Отчет по практике в туристическом агентстве

Особливості перевезення  дітей

На повітряних судах діти можуть перевозитися як у супроводі, так і без супроводу  дорослих. У першому випадку відповідно до міжнародних правил один дорослий може перевезти однієї дитини у віці до 2 років без надання йому окремого місця за 10% вартості дорослого тарифу. Норма безкоштовного провозу  багажу для такої дитини становить  10 кг.

Треба, однак, мати на увазі, що на чартерних рейсах дітям старше 2 років, що займають окреме місце, знижки не надаються. При реєстрації дітей на рейс у спеціальній графі реєстраційних бланків вказується - дитина від 2 до 12 років, або ГМР— дитина до 2 років. Дитина завжди повинна перевозитися по спеціальному квитку в супроводі  дорослого. При цьому кількість дітей, перевезених один дорослим, обмежується - не більше двох.  Це обмеження вводиться  авіакомпаніями з метою забезпечення необхідної уваги до дитини під час польоту й особливо при виникненні надзвичайних ситуацій.

Грудним дітям до 10 мес, маса яких не перевищує  10 кг, авіаперевізник може надати колиску. Якщо діти перевозяться без супроводу дорослих,то в дитина зобов'язана мати авіаквиток, закордонний паспорт із візою й завірена нотаріусом згода від обох батьків або опікунів. В останньому документі повинні бути зазначені строк виїзду і держава, що дитина має намір відвідати. Названим документом перевізник підтверджує свою згоду на перевезення несупроводжуваної дитини, батьки (опікуни) зобов'язуються оплатити перевезення й забезпечити зустріч дитини в аеропорті прибуття.

7. Страхування туристичних послуг

 Страхування  є повноцінною складовою туристського  продукту. Саме за допомого страхування  захищають майнові права туристів  у процесі споживання туристичного  продукту.

Ризик настання негативних явищ – невід’ємна частина людської діяльності. У туристському бізнесі такий ризик досить високий через велику імовірність помилок при взаємодії значної кількості незалежних партнерів.

Страхування являє собою відношення по захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб при настанні різного роду несприятливих подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, формованих з виплачуваних ними страхових внесків( страхових премій). При цьому відшкодування застрахованому постраждалому пов'язаних з цим збитків здійснюється в межах страхової суми, обумовленої договором страхування ( страховим полісом ) між страхувальником та страховиком, у якості якого виступає страхова компанія.

Страховий поліс — письмова угода між страхувальником і страховиком, яка засвідчує, що страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або в межах страхової суми відшкодувати збиток страхувальникові чи іншій особі, зазначеній у полісі (Додаток 11).

Страховий поліс – це гарант надання допомоги при настанні страхового випадку.

Страховий поліс містить два аркуша. Один з яких - оригінал, який віддають туристу, А другий - копія, котрий залишається у страхової компанії. Кожний поліс має свій індивідуальний номер, який ніколи не повторюється. Бланк полісу є документом суворої звітності.

Одним з  основних інструментів, призначених  компенсувати шкоду, заподіяну здоров’ю та майну туристів, є страхування. Особливості страхування в туризмі стосуються безпосередньо страхування туристів.

Туристичні  фірми можуть укладати договори зі страховими компаніями Туристичне агенство «Туристичний центр» пропонує медичну страховку туристам у складі туристичного пакета. Турист може відмовитися від придбання страховки й оформити більш придатну йому безпосередньо в страховій компанії. дана туристична фірма безпосередньо не має договорів з і страховими компаніями, тому за це відповідає розробник туру – туристичний оператор.

Зазвичай договори укладає розробник туру – тур оператор. застосовуються наступні види страхування:

Страхування цивільної відповідальності

В даному випадку страховий випадок наступає, якщо на території іншої держави (договору страхування, що потрапляє  на територію дії) мандрівник виявився залученим в судовий розгляд  унаслідок нанесення третій стороні  майнової шкоди або шкоди життя  і здоров'ю, унаслідок чого за рішенням суду наступає цивільна відповідальність.

