Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Сентября 2013 в 17:25, курсовая работа
Було поставлено та вирішено такі завдання: проаналізувати теоретичні аспекти сутності подієвого туризму; вивчити зарубіжний досвід організації подієвого туризму, який можна застосувати в наших умовах, охарактеризувати сучасний стан подієвого туризму у Західній Україні; окреслити перспективні напрями розвитку подієвого туризму в Західній Україні.
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОДІЄВОГО ТУРИЗМУ.5
1.1. Сутність подієвого туризму…………………………………………..5
1.2. Організація подієвого туризму в Україні……………………………6
1.3. Зарубіжний досвід організації подієвого туризму в світі………….11
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ПОДІЄВОГО ТУРИЗМУ В
ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ……………………………………………….16
2.1. Передумови для розвитку подієвого туризму в Західній Україні..16
2.2. Характеристика сучасного стану подієвого туризму в Західній
Україні……………………………………………………………….18
РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ РОЗВИТКУ ПОДІЄВОГО ТУРИЗМУ В
УКРАЇНІ…………………………………………………………….34
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………45
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..49
За аналогією із рівнями пізнавальної цінності суспільних туристичних ресурсів, виділяються подієві ресурси глобального, регіонального і місцевого масштабів.
До глобальних подій належать заходи, які спонукають до подорожі населення багатьох країн і поширюють свій вплив на увесь світ або його окремі частини (Олімпійські Ігри, чемпіонати світу і окремих світових регіонів із різних видів спорту, з'їзди, конференції, фестивалі світового масштабу); події регіонального рівня є визначальним мотивом для подорожі населення країн у межах окремих частин світу (чемпіонати і фінальні частини чемпіонатів окремих регіонів світу із різних видів спорту, регіональні фестивалі, конференції, виставки, концерти тощо); події місцевого рівня спонукають до подорожі у межах країни або її окремої частини.
Учасники подієвих турів мають високі вимоги до засобів розміщення, особливо, до їх класичного типу – готелів, транспорту, підприємств харчування і до послуг гідів-перекладачів. Особливістю подієвого туризму є те, що він щорічно поповнюється новими подієвими турами, які з періодичних переходять в розряд регулярних.
На сучасному етапі великим і стабільним сегментом подієвого туризму є «карнавальні тури».
Прикладом є карнавал у Ріо-де-Жанейро. Мільйони туристів із різних куточків Бразилії і всього світу стають свідками незабутнього феєричного шоу, яке складається зі звуків, запальних ритмів, танців, буяння кольорів і практично безупинно триває 5 діб. Карнавал в Ріо-де-Жанейро, до якого готуються протягом року – невід'ємний атрибут бразильської культури.
Карнавал організовує Міністерство туризму Бразилії спільно із Лігою шкіл самби. Кожна школа самби вибирає певну тему, відповідно до якої оформляє рухомий майданчик і костюми учасників. Від кожної школи у карнавальній ході бере участь до кількох тисяч осіб.
Під час карнавалу, через різке зростання кількості туристів, виникає гостра нестача місць у готелях, зростають ціни на приватне орендоване житло. Значна кількість постійних мешканців міста на час святкових днів виїздить за його межі.
Репутацію однієї із «святкових» країн, де подієвий туризм активно розвивається, є Італія. Найбільш популярне свято – карнавал у Венеції, який щороку проходить в лютому. Впродовж 10 днів в місті створюється атмосфера XVIII ст. – традиційні церемонії, найрізноманітніші паради і маскаради постійно змінюють один одного на різнобарвних вулицях. Щорічно на карнавал у Венеції приїздять понад 500 тис. туристів із різних країн світу.
В Німеччині 11 листопада об 11 годині 11 хвилин починаються карнавали в Кельні, Дюссельдорфі та Майнці. Найбільш популярний карнавал проходить в Кельні. Впродовж цілого місяця проходять засідання карнавальних комітетів, на яких обирається принц карнавалу. Кульмінація свята – «Рожевий понеділок». В цей день близько 1,5 млн. туристів з усього світу беруть участь у святковій ході і везуть величезні ляльки з пап’є-маше.
При організації усіх «карнавальних» турів потрібно враховувати такі особливості:
- місце розташування готелю і якісне харчування;
- архітектуру готелю –(старовинний стиль);
- інтер’єр номерів і їх кольорову гаму;
- кількість обслуговуючого персоналу;
- наявність магазинів і пунктів оренди карнавальних костюмів.
