Організація подієвого туризму у Західному регіоні України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОДІЄВОГО ТУРИЗМУ.5

1.1. Сутність подієвого туризму…………………………………………..5

1.2. Організація подієвого туризму  в Україні……………………………6

1.3. Зарубіжний досвід організації подієвого туризму в світі………….11

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ПОДІЄВОГО ТУРИЗМУ В

                  ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ……………………………………………….16

2.1. Передумови для розвитку подієвого туризму в Західній Україні..16

2.2. Характеристика сучасного стану подієвого туризму в Західній

       Україні……………………………………………………………….18

РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ РОЗВИТКУ ПОДІЄВОГО ТУРИЗМУ В

                 УКРАЇНІ…………………………………………………………….34

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………45

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..49

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Для України актуальним на сьогодні постає реалізація її туристичного потенціалу. У сучасному світі туризм - це багатогранне явище, тісно пов'язане з економікою, історією, географією, архітектурою, медициною, культурою, спортом та іншими науками. Туристично-рекреаційна галузь динамічно розвивається. Основою розвитку туризму є платоспроможний попит на відпочинок. Але жорстка конкуренція між підприємствами туристичного бізнесу, глобалізаційні процеси в суспільстві та одвічна проблема економіки: обмежені ресурси й необмежені потреби споживачів є рушійними силами, які формують нові пропозиції на ринку туристичних послуг.

На цьому фоні значний  інтерес на сучасному етапі представляє подієвий (інвентивний) туризм. При правильній організації, ресурсний потенціал інвентивного туризму є необмеженим. З огляду на це, дослідження розвитку подієвого туризму є актуальним.

Комплексному теоретико-практичному  дослідженню питань організації  й розвитку подієвого туризму  в сучасних умовах розвитку економіки присвятили свої праці такі відомі вчені:   І. В. Смаль,    О. О. Любцева,

В. Ф. Буйленко,   В. Ф. Кифяк,  Є. В.  Панкова,   А. В. Бабкін,  О. О. Бейдик,

 М. П. Мальська,  А. А. Глушко,  А . М. Сазикін  та інші.

Разом з тим, незважаючи на наявність значного наукового доробку з цих питань, не повною мірою досліджено розвиток подієвого туризму у Західному регіоні, не розроблено рекомендацій щодо перспективних напрямків розвитку регіонального подієвого туризму.

Відповідно до цього  було поставлено та вирішено такі завдання: проаналізувати теоретичні аспекти сутності подієвого туризму; вивчити зарубіжний досвід організації подієвого туризму, який можна застосувати в наших умовах, охарактеризувати сучасний стан подієвого туризму у Західній Україні; окреслити перспективні напрями розвитку подієвого туризму в Західній Україні.

Об’єктом дослідження обрано сферу подієвого туризму.

          Предметом дослідження є подієвий туризм у Західній Україні.

У роботі використано  такі методи наукового дослідження: аналізу і синтезу, узагальнення та наукової абстракції,  прогнозування, системно-структурного підходу.

Інформаційною базою  слугували вітчизняні та закордонні наукові видання, матеріали друкованих засобів масової інформації, електронні ресурси.

Робота складається  із трьох розділів. Загальний обсяг роботи – 48 сторінок друкованого тексту, який  включає дві таблиці.

Список використаних джерел містить 31 найменування на трьох сторінках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОДІЄВОГО ТУРИЗМУ

1. Сутність подієвого туризму

 

      На сучасному  етапі набуває актуальності розвиток нових перспективних видів туризму, серед яких особливо цікавим напрямом є подієвий туризм.

Одним із перспективних  напрямів за оцінками Всесвітньої туристичної організації (UNWTO) є подієвий  або ж івент (event) туризм. Слово event (подія, захід) – в англійській мові має багато значень, як соціально – культурне, так і технічне і навіть філософське:  запланована соціально- суспільна подія чи захід, який відбувається в певний час і з певною метою, і має певний резонанс для суспільства. До видів івент-туризму (подієвого) можна віднести:

- фестивалі, карнавали, паради, святкування;

- конференції, форуми, симпозіуми, круглі столи;

- освітні заходи: семінари, тренінги, курси підвищення кваліфікації;

- спортивні змагання (наприклад, Олімпійські ігри);

- концерти, покази фільмів, театральні постановки; ювілеї, весілля, торжества;

- ділові події: виставки, ярмарки, торгівельні шоу, презентації, відкриття підприємств, прийоми, заходи, пов'язані з просуванням торгівельної марки і т. д.

У сучасному світі  сформувалася ціла індустрія щодо організації  подій, яка поділяється за характером події та кінцевою метою. Значення подієвого  туризму зводиться до відвідин подій, які відбуваються в інших країнах, тобто, основна ціль подорожі присвячена події, в якій турист братиме пасивну (спостерігача) або активну участь. Це є унікальний вид туризму, оскільки за характером є невичерпним.

