Організація подієвого туризму у Західному регіоні України

Проведення безкоштовних екскурсій визнано одним із перспективних напрямків привернення уваги до об’єктів міста Луцька. Зокрема, відзначаючи День туризму у 2011 році, організатори – Луцька міська рада – подбали про те, аби в програмі заходів було все: від відвідин музеїв до майстер-класів із скелелазіння. Девіз заходу звучав: «День відкритих дверей – день відкритих можливостей». Всі музейні установи під час акції відчинили двері для відвідувачів. Пропонували не лише цікаві екскурсії та гарні експозиції, а й безкоштовний вхід.

Задля популяризації  конкретного івенту, потрібно поширювати інформацію і про сам населений пункт чи місцевість, де відбуватиметься захід.

Аби про Луцьк дізналися більше, потрібно створити стратегію та програму розвитку туризму на період 2012-2013 років. Успішне виконання програми зможе забезпечити:

- створення якісного регіонального туристичного продукту;

- створення високоприбуткової галузі економіки для задоволення потреб внутрішнього та міжнародного туризму;

- створення передумов для залучення інвестицій;

- підвищення якості науково-методичного та кадрового забезпечення галузі.

Реалізація цієї стратегії  дозволила б збільшити показники в'їзного та внутрішнього туризму, зміцнити існуючу матеріально-технічну базу туризму, забезпечити участь у виставках регіонального, національного та міжнародного рівнів, раціонально використовувати та охороняти наявні туристичні ресурси міста, збільшити обсяг промоційних та презентаційних матеріалів про місто Луцьк, збільшити обсяг міжнародних інвестицій в розвиток туризму міста та області.

 Один із моментів збільшення промоційних та презентаційних матеріалів про Луцьк – це створення логотипу міста, котрий повинен стати його візиткою.

Також необхідно запровадити систему туристичного означення, тобто встановити містом спеціальні вказівники та інформаційні таблиці українською та англійською мовами, котрі допомогли б швидше зорієнтуватися туристам з України та з-за кордону. 

Підсумовуючи вищесказане, можна виділити ключові домінанти розвитку івентивного туризму, які представлені в табл. 3.1.

 

 

Таблиця 3.1

Ключові домінанти розвитку івентивного туризму

Ключові домінанти розвитку івентивного  туризму	Характеристика проявляння деструктивних  факторів івентивного туризму	Основні напрямки зменшення впливу деструктивних факторів
1	2	3
1.Загальні
1.1. Організаційно-управлінська	Недосконалість менеджменту, відсутність  планування і чіткої спеціалізації, нечіткі зв’язки	Створення єдиної системи менеджменту, яка була б направлена на розвиток системи інвентивного туризму
1.2. Виробнича	Нерозвиненість матеріальної бази, низька якість продуктів і послуг	Забезпечення відповідних ресурсів і розвиток потенціалу кожного учасника події
1.3. Фінансова	Слабкість фінансового становища, високі питомі витрати, низька рентабельність	Ефективне використання власних та інших джерел; управління вартістю
1.4. Маркетингова	Низький рівень маркетингу, труднощі реалізації	Формування однієї логістичної  ідеї, розвиток маркетингу комунікацій
1.5. Кадрова	Висока плинніть кадрів, слабкі перспективи  кар’єрного росту	Зменшення плинності кадрів, мотивація  персоналу, кар’єрний ріст
1.6. Ділова .	Низька культура управління і ділова етика; невиконання взятих обов’язків	Виконання зобов’язань, і покращення іміджу підприємства
1.7. Соціально-психологічна	Низька культура управління, нестабільність трудових відносин; відсутність етики бізнесу	Розробка планів соціального розвитку, створення сприятливої внутрішньої  атмосфери
1.8. Антикризова	Відсутність антикризової програми і  стратегії	Розробка антикризової програми і  стратегії розвитку
1.9. Ринкова	Нечітка сегментація ринку і моніторингу його кон’юнктури; відсутність досвіду стосовно організації подієвого туризму	Моніторинг ринку, кластеризація  туристичних підприємств з єдиною ринковою стратегією
1.10. Стійкість розвитку	Відсутність постійних змін і стратегій розвитку підприємств	Проведення прогресивних і інноваційних змін з усіх видів діяльності
Специфічні
2.1. Нерегулярність (епізодичність)  проведення події	Неповна завантаженість потужностей  різних підприємств підготовки і  проведення	Проведення різноманітних подій меншого масштабу в «міжсезоння»
Продовження табл. 3.1
1	2	3
2.2. Значна капіталомісткість підготовки	Відсутність стратегій розвитку, надмірні затрати через обмежені строки підготовки, відсутність проектів	Використання попереднього досвіду, планомірний розвиток інфраструктури
2.3. Складність формування умов  проведення події	Слабкий менеджмент, недостатнє державне втручання	Планомірний розвиток інфраструктури
2.4. Чіткість орієнтації на цільову  групу	Невизначені або нечіткі цілі та задачі	Підвищення якості релевантної інформації
2.5. Короткочасність життєвого циклу  події	Інерційність у процесі прийняття  рішення і/або несвоєчасність її реалізації	Вдосконалення оперативного управління, підвищення надійності комунікацій
2.6. Різнонаправленість підприємств системи подієвого туризму	Протиріччя інтересів підприємств	Кластеризація підприємств івентивного  туризму з спільними цілями і  завданнями
2.7. Збільшення величини попиту, якості засобів розміщення та  інших послуг	Недостатність методів прогнозування попиту і завантаження потужностей	Підвищення професіоналізму, розробка довгострокових стратегій
2.8. Потреба в високоякісному  управлінні і професіоналізмі	Помилки у прийнятті оперативних  рішень	Підвищення кваліфікації і підготовка менеджерів різних рівнів
2.9. Чіткість взаємодії з державними, громадськими інститутами і органами  влади	Помилки у функціонування події, слабкість  зв’язків з центральними, місцевими органами влади і громадськістю	Участь органів влади і науки  на законодавчому рівні в міжнародних івентах
2.10. Потреба у чіткому інформаційному  забезпеченні	Збій і нерозвиненість інформаційних  технологій і комунікацій	Розробка і вдосконалення сучасних інформаційних технологій
2.11. Висока комунікативність в  середовищі вболівальників і  організаторів	Можливість транспортних телекомунікаційних збоїв і вербального спілкування	Вдосконалення засобів зв’язку  і забезпечення необхідної кількості  екскурсоводів та гідів-перекладачів
2.12. Прихильність споживачів до  позитивно-емоційних факторів	Збій і порушення ритму і якості послуг об’єктів інфраструктури	Підвищення професіоналізму працівників  сфери послуг і контроль якості
2.13. Якість системи фінансового  забезпечення	Збій в роботі банківської системи, пошти та засобів комунікацій	Посилення попереднього та поточного контролю роботи банків і комунікацій

 

Отже, успішний розвиток івентивного туризму можливий тільки за умов взаємодії усіх підприємств, зайнятих в туристичному бізнесі. В  свою чергу, розвиток кожного підприємства-учасника системи подієвого туризму, повинно відбуватися на базі формування і якісного зростання локальних домінант компаній, які б давали синергічний ефект.

Система фінансового  розвитку системи інвентивного туризму  може бути побудована на основі консолідації вищих органів влади, приватних компаній і місцевих адміністрацій по стимулюванню і просуванню цільових регіональних програм системи інвентивного туризму. Базисом успіху розвитку системи інвентивного туризму в місті є створення системи управління, яка б акумулювала інформації про потреби цільового сегмента і яка б здійснювала зворотний зв’язок з учасниками івенту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

1. Подієвий туризм – порівняно молодий і надзвичайно цікавий напрямок у туризмі. Основна мета поїздки приурочена до певної події. Унікальні тури, що поєднують в собі традиційний відпочинок та участь в найбільш видовищних заходах планети, поступово завойовують все більшу популярність. Подієвий туризм – це неминуща атмосфера свята, індивідуальні умови відпочинку і незабутні враження. Головна особливість подієвого туризму – безліч яскравих неповторних моментів.  
Особливість подієвого туризму в тому, що він щороку  поповнюється новими подієвим турами, які з випадкових переходять в розряд регулярних. 

