Методика комплексної оцінки ефективності управління туристичним підприємством (на прикладi туристичного підприємства «Континент»)

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет економіки та менеджменту

кафедра економіки і міжнародних  економічних відносин

спеціальність  – Міжнародні економічні відносини 

Допущено до захисту

Завідувач кафедри економіки  і МЕВ

д. е. н.

__________________ Головченко О.М.

«___»  ______________2012 р.

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

НА ТЕМУ:

«Методика комплексної оцінки ефективності управління туристичним підприємством

(на прикладi туристичного підприємства «Континент»)»

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

 

  Виконав _________________________  Вiгєль Н.В.

                             ( підпис)

  Науковий

  керівник   _____________________ Гладченко Л.І.

                               ( підпис )

 

ОДЕСА - 2013

 

ЗМІСТ:

 

ВСТУП……………………………………………………………………………	3
РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи формування світового ринку послуг………….	6
1.1 Суть та передумови формування світового ринку послуг ...........................	6
1.2 Зміст поняття міжнародного туризму і туристичних послуг…………….. 1.3 Туристичні ресурси та інфраструктура - головні складові розвитку…….. туризму в Українi…………………………………………………………………	10   18
1.4 Основні умови угод про надання туристичних послуг в Україні…………	22
РОЗДІЛ 2 Аспекти управління туристичним підприємством………………...	27
2.1 Класифікація туристичних підприємств……………………………………. 2.2 Організаційна структура туристичного підприємства……………………..	27
2.3 Принципи управління туристичним підприємством……………………….	52
РОЗДІЛ 3 Особливості розвитку туристичних послуг в Україні……………...	42
3. 1 Туристичне підприємство «Континент» як суб'єкт господарювання на ринку туристичних послуг ………………………………………………………..	42
3.2 Особливості складання програми продукту туристичного підприємства.. «Континент»…………. …………………………………………………………..	84
3.3 Рекомендації щодо удосконалення діяльності туристичного оператора «Континент» та впровадження нововведень в його діяльність……………….. ВИСНОВКИ………………………………………………………………………	93
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………...	98

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Формування  ринкової економічної  системи в  Україні потребує її інтегрування до світового економічного простору. Це можливо тільки за умов створення  високоефективного механізму функціонування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, належної підготовки фахівців у даній галузі.

Туризм є однією з найприбутковіших та найдинамічніших галузей світової економіки. Він, крім того, стимулює розвиток народних господарств країн, дозволяє збільшувати валютні надходження за рахунок розвитку в’їзного туризму, ефективного використання природного, історико-культурного потенціалу. Надання туристичних послуг необхідне перш за все країнам, які стали на шлях ринкових перетворень. Саме таким способом досягли значних успіхів у розвитку туризму Греція, Єгипет, Туреччина, Іспанія. Світова тенденція до зростання сфери туристичних послуг свідчить про те, що туризм доцільно проголосити пріоритетною галуззю в Україні.

Туризм в Україні належить до найбільш динамічних напрямів розвитку підприємницької діяльності. Він  генерує значні прибутки, охоплює  мільйони людей, що подорожують з  певною метою. Це й різні за видом  діяльності туристичні підприємства, які функціонують на внутрішньому і  зовнішньому ринку, пропонуючи продукти, що мають задовольнити мінливі сподівання споживачів за невизначених умов оточення.

Конкурентна боротьба у поєднанні  з динамічними змінами оточення туристичних підприємств зумовили потребу підготовки менеджерів з  ґрунтовними економічними знаннями у сфері функціонування туристичного ринку, маркетингу та управління.

Агресивність ділового середовища функціонування туристичних підприємств вимагає постійного удосконалення процесу управління, звідси виникає необхідність пошуку інноваційних та прогресивних управлінських парадигм, що забезпечать конкурентоспроможність підприємства у процесі його функціонування на цільовому ринку. Узгодженість між пріоритетними завданнями туристичного підприємства та цілями бізнес-процесів є неодмінною умовою ефективного та перспективного розвитку підприємства. Процес управління туристичним підприємством повинен ґрунтуватись на виважених і усвідомленіх управлінських рішеннях, що дозволить раціоналізувати та переглянути актуальність прийомів менеджменту, що активно застосовуються підприємством.