Унікальні тури, які поєднують  традиційний відпочинок й участь у найбільш видовищних заходах, поступово завойовують все більшу популярність. Подієвий туризм – це постійна атмосфера свята, індивідуальні умови відпочинку і незабутні враження. Головна особливість подієвого туризму полягає у отриманні численність яскравих неповторних моментів. Це перспективний вид туризму, який динамічно розвивається [1].

Долженко Г. П. під подієвим туризмом розуміє туристичну діяльність, яка зв’язана з різноманітними важливими суспільними подіями, а також рідкими природними явищами, що притягують своєю унікальністю, екзотичністю, неповторністю. Блок подієвого туризму включає в себе ряд культурних, спортивних, етнографічних заходів; діловий та виставковий туризм  [5].

Актуальність подієвого  туризму зумовлена і тим, що він має велике економічне значення. Проведення певних заходів спонукає усіх суб’єктів туристичної індустрії до активізації діяльності. В цей період розвивається найбільш динамічний і активний елемент продуктивних сил міста (регіону) і це дає поштовх підвищенню ресурсного потенціалу міста (регіону). 

 

1.2. Організація подієвого туризму в Україні

 

В Україні івент-індустрія  бере початок з 90-х рр. ХХ століття. Історично склалося так, що в самостійну сферу «івент» виділився лише за останні двадцять років. Цей підйом викликаний відповідністю потребам людей, які у всі часи хотіли отримати нові враження, стати частиною подій, впливати на їх хід і отримати відчуття причетності до чогось більшого.  Слід відзначити, що в Україні подієвий туризм розвивається повільно. Тільки з 2002 р. туристичні фірми почали пропонувати послуги з організації подієвих поїздок. Збільшення в’їзного туризму в Україні у зв’язку з подіями не є систематичним і пов’язано з такими подіями як, до прикладу, Євробачення, Євро-2012. Більшість подій в Україні - місцевого й регіонального масштабу, що не приваблює навіть українських туристів і не сприяє розвитку в’їзного туризму. Основною причиною повільного розвитку подієвого туризму є специфіка організаційних особливостей у поєднанні з відсутністю належного рівня державного регулювання.

Довгий час туристичні фірми України працювали в абсолютній більшості на вивіз туристів, а отже і капіталу. Причиною цього стала відсутність туристичного продукту, який би зацікавив не тільки  українських громадян, а й іноземних туристів.

Проте вихід України на міжнародну арену, як самостійної держави, створює всі   умови для розвитку туризму, що сприяє міжнародному співробітництву та інтеграції в світову економіку.

Подієві ресурси належать до динамічних чинників формування туристичних потоків в Україні, оскільки включають мотиваційні передумови подорожі до місця, де відбувається подія чи явище. Спортивні змагання, культурно-мистецькі заходи, політичні акції, унікальні природні явища – далеко не повний перелік подій, які спонукають людину до мандрівки.

Подієві ресурси охоплюють  найбільш суттєві прояви сучасного  суспільного буття із його модою  на глобалізацію, екологію, активний і  здоровий спосіб життя, переконаннями  й уявленнями про стиль і стереотип  поведінки людини у соціумі, включають його пропаганду та механізми реалізації.

Даний вид ресурсів не підлягає традиційному кількісному вимірюванню. Можна говорити лише про міру впливу подієвих ресурсів на створення туристичної інфраструктури, формування туристичних потоків, яка у нинішньому світі, насамперед, залежить від реклами події та піар-акцій навколо неї. Це вказує на те, що «подія», яка використовується у туризмі величезною мірою залежить від суспільних уподобань, від моди й уяви про престижність заходу. Велике значення має постійність і періодичність проведення заходів.

Згідно з тематикою  заходів, виокремлюють наступні їх види: національні і релігійні свята, гастрономічні, музичні, театральні фестивалі, спортивні змагання, покази мод, карнавали, технічні салони і виставки, економічні форуми тощо. Види ресурсів, тематику та приклади  подій в Україні та світі подано у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Класифікація  подієвих ресурсів за тематикою

