Організація подієвого туризму у Західному регіоні України

Проведення фестивалів сприяє соціально-економічному росту областей, а також популяризації потенційних туристичних ресурсів серед населення. З кожним роком кількість фестивалів у регіонах зростає, що є позитивним фактом для розвитку різноманітних видів туризму.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ПРОПОЗИЦІЇ  РОЗВИТКУ ПОДІЄВОГО ТУРИЗМУ В  УКРАЇНІ

 

Розвиток інвентивного туризму може дати потужний поштовх для подальшого збалансованого розвитку не тільки інших видів туризму у регіоні, але і суміжних з туризмом галузей, адже сфера туризму підтримує майже 50 суміжних галузей та створює додаткові робочі місця. Один турист дає роботу 10 особам. Створення одного робочого місця в туризмі в 20 разів дешевше, аніж у промисловості. Туризм в Україні може і мусить стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів. Для цього потрібно розробити та реалізувати ряд заходів, досягненням яких стане привернення уваги більшої кількості туристів до подієвого туризму у Західній Україні.

Розробка і проведення значних заходів культурного, спортивного  характеру, нових святкових програм, конференцій, конгресів, «круглих столів»  привернуть кількість учасників  і гостей з України, країн ближнього  і дальнього зарубіжжя. Івентивний туризм дає можливість уникнути такої гострої проблеми в туризмі, як сезонний чинник. Збільшення кількості фестивалів, виставок, конкурсів і ярмарків, проведення міжнародних конгресів, розширення кола їх учасників і створення сучасних подієвих турів може стати базою для розвитку івентивного туризму в Україні.

Щодо специфічних для  сфери івентивного туризму причин слабкого розвитку, то найбільш очевидними виступають такі:

- недостатня законодавча урегульованість специфічних питань та умов здійснення івентивного туризму;

- новизна сфери, і як наслідок «обережність» у прийнятті рішень про його організацію, впровадження та при купівлі навіть уже готових подієвих турів;

- несистемність в організації та проведенні подій і, як наслідок, слабке привернення до них уваги потенційних туристів.

До безсистемності в  організації та проведенні подій  зазвичай додається відсутність  єдиного центру туристичної інформації, який би міг здійснювати загальну координацію не лише івентивного, а  й інших видів туризму, стати фундаментом для створення комплексу з надання туристичних послуг та забезпечення розвитку туристичної, а з нею і суміжних галузей - сконцентрованість усієї інформації, пов’язаної із туризмом, значно спростила б пошуки будь-якої інформації для потенційних туристів та партнерів про регіон та його можливості [30].

Очевидно, що для успішного просування обраного туристичного продукту у конкретному регіоні потрібна не лише окремо взята подія чи заклад обслуговування. Поодинці, окремо й без взаємозв’язку кожен зі складових малоефективний. Це класичний приклад синергізму, коли ефект комплексу буде значно перевищувати ефект окремо взятих елементів, якщо вони функціонуватимуть поза рамками можливої системи. Події, як об’єкти туру, заклади харчування, розміщення, транспортування, обслуговування, доповнення основного об’єкту-події додатковими атракціями, заходами анімації – усе це разом складатиме одну велику сферу дозвілля.

Тому для ефективного спрямування усіх зусиль на досягнення максимальної результативності впровадження івентивного туризму в Західній Україні необхідним є утворення комплексу, який об’єднуватиме фірми, організації, підприємства, осіб, зайнятих у сферах туризму та суміжних із ними, приватних підприємців та органи державної влади на рівні місцевого самоврядування в особі їх представників, і обов’язково навчальні заклади, які готуватимуть спеціалістів для цієї галузі.

Також івентивний туристичний продукт, як і будь-який туризм, не можна розглядати відокремлено від системи забезпечення приїжджаючих житлом та харчуванням. Найоптимальнішою ж є реалізація івентивного туризму у регіоні  на засадах корпоративності, оскільки в такому випадку буде підпорядковуватись загальній тенденції світового маркетингу діяльності туристичного бізнесу.