Страхування багажу

 В  даному випадку мова йде про  страхуванні багажу у разі  його пропажі, крадіжки або  пошкодження. Проте тут існують  свого роду нюанси, і страхування  не розповсюджується на ряд  речей, присутніх в багажі. Серед  них: гроші, коштовності, антикваріат  та інші.

Страхування відміни туру

Договір страхування, що передбачає вірогідність термінової відміни туру, слід укладати не менше чим за 15 днів до запланованої дати від'їзду. Проте в цьому випадку  не буде страховим випадком неможливість виїзду у разі відмови у видачі в'їзної візи.

Страхування від невиїзду

Полягає у виплаті страхової суми туристові  у разі його неможливості відправитися в поїздку із-за відмови у видачі йому візи або ж іншої форс мажорної обставини.

Медичне страхування туристів та від нещасного випадку є обов'язковим і забезпечується суб'єктами туристичної діяльності на основі угод із страховими компаніями.

Як правило, мінімальний обсяг послуг містить  у собі :

• оплату екстреної медичної допомоги в межах страхової суми;
• Доставку страхувальникав в одну з найближчих лікарень при раптовому захворюванні чи у випадку тілесних ушкоджень, отриманих у результаті нещасного випадку;
• безкоштовне перевезення страхувальника до найближчого міжнародного аеропорту країни проживання;
• організацію й оплату витрат по репатріації тіла у випадку смерті страхувальника.

Туристи мають право також самостійно укладати договори (страхові полюси) на таке страхування. У цьому випадку вони зобов'язані завчасно підтвердити туроператору чи турагенту наявність належним чином укладеного договору страхування.

Договором страхування повинні передбачатися  надання медичної допомоги туристам і відшкодування їхніх витрат при настанні страхового випадку  безпосередньо в країні (місці) тимчасового  перебування.

8. Менеджмент в туристичній діяльності

Розподіл  праці на підприємстві залежить від її організаційної структури управління. Під структурою управління організацією розуміється упорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, які знаходяться між собою в сталих відношеннях, що забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого. Елементами структури є окремі робітники, служби та інші ланки апарату управління, а відношення між ними підтримуються завдяки зв'язкам, що прийнято поділяти на горизонтальні і вертикальні. Горизонтальні зв'язки носять характер погодження і є, як правило, однорівневими. Вертикальні зв'язки - це зв'язки підпорядкування, і необхідність в них виникає при ієрархічності управління, тобто. за наявності декількох рівнів управління.

Процес  організації розподілу праці  функціональних працівників ТОВ  «Туристично-Екскурсійно-Комерційний  Центр» - згідно з виконанням ними технологічних  циклів та операції з організації  обслуговування споживачів послуг базується  на функціональної структурі туристичної  агенції та кадровому складі працівників.

Директор  представляє  інтереси підприємства в відносинах з іншими організаціями, укладає угоди та інші акти, необхідні  для забезпечення функціонування підприємства. Має право раз на рік проводити  аудиторську перевірку фінансово-господарської  діяльності, вирішує питання щодо службових відряджень.

До обов’язків менеджера входить робота з українськими партнерами, підготовка програм перебування  вітчизняних туристів в Україні, обчислення їх вартості та доходності, формування внутрішньої інформаційної  бази, впровадження практики створення  нових туристичних продуктів (екотуризм, агротуризм тощо). Менеджер також здійснює роботу з іноземними партнерами по забезпеченню конкурентного продукту, формування вартості турів та обрахунком їх доходності, забезпеченням високого рівня виконання турів, своєчасне та повне забезпечення туристів інформацією щодо особливостей регіону, візових та  митних формальностей та інше.

