Організація захисту прав споживачів в Україні

кадрове забезпечення:

формування  державного замовлення на підготовку спеціалістів для організацій, що провадять  діяльність у сфері технічного регулювання  та захисту прав споживачів, методичне  забезпечення навчальних програм з  підвищення кваліфікації та проведення семінарів із залученням представників  навчальних закладів, МОН, Держспоживстандарту, Української асоціації якості, Української  асоціації споживачів та інших громадських  організацій;

фінансове забезпечення:

залучення коштів державного бюджету, підприємств, установ та організацій, заінтересованих  у впровадженні сучасних стандартів і застосуванні процедур оцінки відповідності, а також міжнародних фінансових організацій і програм технічної  допомоги для виконання програм  розвитку еталонної бази, стандартизації, захисту прав споживачів.  

Концепція передбачає здійснення заходів згідно з додатком, фінансування яких здійснюється в межах коштів, що передбачаються законом України про Державний  бюджет України на відповідний рік.  

Контроль  за використанням коштів здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Очікувані результати:

Реалізація  Концепції сприятиме інноваційному  розвитку економіки та залученню  інвестицій, створенню сучасної системи  технічного регулювання та захисту  прав споживачів, вступу України до ЄС і приєднанню до СОТ.

Додаток до Концепції 

ЗАХОДИ  щодо реалізації Концепції розвитку технічного регулювання та споживчої  політики у 2006-2010 роках 

1. Забезпечити  супроводження розгляду у Верховній  Раді України Закону України  "Про безпеку продукції".

Держспоживстандарт.

IV квартал  2006 року.

2. Підготувати  пропозиції стосовно внесення  змін до деяких законів України  з метою стимулювання вітчизняних  підприємств і установ до створення  систем управління якістю та  інших систем відповідно до  національних та міжнародних  стандартів.

Держспоживстандарт, інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади.

IV квартал  2006 року.

3. Розробити  законопроект про державний ринковий  нагляд за безпекою товарів,  робіт і послуг.

Держспоживстандарт, інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади.

IV квартал  2006 року.

4. Підготувати  пропозиції стосовно внесення  змін до Закону України "Про  метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ).

Держспоживстандарт.

IV квартал  2006 року.

5. Підготувати  пропозиції щодо розвитку законодавчої  бази у сфері захисту прав  споживачів, зокрема з питань  надання побутових послуг, визначення  порядку проведення перевірки  суб'єктів господарювання, маркування, вилучення недоброякісних товарів,  розгляду скарг і заяв споживачів.

Держспоживстандарт, інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади.

2006-2010 роки.

6. Розробити  з урахуванням директив ЄС, прийняти  і впровадити технічні регламенти, зокрема у 2007 році впровадити 3 технічних регламенти, у 2008 - 8, у  2009 - 4 та 2010 році - 5 технічних регламентів. 

Держспоживстандарт, інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади.

7. Переглянути  державні та галузеві стандарти  колишнього СРСР.

Держспоживстандарт, інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади.

2006-2010 роки.

8. Розробляти  та приймати щороку по 1,5 тис.  стандартів.

Держспоживстандарт, інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади.

2006-2010 роки.

9. Удосконалити  роботу Центру обробки запитів  та надання повідомлень стосовно  стандартів, технічних регламентів  та процедур оцінки відповідності. 

Держспоживстандарт, інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади.

2006-2010 роки.

10. Удосконалити  державну систему сертифікації  продукції. 

Держспоживстандарт, інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади.

2006-2010 роки.

11. Скоротити  перелік продукції, що підлягає  обов'язковій сертифікації.

Держспоживстандарт, інші

заінтересовані  центральні органи виконавчої влади.

2006-2010 роки.

12. Запровадити  процедуру декларування відповідності  продукції з низьким ступенем  ризику для життя і здоров'я  споживачів вимогам, установленим  законодавством.

Держспоживстандарт, інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади.

2006 рік. 

13. Підготувати  та подати Кабінетові Міністрів  України пропозиції щодо:

вступу  України до Міжнародної організації  споживачів.

Держспоживстандарт, МЗС, Мінфін, Мін'юст.

2007 рік; 

приєднання  України до Метричної конвенції.

Держспоживстандарт.

2008 рік; 

утворення акціонерної компанії з питань сертифікації з 

урахуванням практики держав - членів ЄС.

Держспоживстандарт.

2008-2010 роки;

надання науково-дослідній організації із стандартизації

статусу національного органу із стандартизації.

Держспоживстандарт.

2010 рік. 

14. Реформувати  структуру технічних комітетів  стандартизації України з урахуванням  структури технічних комітетів  Міжнародної організації із стандартизації  та Європейського комітету із  стандартизації.

Держспоживстандарт, інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади.

2007-2010 роки.

15. Сприяти  підвищенню ефективності калібрувальної  діяльності.

Держспоживстандарт.

2007 рік. 