Як уже зазначалося, оскільки немає розуміння івентивного туризму як явища, відповідно недостатньо розвинена інфраструктура, немає єдиного комплексу, який би здійснював управління, організовував та проводив масштабні заходи, об’єднуючи представників владних структур, підприємців, туристичні фірми, системи готельного та ресторанного господарств, тобто послуги розміщення та харчування, транспортне забезпечення тощо. А також досить важливим, актуальним та необхідним є процес підготовки фахівців, які, працюючи у такому комплексі, могли б надавати високоякісні послуги туристам. Тому доцільно включити до нього ще й навчальні заклади. Адже важко переоцінити необхідність спеціалістів, пов’язаних із сферою «виробництва» власне подій, заради яких планується залучати туристів, і ще багато інших спеціальностей, які будуть необхідні в міру того, які саме події та заходи плануватимуться для здійснення комплексом управління івентивним туризмом.

Також, наприклад, при розробці стратегії розвитку івентивного туризму в регіоні варто було б звернути увагу на можливості транскордонного співробітництва [4].

Щодо розвитку інфраструктури, то слід пам’ятати, що в основному розвиток, наприклад, виставково-ярмаркової галузі як складової івентивного туризму в регіоні, зазвичай гальмується в регіонах через відсутність пристосованого для проведення виставок та ярмарок об’єкту - виставкового центру. При рекомендаціях щодо його створення пропонується будувати великий об’єкт, який одночасно зможе поєднати пристосовані виставкові площі, можливість проведення ярмарків, готельно-ресторанний комплекс із забезпеченням для проведення конференцій, концертів, торгово-розважальний комплекс, нічний клуб, боулінг, більярд тощо.

 Такий мультифункціональний виставково-розважальний центр зможе успішно конкурувати із схожими елементами інфраструктур великих міст, а за рахунок багатопрофільності його можна буде завантажувати протягом усього року. Створення виставкового центру дасть змогу ширше пропагувати проведення нових, та оживить існуючі виставки.

Одним із варіантів здійснення заходів зі створення чи поліпшення інфраструктури може бути практика реалізації інфраструктурних проектів (створення мультифункціонального виставково-розважального комплексу, будівництво готелів, формування транспортного сполучення тощо).

Під такі проекти зрозумілі  механізми залучення коштів, є  можливість грантового фінансування, проектно-кошторисна та інша документація готується на високопрофесійному рівні  з дотриманням світових стандартів і вимог. Вони ж можуть бути складовою  частиною державних цільових програм, субсидування тощо [27].

Однією з умов ефективного  розвитку івентивного туризму є, також, діяльність туристичних фірм. Організація подієвого туру вимагає від туристичної фірми: знання про туристичні можливості відповідного регіону, про заклади проживання та харчування; досвід роботи у даному регіоні; зв’язки з провідними профілюючими організаціями у відповідній сфері.

У процесі формування івентивного туру туристичній компанії потрібно також враховувати такі чинники, як розташування готелю,  інтер’єр номерів, наявність магазинів, пам’яток, доставка до місця події, послуги гіда, перекладача. Від даних умов буде залежати вартість туру.

Не менш важливим елементом  діяльності туристичної компанії є фінансове забезпечення. Адже, туристична фірма за власні кошти бронює квитки на заходи, місця у готелях і т.д. В такій ситуації має місце ризик щодо нереалізації або неповної реалізації туристичного продукту. Як результат, цільова аудиторія подієвого туризму – це забезпечені туристи з доходом вище середнього, а також організовані групи з 5 і більше людей.

Важливою передумовою  організації подієвого туру є  своєчасне інформування та рекламування події, загальнодоступність інформації про неї та організація її систематичного проведення. Це дає можливість туристичним фірмам планувати подієву поїздку заздалегідь. З цією метою на державному рівні потрібно розробити календар подій, які можуть зацікавити туристів, а саме:

- забезпечити фінансування витрат пов’язаних з маркетинговими заходами та організацією події;

- забезпечити систематичне проведення події;

- організувати рекламні заходи на державному рівні;

- за рахунок економічних механізмів (наприклад, зниження податків) стимулювати туристичні підприємства, що розробляють туристичні продукти на основі подієвого туризму;

- організувати підготовку спеціалістів для розвитку тематичних та подієвих турів.

Відмічені заходи сприятимуть формуванню зацікавленості та стабільного попиту з боку туристів до події, що, в свою чергу, стимулюватиме розвиток подієвого туризму.

