Організація подієвого туризму у Західному регіоні України

Даний захід приваблює  туристів із суміжних областей Волинської області, а також туристів з Росії, Польщі, Білорусії, Угорщини та ін. [20].

- Фестиваль українського  духу «Бандерштат». Ідея фестивалю зводиться до популяризації української національної єдності, патріотизму та прославлення українських героїв, котрі воювали в лавах УПА та поклали своє життя за наше мирне теперішнє та нашу державну незалежність. Степан Бандера, як символ нескореності української нації є символом і самого фестивалю, що відбилося і на назві заходу.

Фестиваль ставить на меті:

- піднесення української  національної ідеї серед молоді  та творчих колективів;

- пропагування серед  молоді життєвої активності та  здорового способу життя; 
- увіковічення образу Степана Бандери як національного символу;

- допомога обдарованій молоді;

- утвердження бережливого ставлення  до навколишнього середовища  та екологічного виховання;

- пропаганда української мови, культури, цінностей та рідної музики  [15].

У 2011 році фестиваль «Бандерштат» відвідала рекордна кількість учасників – понад 3000 учасників, майже половина з яких – жителі сусідніх областей.

-  Фестиваль середньовічної культури «Любарт фест», що проходить у Луцьку. Головна його окраса – всеукраїнський лицарський турнір. За головну нагороду – «Меч луцького замку», змагаються історичні клуби майже зі всіх куточків України.

Між ними відбуваються як двобої, так  і бугурти, тобто масові бої. Окрім видовищних турнірів відвідувачі «Любарт феста» також насолоджувались середньовічною кухнею, танцями та ярмарком. Також усі охочі приміряють старовинні обладунки та середньовічне вбрання. У 2011 році фестиваль проводять уже дванадцятий раз. Однак за цей час ідея себе анітрохи не вичерпала. Це доводить позитивна динаміка учасників та глядачів фестивалю, які щороку приїздять до Луцького замку.

- Міжнародний джазовий фестиваль «Art jazz cooperation» – один з найвідоміших фестивалів в Україні, який почав свою історію у 2007 році та став своєрідною візитівкою Волині. Луцьк та Рівне на деякий час стають центрами культурного життя й після літа починають фестивальний рух в Україні. Дата проведення фестивалю традиційно співпадає зі святкуванням Дня міста Рівного та Луцька та патронується мерами. Місце проведення фестивалю – Обласний музично-драматичний театр у м. Рівне та Луцький замок Любарата [14].

Мета фестивалю: сприяння розвитку культури та туризму, популяризація фестивального руху, представлення Волинського регіону, виховання молоді на кращих здобутках світового та національного мистецтва. Соціальна спрямованість фестивалю: підтримка талановитої молоді з малозабезпечених родин, популяризації українських виконавців джазу.

В рамках фестивалю  постійно проходять:

- музичні виступи та майстер-класи:  за роки проведення, фестиваль «Art jazz cooperation» гостинно прийняв музикантів не тільки з багатьох регіонів України але й представників Польщі, Німеччини, Чехії, Росії, Ізраїлю, Сполучених Штатів Америки. Традиційно виступи завершуватимуться Джем-Сейшн і неформальним спілкуванням з глядачами. Відомі джазові музиканти та вокалісти безкоштовно проводять низку майстер-класів для місцевих музикантів [14].

- Всеукраїнський фотоконкурс фотографій на джазову тематику «Джазові Емоції» – це змагання професіоналів та аматорів фотомистецтва у висвітленні джазової музики у різних її проявах. Мета фотоконкурсу – популяризація джазової музики через візуальне висвітлення джазових концертів, вечірок, музикантів, музичних інструментів, які різними засобами передають неповторну атмосферу цього мистецтва. У ньому вже взяли участь більше 100 українських фотографів майже з усіх обласних центрів.

Щороку фестиваль «Art jazz cooperation» відвідує понад 1000 учасників.

Туристично-рекреаційна галузь Закарпаття протягом останніх п’яти років динамічно розвивається за усіма показниками,  активною є інвестиційна діяльність в галузі,  збільшується кількість відвідувачів,  підвищується зайнятість в галузі,  досить активно розвивається зелений, рекреаційний та подієвий туризм. Основними масовими подіями області є:

- Обласний фестиваль-конкурс «Червоне вино», який проходить у місті Мукачевому. Фестиваль проходить напередодні старого Нового року. Кожного року на фестиваль приїздять понад 80 виноробів з Виноградівського, Мукачівського, Берегівського, Іршавського й Ужгородського районів. На період фестивалю центр міста перетворюється в своєрідний ярмарок.

