З  метою  профілактики  та ліквідації хвороб тварин, охорони людей від інфекційних та інвазійних захворювань,  спільних для   людей  і  тварин,  на  свинарських  підприємствах  необхідно забезпечувати комплекс спеціальних заходів,  до  яких  відносяться дезінфекція,    дегельмінтизація,    дезінвазія,   дезінсекція   і дератизація.

    При   плануванні   ветеринарно-санітарних   заходів, спрямованих на запобігання розповсюдженню інфекційних захворювань, слід дотримуватися вимог чинного законодавства. Дезінфекцію   необхідно  проводити  профілактичну  і вимушену  (поточну  й  заключну)   при   виникненні   інфекційного захворювання[20].

    При виборі дезінфектанту потрібно враховувати: властивість і стійкість збудника інфекції; об'єкт дезінфекції   (приміщення,  вигули,  спеціальний  одяг тощо); можливість перевезення дезінфекційного засобу; його дію на людей і тварин; температуру, концентрацію і норми витрати дезрозчину; швидкість і  напрямок  вітру  (при  дезінфекції   за   межами приміщень); експозицію й спосіб подавання розчину до об'єкта дезінфекції. Перед  проведенням  вологої  дезінфекції   необхідно відключити  приміщення від джерел електричної енергії та звільнити від кормів і тварин[22].

    Під час проведення дезінфекції території  і зовнішніх стін  приміщень  не  можна допускати попадання струменя розчину на оголені електричні проводи. Заходити в приміщення під час дезінфекції аерозолями або   протягом   експозиції  знешкодження  дозволяється  тільки  в протигазі з відповідним фільтром.

    Після закінчення експозиції  знешкодження  необхідно відчинити  усі  вікна  та двері,  провітрити приміщення,  підмести підлогу, а все сміття з комахами, що осипалися, знищити[19].

    Догляд  за тваринами,  хворими  на  заразні  хвороби, доручається працівникам, які призначені роботодавцем. До  роботи з догляду за тваринами,  хворими особливо заразними  хворобами,  допускаються  працівники,   яким   зроблені профілактичні щеплення, які проінструктовані про застережні заходи та  правила  поводження  із  зараженим  матеріалом,  а  також  про особливості догляду за хворими тваринами.

    Працівники  віком до 18 років, а також вагітні  жінки та жінки, які годують груддю, до цієї роботи не допускаються. При   виявленні   захворювання   свиней    заразними хворобами    (туберкульоз,   бруцельоз,   ящур,   сказ,   сибірка) роботодавець  повинен  повідомити   про   це   районну   (обласну) ветеринарну службу і вжити заходів щодо ізоляції тварин. У випадку виникнення зооантропонозних захворювань необхідно також повідомити медичну службу району (області)[23].

    Вхід  на  територію ізолятора,  де утримуються  хворі тварини, стороннім особам не дозволяється. Біля входу в кожне приміщення ізолятора,  а  також  усередині приміщень  між секціями встановлюються дезбар'єри у вигляді ящиків з тирсою,  просоченою  дезінфекційним  розчином.  Верх  дезбар'єра повинен рівнятися з підлогою або мати плавний перехід до неї. Встановлення  дезбар'єрів,  регулярна  заміна  в них підстилки, а також контроль за дезінфекцією взуття під час кожного входу в приміщення  і виходу з нього покладаються на керівників тваринницьких бригад, а регулярна заміна дезінфекційного розчину - на ветеринарних працівників ферм. Персонал,  який  доглядає  хворих на заразні хвороби свиней,  крім спеціального одягу  і  спеціального  взуття  повинен забезпечуватися санітарним одягом та взуттям[12].

    Не  дозволяється вживати їжу, пити воду та курити під час роботи на фермах,  неблагополучних  на  заразні  хвороби.  Для забезпечення   працівників   питною  водою  за  межами  виробничих приміщень встановлюються бачки з перевареною водою. 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ  І ПРОПОЗИЦІЇ

    У даному господарстві вирощують українську м’ясну породу свиней, яких вирощують і відгодовують до беконної кондиції (  жива маса під час зняття з відгодівлі 90 кг). Все господарство складається з таких дільниць : холості і поросні свиноматки, підсисні свиноматки, дорощування молодняку та відгодівля свиней, а також вирощується ремонтний молодняк.

    На  дільниці холостих і поросних свиноматок, утримується 55 груп свиней впродовж  108 діб. А потім переводяться на дільницю підсисних, де утримуються 39 днів. Кількість технологічних груп на цій дільниці 20. На цій також утримуються поросята-сисуни, загальне їх поголів’я 7040 голів. Далі поросята сисуни переводяться на дільницю дорощування у 31- денному віці при середній живій масі 6,1 кг, а свиноматки на штучне осіменіння. В даному господарстві використовують раннє відлучення, що дає змогу більше отримувати від свиноматок опоросів на рік. На дорощуванні утримується 27 технологічних груп поросят, а постійне  поголів’я  на дільниці 8640 голів. Далі поросята переводяться на відгодівлю при живій масі 29 кг, з середньодобовими приростами 717 г. Тривалість відгодівлі 85 днів, кількість технологічних груп 44, з середнім поголів’ям 12936 голів. На всіх дільницях використовують для годівлі спецкомбікорма.