Одні з найважливіших сегментів подієвого туризму у світі – це тури на змагання «Формула 1». Інтерес туристів до цих турів величезний, і тільки тури на Олімпійські ігри і чемпіонат світу з футболу переважають змагання «Формули 1». Але Олімпіади проходять один раз в два роки, чемпіонат світу з футболу – раз в чотири роки, а «Формула 1» своє гран-прі розігрує 18-19 разів в рік. Перші автомобільні гонки, які отримали назву «Формула 1», пройшли в 1927 році в Італії. З тих пір кількість країн, які мають траси для проведення змагань, досягнули 20-и. Учасники турів на гонки «Формула 1» мають можливість здійснювати справжні кругосвітні подорожі протягом року, переміщуючись разом зі спортсменами на кожен новий розіграш гран-прі. Наприклад, один із маршрутів для учасників туру виглядає наступним чином: Бахрейн – Малайзія – Австралія – Сан-Маріно – Німеччина – Монако – Угорщина. Звичайно, брати участь в такому турі можуть люди з доходами, які значно перевищують середній.
Останнім часом в подієвий туризм став характеризуватись турами на авіаційні гонки Red Bull – це одне із найбільш захоплюючих та видовищних спортивних змагань, своєрідний аналог «Формули 1» в авіації. Змагання Red Bull Air Race вперше пройшли в 2003 році в Австрії і зразу обернулись комерційним тріумфом. Протягом 2004 року змагання пройшли в Кемблі (Великобританія) і в Будапешті (Угорщина), де за один день зібрали рекордну аудиторію – 1,3 млн. глядачів, серед яких 40% складали туристи, які приїхали спеціально на змагання. З 2005 року змагання в повітрі отримали назву Red Bull Air Race World Series [1].
Подієвий туризм включає також організацію міжнародних виставок і ярмарок. Більшість виставок і ярмарок проводиться систематично в один і той же час, а іноді і двічі на рік. Найбільш популярним періодом проведення подібних заходів є весна і осінь, що дозволяє подовжити туристичний сезон. Виставки чи ярмарки тривають, зазвичай, 2 тижні. За цей час їх відвідують від кількох десятків тисяч до декількох мільйонів туристів. Дуже часто такі заходи організовують в приморських містах, які включають в програму відвідин круїзний туризм. Більш як 80% виставкових заходів припадає на країни західної Європи і Північної Америки. Особливо багато їх проводиться на території США, Франції, Німеччини і Великобританії. Найбільшими центрами виставкової діяльності в світі є Амстердам, Барселона, Берлін, Брюссель, Ганновер, Женева, Лондон, Копенгаген, Мадрид, Париж, Вашингтон, Стамбул. Ці міста мають відповідну матеріально-технічну базу і потужні можливості для організації вільного часу туристів.
Прикладами виставок, які традиційно проводяться, є авіасалон (міжнародна виставка повітроплавання і ракетобудування) у Франції, щорічні виставки книг і поліграфічного обладнання у Франкфурті-на-Майні (Німеччина), найбільший автосалон у Женеві (Швейцарія).
Найбільша в світі туристична виставка – Міжнародна біржа з туризму (Іnternational Tourism Borse – ITB), що проводиться щорічно з 1966 року в Берліні за участю туристичних підприємств, представників національних туристичних організацій, транспортних і страхових компаній, спеціалізованих видань. В 1998 році в роботі виставки взяли участь 7 тис. експонентів з 188 країн світу. За 5 днів роботи її відвідали 55 тис. спеціалістів туристичної індустрії і любителів подорожей.
Ще одним із видів
подієвого туризму є конгресний
туризм. Інтернаціоналізація
Близько 80% конгресних заходів припадає на країни Західної Європи і Північної Америки. Перші три позиції утримують за кількістю міжнародних симпозіумів й нарад США, Франція, Великобританія. Відомими центрами конгресного туризму є: Амстердам, Брюссель (столиця ЄС), Вашингтон, Відень, Женева, Копенгаген, Лондон, Мадрид, Париж, Давос (економічний форум, Швейцарія). Економічний розвиток Азіатсько-Тихоокеанського регіону зумовили і проведення міжнародних зустрічей в Гонконзі, Сінгапурі, Бангкоку. Останніми роками за оцінками міжнародних експертів кращим місцем для проведення когресних заходів визано Сідней (Австралія) [3].
В конгресному туризмі беруть участь, як правило, добре забезпечені особи, тому дохід від одного туриста в 2-3 рази більший в порівнянні з середньостатистичним туристом, а загальний дохід складає більше 5-6 % світового.
Потрібно зазначити, що подієвий туризм є унікальним видом туризму, тому що він невичерпний за змістом і формою. Експерти дотримуються думки, що в недалекому майбутньому кількість учасників подієвих турів перевищить кількість екскурсійних турів.
РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ПОДІЄВОГО ТУРИЗМУ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
2.1. Передумови для розвитку подієвого туризму в Західній Україні
Однією із галузей спеціалізації господарства областей Західної України традиційно вважається туристична індустрія.
Подієвий туризм активно розвивається в Західному регіоні України. Західний регіон включає 7 областей: Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську, Тернопільську, Чернівецьку.
На туристичному ринку Західний регіон України характеризується такими факторами як:
- значна частка санаторно-
- значна частка об’єктів готельного типу (близько 10 % від загалу), які приймають близько 8 % всіх туристів, які обслуговуються у країні; однак показник використання готельної бази доволі низький (19–22 %);
- достатня кількість туроператорів і туристичних агенцій: 8 % загальнодержавної кількості; місцеві організації обслуговують нині понад
8 % іноземних туристів, які приїжджають в Україну, з них 6 % – у Львівській області.
Важливим чинником розвитку туризму
на будь-якій території є інфраструктура.
Для подієвого туризму часто використовують
нічліжну базу відпочинкових осередків.
Зокрема, там розбудовують гірськолижну
інфраструктуру. Наприклад, у 2003 році в
трьох областях західної України функціонував
51 лижний витяг: у Львівській області –
25, Закарпатській – 17, Івано-Франківській
– 9. Найдовший витяг довжиною 2,7 км розташовано
на горі Тростян (Славське). На Закарпатті
діє 6 витягів довжиною 1,0 км кожен.
Для багатьох відпочинково-курортних
місцевостей, особливо в районі Сколе,
Яремча, Дрогобича, Міжгір’я і Сваляви,
важливим завданням на майбутнє є збільшення
тривалості сезону їх використання і підвищення
стандарту рецепційних і допоміжних закладів.
Нині близько 10–30 % закладів не функціонують
або працюють періодично, один або два
місяці на рік. Окрім того, будівництво
деяких курортних і відпочинкових об’єктів
триває роками або взагалі припиняється
через брак коштів. Нагальну потребу модернізації
технічного забезпечення санаторно-курортних
закладів підтверджують наради з представниками
місцевих органів влади, організовані
в процесі маркетингових досліджень.
Є відмінності в територіальній структурі курортних і відпочинкових закладів. У Львівській та Івано-Франківській областях є мережа туристичних місцевостей із значною концентрацією таких об’єктів. У Львівській області це, зокрема, Трускавець (35 закладів), Моршин (18), долина рік Опору та Стрия (Славське), Розточчя (Немирів); в Івано-Франківській – місцевості на території т. зв. Великого Яремча (Яремча, Микуличин і Ворохта), а також Косова, Шешорів і Долини. У Закарпатській області туристично-рецепційна база розосереджена на всій території; значні скупчення санаторно-курортних закладів є тільки на деяких курортах, таких як Поляна, Синяк і Чинадієво, а відпочинкових об’єктів – у долині ріки Уж в Міжгір’ї.
У регіоні активно
розвивається також велосипедний туризм
(велосипедні траси розміщені з
На українському та міжнародному ринку є сталий попит на культурологічний і етнографічний продукт. Найбільшою популярністю організованих груп туристів користуються міста з багатою історією та культурою – Жовква, Дрогобич, Коломия, Мукачеве та Хуст, а також замки та монастирі у Львівській і Закарпатській областях [10].
Тому, Західний регіон України має усі передумови для розвитку туризму: велика кількість санаторно-курортних закладів, закладів готельного типу, достатня кількість туроператорів і туристичних агенцій, зручне географічне положення.
2.2. Характеристика сучасного стану подієвого туризму в Західній Україні
Для характеристики сучасного стану подієвого туризму у Західній Україні, охарактеризуємо подієвий туризм у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Тернопільській та Чернівецькій областях.
Волинська область має
вигідне прикордонне розташуван
- Арт-шоу «Ніч у
Луцькому замку» – концептуальн
Основний мистецький акцент програми арт-шоу – етно-фольк, театралізоване відтворення елементів княжої доби, купальських традицій. Під час арт-шоу широко представлені жанри традиційного мистецтва Волинського краю – соломоплетіння, лозоплетіння, гончарство, ковальство, бджолярство та ін. Працює виставка-продаж традиційних виробів волинських ремісників, майстер-класи проводять відомі майстри народної творчості. Впродовж ночі відбуваються також купальські ігри та забави, середньовічні розваги, театралізовані екскурсії: підземеллям – «Крізь віки» та на вежі замку – «Таємниця Соколиної вежі», презентуються напої і страви, які приготовані за давніми рецептами.
Информация о работе Організація подієвого туризму у Західному регіоні України