Отчет по практике в «Галопом по Європах»

9. Див Додатки

10. Аналіз і розрахунок основних показників діяльності туристичної фірми

Аналіз майнового стану підприємства. Склад та структура матеріально-технічної бази, ефективність оновлення основних фондів

Аналіз і планування основних фондів підприємства

Основні фонди — це частина засобів виробництва, які беруть участь у процесі виробництва тривалий період, зберігаючи при цьому натуральну форму і властивості, а також переносять свою вартість на вартість готового продукту частинами.

Фонди підприємства — це матеріальні та грошові ресурси, потрібні для розвитку виробництва, створення продукції (послуг).

Вони є матеріально-технічною базою виробництва, фундаментом його вдосконалення і розвитку. Цей процес відбувається як шляхом нарощування потенціалу основних фондів (екстенсивно), так і через підвищення ефективності їх використання (інтенсивно). Значне нарощування основних виробничих фондів призводить до ускладнень у технічному переоснащенні виробництва, морального і фізичного старіння устаткування, що знижує ефективність його використання та можливість конверсії. Тому більш економічно виправданим є збільшення часу роботи устаткування, повне завантаження його наявного парку, кваліфікований догляд за його роботою та ін.

Для аналізу динаміки використовують коефіцієнти оновлення і вибуття.

Коефіцієнт оновлення відображає інтенсивність оновлення, і його визначають шляхом співвідношення вартості фондів, що надійшли за аналізований період, до їх загальної вартості на кінець року. Коефіцієнт вибуття відображає ступінь інтенсивності вибуття фондів з виробництва, і його визначають як співвідношення вартості основних фондів, що вибули за певний період, до вартості основних фондів на початок періоду.

При визначенні економічної ефективності основних фондів використовують систему натуральних та вартісних показників, а також співвідносні оцінки темпів зростання випуску продукції і темпів зростання обсягу основних фондів; фондоозброєності праці та її продуктивності.

До натуральних показників належать: екстенсивне й інтенсивне використання основного устаткування; фондовіддача, визначена в натуральному чи умовно-натуральному виразі; використання виробничої потужності й ступінь її освоєння.

Вартісними показниками є фондовіддача, розрахована за вартісними показниками, і фондомісткість.

Головним по­казником ефективного використання основних виробничих фондів є фондовіддача. Цей показник показує випуск продукції, що припа­дає на 1 грн. основних виробничих фондів ОФП.

Фондомісткість. Характеризує, яка частка вартості основних виробничих фондів припадає на 1 грн. валового доходу підприємства. Цей показник обернений до фондовіддачі і визначається за формулою:

ФМ=Cср / ВД

На збільшення фондовіддачі та зменшення фондомісткості можуть істотно впливати інфляційні процеси або підвищення рівня цін тобто фактори, від яких не залежить ступінь використання фондів.

Рентабельність основних виробничих фондів. Визначається відношенням балансового прибутку П б  до середньорічної вартості фондів Сср:

Мо .в .ф.= П б / Сср.

Аналіз і планування показників з праці туристичної фірми

При плануванні праці в організації в умовах економіки адміністративно-командного типу використовувалися такі показники, як чисельність персоналу, темпи зростання продуктивності праці, фонд заробітної плати, величина середньої заробітної плати.

Продуктивність праці – продуктивність виробничої діяльності людини, кількість продукції, яка виробляється за одиницю часу.

Показник ефективності праці вираховується за формулою: 

Е=O/Ч*К.

де О - обсяг праці в одиницю часу ; 

Ч - чисельність працівників: 

К - показник якості праці. 

Динаміка продуктивності праці визначається шляхом співставлення рівнів продуктивності праці за різні періоди. При її оцінці обчислюють такі показники:

- індекс зростання продуктивності праці (Іпт) визначається як відношення значення продуктивності праці планового періоду (ПТплан) до значення продуктивності праці базового періоду (ПТбаз) за формулою (5.38):

- відсоток зростання продуктивності праці (іпт) показує, як змінилась продуктивність праці в порівнянні з базовим періодом, або, іншими словами, скільки відсотків складає сьогоднішня продуктивність праці. Він визначається за формулою (5.39):

- абсолютний приріст продуктивності праці (DПТ) розраховується як різниця між плановим (ПТплан) та базовим (ПТБАЗ) показниками продуктивності праці за формулою (5.40):

- темп приросту продуктивності праці (DІпт) показує, на скільки відсотків зросла (зменшилась) продуктивність праці в плановому періоді порівняно з базовим періодом, і визначається за формулою (5.41):

Отже, розробка дієвої політики щодо підвищення продуктивності праці повинна починатися з планомірного виявлення всіх наявних у підприємства можливостей та резервів. Основними напрямами в цій галузі є організація розробки і здійснення планів щодо підвищення продуктивності праці на кожному робочому місці, а також активна участь в плануванні організаційно-технічних заходів і контроль за їх виконанням.

Оцінка ефективності використання робочого часу

Підвищення ефективності використання робочого часу – це найважливіше завдання, яке стоїть практично перед кожною соціальною системою, й насамперед тому, що мова йде про економію робочого часу, до якої зрештою зводиться вся економія.

Робочий час ділиться на час роботи і на час перерв, або час нероботи. Час роботи витрачається робітником на здійснення дій, пов’язаних з виконанням виробничих завдань. Він поділяється на час продуктивної роботи і час роботи, непередбаченим виконанням виробничого завдання.

Для оцінки ефективності використання робочого часу слід робити Фотографію робочого часу – це метод спостереження і замірів всіх без виключення затрат часу на робочому місці на протязі всього періоду спостереження в порядку послідовності виконання цих затрат.