Подія може стати центром приваблення туристів, тобто туристичною, якщо  її інформаційна підтримка проводиться протягом 0,5-1 року до початку. При цьому витрати на рекламу і маркетинг повинні бути не меншими, ніж організаційні витрати. Тому на кожну подію, на основі якої можна розвивати подієвий туризм, необхідно розробити маркетингову стратегію за участі туристичних фірм. При цьому слід відрізняти маркетинг події та подієвий маркетинг. Це різні поняття. Маркетинг події просуває  сам захід, тобто, продає саму подію. Подієвий маркетинг використовує захід для просування певної торгової марки.

Подієвий туризм сприяє розвитку готельно-ресторанного бізнесу. Адже, у період проведення будь-якої події на національному або міжнародному рівні, відбувається 100% заселення номерного фонду готелів.

Одним із важливих аспектів для політики розвитку івентивного  туризму є, також, вивчення зарубіжного досвіду організації та проведення заходів у регіоні, адже подієві тури, як явище, можна спостерігати у багатьох країнах світу, тоді як в Україні, івентивний туризм лише починає розвиватись [11].

Зарубіжний досвід свідчить, що у кожному конкретному регіоні доцільним буде розвивати саме той вид івентивного туризму, передумови для якого будуть найкращими, а можливості для його розвитку оптимальним, що відповідно приноситиме економічні, суспільні результати та сприятиме загальному підвищенню рівня життя у регіоні. 

Також важливо враховувати  можливі варіанти масштабності та величини цільової аудиторії. Адже, при організації події, яку відвідають 500 тисяч і більше туристів, як, наприклад, Венеціанський карнавал, який приваблює то таку кількість гостей, яких може прийняти лише багаточисельне місто.

Відповідно, починаючи  із місцевого рівня, орієнтуючись на невелику кількість відвідувачів та близьку зону охоплення цільової аудиторії туристів, розвиватиметься  місцевий івентивний туризм в областях Західної України. Розвинувши інфраструктуру та накопичивши можливості для подальшого розвитку івентивного туризму у окремих областях, можливим стане проведення заходів вищого рівня – концертів та фестивалів, змагань, на які з’їжджатимуться туристи як з усієї України, так і з-за кордону.

Підтримуючи взаємозв’язки  та співвідносячи розвиток різнорівневого івентивного туризму, можна орієнтуватись  і на глобальний, світовий рівень івентивного  туризму, що матиме значний мультиплікаційний  вплив на сусідні регіони України. Наприклад, щорічний фестиваль «Октоберфест» (Німеччина) уже стійко асоціюється із країною, де він проводиться, аналогічно як і виставка тюльпанів - є однією із візитівок Нідерландів  [4].

При цьому цілком можливий і зворотній напрямок розвитку івентивного туризму за рівнями – як, наприклад, відбувається із підготовкою та організацією проведення чемпіонату Європи із футболу – рішення про регіон, у якому проводиться захід, приймається на глобальному, міжурядовому рівні, відповідно далі виконання завдань передається на регіональний рівень, при чому задіяні не лише ті регіони, де безпосередньо проходитиме основне дійство, а і сусідні регіони, через які пролягатимуть транспортні маршрути, куди будуть запропоновані додаткові тури для гостей події. Відповідно розвиток інфраструктури дає можливість проводити регіональні заходи, а також використовувати створені та оптимізовані ресурси для розвитку місцевого івентивного туризму.

Шляхи вдосконалення  івентивного туризму розглянемо на прикладі Волинської області.

Завдяки перемозі Луцького замку у Всеукраїнській акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци», прогнозується підвищення зацікавленості як до самої пам’ятки архітектури так і, до подій, які відбуваються у місті та області. Це – арт-шоу «Ніч у Луцькому замку», Різдво у Замку, «Поліське літо з фольклором», «Меч Луцького замку» та інші. Перемогу замку потрібно використати у 2012 році під час проведення Євро-2012. Луцький замок буде включено у усі туристичні буклети. Є ідеї щодо спеціальної рекламної кампанії і за межами України. Необхідно, аби про Луцький замок дізналися майбутні відвідувачі з Європи.

Міська влада Луцька уже відреагувала на перемогу замку. У Луцьку стартувала акція «Сім днів у Луцькому замку», під час якої протягом тижня відбувались заходи для лучан та гостей міста. В історико-культурному заповіднику відкрилася виставка унікальних фоторобіт та картин, присвячених замку Любарта. Щодня відбувались безкоштовні екскурсії.