Важливим аспектом ефективного  функціонування туристичного підприємства є об’єктивна оцінка результатів діяльності, тобто виявлення відхилень у функціонуванні бізнес-процесів, що дозволяє скоригувати показники ефективності у майбутніх періодах.

Вагомий внесок у розвиток інструментарію оцінки ефективності бізнес-процесів зробили такі науковці як К. Безгін, О. Виноградова, Т. Луцька, І. Мельник, С. Мельниченко, С. Чалий [1–6]. Опрацювання наукових робіт, присвячених розробленню методик оцінки ефективності бізнес-процесів, дозволило виявити, що переважна більшість авторів схиляється до формування аналітичних систем, призначених для аналізу загальної сукупності бізнес-процесів, а не кожного окремо.

Так, І. Мельник [4] розробив перелік  бізнес-процесів та ключових факторів успіху, що є базовими для оцінки ефективності. Автор розподіляє процеси за тризонною матрицею стратегічної важливості, що дозволяє сформувати стратегічно орієнтований та конкурентний набір бізнес-процесів підприємства.

За наявності наукових розробок, присвячених оцінці ефективності бізнес-процесів, залишаються невирішеними такі питання, як формування практичного  інструментарію, що дозволить проаналізувати рівень ефективності сукупності бізнес-процесів туристичних підприємств.

Метою дипломної роботи є розробка та обґрунтування методики оцінки ефективності бізнес-процесів туристичних підприємств. Ефективна модель управління туристичним підприємством повинна враховувати специфіку діяльності підприємств цієї сфери, особливості туристичної пропозиції та нетрадиційну порівняно з підприємствами виробничої сфери сукупність бізнес-процесів.

У межах окресленої мети випускної квалiфiкацiйної роботи поставлено такі завдання:

• розглянути теоретичнi основи формування свiтового ринку послуг;
• дослідити економічну сутнiсть міжнародних туристичних послуг;
• розкрити передумови та конкурентні переваги виробництва національного туристичного продукту в Україні на сучасному етапі відповідно до структури та характеру попиту на міжнародному ринку туристичних послуг;
• визначення можливостей туристичних підприємств на туристичному ринку;
• виокремити основні принципи системи управління діяльністю турис тичного підприємства;
• розглянути основні кроки до успіху, які гарантують високу якість і ефективність туристичного продукту;
• розкрити наступні можливі кроки щодо підвищення рівня ефективності роботи туроператора «Континент».

Об’єктом  дослідження є туристичне підприємство як суб'єкт господарювання на ринку туристичних послуг.

Предметом дослідження є основні аспекти управління туристичним підприємством.

Структура роботи включає вступ, три роздiли, висновки, список використаних джерел, 17 таблиць та 5 рисункiв. 

     Робота підкріплена даними із статистичних збірників стосовно міжнародної туристичної торгівлі та міжнародного менеджменту.

 

 

РОЗДIЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ  ФОРМУВАННЯ СВІТОВОГО  РИНКУ ПОСЛУГ

 

1. Суть та передумови формування світового ринку послуг

 

Під широким терміном “міжнародна торгівля”  можна розуміти не тільки відносини  купівлі продажу товарів, а й  послуг.

Світовий  ринок послуг – це система міжнародних відносин обміну, де основним товарним об’єктом виступають різноманітні види послуг і яка існує на основі міжнародного поділу праці [17, c. 23].

 Міжнародний ринок  послуг — диверсифікована система спеціалізованих ринків послуг, участь у функціонуванні якої у той або інший спосіб беруть усі країни. Ця система динамічно розвивається відповідно до тенденцій НТП і сама є прискорювачем темпів розвитку й причиною диверсифікації форм міжнародних економічних відносин.