Динаміка розподілу фонду оплати праці

Фонд оплати праці – основна складова частина фонду споживання. Під фондом оплати праці розуміють всю суму виплат, визначених по тарифах, окладах і розцінках, прогресивних доплатах, преміальних системах, а також матеріальним заохоченням, соціальних доплатах, та інші виплати з прибутку.

Структура фонду оплати праці вивчається статистикою за її формами та системами. Основними формами заробітної плати є відрядна і погодинна. Відрядна форма об’єднує пряму відрядну, посередню відрядну, відрядну-преміальну, відрядно-прогресивну та акордну системи заробітної плати. Погодинна форма охоплює просту погодинну, погодинно-преміальну та штатно-окладну системи.

Існує чимало методів формування та розподілу фонду оплати праці. В сучасних умовах процес формування і розподіл фонду оплати праці повинен коригувати заробітну плату працівника відповідно до ефективності його праці, яка визначає ступінь раціонального використання ресурсів.

Основними складовими фонду оплати праці на підприємстві є кількість працюючих, фонд основної заробітної плати, фонд додаткової заробітної плати.

Таким чином, фонд оплати праці на підприємстві розраховується по формулі: Фоп=(Фозп+Фдзп), де Фозп – фонд основної заробітної плати; Фозп – фонд додаткової заробітної плати.

Фонд основної заробітної плати залежить від системи оплати праці, яка прийнята на підприємстві.

Аналіз поточних витрат турфірми

Кошторис поточних витрат

У загальному вигляді бюджет — це кошторис доходів і витрат усіх господарських підрозділів і функціональних служб фірми. Він формується за даними розрахунків

планових доходів від усіх напрямків діяльності фірми, а також кошторисів

витрат фірми на поточний рік. Зокрема, складають бюджети:

• продажів — план реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг)

у натуральних і вартісних показниках;

• закупівель, де відбивають витрати коштів на придбання запланованих

видів матеріальних ресурсів;

• витрат на оплату праці, де розраховані планова потреба у трудових

ресурсах і витрати на оплату праці за всіма видами виробничої

діяльності;

• управлінських витрат, що містить планові витрати фірми на виконання

основних управлінських функцій в усіх службах і підрозділах;

• загальноцехових витрат, що відображає накладні витрати, пов'язані з

виробництвом продукції (утримання виробничого устаткування, цехових

будівель і споруд, заробітна плата цехового

адміністративно-управлінського персоналу та ін.);

• комерційних витрат (реклама, комісійні торговельних агентів,

транспортні послуги).

Найважливішим поточним фінансовим планом є бюджет грошових надходжень і

витрат (або бюджет готівки), де планують рух реальних грошових коштів у

межах року з розбиттям (залежно від специфіки діяльності) на квартали,

місяці, тижні або навіть дні.

Аналіз і планування фінансових ресурсів туристичної фірми

Фінансові ресурси підприємства формуються за рахунок: амортизаційних відрахувань; прибутку, отриманого від усіх видів господарської і фінансової діяльності; додаткових пайових внесків учасників у товариствах; коштів, що одержані від випуску облігацій; довгострокового кредиту банку й інших кредиторів (крім облігаційних позик); інших законних джерел

   Фінансове планування - це планування всіх доходів і напрямків витрат коштів для забезпечення розвитку підприємства. Фінансове планування здійснюється за допомогою складання фінансових планів різного змісту і призначення в залежності від задач і об'єктів планування.

   Керівництво будь-якого підприємства незалежно від його виду і величини зобов'язано знати, які завдання в області економічної діяльності воно може запланувати на наступний період. При плануванні деяких видів діяльності необхідно знати, які економічні ресурси вимагаються для виконання поставлених задач. Це відноситься, наприклад, до планування в області залучення капіталу (придбання кредитів, збільшення акціонерного капіталу і т.п.) і визначення обсягу інвестицій.

   В міру реалізації закладених у бюджеті планів необхідно реєструвати фактичні результати діяльності підприємства. Порівнюючи фактичні показники з запланованими, можна здійснювати так званий бюджетний контроль. В турфірмі “Галопом по Європах” річний бюджет складається з дванадцяти місячних бюджетів. Це дозволяє наприкінці кожного місяця визначати характер і ступінь виконання річного бюджету. Може виникнути потреба внесення коректив у зв'язку з розбіжностями бюджету з фактичним станом справ.

Пропозиції та обгрунтування заходів щодо вдосконалення організаційно-економічної діяльності

Туристична фірма має достатньо високий рівень обслуговування клієнтів, завдяки чому створює високу конкурентність на туристичному ринку послуг, але проаналізувавши  роботу туристичної агенції «Галопом по Європах» пропоную наступні методи з покращення обслуговуванню на підприємстві:

- збільшити кількість яскравих рекламних проспектів та журналів (навіть така деталь, як яскравість їх оформлення, притягає до себе увагу потенційних споживачів. Це є зручно як для клієнтів, так і для працівників, яким потрібно щось порадити людям, а це набагато легше зробити, коли є наочний матеріал);

- рекламувати себе у різноманітних періодичних виданнях;

- активно відвідувати туристичні виставки, ярмарки, форуми тощо

-          розробляти презентації турів;

-          вдосконалити систему знижок для всіх категорій населення;

-          поновлювати роботу на сайті туристичної агенції, доповнюючи його новими турами

Впровадження цих пропозицій сприятиме підвищенню іміджу надійної туристичної компанії,  а це в свою чергу дасть можливість розширювати  базу постійних клієнтів та залучати нових; впроваджувати нові напрямки діяльності, розширювати асортимент послуг та покращувати їх якість.

ДОДАТКИ

Анализ туристичної діяльності підприємства «Галопом по Європах»