Технологія виробництва молока

    На  сьогодні пріоритетами в селекційному поліпшенні молочної худоби є подальше підвищення вмісту білка й жиру в молоці, тривалості господарського використання, поліпшення типу будови тіла, адаптаційної здатності та резистентності, зокрема стійкості до маститів (зниження числа соматичних клітин у молоці), збереження й підвищення плодючості тварин. За створення стійкої кормової бази в господарствах різних форм власності можливе створення та чистопорідне розведення в репродукторах голштинської породи без обмежень за природно-кліматичними зонами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    2. Розрахункова частина.

    2.1. Організаційно  -  технологічне   рішення   типу  ферми (комплексу) по виробництву молока.

    Таблиця 1

 
 
 

    Для зміцнення кормової бази великим  резервом є використання природних сінокосів та пасовищ, а також підвищення їх продуктивності шляхом корінного і поверхневого покращення , перетворення мало продуктивних природних угідь, заболочених земель у високопродуктивні довголітні пасовища. Пасовищне утримання тварин має багато переваг перед зимовим та літнім стійловим утриманням . У період пасовищного утримання покращується загальний стан тварин, підвищується їх продуктивність, стійкість до захворювань і репродуктивна здатність.

    Літньо - табірне утримання тварин з пасовищним годуванням і зеленим конвеєром є однією із умов підвищення продуктивності. Забезпеченість тварин протягом літньо - табірного утримання зеленою травою з зеленого конвеєра відзначається високою поживністю, сприяє кращому заплідненню тварин, підвищенню стійкості до захворювань.

    Принцип організації обслуговування худоби комбіноване. Технологічні групи розділені  по 20 голів і сформовані в групи  по продуктивності. Система яка використовується для утримання молочного скота прив'язна. Вона передбачає утримання худоби в закритих спеціально обладнаних приміщеннях. Приміщення для прив'язного утримання повинні бути зручними для годівлі, експлуатації, догляду за тваринами. Корівники повинні відповідати всім санітарно - гігієнічним нормативам та вимогам. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    2.2.   Розрахунок структури поголів'я худоби та живої маси.

    Щоб установити структуру поголів'я  худоби та живої маси необхідно розрахувати слідуючи показники:

    1) ввідна кількість нетелей (визначається шляхом множення загальної 
кількості корів на процент вибраковки; розраховане поголів'я ввідних 
нетелей залишається для ремонту стада);

    150 * 0,25 = 38 (гол) потрібно нетелей

    2) кількість нетелей на перше січня плануючого року (75 % від ввідної 
кількості нетелей в стадо)

    38 * 0,75 = 29 (гол)

    3) кількість теличок всіх вікових груп ( без вибраковки ) розраховуються 
за  формулою:

    Кт = (У*Р)/365                                                                                                                                                                    Кт - кількість теличок       

    V - ввідна кількість нетелей

    Р - період вирощування

    Кт = (38*540)/365 = 56 (гол) кількість теличок різного віку.

    4) загальне поголів'я всіх теличок з урахування вибраковки ( кількість теличок всього віку без вибуття збільшене на сумарний процент вибраковки теличок за період вирощування)

    56* 0,16+ 56 = 65(гол)

    5) Кількість теличок до одного року (це поголів'я нетелей на 1.01., збільшене на процент вибраковки теличок до одного року)

    29* 0,11+29 = 32 (гол)

    6) Кількість  теличок  старше  року  (це  поголів'я  нетелей  на   1.01., збільшене на процент вибраковки теличок старше року)

    29* 0,05 +29 = 31 (гол)

    7) загальне поголів'я дорослої худоби на відгодівлі знаходиться за формулою:

    Оn = (N * P1)/ 365

    Оn - загальне поголів'я дорослої худоби   

    N - кількість вибракуваних корів               

    Р1- тривалість періоду відгодівлі ( 2 місяці)

    Оn = (38*61)/365 = 6 (гол.)

    8) загальна кількість бичків.   Спочатку визначається загальне поголів'я 
ВРХ на фермі.

    150 гол. – 35 %

       х гол. – 100 %

    х=(150*100)/35 = 429 гол.

    429 - 150 - 29 - 32 - 31 - 6 = 181 (гол)   загальна кількість бичків

    9) кількість бичків до одного року (2/3 від усього поголів'я бичків)

    181 * 0,67 = 121 (гол) бичків до одного року

    10) жива маса теличок при осіменінні ( вказати , виходячи з проектного завдання)

    580 * 0,72 = 418 (кг) маса теличок при осіменінні

    11) середня жива маса, кг:

• теличок до одного року (6 міс. ) - 170 кг
• теличок старше одного року ( 16 міс. ) - 335 кг
• нетелей ( 24 міс. ) - 450 кг
• бичків до одного року ( 6 міс ) - 190 кг
• бичків старше одного року (15 міс ) - 420 кг

    12 ) середньодобовий приріст теличок за період вирощування (від народження до осіменіння ) склав, всього

    (418 -33)/540 = 0,713 (гр) середньодобовий приріст теличок за період

    вирощування

    (170 - 33)/180 = 0,760 (гр) середньодобовий приріст теличок до 6 міс.  

    (335 - 33)/480 = 0,630 (гр) середньодобовий приріст теличок 16 міс.  

    (450 - 33)/720 = 0,580 (гр) середньодобовий приріст  нетелей 

    Розраховуємо  структуру поголів'я і дані заносимо до таблиці 2.

    Таблиця 2. Структура поголів'я ВРХ на початок року.

    Аналізуючи  структуру поголів'я великої рогатої худоби на початок року питома вага корів склала - 35%, нетелів - 7%, теличок старше року - 7%, теличок до року - 8%, бичків старше року - 14%, бички до року - 28%, доросла худоба на відгодівлі - 1% 
 
 
 
 

    2.3 Рух поголів'я    великої рогатої  худоби протягом року (оборот стада)

    Під оборотом розуміють облік змін поголів'я  худоби (прихід і т. д) протягом визначеного періоду часу.

    Для розрахунку обороту стада використовують дані структури поголів'я.

    По  виходу телят на 100 корів (нетелі не враховуються) знаходиться загальна кількість приплоду за рік (50% телички, 50% бички).

    В таблиці 3 показаний рух поголів'я  протягом року ( оборот стада) 
 
 
 

    Таблиця 3. Рух поголів'я великої рогатої худоби протягом року.