Характеристика туристичних потоків між Україною і Францією на сучасному етапі

    В 2010 році в Україні налічувалось 3073 санаторно-курортних та оздоровчих закладів, в яких розгорнуто 461,5 тис.ліжок (місць). Найбільшу частку складають заклади відпочинку- 2284 (74,3%) на 298,7 тис.ліжко-місць, у тому числі будинки і пансіонати відпочинку- 302 (9,8%), в 2009 року їх чисельність скоротилась до 296; бази та інші заклади відпочинку- 1916 (62,4%), в 2009р.-1907; дитячі оздоровчі заклади - 25 (0,8%); заклади 1-2 денного перебування -41 (1,3%).

    Протягом 2010 року в санаторно-курортних та оздоровчих закладах оздоровилось близько 3,6 млн. українців, по попереднім оцінкам в 2009 році в санаторно- курортній галузі налічувалось 3041 санатороно- курортних та оздоровчих закладів, кількість осіб оздоровлених в 2009 році- 3122318 осіб.

    3.2. Характеристика туристичної  діяльності та  її вплив на  економіку України

    За  схемою розрахунків, рекомендованою ВТО, іноземні відвідувачі залишили близько 4,5 млрд. доларів США протягом свого перебування в Україні у 2010 році.

    Громадяни України в 2010 році здійснили 25,6 млн. закордонних поїздок (приріст склав 16,4 %), в тому числі 9,4 млн. туристичних (приріст 8,0 %), решта - одноденні відвідання.

    Так само, як і для багатьох європейських країн, де найбільш потужними є туристичні потоки між сусідніми державами, для України сукупна частка туристичного обміну з Росією, Білоруссю та Молдовою протягом останніх років коливається  біля 65 % в загальних обсягах турпотоків.

    Окрім цього, сусідні країни забезпечують і потужні потоки одноденних відвідувачів.

    Поїздки до сусідніх держав і надалі будуть значно переважати в структурі міжнародного туризму.

    Щодо  внутрішнього туризму, слід зазначити  продовження активної діяльності у 2010 році туристичних підприємств таких регіонів, як АР Крим, м. Київ, М.Севастополь, Одеська, Донецька, Львівська, Харківська області.

    Біля 8,9 млн. населення України здійснили різноманітні подорожі рідним краєм. Близько 22,0 млн. відвідувачів зареєстровано музеями України та більше 2,8 млн. екскурсантів на рахунку турагентств.

    Розрахований  за методикою ВТО сукупний обсяг  реалізації товарів та послуг різних галузей економіки, що забезпечують задоволення споживчих потреб іноземних  та внутрішніх відвідувачів України, склав в 2010 році 40,9 млрд. гривень, або 6,9 млрд. дол. США.

    За 2010 рік туристичні підприємства, готелі та санаторно-курортні заклади України, реалізували власних послуг на суму близько 7 млрд. грн., що дорівнює 1,5 % у ВВП України та 3,3 % по статті "Виробництво послуг". Приріст сукупного обсягу реалізації в порівнянні з попереднім роком становив 30%.

    В структурі платіжного балансу України 2010 року, за підрахунками НБУ, експорт послуг по статті "Подорожі" становить 10 %, імпорт - 15 %.

    Основні статистичні показники розвитку туристичної галузі України за 2010 рік свідчать про зниження росту активності туристичної діяльності. Структура потоків за видами туризму також змінювалась протягом цього часу. Якщо в 2000 році частка внутрішніх туристичних потоків була найменшою (24 %), то в 2002 році вона зросла до 31%, хоча перевага залишилась на боці в’їзного туризму. Частка виїзного потоку в 2000 році (26 %) менша за частку в піковому 2009 році (32%), але абсолютний приріст на 31,8 % чисельності іноземних туристів є найбільшою за останні п’ять років.

    Таким чином найбільше зростання у 2008 році порівняно до 2000 року вперше спостерігалось саме в обсягах в'їзного туризму, а обсяги виїзного та внутрішнього туризму зросли на 8 % та 5 % відповідно.(додаток 1)

    Останнім  часом даються взнаки і впливають  на структуру туристичних потоків  зміни у візовій політиці як сусідніх держав, так і України.

    Заохочуючи  іноземців до відвідання, Україна  поступово спрощує візові формальності. Натомість західні сусідні держави, такі як Чехія, Словаччина, Болгарія, вже  запровадили візовий режим в'їзду для українців, а Польща, Угорщина, Румунія готуються до його введення. Наслідком цього стане перерозподіл частки виїзного потоку на користь внутрішнього туризму.