     Визначення  змісту поняття «ринок» зустрічаються різні. Тому приведемо одне з них, що відбиває найбільш адекватно його зміст. Отож, ринок - це засіб або механізм реалізації і придбання товарів і послуг, у якому беруть участь продавці і покупці, тобто він являє собою систему співвідношення пропозиції і попиту різних власників.

     Виникнення  і становлення ринку обумовлено  розвитком суспільного поділу  праці  і товарного виробництва. З ростом товарного виробництва розвивається і ринок - засіб обміну продуктів, що призначені для продажу, а не споживання самими виробниками [25, с. 41].

     При рабовласницькому  ладі товарне виробництво і товарний обiг усередині окремих країн були розвинуті слабко. Відповідно до цого на зовнішній ринок відправлялася лише незначна частина продукції. І усе ж при рабовласницькому засобі виробництва виник світовий ринок.

     Протягом  довгого  часу і при феодалізмі також не спостерігалося широкого поширення товарного виробництва, оскільки пануючим було натуральне господарство. Купецький  капітал, виступаючи посередником між  товаровиробниками, поступово втягував в обмін усі нові райони й області. Але в умовах їх політичної і виробничої роз'єднаності товарний обмін носив нерегулярний характер: був відсутнім єдиний національний ринок, суспільні потреби задовольнялися переважно продукцією місцевого виробництва [17, c. 65].

     Проте саме  при феодалізмі древній світовий внутриконтинентальний ринок переріс  у міжконтинентальний. Справді, середньовічний Китай торгував не тільки з Індією, але і з Аравією і Південної  Африкою. Венеція і Генуя вели торгівлю як із феодальними країнами Європи, так і з Єгиптом і державами Ближнього Сходу. Подорож Васко да Гама з'єднала ці два регіональні міжнародних ринки, а відкриття Америки Колумбом і кругосвітня подорож Магелана об'єднала всі регіональні ринки в єдиний ланцюг. Так що світовий ринок виник не в XIX в., а значно раніше.

     В умовах капіталістичного товарного  виробництва, що розвивається, кожна  з галузей промисловості і  сільського господарства поступово  стають ринком один для одного. Диференціація виробництва на спеціалізовані галузі являє собою процес поглиблення і розширення суспільного поділу праці. Коли ж процес спеціалізації капіталістичного виробництва виходить за рамки окремих країн, тоді вона доповнюється міжнародним обміном і на цій основі розвивається новий світовий ринок. Таким чином, світовий ринок являє собою сукупність ринків окремих країн, що пов'язані між собою товарообміном.

     Вирішальний  вплив на формування єдиних національних ринків, а потім і подальший  розвиток світового міжконтинентального  ринку зробила значна капіталістична промисловість. У результаті промислового перевороту, що відбувся в Англії в останній третині XVIII в., а потім протягом XIX в. і в інших країнах Європи й Америки, стала швидко розвиватися значна промисловість, що і прискорило формування національних ринків і призвело до утворення світового капіталістичного ринку [5, с. 107 ].

     Світовий  ринок міг досягти свого повного  розвитку лише при капіталістичному машинному виробництві і викликаному їм широкому міжнародному поділі праці. Тільки в умовах капіталістичного засобу виробництва світовий ринок стає цілком розвинутою економічною категорією, створюється грунт для широкого розвитку регулярного і всебічного міжнародного товарообігу, що спирається на постійне і масове виробництво товарів для продажу на світових ринках, на розвиток мережі міжнародних засобів транспорту і зв'язку.

     Світовий  капіталістичний ринок проходить  у своєму розвитку три стадії, обумовлені розвитком капіталістичного засобу виробництва: стадію підготування капіталістичного засобу виробництва (епоха мануфактури), стадію машинного виробництва окремих підприємств і корпоративної стадії капіталізму. Кожна стадія розвитку світового капіталістичного ринку має свої особливості, обумовлені самим капіталістичним засобом виробництва.