- Міжнародний фестиваль-конкурс  «Закарпатський едельвейс». Метою проведення конкурсу-фестивалю є збереження та сприяння популяризації дитячого, юнацького і молодіжного мистецтва, виявлення обдарованих талановитих юних виконавців і авторів у різних жанрах.

У конкурсі-фестивалі щороку беруть участь кращі колективи та окремі виконавці з усіх регіонів України, Росії, Білорусії, Словаччини, Польщі та Угорщини. Організатори конкурсу-фестивалю співпрацюють з різноманітними національними і міжнародними організаціями та неурядовими структурами: Міністерствами культури, Міністерствами інформації, Спілками письменників, Спілками композиторів інших країн.

- «Дні туризму», які щорічно  відзначають в Ужгороді. Кожен район карпатського краю зможе представити весь свій туристичний потенціал, а також багатонаціональний колорит всім учасникам та відвідувачам цих святкувань.

Протягом трьох днів проводять різноманітні концерти, виступи народних фольклорних колективів у різних частинах міста Ужгород. А в останній день святкувань на площі Поштовій відбувається закриття свята, нагородження учасників туристичного ринку Закарпаття і гала-концерт на честь святкувань. По завершені концерту - великий феєрверк.

- Фестиваль «Музичне сузір’я Закарпаття» – найстаріший за роки Незалежності фестиваль академічної музики. За роки свого існування фестиваль дістав високу оцінку багатьох мистецтвознавців, композиторів, слухачів, неодноразово висвітлювався у всеукраїнській та регіональній пресі. Позитивну оцінку йому свого часу давали Герої України Ніна Матвієнко, Анатолій Авдієвський, Мирослав Скорик, Євген Станкович.

У програмах десяти міжнародних  фестивалів класичної та сучасної музики «Музичне сузір'я Закарпаття» виступали митці з восьми країн – Швейцарії, Угорщини, Словаччини, Чехії, Росії, Польщі, Китаю, України та закарпатські музичні колективи і солісти.

Завдяки планомірній діяльності фестивалю  творчість багатьох сучасних композиторів, стала ближчою та зрозумілішою, прем'єрні виконання творів композиторів ставали  подією в культурно-мистецькому  житті [24].

- Міжнародний ромський фестиваль джазового мистецтва  «Пап-джаз-фест». Вперше фестиваль було проведено у 1997 року як всеукраїнський джазовий фестиваль, і вже наступного, 1998 року, фестиваль здобув статус міжнародного. «Пап-джаз-фест» – єдиний ромський фестиваль в Україні; він був організований заслуженим працівником культури України, активним ромським громадським діячем Вілмошем Аладаровичем Папом (Віллі Пап-старший), пам’ять якого вшановували на минулорічному фестивалі. Продовжити традицію фестивалів узяв на себе син музиканта.

Унікальність «Пап-джаз-фесту» полягає в тому, що він єдиний з-поміж подібних йому в Україні, заснований ромами, а саме Товариством  музичної культури циган Закарпаття «Лаутарі», і в кожному з 12-ти попередніх обов’язково брав участь ромський джазовий колектив. А загалом його гостями за ці роки стало близько 100 гуртів.

У різні роки на фестивалі  грали такі відомі зарубіжні та вітчизняні музиканти, як  Пітер Кардареллі, Монті Уотерс (США), Едвард Намисловський (Польща), Додо Шошока (Словаччина), гітаристи Ботош Тибі та Керекеш Олі (Угорщина), Євген Дергунов, В’ячеслав Полянський, Володимир Соляник (Україна). Фестиваль «Пап-джаз-фест» у 2011 році зібрав відомих музикантів з України, Угорщини, Словаччини. Традиційно фестиваль відкриває сімейний ансамбль «Пап-джаз-квартет». Цей фестиваль - справжня візитівка Ужгорода та Закарпатської області [21].

Роль туризму в Івано-Франківській області зростає з кожним роком. Прикарпаття є одним із перспективних туристичних регіонів держави й відіграє важливу роль на українському туристичному ринку. У багатьох районах і містах області туристична галузь починає відігравати провідну роль у місцевому економічному житті. Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, збереженню екологічної рівноваги. Об’єктивно регіон має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму. Подієвий туризм у Івано-Франківській області представлений різноманітними фестивалями, виставками, прикладами яких є:

- Лудинє-фест - фестиваль автентичного одягу. Захід покликаний продемонструвати розмаїття народного строю в селах Гуцульщини, багатогранні вміння майстрів народної творчості, які працюють у цій царині, привернути увагу молоді до автентичного одягу, вкотре довести туристам та гостям краю, що Косів – найбільший центр прикладного мистецтва в Карпатах.  Організаторами першого на Гуцульщині фестивалю автентичного та сучасного одягу із фольклорними елементами «Лудинє-фест-2011» виступають члени ініціативної групи жителів Косова, які вболівають за збереження та відродження самобутніх гуцульських традицій, та викладачі Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ.  