2. Згідно з тематикою заходів, виокремлюють наступні їх види: національні і релігійні свята, гастрономічні, музичні, театральні фестивалі, спортивні змагання, покази мод, карнавали, технічні салони і виставки, економічні форуми тощо.

3. Виділяють подієві ресурси глобального, регіонального і місцевого масштабів. До глобальних подій належать заходи, які спонукають до подорожі населення багатьох країн і поширюють свій вплив на увесь світ або його окремі частини (Олімпійські Ігри, чемпіонати світу і окремих світових регіонів із різних видів спорту, з'їзди, конференції, фестивалі світового масштабу); події регіонального рівня є визначальним мотивом для подорожі населення країн у межах окремих частин світу (чемпіонати і фінальні частини чемпіонатів окремих регіонів світу із різних видів спорту, регіональні фестивалі, конференції, виставки, концерти тощо). Наприклад: карнавал у Ріо-де-Жанейро, карнавал у Венеції, змагання «Формула 1», авіаційні гонки  Red Bull тощо.

4. Подієвий туризм  активно розвивається в Західному  регіоні України. Західний регіон  включає 7 областей: Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську, Тернопільську, Чернівецьку. На туристичному ринку Західний регіон України характеризується такими факторами як: наявність значної частки санаторно-курортних закладів, значна частка об’єктів готельного типу, достатня кількість туроператорів і туристичних агенцій.

5. Волинська область має вигідне прикордонне розташування, сприятливі природно-кліматичні умови, велику історико-культурну спадщину, природні рекреаційні та лікувальні ресурси. Найбільш масовими і привабливими в області є такі події: арт-шоу «Ніч у Луцькому замку», фестиваль українського духу «Бандерштат», міжнародний джазовий фестиваль «Art jazz cooperation», Всеукраїнський фотоконкурс фотографій на джазову тематику «Джазові Емоції» тощо.

6. Туристично-рекреаційна галузь Закарпаття протягом останніх п’яти років динамічно розвивається за усіма показниками,  активною є інвестиційна діяльність в галузі,  збільшується кількість відвідувачів,  підвищується зайнятість в галузі,  досить активно розвивається зелений, рекреаційний та подієвий туризм. Основними масовими подіями області є: обласний фестиваль-конкурс «Червоне вино», міжнародний фестиваль-конкурс «Закарпатський едельвейс», «Дні туризму», які щорічно відзначають в Ужгороді, фестиваль «Музичне сузір’я Закарпаття», Міжнародний ромський фестиваль джазового мистецтва  «Пап-джаз-фест».

7. Роль туризму в Івано-Франківській області зростає з кожним роком. Прикарпаття є одним із перспективних туристичних регіонів держави й відіграє важливу роль на українському туристичному ринку. У багатьох районах і містах області туристична галузь починає відігравати провідну роль у місцевому економічному житті. Подієвий туризм у Івано-Франківській області представлений різноманітними фестивалями, виставками, прикладами яких є: Лудинє-фест, щорічний фестиваль «Прикарпатська весна», традиційний щорічний Міжнародний ковальський фестиваль  «Свято ковалів», Міжнародний гуцульський фестиваль,

8. Подієвий туризм  Львівської області, в основному,  представляє місто Львів. До найбільш масових заходів належать наступні: свято шоколаду, «Львів Стародавній», «Літо на Ринку 2011», Щорічний Різдвяний Ярмарок, «Lviv Fashion Week»,

9. Рівненська область представлена як один з регіонів нашої держави, що поправу може називатися туристичним краєм і здатен задовільнити потреби найвибагливішого туриста. Адже, тут усе, починаючи від значного природного потенціалу, збережених стародавніх традицій та звичаїв, унікальних об’єктів історико-культурної спадщини, до щорічно організовуваних фестивалів, здатне зацікавити подорожуючих. До найбільш масових фестивалів належать: Фестиваль «Тарас Бульба», щорічне свято пива, Міжнародний студентський фестиваль «Я і гітара», Міжнародний фестиваль студентських театрів естрадних мініатюр «Шалантух».

10. Туристична галузь набуває все більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери у Тернопільській області.  Протягом останніх років на Тернопільщині спостерігається позитивна тенденція до збільшення кількості обслугованих туристів і у зв’язку з цим зростання обсягів наданих туристичних послуг і платежів до бюджету. Сьогодні в області проводяться фестивалі різного статусу: районні, регіональні, всеукраїнські та міжнародні. Найбільшими та наймасштабнішими з них є: Всеукраїнський фестиваль молодої режисури «Тернопільські театральні вечори», Всеукраїнський фестиваль «Нівроку», «Дзвони Лемківщини», фестиваль «В Борщівському краї цвітуть вишиванки».

11. Туристичний потенціал Чернівецької області формується за рахунок історичних та архітектурних пам’ятників, релігійних споруд, пам’яток культури і мистецтва, наявності традиційних народних промислів та ремесел. Найбільший інтерес викликає обласний центр, що має достатній потенціал для розвитку подієвого туризму. Найбільшими та найвідомішими фестивалями області є: Міжнародний поетичний фестиваль «Meridian czernowitz», спортивно-туристичний фестиваль, Військово-історичний фестиваль «Хотинська твердь».

12. Успішний розвиток івентивного туризму можливий тільки за умов взаємодії усіх підприємств, зайнятих в туристичному бізнесі. В свою чергу, розвиток кожного підприємства-учасника системи подієвого туризму, повинно відбуватися на базі формування і якісного зростання локальних домінант компаній, які б давали синергічний ефект.

13. Ознайомлюючись із даними та досвідом організації масштабних зарубіжних подій, стає можливим формування та реалізація політики розвитку івентивного туризму в регіоні, з врахуванням успішності найвідоміших, найприбутковіших подій у світі, а також можливим буде уникнення недоліків в організації та проведенні масштабних подій у регіоні.  Враховуючи зарубіжний досвід, можемо констатувати, що для розвитку івентивного туризму в регіоні потрібні врахування особливостей кожного конкретного регіону та його можливості, збереження приналежності організовуваних івентів до місця їх проведення, та взаємодія влади, бізнесу та науки. Для формування регіональної політики розвитку івентивного туризму з врахуванням зарубіжного досвіду немає необхідності цілком переносити досвід інших регіонів, країн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСАНИХ  ДЖЕРЕЛ

 

1. Бабкин А. В. Специальные виды туризма :Учебное пособие / А. В. Бабкин. – Ростов-на-Дону : Советский спорт, 2008. – 117с.
2. Вань Мяо Основные доминанты событийного туризма / Мяо Вань // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского . – Том 22 (61) . –2009. –

    № 2. – С. 80-86.

