Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Февраля 2012 в 22:30, курсовая работа
Інтенсифікація свинарства полягає в ефективному використанні основних засобів виробництва ( кнурів та свиноматок), підвищення їх продуктивності, поліпшенні відгодівельних і м'ясо-сальних якостей одержаного приплоду, зниженні собівартості виробленої продукції.
ЗМІСТ 2
ВСТУП 3
1. ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ М’ЯСНОЇ ПОРОДИ СВИНЕЙ 5
1.1 Історія виведення української м’ясної породи 5
1.2 Біологічні особливості української м’ясної породи свиней 5
1.3 Зв’язок продуктивності української м’ясної породи свиней з конституцією 6
1.4 Племінна робота з тваринами української м’ясної породи 7
2. ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВО СВИНИНИ 9
2.1 Основні параметри роботи підприємства 10
2.2 Дільниця холостих і поросних свиноматок 13
2.3 Дільниця підсисних свиноматок 22
2.4 Дільниця дорощування молодняку 31
2.5 Дільниця відгодівлі свиней 34
2.6 Технологія вирощування ремонтного молодняку свиней 39
3. ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА ВИРОБНИЧИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ І КОРМАМИ 43
4. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ 49
5. ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ЗАХОДИ НА СВИНАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ 55
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 58
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 59
+++МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
"ХЕРСОНСЬКИЙ
ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ"
Кафедра технології виробництва
продукції
тваринництва
КУРСОВОЙ ПРОЕКТ
на тему: “ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ”
з дисципліни: ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА
Виконав: Кардаільський І.О.
студент
4 курсу 2 групи
Перевірив:
ХЕРСОН – 2012
Свинарство - галузь сільськогосподарського виробництва, що забезпечує населення багатьох країн світу цінними продуктами харчування. У результаті високої плодючості і доброї скороспілості свиней від кожної свиноматки шляхом відгодівлі її приплоду можна мати 2-2,5 т свинини на рік.
Аналіз сучасного стану виробництва м'ясної продукції свідчить, що швидке нарощування його темпів неможливе без інтенсивного розвитку традиційної в Україні галузі свинарства.
У нас в Україні свиня споконвіку вважалась годувальницею та джерелом прибутку селянської родини і майже ніколи не була збитковою у дбайливого господаря. Не перебільшуючи, можна сказати, що свинарство значною мірою є національною галуззю нашого сільськогосподарського виробництва.
На превеликий жаль, всупереч обґрунтованій практиці більшості країн світу і нашим національним традиціям ця важлива галузь тваринництва в Україні в останні десять років катастрофічно занепадала. В більшості господарств генетичний потенціал наших порід зараз використовується за репродуктивними якостями лише на 45--50 %, а за відгодівельними навіть на 20--25 %.
Серед господарств, які займаються свинарством, нині нараховується в основному чотири категорії: державні; колективні підприємства, створені внаслідок проведення реформ; індивідуальні підсобні і фермерські. За різними джерелами інформації їх доля у виробництві свинини визначається приблизно таким співвідношенням: 10, 25, 64 і 1 відсоток.
Як свідчить практика високорозвинених країн, розповсюдженою формою ведення свинарства що виправдала себе, є фермерське господарство з сучасною технологією виробництва і відповідними об'єднаннями для більш ефективної та керованої їх діяльності. Немаловажним є і той факт, що фермерством дозволяється тут займатися відповідно підготовленим особам.
Інтенсифікація свинарства полягає в
ефективному використанні основних засобів
виробництва ( кнурів та свиноматок), підвищення
їх продуктивності, поліпшенні відгодівельних
і м'ясо-сальних якостей одержаного приплоду,
зниженні собівартості виробленої продукції.
Українська м’ясна порода виведена в 1993 р. методом складного відтворного схрещування свиней полтавського м’ясного типу (ПМ-1), білоруської (БМ), харківської (ХС), асканійської (АМ) селекції.
Порода виведена в результаті цілеспрямованої спільної роботи вчених Інституту свинарства УААН, Інституту тваринництва УААН та Інституту тваринництва степових районів «Асканія-Нова» УААН із спеціалістами базових господарств і плем об’єднань України.
У створенні нового м’ясного генотипу приймали участь свині 12 порід вітчизняного та зарубіжного походження, велика біла, миргородська, ландрас, Уельс, п’єтрен, уессекс-седлбекська, українська степова біла, дюрок, естонська беконна, українська степова ряба і йоркшир.
Порода об’єднує в собі три внутрипородні заводські типи ( центральний полтавський, харківський і асканійський), 12 заводських ліній кнурів та 25 родин свиноматок.
Апробація породи проведена експертною комісією в грудні 1992 р. і затверджена наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 31 грудня 1993 р. № 367 «Про виведення української м’ясної породи свиней» [1].
Особливості екстер’єру свиней української м’ясної породи є довгий тулуб, широкі та глибокі груди, широка спина, виповнені окости. Голова легка, з горизонтально поставленими вухами злегка вигнутим профілем. Свині білої масті, міцного типу конституції з добре вираженими м’ясними формами.
Дорослі кнури мають живу масу 300-310 кг, довжину тулуба 180 – 185 см.;свиноматки 230 -240 кг. , довжину тулуба 165-170 см. За результатами контрольної відгодівлі скоростиглість молодняку становить 180-190 дн. Тварини мають також і високі показники м’ясності. При забої живою масою 100 кг довжина туші 96-99 см, маса окосту 10,8-11,1 кг., вихід м’яса 60-61%.
