, корпоративних вечірок, ділових зустрічей, та вишуканих обідів і вечерь. Будь-яке свято тут, стане незабутнім навіть для вибагливих клієнтів.

Фуршетний зал -у роль фуршетного залу може виступити будь-який зал нашого ресторану, завдяки майстерній роботі персоналу.

Десертний зал -невеликий зал, де можна розмістити десертний стіл.

Літня тераса.-Літня тераса уособлює собою справжній куточок природи посеред міського ландшафту,за що ресторан і носить горду назву Оазис! Тут тече невеличкий водоспад,ростуть красиві верби,між якими  розташовано 16 альтанок,де можна провести теплий літній вечір у компанії друзів,скористатися мангалом для приготування шашлику,попиваючи прохолоджуючі напої.

Дитячий майданчик - для людей котрі забажають відвідати чарівну літню терасу,або ж просто прийти в ресторан зі своїми дітками поблизу альтанок розташовані дитяча гірка та гойдалка,не варто також боятися залишати діток на одинці,адже у ресторані працює професійний аніматор,котрий розважить ваших дітей і не дасть їм засумувати. Заклад ресторанного господарства розташовується в межах транспортної та пішохідної доступності з урахуванням зупинок громадського транспорту і направлення пішохідних потоків.

       Ресторан працює з 12 до 24 год., надаючи послуги харчування та  з організації свят, бенкетів,весіль, дитячих свят тощо. Відповідно до виконуваних офіціантом операцій, ресторан надає послуги повного обслуговування. Часткове ж обслуговування здійснюється, як правило, за типом «шведського столу» і за фуршетними столами-буфетами, але даний заклад  надає такі види послуг. Повне обслуговування забезпечує високу культуру обслуговування, що досить ефективно використовується при проведенні бенкетів та прийомів, а також при обслуговування у вечірній час.

Додаткові послуги: 
-обслуговування весіль, корпоративів, семінарів, конференцій, дитячих свят; 
вище перечисленні послуги надаємо і на виїзд; 
-доставка страв кухні на замовлення; 
-караоке; 
-перегляд спортивних передач на плазмових екранах; 
-паркування; 
-кальян; 
-WI-FI;

Фірмові страви: 
-Форель з овочами запечена у фользі, 
-Форель на мангалі, 
-Окунь по-сихівськи, 
-Вареники, 
-М'ясо запечене у селянській кухні, 
-Шашлик на мангалі (10 видів) 
-салат «Цезар» 
-гаряче морозиво, 
-Піца на дровах.

В ресторані  “Оазис” по штатному розкладу працює 3 чоловіка: директор, бухгалтер, менеджер. Інший персонал підприємства працює на контрактній основі згідно чинного законодавства України.

 

 

 

 

2.2 Аналіз  зовнішнього та внутрішнього  середовища ресторану

 

Будь-яка організація  знаходиться і функціонує в середовищі. Кожна дія усіх без винятку  організацій можливо тільки в  тому випадку, якщо середовище допускає її здійснення. Внутрішнє середовище організації є джерелом її життєвої сили. Вона укладає в собі той потенціал, що дає можливість організації функціонувати, а отже, існувати і виживати у визначеному проміжку часу. Але внутрішнє середовище може також бути і джерелом проблем і навіть загибелі організації в тому випадку, якщо вона не забезпечує необхідного функціонування організації.

Аналіз середовища звичайно вважається вихідним процесом стратегічного управління, тому що він забезпечує базу для визначення місії і цілей фірми і для вироблення стратегій поводження, що дозволяють фірмі виконати місію і досягти своїх цілей. Аналіз середовища припускає вивчення трьох її частин: