Основні особливості планувальних рішень виробничих відділень

 

 Продовження таблиці 2

1	2	3	4	5	6
23.	Скриня для інструменту	Власно-го виго-товлен-ня	Габарити 400х300х400	0,12	1
24.	Прилад для перевірки  якорів	Э-236	Настільний, напруга 220В. Габарити 340х260х334	0,08	1
25.	Пристрій для розбирання і збирання генераторів	Власно-го виго-товлен-ня	Настільний. Габарити 350х300х300	0,11	1
26.	Пристрій для розбирання стартерів	Власно-го виго-товлен-ня	Габарити 350х300х300	0,11	1

 

  

 

Карбюраторне  відділення 

 

Карбюраторне відділення призначене для технічного обслуговування і поточного ремонту приладів і деталей систем живлення карбюраторних  двигунів, що зняті з автомобіля. Згідно вимог правил охорони праці [2] вхід у це відділення необхідно  відокремлювати від загальних коридорів  і суміжних приміщень спеціальним  тамбур-шлюзом.

У карбюраторному відділенні виконуються наступні роботи з технічного обслуговування приладів систем живлення: попереднє миття приладів у ванні  гасом або іншими розчинниками (ацетоном, уайт-спіритом ); перевірка технічного стану приладів на спеціальному обладнанні; регулювання карбюраторів на економічність  підбором жиклерів за подачею; перевірка  рівня палива у поплавковій камері карбюратора; перевірка і регулювання клапанів економайзерів; перевірка і регулювання обмежувачів максимального числа обертів колінчастого валу двигуна; перевірка стану і працездатності (подача, тиск, герметичність) бензонасосів.

При необхідності у відділенні виконуються і роботи з поточного  ремонту: розбирання приладів, їх миття, сушіння, дефектовка та заміна несправних деталей, ремонт та притирання корпусних  деталей, притирання седел та голок, перевірка маси та запаювання поплавків, відновлення важелів приводів, заміна діафрагм, жиклерів, пружин та інші роботи. Після виконання ремонтних операцій і збирання приладів вони підлягають регулюванню на спеціальних стендах  і обладнанні карбюраторного відділення, а також безпосередньо на автомобілях.

Детальна технологія робіт  карбюраторного відділення наведена в  роботах [4,5].

Основні характеристики технологічного обладнання карбюраторного відділення приведені у таблиці 3. Приклад  компоновки цього виробничого відділення показано на рисунку 3.

Таблиця 3 – Характеристики технологічного обладнання карбюраторного відділення

	№ поз.		Назва обладнання	Тип або модель	Коротка технічна характеристика	Площа обл., м2		К-сть одиниць
	1		2	3	4	5		6
	1.		Шафа для інструменту	Власно-го виго-товвле-ння	Габарити 1200х600х1800	0,72		1
	2.		Вогнегасник					1
	3.		Ванна для миття деталей	НИИАТ М 408А	Стаціонарна, тиск повітря  – 0,6 МПа, тиск миючої рідини – 0,1 МПа, габарити 1500х830х800	1,25		1
	4.		Настінний електрогодинник					1
	5.		Пневматичний затискний  пристрій	Власно-го виго-товвле-ння	Тиск повітря – 0,2 МПа			1
	6.		Верстак для розбирання та збирання карбюраторів	Власно-го виго-товвле-ння	Габарити 1150х600х800	0,69		1
	7.		Прилад для перевірки  жиклерів та клапанів	523 ГАРО	Настінний. Об’єм бачка 8л. Габарити 390х х290х2240	0,11		1
	8.		Стіл для приладів	Власно-го виго-товвле-ння	Габарити 2500х600х800	1,5		1
	9.		Прилад для перевірки  карбюраторів	НИИАТ 577Б	Настільний. Габарити 365х320х500	–		1
	10.		Прилад для перевірки  паливних насосів	НИИАТ 577	Габарити 365х320х600. Тиск у приладі – 30 кПа	–		1
	11.		Прилад для перевірки  пружності пружин діафрагм паливних насосів	357 ГАРО	Настільний, габарити 160х160х305	–		1
	12.		Прилад для перевірки  пружності пластин дифузорів	НИИАТ 394	Габарити 400х160х165	–		1
	13.		Прилад для перевірки  обмежувачів максималь-ного числа  обертів	НИИАТ К-419	Габарити 173х160х257	–		1
14.		Настінний гучномовець					–		1
15.		Секційний стелаж		Власно-го виго-товвле-ння	Габарити 1000х500х1600		0,5		1
16.		Скриня для обтирочних матеріалів		Власно-го виго-товвле-ння	Габарити 300х360х600		0,11		1
17.		Скриня для відходів кольорового  металу		Власно-го виго-товвле-ння	Габарити 300х360х600		0,11		1
18.		Умивальник			Габарити 500х500х280		0,25		1
19.		Скриня для відходів		Власно-го виго-товвле-ння	Габарити 500х500х600		0,25		1
20.		Настільний заточний верстат  на підставці		ТА-255	Потужність привода –   0,4 кВт. Габарити 410х330х370		0,43		1
21.		Підставка під обладнання		Власно-го виго-товвле-ння	Габарити 860х500х800		0,46		1
22.		Настільний свердлильний верстат		ГМ-112	Найбільший діаметр свердла  – 12 мм. Потуж-ність привода – 0,6 кВт. Габарити 730х355х800		0,26		1
23.		Підставка під обладнання		Власно-го виго-товвле-ння	Габарити 800х500х800		0,4		1
24.		Підставка для квітів		Власно-го виго-товвле-ння	Габарити 250х300х900		0,08		1
25.		Конторський стіл		Власно-го виго-товвле-ння	Габарити 1200х500х800		0,3		1
26.		Тамбур-шлюз

 

 

Рисунок 3 – Карбюраторне відділення

1 – шафа для інструменту; 2 –  вогнегасник; 3 – ванна для миття  деталей; 4 – настінний електрогодинник; 5 – пневматичний затискний пристрій; 6 – верстак для розбирання  та збирання карбюраторів; 7 –  прилад для перевірки жиклерів  і клапанів; 8 – стіл для приладів; 9 – прилад для перевірки карбюраторів; 10 – прилад для перевірки паливних  насосів; 11 – прилад для перевірки  пружності пружин діафрагм паливних  насосів; 12 – прилад для перевірки  пружності пластин дифузорів; 13 –  прилад для перевірки обмежувачів  максимального числа обертів; 14 –  настінний гучномовець; 15 – секційний  стелаж; 16 – скриня для обтирочних  матеріалів; 17 – скриня для відходів  кольорового металу; 18 – умивальник; 19 – скриня для відходів; 20 –  настільний заточний верстат  на підставці; 21 – підставка для обладнання; 22 –настільний свердлильний верстат; 23 – підставка під обладнання; 24 – підставка для квітів; 25 – конторський стіл; 26 – тамбур – шлюз. 

 

Паливне відділення  

 

У паливному відділенні виконують  роботу з ТО-2 і поточного ремонту  приладів систем живлення дизельних  двигунів, що зняті з автомобіля. При плануванні цього відділення, у відповідності із вимогами охорони  праці [2], вхід в нього необхідно  передбачити через тамбур-шлюз.

Прилади систем живлення, які  поступають у відділення, підлягають попередньому очищенню і миттю. При  виконанні планових впливів з  ТО-2 виконують наступні роботи: випробовування підкачуючих насосів на подачу та максимальний тиск; перевірку та регулювання  паливних насосів високого тиску (ПНВТ) за показниками тиску відкриття  нагнітальних клапанів, кута початку  подачі палива, кута початку впорскування палива, рівномірності і кількості  подачі палива кожною секцією; налагодження регулятора ПНВТ на початок дії та повне припинення подачі палива; випробовування та регулювання форсунок за показниками  герметичності, тиску впорскування та якості розпилювання палива; оцінку якості паливних фільтрів за їх герметичністю  та пропускною здатністю.

У випадку неможливості доведення  до нормативних значень показників приладів паливної системи дизельних  двигунів шляхом регулювання виконуються  роботи з поточного ремонту елементів  цих приладів. При виконанні поточного  ремонту приладів системи живлення проводять їх розбирання, миття у  відфільтрованому гасі, промивку внутрішніх порожнин бензином, продувку та очищення деталей волосяними йоржиками, м’якими  металевими щітками, притирання прецизійних  пар, відновлення і шліфування торців, фасок і тертьових поверхонь, заміну непридатних деталей, збирання приладів та інші роботи. Після поточного  ремонту зібрані прилади підлягають попередній обкатці (приробці) на стендах  та детальній перевірці і регулюванню  основних показників їх роботи.

Для забезпечення виконання  перелічених вище робіт паливне  відділення оснащують певним набором  обладнання, основні характеристики якого наведені у таблиці 4.

Варіант компоновки паливного  відділення показано на рисунку 4, а  повний перелік і технологія робіт  детально описані в роботах [4,5]. 

Таблиця 4 – Характеристики технологічного обладнання паливного  відділення для ТО і ремонту дизельної  апаратури  

№ поз.	Назва обладнання	Тип або модель	Коротка технічна характеристика	Площа обл., м2	К-сть одиниць
1	2	3	4	5	6
1.	Стелаж для деталей	Кресл. Ф177СБУкрорг-автотранс	Габарити 1500х560х1720	0,84	1

 

 

 

Рисунок 4 – Паливне відділення для ТО і ремонту дизельної  апаратури

1 – стелаж для деталей; 2 –  настільно – свердлильний верстат; 3 – підставка під обладнання; 4 – рейковий ручний прес; 5 –  стіл для контролю і ремонту  прецизійних деталей; 6 – верстак  для ремонту паливної апаратури; 7 – скриня для обтирочних матеріалів; 8 – стенд для випробовування  і регулювання паливних насосів  високого тиску; 9 – пост для  ремонту форсунок; 10 – скриня  для відходів; 11 – установка для  розбирання і миття деталей; 12 – тамбур-шлюз. 

Продовження таблиці 4

1	2	3	4	5	6
2.	Настільно-свердлильний верстат	ГМ-112	Найбільший діаметр  свердла – 12 мм. Потужність привода  – 0,6 кВт. Габарити 730х355х800.	0,26	1
3.	Підставка під обладнання	Кресл. Ф279СБУкрорг-автотранс	Габарити 900х600х875	1,08	2
4.	Рейковий ручний прес	ОКС-918	Зусилля на плунжері 8…10 кН. Тиск насоса – 40 МПа. Габарити 450х370х600	0,17	1
5.	Стіл для контролю і  ремонту прецизійних деталей	Власно-го виго-товлен-ня	Габарити 1000х780х860	0,78	1
6.	Верстак для ремонту паливної апаратури	СМ-093	Габарити 1200х700х860	0,84	1
7.	Скриня для обтирочних матеріалів	Кресл. 932-СБ Укрорг-автотранс	Габарити 407х320х570	0,15	1
8.	Стенд для випробовування і регулювання паливних насосів  високого тиску	КИ-15711	Потужність привода – 4 кВт. Габарити 1600х700х1800	1,02	1
9.	Пост для ремонту форсунок	КИ-2203М	Габарити 750х530х930. Потужність привода – 0,1кВт.	0,4	1
10.	Скриня для відходів	Власно-го виго-товлен-ня	Габарити 500х500х500	0,25	1
11.	Установка для розбирання та миття деталей	ОРГ-1990Б	Потужність привода –  4,7 кВт. Габарити 1000х650х1000	0,65	1

 

  

 

 

 Шиномонтажне  відділення 

 

Для забезпечення надійної роботи рухомого складу в АТП доцільно організувати спеціалізований комплекс з обслуговування коліс автомобілів . Цей комплекс складається із шиномонтажного та шиноремонтного виробничих відділень, складу шин, компресорної, спеціалізованого поста заміни коліс зони ТО-2 і  ПР, а інколи і приміщення техніка  з обліку шин. Усі вище перелічені приміщення доцільно розташовувати  поруч.

При розробці планувань шиномонтажних  відділень особливу увага необхідно  звертати на технологічні процеси обслуговування дисків коліс в залежності від  типу рухомого складу. На вантажних  автомобілях, автобусах і причіпному складі використовуються пласкі ободи  або збірні ободи типу „триплекс”. На легкових автомобілях, а інколи мікроавтобусах і малих вантажних—диски з глибоким ободом. Технологічні процеси обслуговування перелічених дисків коліс, а відповідно і обладнання, різняться між собою.

У шиномонтажне відділення колеса, зняті з автомобіля, подаються  на спеціальних візках. При необхідності вони підлягають миттю і сушіння. Демонтаж коліс виконується на спеціальних  стендах. Після розбирання коліс  окремі їх елементи дефектуються. Покришки перевіряються зовнішнім оглядом  на борторозширювачах (спредерах). Покришки із пошкодженнями, після повторного миття і сушіння, спрямовують  у шиноремонтне відділення, без пошкоджень – на шиномонтажний стенд.

Камери перевіряють на герметичність шляхом їх занурення  у ванну з водою. У камерах  також перевіряють справність і  стан вентилів.

Пласкі диски коліс, замочні  і бортові кільця очищаються від  корозії і перевіряються на відсутність  тріщин, деформації і інших дефектів. Диски типу „триплекс” розбираються на спеціальних пристроях і перевіряються  на якість кріпильних елементів. Диски  з глибоким ободом підлягають правці і фарбуванню.

Після монтажу зібрані  колеса підлягають накачуванню у  спеціальній металевій захисній огорожі, виконується перевірка  тиску і балансування.

Монтаж коліс на автомобілі здійснююється на спеціалізованих  постах зони ТО-2 і ПР.

Детальний опис технологічних  процесів шиномонтажного відділення для  різних типів автомобілів наведено в роботах [5,6].

Основні характеристики обладнання шиномонтажних відділень для  АТП вантажних та легкових автомобілів  наведені у таблицях 5 і 6, а відповідні варіанти планувань цих відділень  –на рисунках 5 і 6. 

 

Таблиця 5 – Характеристики технологічного обладнання шиномонтажного відділення АТП вантажних автомобілів