16. Розмежувати  функції сертифікації і державного  нагляду та утворити органи  державного ринкового нагляду  на базі підрозділів державного  нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, державного метрологічного  нагляду і територіальних органів  у справах захисту прав споживачів.

Держспоживстандарт.

2008-2010 роки.

17. Забезпечувати  підвищення кваліфікації спеціалістів  з питань технічного регулювання  та захисту прав споживачів.

МОН, Держспоживстандарт.

2006-2010 роки.

18. Налагодити співробітництво з міжнародними і європейськими організаціями з питань технічного регулювання та захисту прав споживачів щодо підготовки відповідних спеціалістів, проводити семінари і конференції із залученням спеціалістів зазначених організацій.

Держспоживстандарт.

2006-2010 роки.

19. Розробити  і здійснити заходи щодо реалізації  Угоди про визнання вимірювальних  та калібрувальних можливостей  національних метрологічних інститутів.

Держспоживстандарт.

2006 рік. 

20. Забезпечити  виконання в рамках Плану дій  Україна-ЄС вимог щодо вільного  переміщення промислової продукції  на ринок ЄС з метою підготовки  до укладення Угоди про оцінку  відповідності та прийнятності  промислової продукції. 

Держспоживстандарт, інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади.

2006-2010 роки.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

1. Процес  розбудови незалежної держави,  впровадження в її економіку  ринкових відносин зумовили значні  позитивні зрушення у формуванні та реалізації в Україні консюмерської політики, створенні законодавства на захист прав споживачів.

2. Україна  першою серед колишніх республік  СРСР прийняла Закон “Про захист  прав споживачів” (1991 р.). Закон  України “Про захист прав споживачів" став спеціальним комплексним законодавчим актом, в якому об’єднано норми цивільного права, норми адміністративного права, представлено норми цивільно-процесуального, фінансового, певною мірою кримінального права. Більшість норм Закону є цивільно-правовими. Законодавець, регулюючи відносини за участю споживачів, враховує, що саме можливості цивільного права, зокрема компенсаційна природа цивільної відповідальності, дають змогу ефективно відновлювати порушені майнові права потерпілого - споживача.

Закон України “Про захист прав споживачів”  — це окрема частина законодавства  країни, що підсилює соціальні гарантії громадян, надаючи їм основоположні права як споживачам. Він також об’єктивно підвищує відповідальність виробників, продавців, постачальників послуг і товарів за якість своєї роботи, встановлюючи їх основні обов’язки. В умовах відсутності розвиненої конкуренції він повинен сприяти підвищенню якості товарів і послуг, соціально-економічному розвитку країни загалом.

Сучасна нормативно-правова база консюмеризму в Україні нараховує май же 100 законів і підзаконних нормативних  актів. Права споживачів захищає  Конституція України. Національне  консюмерське законодавство пере буває  в стадії гармонізації з нормами  міжнародного права.

3. В  Україні створено систему державних  органів із проблем захисту  прав споживачів, серед яких найважливіший  — Державний Комітет України  з питань технічного регулювання  та споживчої політики (Держспоживстандарт). Рішення Держспоживстандарту як центрального органу виконавчої влади, підвідомчого Кабінету Міністрів України, є обов’язковими для центральних і місцевих органів державної влади, а також підприємстві організацій. Від 1997р. Комітет є членом Консюмерського Інтернаціоналу.

Повноваження  Держспоживстандарту включають, насамперед, участь у формуванні державної політики та забезпечення її реалізації у сфері стандартизації, метрології та сертифікації, а також у сфері споживчої політики й захисту прав споживачів. У структурі Комітету функціонує Департамент споживчої політики і захисту прав споживачів.

4. Важливу  роль в Україні у сфері захисту  споживачів й якості товарів  і послуг відіграють й інші  відповідні державні структури:  Український центр проблем захисту  прав споживачів, Антимонопольний  комітет України, Міністерство  економіки та європейської інтеграції України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство аграрної політики України, Держав ний департамент регулювання виробництва та обігу алкоголю та тютюну, Міністерство транспорту України, Органи податкової державної служби, місцеві державні адміністрації тощо.

5. В  Україні, відповідно до положень  законодавства України на захист  споживачів, і насамперед ст. 42 Конституції  України, законів “Про захист  прав споживачів” і “Про об’єднання  громадян", створено систему та організаційно-правові засади діяльності громадських організацій у сфері забезпечення прав споживачів. Існує майже 100 громадських об’єднань і організацій споживачів. Серед них найпопулярніші Українська Асоціація споживачів (1989 р., член СІ від 1991 р.), а також Благодійний Фонд “Інститут Споживача" (1999 р.). Громадські консюмерські об’єднання мають також на меті тісну співпрацю з трудовими колективами, підприємцями, професійними спілками та іншими організаціями. Серед таких об’єднань громадська професійна організація Українська Асоціація якості (УАЯ) (1989 р., член Європейської організації якості від 1996 р.). Свій внесок у розвиток конеюмеризму в країні зробили й інші громадські структури (Українська партія захисту прав споживачів (УПЗПС), Союз споживачів України).