Підсвинки досягають живої маси 100 кг за 175 – 185 днів. При цьому середньодобовий приріст становить 740 – 820 г, витрати корму на 1 кг приросту 3,5 – 3,8 к. од., довжина туші — 96 см, товщина шпику — 24 – 26 см, маса окосту — 11 – 11,2 кг, площа «м’язового вічка» — 36 см2. Свиней зазначеної породи можна відгодовувати до м’ясних кондицій, одержуючи живу масу 130 кг і більше [2].
Конституція розвивається в процесі розвитку організму, протягом ряду пов’язаних факторів: умов годівлі і утримання, характеру господарського використання тварин і племінної роботи з ними.
Важливе
значення має конституція при
вдосконалені існуючих та створення
нових порід, вдосконалення існуючих.
Конституція тісно пов’язана
з здоров’ям свиней. Вона відображає
відповідність фізіологічних
Порода характеризується міцною конституцією, будова тіла не груба, голова легка, не значно вигнутий профіль, вуха середньої величини, прямостоячі; тулуб гармонійно побудований, достатньо довгий і глибокий; плечі та окости добре розвинуті, м’ясисті; кінцівки сухі, міцні; шкіра еластична, масть біла, щетина рівномірно вкриває все тіло. Одним із основних факторів під дією яких формуються конституціональні особливості свиней – спадковість та умови зовнішнього середовища, і особливо годівля. Незбалансований раціон годівлі холостих та поросних свиноматок є причиною народження відсталих в рості поросят, а в подальшому сприяє розвитку тварин з ніжним типом конституції [3].
Продуктивність
свиней значною мірою залежить від
рівня селекційно-племінної
У цей комплекс входять: цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку з використанням сучасних методів відбору та добору батьківських пар, підвищення відтворної здатності свиноматок та кнурів, скороспілості молодняку, зменшення витрат кормів на одиницю продукції й поліпшення м’ясних якостей свиней на відгодівлі.
На сучасному етапі розвитку свинарства за рівнем племінної роботи визначено чотири типи господарств: племінні заводи, племінні господарства, племінні ферми (племінні репродуктори) та виробничі репродуктори господарств і комплексів. У племзаводах та племрепродукторах використовують чистопородне розведення, в племінних репродукторах — чистопородне розведення та двопородне схрещування, у товарних репродукторах — трипородне схрещування й гібридизацію.
Племінні заводи: «За мир», «Самарський», «Родіна» Дніпропетровської, «Еліта» Київської, ім. Леніна Одеської, «Чувирине» Харківської, «Асканія-Нова», «Україна» Херсонської областей. Кнурів і свиноматок використовують у всіх регіонах України для одержання породно-лінійних гібридів, молодняк яких характеризується вищими м’ясними якостями (вихід м’яса з туші 61 – 62 %), коротшим періодом відгодівлі (на 2 – 12 днів) та витратами кормів меншими на 0,15 – 0,34 к. од. на 1 кг приросту живої маси, а в гібридних свиноматок спостерігається вища багатоплідність, краща збереженість поросят та більша їхня жива маса при відлученні [4].
Спеціалізовані свинарські підприємства були створені внаслідок необхідності рівномірного збільшення виробництва свинини, зниження трудових та матеріальних витрат на її виробництво[5].
На свинарських комплексах виробничий процес ґрунтується на принципі цілорічного безперервного виробництва, при якому за одиницю часу, незалежно від сезону, виробляється однакова кількість продукції. З цією метою у технології передбачається розробка графіків руху поголів’я свиней та використання виробничих приміщень. Циклограма є одним з основних робочих документів технолога, при допомозі якої триває планування виробничого процесу та контроль за його виконанням [6].
На свинарських комплексах всі процеси виробництва виконуються на спеціалізованих виробничих ділянках, що дозволяє забезпечити оптимальні стандартні умови утримання тварин при високому рівні механізації трудомістких процесів [7].
У спеціалізованих свинарських господарствах обов’язковою умовою нормального процесу виробництва свинини є використання виробничих приміщень за принципом « все зайнято-все пусто»[8].
У
цих господарствах
Система машин та устаткування, які застосовують, відповідає зоотехнічним вимогам[10].
Колгоспні і радгоспні ферми та комплекси, як правило, забезпечуються кормами власного виробництва, виготовлення комбікормів здійснюється у кормоцехах або на районних комбікормових заводах[11].
Великі промислові свинарські підприємства в основному не мають власних земель і всі корми одержують з державних фондів[12].
Щоб виконати завдання підприємства ─ 45950 ц свинини в живій масі, необхідно з відгодівлі зняти та здати на м’ясо , голів з середньою живою масою 90 кг:
4595 т / 0,9 = 51106 голів
На відгодівлю повинно бути поставлено, голів (санітарний брак - 2%, а збереженість - 98%):
51106 – 98%
х – 100%
Санітарний брак підсвинків за період дорощування-11%, відповідно збереженість-92%. Кількість відлучених поросят, що буде переведено на дільницю дорощування становить:
52149 голів – 92 %
х – 100 %
Щорічне одержання поросят при опоросі визначаємо з урахуванням їх санітарного браку в підсисний період (9%).
56684 голів – 91%
х – 100%
Одержана величина є вихідною для визначення кількості нормальних опоросів. Згідно з проектним завданням, багатоплідність технологічних ♀ дорівнює 10 голів на опорос, тому протягом року буде одержано:
Информация о работе Технология поточного производства свинины