    Іноземні  туристи, які скористались послугами українських турагентств в 2010 році, перебували в Україні переважно з метою відпочинку (51,2 %) та у службовій поїздці (27,5 %), решта відвідань (21,3 %) припадає на спортивно-оздоровчий та релігійний туризм, лікування. Подібна структура прослідковується протягом останніх  п’яти років. Проте очевидною є також тенденція незначного перерозподілу відвідань з основних мотивацій (рекреація та бізнес) на користь менш популярних. Зокрема, звертає на себе увагу зростання у 2008 році кількості відвідань України іноземними громадянами з метою лікування - в 4,6 раза порівняно з 2000 роком, а спортивно-оздоровчии в'їзний туризм за кількістю відвідань зріс за цей самий період майже у 1,6 раза, хоча в структурі мотивації займає лише 5,1 %. Найбільш відвідуваними іноземними туристами є такі регіони України: Автономна Республіка Крим (35,6 %), Київ (27,2 %), Севастополь (11,5 %), Одеська (21,5 %) та Львівська (6,6 %) області.

    В усьому світі виявляється тенденція  до зменшення частки організованого туризму в міжнародних туристичних  потоках. Все більше людей подорожують, але поповнення їх чисельності відбувається за рахунок тих, хто самостійно організовує  свої поїздки, уникаючи послуг туристичних  агентств. Такі можливості створюються  завдяки розширенню доступності інформації через інтернет, спрощенню порядку перетину кордонів між країнами.

    Найпотужніші  потоки виїзду українських громадян, як і раніше, зареєстровані в напрямках  до сусідніх держав. Це є очевидною  закономірністю, яка проявляється як у туристичних поїздках, так і в одноденних відвіданнях, левову частку яких складають транзитні поїздки.

    3.3. Перспективи розвитку туризму в Україні та вплив соціальних, демографічних та інших факторів на туристичний ринок.

    Розвиток  туризму в Україні суттєво  впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво  товарів народного споживання, і  є одним із найбільш перспективних  напрямків структурної перебудови економіки.

    За  підрахунками Всесвітньої Туристичної  Організації, у 2001 році за кількістю  прибутне іноземних туристів Україна  займала 22 місце у світі (5,8 млн. осіб, що становить близько 1 % від світових туристичних прибуттів). За прогнозними розрахунками щодо розвитку в'їзного туризму в Україні до 2005 року, його чисельність зросте до 9,3 млн. осіб; прогноз на 2010 рік-12,1 млн. осіб; прогноз на 2020 рік - 15,0 млн. осіб.

    Як  і для багатьох європейських країн, де найбільш потужними є туристичні потоки між сусідніми державами, так і для України, на перспективу, сукупна частка туристичного обміну з Росією, Білоруссю та Молдовою коливатиметься в межах 60 % в загальних  обсягах турпотоків.

    Окрім цього, сусідні країни забезпечуватимуть і потужні потоки одноденних відвідувачів, зокрема транзитних, чисельність яких щорічно збільшуватиметься.

    Аналізуючи перспективи розвитку туристичної індустрії в Україні на наступні десять років, перш за все, необхідно підкреслити, що сучасний туризм - це та сфера економіки і життєдіяльності суспільства в цілому, яка в тій чи іншій мірі інтегрує практично всі галузі. Саме це і визначає одне з перших місць, яке займає туризм у світовій економіці. Саме цей фактор повинен стати головним у формуванні нового державного підходу до туризму як тієї галузі, пріоритетний розвиток якої може позитивно вплинути на економічний і соціальний стан країни в цілому, стимулювати ряд важливих галузей економіки, сприяти зміцненню нового позитивного іміджу України на світовій арені.

    Стратегічною  метою розвитку туристичної індустрії  в Україні можна визначити  створення конкурентоспроможного  на світовому ринку туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечити на цій основі комплексний  розвиток територій та їх соціально-економічних  інтересів при збереженні екологічної  рівноваги та історико-культурного  довкілля. Програма дій, зорієнтована на досягнення цієї мети, має бути синхронізованою  із загальними темпами становлення  ринкових механізмів і співвідносною  з політикою структурних реформ в економіці. Вона повинна також  враховувати накопичений досвід розвитку туризму у світі, що створює  сприятливі умови доопрацювання  та розроблення відповідної нормативно-правової бази туризму.

    Нарощування темпів та підвищення ефективності роботи підприємств сфери туризму, становлення туристичної галузі як однієї з провідних галузей вітчизняної економіки стримується невирішеністю низки питань, розв'язання яких потребує державного регулювання та підтримки виконавчих органів влади.

    На думку одного з провідних спеціалістів туризму Роберта А. Браймера, "у теперішній час найбільш гальмівним фактором у розвитку туризму на суспільному рівні є відсутність уваги та підтримки з боку політиків та громадської влади. Коли на туризм не зважають, його доходи не визначені, відсутнє ретельне планування та, як наслідок, відсутній і розвиток. Як тільки буде глибока зацікавленість на законодавчому рівні, поєднання зусиль для піднесення статусу індустрії туризму на більш високий рівень не тільки у вигляді декларацій, а й конкретних заходів щодо встановлення та підтримки економічних зв'язків, почне ефективно діяти маркетинг у сфері туризму, відтоді можна розраховувати на видимі результати".

    Одне із ключових питань, яке необхідно вирішити в найближчий час, - питання оптимізації взаємодії туризму і культури як на рівні центральних органів влади, так і на місцях. Культурна спадщина, музеї, театри в більшості країн світу є винятково важливим фактором залучення туристів, генерації міжнародних і локальних туристичних потоків. І в результаті цього, свого клієнта отримують транспорт і громадське харчування, готелі, місцева промисловість та ін.

    Координація стратегічного розвитку культурної сфери і туризму на місцях повинна привести до більш тісної співпраці місцевої влади і реального бізнесу у вирішенні конкретних завдань по збереженню культурної спадщини, впровадження в практику діяльності музеїв, національних заповідників передової менеджерської практики, орієнтації для роботи в ринкових вимірах і координації діяльності з суб'єктами туристичної індустрії.

    Перспективний розвиток туризму в Україні суттєво  вплине на зайнятість населення. Якщо в 2005 році кількість працівників  у туристичній галузі складатиме 169 тис. чол., а зайнятість в туризмі  з урахуванням інших галузей (транспорт, торгівля, зв'язок та ін.) та тимчасової зайнятості протягом активного туристичного сезону -2,79 млн. осіб, то вже в 2010 році ці показники складатимуть, відповідно 220 тис. осіб і 3,63 млн. осіб

    Подальший розвиток демократії, політична стабільність, визначення пріоритетних напрямків  економічного розвитку, майбутній вступ  України до НАТО та ЄС - все це забезпечить  створення високоприбуткової туристичної  галузі, яка задовольнить потреби  внутрішнього та міжнародного туризму, з урахуванням природнокліматичного, рекреаційного, соціально-економічного та історико-культурного потенціалу країни, її національних особливостей.

    Важливими факторами, що впливатимуть у подальшому на розвиток ринку туризму, є демографічні зміни, матеріальний та соціальний стан населення, рівень освіти, тривалість відпустки, професійна зайнятість та багато інших чинників.

    Демографічна структура населення України та аналіз вікових груп, які найбільше подорожують, ще раз підтверджують, що в Україні найбільш активна частина населення від ЗО до 40 років, на відміну від економічнорозвинених країн, де люди старшої вікової групи (55-60 років) відіграють все більш важливу роль у міжнародному туризмі. Тільки в 2001 році у світі зареєстровано майже 120 млн. прибуттів, здійснених людьми старшого віку. Основними постачальниками цієї категорії туристів є США, Канада, Японія та країни Європейського Союзу. Населення цих країн, незважаючи на швидкі темпи старіння, залишається фізично активним і, що не менш важливо, краще забезпеченим.

    Поступове збільшення кількості працюючих, забезпечення більш високого доходу на кожного члена сім'ї, підвищення тривалості оплачуваної відпустки та гнучкість робочого часу поступово розширять такі сегменти туристичного ринку, як поїздки з метою відпочинку і в період відпусток, відвідування тематичних парків і культурних заходів, здійснення ділових поїздок, короткочасних подорожей і маршрутів вихідного дня тощо. 

    Зростання рівня освіти збільшує потяг людини до знань, зацікавленість іншою культурою  викликає бажання подорожувати і отримувати нові враження.

    Одним із найважливіших чинників, що впливає  на розвиток як внутрішнього, так і  міжнародного туризму, є добробут населення. Існує чіткий зв'язок між тенденцією розвитку туризму, загальним економічним  розвитком і особистими доходами громадян. Туристичний ринок дуже відчутний до змін в економіці. За стабільних цін зростання особистого споживання на 2,5 % збільшує витрати  на туризм на 4 %, а зростання особистого споживання на 5 % - на 10%.