Організація захисту прав споживачів в Україні

• поєднання  масовості громадського руху споживачів з діяльністю створених ним професійних служб;

• координація  діяльності на основі демократичного самовизначення;

• планування та здійснення діяльності на засадах  вирішення проблем споживачів.

Свої  зусилля УАС спрямовує на консюмерську освіту та інформацію; на дання консультативно-юридичної  допомоги споживачам; участь у законотворчому процесі з усіх питань захисту споживачів; незалежну експертизу то варів і послуг; власні видання та видання на основі кооперації; розвиток громадського руху споживачів в Україні; міжнародне співробітництво в га лузі захисту споживачів.

Основні напрями діяльності УАС:

1. Інформаційно-просвітницька:

• інформування громадськості про права споживачів;

• формування інформаційного поля, відкритого та сприятливого для споживачів;

• висвітлення  через засоби масової інформації результатів досліджень споживчих  властивостей продукції, відомостей про шкідливі та небезпечні товари, факти фальсифікації і підробок;

• проведення репрезентативних опитувань населення  про якість товарів та послуг;

• консультаційно-інформаційна робота із споживачами, здійснення навчальних юридичних практикумів для населення, розробка навчальних  

програм для населення, розробка навчальних програм для різних вікових груп, співпраця з фахівцями і студентською молоддю;

2. Юридична  — досудове та судове врегулювання  споживчих конфліктів, а саме:

• юридично-консультаційна допомога щодо споживчої проблематики, складання претензій;

• складання  позовних заяв та інших правових документів;

• представництво у суді — за бажанням споживачів;

• судовий  захист інтересів певних споживачів і невизначеної групи споживачів з висвітленням через засоби масової  інформації;

• звернення  до правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування щодо притягнення до відповідальності осіб, що порушують права споживачів;

• використання посередницької неюридичної форми  врегулювання конфліктів;

3. Експертиза  та випробування товарів і  послуг:

• експертиза товарів і послуг; встановлення оригінальності продукту;

• порівняльні  споживчі випробування товарів —  аналітична панорама ринку окремого товару різних виробників, динаміка попиту, споживчих властивостей продукту, яким віддає перевагу споживач;

• використання як об’єктивних (технічних) оцінювальних засобів, так і суб’єктивних, через  залучення споживачів до органолептичних та практично-експлуатаційних випробувань продукту;

• статистичне  ранжування даних суб’єктивного аналізу та фізико-технічних параметрів, не передбачених нормативними документами, але важливих для споживачів і виробників.

Консультативно-експертна  служба Асоціації (фірма “Захист”) надає численні консультації споживачам, здійснює судовий захист споживачів, надає їм допомогу, презентує споживачів у судових інстанціях. 1991 року вперше в Україні споживач одержав компенсацію за моральну шкоду за позовом, за яким його інтереси представляла Асоціація (між іншим, методику обчислення моральної шкоди УАС розробила спільно з Інститутом психології НАН України). За словами працівників фірми “Захист”, у багатьох випадках достатньо самого попередження про звернення до суду, щоб порушені права споживача було поновлено. Від 1990 р. Асоціація виграла майже 1000 справ у судовому та досудовому порядку.

Фірма “Захист” запровадила юридичний  практикум для споживачів, що проводився за підтримки Фонду “Євразія”  та Консорціуму “Верховенство права”. У межах програми відбулася серія  лекцій у середніх та вищих закладах освіти, зокрема в Київському національному торговельно-економічному університеті, Національному технічному університеті України “Київський полі технічний інститут”, Гуманітарному університеті, Київському технікумі готельного господарства, Комерційному економіко-правовому коледжі та інших установах.

Асоціація бере участь у законотворчому процесі  через участь у підготовці законопроектів, обговорення й аналіз чинного  законодавства в сфері захисту  прав споживачів, внесення до компетентних органів своїх пропозицій. Важливість цієї роботи для нашої країни важко  переоцінити. Її значення підсилюється ще й тим, що в Україні, на відміну  від країн ЄС, куди наша держава  прагне інтегруватися, майже немає  відповідного законодавста прямої дії. (Так, у Німеччині діє понад 300 директивних документів, які регламентують  вимоги до сільськогосподарської продукції  та продуктів харчування. Серед них  — вже згадані закони прямої дії  “Про гігієнічні вимоги до м’яса”, “Про рибну продукцію”, “Про пиво”, “Про вино” тощо). Отже, роботи у сфері законотворчості не бракує.

УАС також  дбає про розвиток співробітництва  між національними споживчими організаціями  країн, що мають подібні політичні, соціально-економічні проблеми перехідного  етапу і, як наслідок, подібні споживчі проблеми. Йдеться про країни колишнього Радянського Союзу та держав Східної Європи. Так, у жовтні 1996 р. УАС стала членом так званої “Угоди чотирьох”, спільно із національними споживчими організаціями, також членами СІ, Угорщини, Польщі та Словаччини. Партнери “Угоди чотирьох” систематично обмінюються інформацією про шкідливі товари та неякісні послуги; взаємно захищають інтереси споживачів на території партнера згідно з відповідними довіреностями; об’єднують свої зусилля у спільних акціях, задля легітимного впливу на уряди своїх країн і на національний бізнес. УАС постійно підтримує зв’язок із споживчими організаціями Російської Федерації, Білорусі, Таджикистану, Узбекистану та інших країн СНД на основі “Угоди про основ ні напрями співробітництва держав-учасниць Співдружності Незалежних Де ржав у галузі захисту прав споживачів” (Москва, 25 січня 2000 р.), а також двосторонніх угод.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.4 КОНЦЕПЦІЯ  РОЗВИТКУ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ  ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ У 2006-2010 РОКАХ.

Сучасний  стан технічного регулювання та споживчої  політики

Сучасний  стан технічного регулювання відносин у сфері встановлення, застосування та виконання обов'язкових вимог  до продукції або пов'язаних з  нею процесів, а також перевірка  їх дотримання не відповідає основним положенням законодавства ЄС, внаслідок  чого іноземними торговими партнерами не визнаються результати діяльності національних органів з оцінки відповідності  та метрології.

Низька  інвестиційна привабливість сфери  технічного регулювання та захисту  прав споживачівне сприяє впровадженню інновацій і сучасних систем управління якістю. Поширення недобросовісної  конкуренції призводить до насичення  ринку недоброякісною продукцією.

Уповільнення  розвитку системи технічного регулювання  та захисту прав споживачів спричинено також такими факторами:

використання  застарілих стандартів, норм і правил;

невідповідність метрологічного забезпечення виробництва 

продукції сучасним вимогам;

відсутність державного ринкового нагляду за безпекою товарів, робіт і послуг;

недостатній рівень використання сучасних інформаційних  технологій;

недостатнє  фінансування сфери технічного регулювання  та захисту прав споживачів.

Розв'язання зазначених проблем потребує координації  діяльності органів виконавчої влади  у сфері технічного регулювання  та захисту прав споживачів, належного  організаційного, матеріально-технічного і фінансового забезпечення.

Мета, основні  завдання і принципи розвитку сфери  технічного регулювання та захисту  прав споживачів .

Мета  Концепції полягає у створенні  протягом 2006-2010 років адаптованої  до вимог СОТ і ЄС сучасної системи  технічного регулювання та захисту  прав споживачів, що сприятиме розвитку економіки, підприємництва, забезпеченню добросовісної конкуренції, захисту  життя, здоров'я людини, навколишнього  природного середовища, прав споживачів, усуненню технічних бар'єрів у торгівлі.  

Для реалізації цієї мети, а також забезпечення захисту прав споживачів необхідно  розв'язати такі основні завдання:

удосконалення законодавчої бази з питань технічного регулювання та захисту прав споживачів відповідно до вимог Угоди про  технічні бар'єри в торгівлі Світової організації торгівлі ( 981_008 ), директив ЄС;

удосконалення процедури надання вітчизняним  та іноземним користувачам інформації з питань стандартизації, метрології, оцінки відповідності;

забезпечення  переходу від системи обов'язкової  сертифікації до системи оцінки відповідності  згідно з вимогами міжнародних стандартів;

удосконалення національної еталонної бази, метрологічного забезпечення виробництва товарів, виконання робіт і надання  послуг;

впровадження  міжнародних стандартів та стандартів держав - членів ЄС відповідно до потреб національної економіки;

сприяння  впровадженню суб'єктами господарювання сучасних систем управління якістю у  виробництві товарів, виконанні  робіт і наданні послуг;

запровадження державного ринкового нагляду за безпекою товарів, робіт і послуг;

створення ефективного механізму фінансування та матеріально-технічного забезпечення розвитку сфери технічного регулювання  та захисту прав споживачів.

Технічне  регулювання та захист прав споживачів повинні здійснюватися за такими принципами:

відкритість і прозорість процесу розроблення  та прийняття технічних регламентів  і застосування процедур оцінки відповідності;

застосування  інноваційних підходів до розв'язання проблем;

забезпечення  рівності щодо захисту прав вітчизняних  та іноземних виробників;

адаптація національного законодавства до вимог законодавства ЄС, Угоди  про технічні бар'єри в торгівлі Світової організації торгівлі ( 981_008 ), запровадження міжнародних і  європейських стандартів.  

Механізм  забезпечення реалізації Концепції 

Реалізація  Концепції здійснюється за такими напрямами:  

нормативно-правове  забезпечення:

 внесення  змін до Законів України "Про  захист прав споживачів" ( 1023-12 ), "Про рекламу" ( 270/96-ВР ), "Про  метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ), розроблення законопроекту  про державний ринковий нагляд  за безпекою товарів, робіт  і послуг, виконання державних  програм захисту прав споживачів, стандартизації, розвитку еталонної  бази, перегляд чинних державних  та галузевих стандартів, забезпечення  оперативного надання вітчизняним  та іноземним користувачам інформації  стосовно стану справ у сфері  стандартизації, метрології та оцінки  відповідності, подальше розроблення  технічних регламентів на основі  європейських директив, в тому  числі з метрології, перехід від  обов'язкової сертифікації продукції  до оцінки відповідності за  вимогами технічних регламентів,  розроблення проектів та прийняття  нормативно-правових актів у сфері  захисту прав споживачів, в тому  числі стосовно побутових послуг, торгівлі, розгляду скарг і заяв  споживачів, проведення перевірки; 

організаційне забезпечення:

реформування  інфраструктури сфери технічного регулювання  та захисту прав споживачів, у тому числі структури технічних комітетів  стандартизації України та служб  надання метрологічних послуг відповідно до міжнародної практики, розмежування функцій обов'язкової сертифікації продукції та державного нагляду;