    Рівень  перевиконання на підприємстві складає 0,37%. Валовий прибуток який буде отриманий  на підприємстві складає 7932270 грн. Рентабельність виробництва свинини буде становити 13,5%.

    Термін окупності інвестицій при реалізації проекту становить приблизно 1,8 роки. Завдяки новому механізованому обладнанню, доброму утриманню і годівлі отримаємо добру і якісну свинину.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Засуха  Ю. В., Технологія виробництва продукції свинарства/ За загальною редакцією Хоменко М.П. / підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – 336 с.
2. Акімов С. Використання свиней центрального типу української м'ясної породи у схрещуванні // Тваринництво України. - 1995 - №10. - С.12.
3. В. І. Герасимов, В. П. Рибалко, Л. М. Цицюрський, Д. І. Барановський, М. І. Домашенко, М. В. Чорний, Ю.В.Засуха Г. С. Походня. Свинарство і технологія виробництва свинини.
4. Шпак Л.В. Состояние и задачи совершенствования племенной базы отрасли свиноводства Украины//Аграрний вісник Причорномор’я.-2005.-№3.-С.3-4.
5. Яременко В.І., Пуха І.П., Коваленко В.П.  Виробництво свинини. – К.: Урожай, 1985. – 150 с.
6. Вирощування ремонтного молодняку сільськогосподарських тварин / Ібатулін І.І., Сривов А.І., Цицюрський Л.М. та ін. – К.: Урожай, 1993. – 248 с.
7. Доброхотов Г.Н.  Свиноводство – М.: Колос, 1974. – 544 с.
8. Довідник з виробництва свинини / В.І. Герасимов, В.Ф. Коваленко, В.М. Ногаєвич, Г.С. Походня та ін.; За ред. В.П. Рибалка, В.І. Герасимова, М.В. Чорного. – Харків: Еспада, 2001. – 336 с.
9. Новые идеи по содержанию свиней // Ефективне тваринництво. – 2006. - № 3. – С. 22-25.
10. Ходанович, Б. Модернизация свиноводческих ферм / Б. Ходанович // Животноводство России. – 2006. - № 1. – С. 26-28.
11. Групове утримання поросних свиноматок // Пропозиція. – 2001. - № 4. – С. 84
12. Посібник «Сучасні технології в годівлі свиней»,під редакцією Миколи Бабенко та Юрія Голуба 2009 р.
13. Кабанов В.Д., Терентьева А.С. Породы свиней. – М.: Агропромиздат, 1985. – 336с.
14. Справочник свиноводства « Содержание и кормление свиней».
15. Журнал «Пропозиція» 2010 № 3 стр. 27-28. 
16. Очеретько Ф.І.  Породи свиней. – К.: Держсільгоспвидав. УРСР, 1954. – 38 с.
17. Степанов В.И., Михайлов Н.В.  Свиноводство и технология производства свинины. – М.: Агропромиздат, 1991. – 333 с.
18. Тимофеев, Л. В. Современные технологические требования к содержанию свиней / Л. В. Тимофеев, Б. В. Ходанович // Зоотехния. – 2001. - № 11. – С. 26-27.
19. Аграрний сектор України 2010, 21 березня.
20. Герасимов В.І., Цицюрський Л.М., Домашенко Л.М., Походня Г.С.  Практикум із свинарства і технології виробництва свинини. – К.: Урожай, 1995. – 174 с.
21. Щорічний збірник Інституту свинарства ім. О. В. Квасницького 2009 р. ,57-й випуск,«Ефективність використання якісного вітчизняного передстартерного корму у свинарстві».
22. Герасимов В.І., Рибалко В.П., Цицюрський Л.М., Барановський Д.І. та ін.   Свинарство і технологія виробництва свинини. – К.: Урожай, 1996. – 348 с.
23. Мысик А.Т., Нетеса А.И.  Свиноводство. – М.: Колос, 1984. – 448с.

         Волкопялов Б.П.  Свиноводство. – Л.: Колос, 1968 – 432 с.

24. Ладан П.Е., Козловский В.Г., Степанов В.И.  Свиноводство. – М.: Колос,1978. – 304 с.
25. Савич И.Л.  Свиноводство и технология производства свинины. – М.: Агропромиздат, 1986. – 363 с.
26. Потехина П.С. Кормление свиней. – М.: Колос, 1967. – 208 с.
27. http://www.berezakkz.by/index/catalogue/env/r_id/eq/169