Організація захисту прав споживачів в Україні

• відряджувати спеціалістів з безперешкодним доступом до виробничих та складських приміщень  суб’єктів господарювання, які виробляють, зберігають, транспортують та реалізують спирт, виноматеріали, алкогольні напої і тютюнові вироби, для проведення перевірок з метою виконання доручених Департаменту завдань.

Міністерство  транспорту України.

Згідно  з п. 11 “Положення про Міністерство транспорту України”, затвердженого Указом Президента України № 678/2000 від 11 травня 2000 р.

Міністерство  транспорту України:

• забезпечує реалізацію державної політики в  галузі транспорту та за хист прав споживачів під час їх транспортного обслуговування;

• затверджує галузеві стандарти в межах повноважень, визначених законодавством;

• організовує, координує, контролює здійснення сертифікації у галузі (див. “Правила сертифікації експлуатантів, затверджені наказом  Міністерства транспорту України” № 204 від 29 травня 1998 р., “Положення про  сертифікаційну діяльність на залізничному транспорті України”, затверджене  наказом Міністерства транспорту України  № 207 від 1 червня 1998 р.);

• здійснює правове регулювання перевезення  пасажирів, вантажів, багажу і пошти, безпеки руху транспортних засобів, охорони праці та пожежної безпеки, сертифікації і технічної експлуатації рухомого складу, дипломування спеціалістів морського флоту, функціонування морських та річкових портів, будівництва, реконструкції, ремонту і утримання аеропортів та шляхів сполучення, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, а також екологічної безпеки на транспорті (п. 27), (див. “Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні”, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 р., “Порядок і умови організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом” — наказ Міністерства транспорту України № 21 від 21 січня 1998 р.; “Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України” — наказ Міністерства транспорту України № 297 від 28 липня 1998 р.);

• впровадження електронних таксометрів та процедури видачі пасажирам чеків відповідно до вимог “Інструкції про застосування електронних таксометрів”, які внесено до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп’ютерних систем для розрахунку за послуги таксі та видачі пасажирам чеків, затвердженої наказом Міністерством транспорту України № 320 від 13 серпня 1998 р.

Уповноважені  органи управління, створені Міністерством  транспорту України, здійснюють захист прав споживачів на місцях, координують роботу таких підприємств, установ та організацій автомобільного, авіаційного, залізничного, морського і річкового транспорту:

• Державна адміністрація залізничного транспорту, яка діє на підставі “Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України”, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України  № 262 від 29 лютого 1996 p.;

• Державний  департамент авіаційного транспорту, який діє на підставі “Положення про  Державний департамент авіаційного  транспорту України”, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України  № 573 від 29 березня 2000 p.;

• Державний  департамент морського і річкового  транспорту, який діє на підставі “Положення про Державний департамент морського і річкового транспорту України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 584 від ЗО березня 2000 p.;

• Державний  департамент автомобільного транспорту, який діє на під ставі “Положення про Державний департамент морського  і річкового транспорту України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 586 від ЗО березня 2000 р.

Міністерство  транспорту України з Державним  комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва спільним наказом затвердили та зареєстрували в Міністерстві юстиції України:

• Ліцензійні умови провадження підприємницької  діяльності певними видами транспорту (згідно з частинами 31-35, 45 ст. 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”);

• Порядок  контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

Вказані нормативно-правові акти впроваджено  в господарську діяльність.

Органи  податкової державної  служби.

Закон України № 509-ХП від 4 грудня 1990 р. “Про державну податкову службу в Україні” та “Положення про Державну податкову  адміністрацію України”, затверджений Указом Президента України № 886/2000 від 13 липня 2000 р. регулюють діяльність органів державної податкової інспекції, яким доручено контроль за виконанням вимог Закону України “Про захист прав споживачів” та ст. З Закону України від 6 липня 1995 p. № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або в безготівковій формі суб’єктами господарювання. Останні під час продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший документ, що засвідчує передання права власності від продавця до покупця; свідоцтва та ліцензії, патенти, інші спеціальні дозволи на здійснення окремих видів підприємницької діяльності.

Місцеві державні адміністрації.

Місцеві державні адміністрації відповідно до ст. 118 Конституції України здійснюють виконавчу владу в областях і  районах, містах Києві та Севастополі  на підставі законів України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні” та від 9 квітня 1999 р. № 586-ХІУ “Про міс цеві державні адміністрації”.

Згідно  з Конституцією України на місцеві  державні адміністрації покладено  забезпечення на відповідній території  додержання прав і свобод громадян, а Законом України “Про місцеві  державні адміністрації” вказано, що конституційне положення конкретизовано у питанні захисту прав споживачів.

Обов’язком  місцевих державних адміністрацій  є здійснення державного контролю на відповідних територіях за:

• додержанням  виробниками продукції стандартів, технічних умов та інших вимог, пов’язаних з її якістю за сертифікацією;

• додержанням  санітарних і ветеринарних правил, збиранням, утилізацією і захороненням промислових, побутових та інших відходів, додержанням правил благоустрою;

• додержанням  правил торгівлі, побутових правил; транспортним, комунальним обслуговуванням.

Службові  особи місцевих державних адміністрацій  мають право проводити перевірку  стану додержання Конституції України, законів України, інших законодавчих документів органів місцевого самоврядування підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, з контрольованих питань, порушувати питання про їх відповідальність в установленому законом порядку.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій  на підставі ст. 41 Закону є обов’язковими  для виконання на відповідній  території всіма суб’єктами господарювання. Місцеві державні адміністрації  мають повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть утворювати адміністративні комісії та координувати їх діяльність.

Місцеві державні адміністрації згідно зі ст. 44 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” повноважені:

• готувати і вносити на розгляд ради програми соціально-економічного та культурного  розвитку відповідно районів і областей, цільові програми забезпечення рішень ради;

• готувати пропозиції до програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних  областей та загальнодержавних програм  економічного, науково-технічного, соціального та культурного розвитку України;

• залучати в порядку, встановленому Законом, підприємства, установи та організації  до участі в обслуговуванні населення  відповідної території, координувати цю роботу;

• затверджувати  маршрути і графіки руху місцевого  пасажирського транспорту незалежно  від форми власності, узгоджувати питання транзитного пасажирського транспорту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.3 ЗАХИСТ  ПРАВ СПОЖИВАЧІВ ГРОМАДСЬКИМИ  ОРГАНІЗАЦІЯМИ.

В Україні, відповідно до положень законодавства  України на захист споживачів, і  насамперед ст. 42 Конституції України, законів “Про захист прав споживачів”  і “Про об’єднання громадян”, створено систему та організаційно правові  засади діяльності громадських організацій  у сфері забезпечення прав споживачів.

Громадські  консюмерські структури відповідно до Закону України “Про захист прав споживачів” мають право:

• вивчати  споживчі властивості продукції, попит на неї, проводити опитування населення для виявлення громадської думки про якість то варів, що випускаються і реалізуються, та ціни на них;

• проводити  експертизу та випробування товарів (робіт, послуг);

• одержувати від органів державної влади  і управління, органів міського самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;

• сприяти  державним органам у здійсненні контролю за якістю товарів (робіт, послуг), торговельного та інших видів  обслуговування;

• організовувати юридичну і консультаційну допомогу споживачам відповідно до законодавства;

• вносити  пропозиції для розробки нормативних  документів, що встановлюють вимоги до якості товарів (робіт, послуг);

• представляти і захищати інтереси споживачів в  органах державної влади й  управління та місцевого самоврядування відповідно до законодавства;

• вносити  в органи державного управління і  суб’єктам підприємницької діяльності пропозиції про заходи з метою  підвищення якості товарів (робіт, послуг), про тимчасове зупинення випуску  та реалізації товарів (робіт, послуг), які не відповідають встановленим вимогам  якості, про припинення виробництва, вилучення з реалізації та продажу  товарів (робіт, послуг), що становлять небезпеку для життя, здоров’я та майна громадян або завдають шкоди  навколишньому природному середовищу, а також про скасування цін, встановлених із порушенням чинного законодавства;

• звертатися з позовом до суду про протиправні щодо споживачів дії продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції) і припинення цих дій.

В Україні  існує майже 100 громадських об’єднань  і організацій споживачів. Найбільш впливовою серед них є Українська Асоціація споживачів (УАС). Асоціація, як і багато інших громадських організацій, була створена у процесі перетворень періоду перебудови і офіційно зареєстрована Міністерством юстиції в 1989 р. Вона об’єднує понад тридцять спілок споживачів. Філії організації існують у всіх обласних центрах України. Головний штаб Асоціації розміщений у Києві за адресою: вул. Комінтерну, 23. Також створені і діють консультативно-експертна служба “Захист” з філіалами в Донецьку, Харкові, Керчі, Дніпропетровську, Одесі, Львові та інших містах, юридичні консультації при регіональних товариствах, Міжнародна школа консюмеризму в Одесі, Національний аналітичний центр у Києві, Центр експертиз у Хмельницькому, Науково-дослідний центр незалежних споживчих експертиз у Запоріжжі, виходить газета “Разом” тощо. На початку 2000 р. УАС було створила Київський молодіжний центр “Світ споживача”, активна діяльність якого сприяла створенню подібних центрів у різних регіонах країни.

Діяльність  Асоціації заснована на принципах, визнаних міжнародним консюмеризмом: незалежність, неприбутковість, неполітичність.

Основною  метою діяльності Української Асоціації споживачів є формування активного освіченого споживача в демократичному суспільстві; всебічне раціонально збалансоване задоволення потреб громадян у гармонії з навколишнім середовищем, загальнолюдськими цінностями та здоровим способом життя.

Найвищі цінності УАС такі: довіра споживачів, конкретна допомога споживачам, об’єктивність  та незалежність інформації від політичного  впливу та інтересів бізнесу.

У своїй  діяльності УАС керується такими принципами:

• визнання пріоритету інтересів споживачів над інтересами корпоративних груп, політичних партій та рухів;

• неприпустимість  перекладання збитків від ризику комерційної діяльності та державного управління на споживачів;

• відкритість  та доступність для співпраці  з іншими громадськими та урядовими  організаціями в інтересах споживачів;

• неприпустимість  одержання коштів та іншої підтримки  від бізнесу та участі в політичній діяльності;