Здійснення  розподілу обов’язків та визначення рівня відповідальності працівників  ТОВ «Туристично-Екскурсійно-Комерційний  Центр»  згідно з посадовими інструкціями відповідає лінійної функціональної структурі  підприємства, що будується на таких основних принципах: єдність підпорядкування, відповідальність кожного робітника за кінцеві результати роботи напрямку. Структура характеризується простотою, якістю і чіткістю взаємозв’язків між ланками і працівниками, ефективністю взаємодії.

Структура управління повинна відповідати соціально-культурному середовищу, і при її побудові треба враховувати умови, в яких вона буде функціонувати. Важливе значення має також реалізація принципу відповідності між функціями і повноваженнями, з одного боку, і кваліфікацією і рівнем культури - з іншої.

Таким чином, даючи загальну характеристику організаційної структури, можна виділити декілька положень, що визначають її значимість:

• організаційна структура фірми забезпечує координацію всіх функцій менеджменту;
• структура організації визначає права і обов’язки (повноваження і відповідальність) на управлінських рівнях;
• від організаційної структури залежить ефективна діяльність фірми, її виживання і процвітання;
• структура, прийнята в даній конкретній фірмі, визначає організаційну поведінку її співробітників, тобто. стиль менеджменту і якість праці колективу.

Туристична  фірма зазвичай має лінійну організаційну  структуру, малу кількість підрозділів, тому що кількість персоналу може бути мінімальною, як наприклад у «Туристичному центрі». У штаті нараховується 5 працівників: 3 менеджера по туризму, бухгалтер та керівник. Керівнику підпорядковуються усі робітники туристичної фірми.

Системи мотивації допомагають менеджеру координувати діяльність працівників і заохочувати їх до ефективного виконання заданих функцій згідно з визначеними цілями. Існує велика кількість систем мотивації.

Вони  об’єднуються в п'ять відносно самостійних напрямків:

• матеріальне стимулювання,
• поліпшення якості робочої сили,
• вдосконалення організації праці,
• залучення персоналу в процесі управління,
• не грошове стимулювання.

Перший напрям відображає роль мотиваційного механізму сплати праці в системі підвищення виробництва праці. Він виражається шляхом вдосконалення системи заробітної платні, надавання можливості персоналу приймати участь у власності та прибутку підприємства.

Застосування цього методу може бути корисним щодо досягнення короткострокових підвищень у виробництві праці. Врешті решт відбувається певні накладки або звикання до цього виду впливу. Односторонній вплив на робітників лише грошовими методами не може привести до довгострокового підвищенню виробництва праці

Задача  менеджера, у випадку застосування економічної мотивації, полягає  в розробці преміальної схеми  виплат за продуктивність, системи  відрядної оплати або трудових угод. Не всі способи економічного заохочення можуть зробити мотиваційний вплив на співробітників, однак, існує декілька основних положень про премії, що не торкають специфіки фірми і є універсальними. Ними повинний керуватися менеджер при впровадженні методів економічної мотивації:

• Премії не повинні бути занадто загальними і поширеними ,оскільки в противному випадку їх будуть сприймати просто як частину звичайної зарплати в звичайних умовах.
• Премія повинна бути зв'язана з особистим внеском працівника у виробництво, будь те індивідуальна або групова робота.
• Повинен існувати якийсь прийнятний метод виміру цього збільшення продуктивності.
• Робітники повинні почувати, що премія залежить від додаткових, а не нормативних зусиль.
• Додаткові зусилля працівників, стимульовані премією, повинні покривати витрати на виплату цих премій.

Як уже відзначалося, способи економічного стимулювання повинні залежати не тільки від специфіки  фірми в цілому, але і варіюватися  в залежності від спеціалізації  працівників. У приведеному нижче  переліку показані можливі способи  економічного стимулювання різних груп персоналу:

Потреби постійно змінюються, тому неможна  розраховувати, що мотивація, яка спрацювала один раз, знов з’явиться ефективною. З розвитком особистості розширюються можливості, потреби у самовиразі. Таким чином, процес мотивації шляхом задоволення потреб безкінечний.