Вид ресурсів	Тематика	Приклади подій
1	2	3
Громадські	Гастрономічні фестивалі	Пивний фестиваль «Октоберфест» (Мюнхен, Німеччина), свято молодого вина «Божоле Нуво» (Франція), фестиваль  морепродуктів на о. Гров (Іспанія), «Свято меду» (Мукачеве, Закарпаття)
	Фестивалі і виставки квітів	Виставка тюльпанів (Нідерланди), фестиваль квітів у Челсі (Велика Британія), свято троянд (травень) і жасмину (серпень) у Грассі (Франція), фестиваль хризантем (Японія), фестиваль квітів (Таїланд), виставка квіткових експозицій на Співочому полі (Київ)
Мистецькі	Музичні театральні фестивалі і конкурси	Музичний конкурс «Євробачення», фестиваль джазу в Монтре (Швейцарія), «Слов'янський базар» (Білорусь), «Нова хвиля» (Латвія), «Таврійські ігри» (Україна), Фестиваль художнього драматичного мистецтва (Франція)
	Кінофестивалі	Канський (Франція), Берлінський (Німеччина) кінофестивалі, кінофестиваль «Молодість»(Україна), «Кінотавр"»(Росія)
	Фольклорні обряди, свята і фестивалі	Midsummer's Day (Велика Британія), фестиваль  кельтської музики (Франція), фольклорний  фестиваль у Шешорах (Україна)
Спортивні	Спортивні змагання	Літні і зимові Олімпійські ігри, чемпіонати світу і Європи з футболу  й інших видів спорту, спартакіади
	Ралі, перегони і регати	Перегони Формули-1, міжнародні автоперегони, напр. Париж – Дакар, регати: Vendee Globe, Volvo Ocean Race
	Спортивні фестивалі	«Лижний фестиваль» (Норвегія), «Перегони човнів» (Велика Британія)
Культурно-історичні	Театралізовані шоу	Шоу Lord of the Dance (Велика Британія), «Кіносценія» (Франція), «Наше Різдво» (Україна)
	Карнавали	Карнавал в Новому Орлеані (США), Венеціанський карнавал Італія), карнавал в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), карнавал в Мацатлані (Мексика)                     Продовження табл. 1.1
1	2	3
Культурно-історичні	Національні фестивалі і свята	Фестиваль Святого Патрика (Велика Британія, Ірландія), «Парад кохання» (Німеччина), весняні та осінні фестивалі (Китай), Дівалі або «Фестиваль Вогнів» (Індія)
Економічні і політичні	Аукціони	Сотбі'с, Крісті'с (твори мистецтва, антикваріат, Велика Британія), NAFA (хутра, Канада), Гелос (твори мистецтва, Росія), FFS (хутра, Фінляндія), Flora Holand (квіти, Нідерланди)
	Покази мод	Тиждень високої моди в Парижі (Франція), Milano Moda Donna (Італія), Тижні моди Mercedes-Benz
	Ярмарки і виставки	«Райзен Гамбург» (туристичний ярмарок, Німеччина), Брюссельський міжнародний книжковий ярмарок (Бельгія)
	Автомобільні й авіаційні  салони	Детройтський (США), Франкфуртський (Німеччина), Лондонський (Велика Британія), Женевський (Швейцарія), Токійський (Японія) автосалони, авіасалон в Ле Бурже (Франція), авіасалон на о. Лангкаві (Малайзія)
	Політичні й економічні форуми	Всесвітній економічний форум  у Давосі (Швейцарія), Генеральна асамблея ООН, зустрічі світових лідерів
Релігійні	Релігійні свята, ходи і події	Сходження Благодатного вогню у  переддень Воскресіння Христового (Єрусалим)

 

Подія, як туристичний  ресурс, має яскраво виражений мультиплікаційний ефект – вона «змушує» розвиватися різні сектори туристичної індустрії для ефективнішого використання власного потенціалу. Виразним прикладом є проведення в Україні і Польщі фінальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012 році [10].

Виконання затвердженої «Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» надасть національній туристичній індустрії потужного імпульсу для прискореного розвитку.

Серед запланованих завдань, які матимуть безпосередній вплив на туризм виділяються наступні:

- реконструкція існуючих і будівництво нових готелів та інших закладів розміщення туристів на 36,5 тис. місць, із яких 15,5 тис. припадає на Київ;

- створення близько 50 туристично-інформаційних центрів та пунктів;

- розроблення 60 спеціальних туристичних маршрутів;

- створення національного туристичного Інтернет-порталу;

- видання національного туристичного путівника українською та основними європейськими мовами;

- ремонт і реставрація більше 100 будівель театрів, музеїв, споруд на території національних заповідників, парків культури і відпочинку, об'єктів архітектурної спадщини;

- виготовлення інформаційно-рекламної продукції основними європейськими мовами про Україну та області, на території яких проводитиметься фінальна частина чемпіонату, таких як буклети, каталоги, путівники, карти [13].

       Надзвичайно сильний опосередкований вплив на розвиток туризму від реалізації інших пунктів даної програми, має будівництво, реконструкція та ремонт автомобільних доріг, аеропортів, залізниць, облаштування державного кордону і митних переходів, випуск сувенірної продукції з національною символікою та багато іншого без чого неможливе проведення фінальною частини Євро-2012 і належне обслуговування сотень тисяч уболівальників і туристів. Реалізація хоча б частини з намічених програмою завдань, підніме туристичну індустрію України та на якісно вищий щабель розвитку.

       Отже, подієвий туризм – порівняно новий і цікавий напрям туризму, який на даному етапі стрімко розвивається. Найбільш поширеною класифікацією подієвого туризму є його поділ за тематикою на національні і релігійні свята, гастрономічні, музичні, театральні фестивалі, економічні форуми тощо.

 

 

3. Зарубіжний досвід організації подієвого туризму в світі