У рамках фестивалю відбуваються покази давнього одягу представниками гуцульських сіл, колекції одягу подружжя Струтинських, молодіжне дефіле одягу з фольклорними елементами, конкурс на кращий одяг в номінаціях «Газда і газдиня», «Легінь і дівка», «Князь і княгиня», «Гуцульська дітвора».

Крім того, гості дійства щороку мають нагоду скуштувати традиційних гуцульських страв, розучити гуцульські танці під супровід троїстих музик, взяти участь в гуцульських забавах. А ті, хто прийдуть на «Лудинє-фест» в оригінальному чи давньому народному вбранні зможуть взяти участь у конкурсній програмі для гостей [18].

Щороку цей фестиваль відвідує понад 2000 туристів.

- «Прикарпатська весна» – це традиційний щорічний фестиваль обласної філармонії - своєрідний творчий підсумок сезону. Фестиваль проводиться уже понад 40 років і кожного року привертає увагу все більшої кількості відвідувачів. Мета фестивалю – пропаганда професійного українського мистецтва.  Серед спеціальних проектів фестивалю відомими є зустрічі з відомими письменниками і прозаїками, мистецькі виставки.

- «Свято ковалів» – традиційний щорічний Міжнародний ковальський фестиваль у місті Івано-Франківську, що був започаткований 2001 року. Проводиться до Дня міста (7 травня) і триває декілька днів; одна з найбільших культурно-мистецьких подій і значна туристична принада міста, один з найбільших ковальських фестивалів у Східній Європі.

Організаторами фестивалю виступають Спілка майстрів ковальського мистецтва  України. У фестивалі вже традиційно беруть участь представники з усіх областей України та 15-35 країн світу – вже традиційно з Німеччини, Польщі,  Росії, Білорусі,  Литви,  Франції, Чехії,  Ізраїлю,  США, 

Австрії, Нідерландів. Це – провідні майстри ковальського ремесла, художники та скульптори по металу, ковалі з міжнародним визнанням та народні майстри. Загалом у одному заході беруть участь до 300 ковалів.

Одним з основних завдань  фесту є збереження і відродження ковальства і як ремесла, і як мистецтва. Вибір дати заходу –прив'язка до Дня міста – не випадковий, адже має на меті залучити якомога більше туристів.

Головною ареною фестивалю з  року в рік є майдан Шептицького. Решта заходів відбуваються у виставковому залі обласного представництва Спілки художників України (міжнародна виставка «Орнаментальне ковальство»), у арт-галереї «Легенда» (на площі Ринок) — виставкa «Сакральний знак в творах ковальства» [22].

- Міжнародний гуцульський фестиваль,  який відбувається на Косівщині.  Основна мета дійства – відродження та збереження автентичного фольклору етнографічного регіону Гуцульщини, популяризації та вивчення духовного багатства українського народу. Фестиваль також має на меті розвивати та популяризувати традиційні види народного мистецтва, звичаї, обряди етнічної групи українців – гуцулів, підвищення соціального і мистецького статусу автентичного фольклору, виявлення самобутніх творчих колективів, окремих виконавців та майстрів образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва. 

В рамках фестивалю організовується проведення науково-практичної конференції за участю науковців, краєзнавців, мистецтвознавців, представників влади, зацікавлених офіційних осіб від громадських організацій США, Канади, Бразилії, Аргентини, Великої Британії, Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини, Чехії, Молдови, Росії, Білорусії та інших зарубіжних країн. 

У фестивалі беруть участь фольклорно-етнографічні, хорові колективи; вокальні ансамблі та окремі виконавці; оркестри народних інструментів, троїсті музики, солісти-інструменталісти на гуцульських народних музичних інструментах; самодіяльні театри, читці-декламатори, гумористи; танцювальні колективи, силачі гуцульського краю, учасниці конкурсу «Красуня Гуцульщини», майстри образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва, в репертуарі яких є твори на гуцульську тематику. 

Фестиваль відвідують гості і з ближнього та дальнього зарубіжжя - Польщі, Естонії, Хорватії, Молдови, Румунії, Росії, США, Канади, з сусідніх областей - Львівської, Волинської, Тернопільської, а також з Київської, Луганської, Одеської областей та інших регіонів України.