3. Галушко А. А., Сазыкин А. М. География туризма / А. А. Галушко, А. М. Сазыкин. – Владивосток :  Изд-во Дальневосточного университета. – 2002. – 245 с.
4. Герасимчук З. В., Поліщук В. Л. Розвиток інвективного туризму в регіоні та необхідність створення  туристичного комплексу [Електронний ресурс] . – Режим доступу : http://www.confcontact.com/20101224/4_gerasim.htm 
5. Долженко Г. П. Опыт разработки классификации современного российского туризма / Г. П. Долженко [Електронний ресурс] . –Режим доступу : http://www.intacadem.ru/statji/dolzhenko-g.p.-opyt-razrabotki-klassifikatsii-sovremennogo-rossiyskogo-turizma.html
6. Дударчук К. Фестивалі як вид подієвих туристичних ресурсів / К. Дударчук  // Рекреаційна географія і туризм : Наукові записки . – 2011. –№1 [Електронний ресурс] . –Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/NZTNPU/...1/.../007Dudarchuk.pdf
7. Кабушкин Н. И. Менеджмент туризма : Учебник / Н. И. Кабушкин. – Мн. : Новое знание, 2002. – 409 с.
8. Кифяк В. Ф. Організація туризму / В. Ф. Кифяк. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2008. –  340 с.
9. Кравців В. С., Гринів Л. С., Копач М. В., Кузик С. П. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери / В. С. Кравців [та ін.]. – Наукове видання [Електронний ресурс]. – Режим доступу : tourlib.net/books_ukr/kravciv1.htm
10. Мальська М. П. Основи туристичного бізнесу / М. П. Мальська. – К. : ЦНЛ, 2004. – 272 с.
11. Новиков В. С. Инновации в туризме / В. С. Новиков. – М. : Академия, 2007. – 168 с.
12. Панкова Є. В. Туристичне краєзнавство : Навч. посіб. – К. :

    Альтерпрес, 2003. – 352 с.

13. Постанова від 14.04.2010 «Про затвердження Державної цільової

    програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини  

    чемпіонату Європи 2012 року з футболу»[Електронний ресурс] . –

    Режим доступу  : www.minjust.gov.ua/0/30210

14. Сайт Art jazz corporation. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.artjazz.info/
15. Сайт фестивалю «Бандерштат». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://bandershtat.org.ua/pro-festyval/ideya/
16. Сайт військово-історичного фестивалю «Хотинська твердь». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

      http://mtrk.com.ua/news/19862-----q-q-------q----.html

17. Сайт фестивалю «Літо на Ринку». – [Електронний ресурс]. –Режим доступу :  krotus.org/afisha/details/3658-fest-lito-na-rynku
18. Сайт фестивалю «Лудинє фест». – [Електронний ресурс]. –Режим доступу : http://thisisukraine.org/index.php/uk/etnichni-festivali-2011/1308-ludinfest-festival-avtentichnogo-odjagu.html
19. Сайт фестивалю «Meridian czernowitz». – [Електронний ресурс]. –Режим доступу :  http://www.meridiancz.com/category/news/ 
20. Сайт фестивалю « Ніч в Луцькому замку». – [Електронний ресурс]. –Режим доступу : http//thisisukraine.org/index.php/uk/istorichni-festivali-2011/1405-nich-u-luckomu-zamku-2011.html
21. Сайт фестивалю «Пап джаз фест». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://tourinform.org.ua/uk/the-news/festi/955-pap-dzaz
22. Сайт спілки  ковалів. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://spilkakovaliv.org/fest/40-gallery3.html
23. Сайт фестивалю «Тарас Бульба». – [Електронний ресурс] . –Режим доступу : http://www.tarasbulba-fest.kiev.ua/fest/history/
24. Сайт фестивалю «Музичне сузір’я Закарпаття». – [Електронний ресурс]. –Режим доступу : http://zakarpattya.net.ua/News/89550-Festyval-Muzychne-suzir'ia-Zakarpattia
25. Сайт фестивалів. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

          http://festyvali.org.ua/

26. Сайт фестивалю шоколаду. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

       http://www.shokolad.lviv.ua/ru/history/shokolad2009/about/.

27. Сокол Т. Г. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч. посіб / Т. Г. Сокол. – К. : Музична Україна, 2002. – 256 с.
28. Смаль І. В. Основи географії рекреації і туризму / І. В. Смаль. – Ніжин : НДПУ ім. Миколи Гоголя, 2004. – 264 с.
29. Смаль І. В. Туристичні ресурси світу: навч. посіб. /  І.  В. Смаль. –

Ніжин : Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 2010. – 336 с.