Технология поточного производства свинины

     За 6-7 тижнів (1-й раз) та за 2-3 тижні (2-й  раз) перед опоросом  свиноматкам  проводять профілактичні заходи (щеплення, дегельмінтизацію, обробку шкіри та ін.) [11].

     Після 84 дня поросності добовий раціон збільшують до 3,0-3,2 кг. За 5 днів до опоросу кількість кормів зменшують до 2 кг. В цей період використовують спеціальний комбікорм  для  важкопоросних і лактуючих  свиноматок [16].

     Найвідповідальнішими  періодами  догляду за свиноматками є перші 15-20 днів поросності, коли під дією негативних факторів годівлі та утримання зиготи можуть розсмоктуватися та друга половина поросності (під дією негативних факторів свиноматки можуть абортувати)[17].

         Поросних свиноматок у зв'язку  з інтенсивним ростом плоду, особливо у другу половину поросності, годують інтенсивніше. Особливо велика потреба в цей період тварин у протеїні. Тому в раціонах годівлі збільшують кількість концентрованих кормів, частково кормів тваринного походження і зменшують кількість грубих[15].

    Годують поросних свиноматок 2-3 рази на добу кормом у вигляді густої мішанки. Перед  годівлею напувають.

     В день опоросу  свиноматок  взагалі не годують, щоб не перенавантажувати травний тракт тварини, який може здавлювати плоди та стимулювати передчасне утворення молока.

     У середньому за 114 днів поросності за рахунок  розвитку плодів та нагромадження поживних речовин молоді матки мають прибавити  в живій масі 40-50 кг, а дорослі 25-30 кг. Як ожиріння так і недостатня вгодованість маток (незадовільна підготовка їх до опоросу) призводить до народження слабких, нежиттєздатних поросят та низької молочності маток [16].

    У перші години після опоросу свиноматку не годують, а дають лише воду. Якщо в цей час її не забезпечити  водою, матка може з'їсти послід, що в свою чергу може призвести до поїдання поросят. Через 5-6 год після опоросу їй згодовують 0,5-0,7 кг концентратів (пшеничні висівки або дерть злакових культур) у формі пійла. За наступної годівлі кількість концентратів збільшують до 1 кг. До повної норми годівлі кількість концентратів доводять протягом 6 днів. Соковиті корми розпочинають давати через 4-6 днів після опоросу. Отже, на повний раціон маток переводять на 4-6-й день залежно від стану вимені[18].

    Годування поросних свиноматок строго дозоване. У кожній годівниці встановлена ніпельна напувалка. Свиноматка сама регулює кількість води в годівниці. Така система дозволяє поєднувати в собі достоїнства вологого годування по відношенню до здоров'я тварин, з простотою і доступністю системи роздачі кормів. Станки з фіксацією для поросних свиноматок мають повністю відкритий верх, без  труб або перекриттів, що забезпечує легкий доступ персоналу до свиноматок, для проведення контролю і догляду за ними. До станка може увійти лише одна свиноматка, після чого, за нею закриваються двері і відкривається лише коли свиноматка виходить. Слід зазначити, що двері відкриваються і закриваються автоматично, без допомоги оператора. До вуха свині прикріплюють індивідуальний номер. При заході у станок відбувається прочитування даного номера системою контролю. Свиноматка отримує порцію корму, з'їдає його і покидає станок. При повторному заході у станок свиня з даним номером вже не отримує корми, до часу наступного годування, згідно встановленого раціону[18,19].

     У молодої свинки статева зрілість настає рано. Вже в 4-5-місячному віці вона здатна до запліднення. Проте пускати в злучку її в цьому віці не можна, так як тварина ще не зміцніла. Злучка виробляється значно пізніше в залежності від породи, скоростиглості та розвитку. Добре розвинену свинку покривають перший раз у віці 9-10 місяців, коли вона досягне живої маси не менше 100-120 кг.

     Свинка  при правильному годуванні і  утриманні приходить в охоту регулярно через 18-21 день, незалежно від сезону року. Після опоросу свиноматки найчастіше приходять в охоту на четвертий - п'ятий день після відлучення поросят. Іноді добре вгодовані матки приходять в охоту ще у підсисний період.

     В процесі виявлення і синхронізації  свиноматок в охоті кнура - пробника проганяють біля їх станків, а при відсутності кнурів використовують чучело і спеціальний спрей. Свиноматки, що знаходяться в збудженому стані, при наближенні кнура направляються до нього. Більшість свиматок стають неспокійними, стрибають на інших свиноматок, інколи втрачають апетит, менше лежать, намагаються вийти із станка, зовнішні статеві органи у них червоніють і набрякають. У свиноматок встановлюють початок охоти за рефлексом нерухомості (за допомогою безпосереднього контакту кнура-пробника або при натискуванні свиноматкам на поперек)[20].

     Для осіменіння використовують природне парування  або штучне осіменіння. На ділянці запліднення ремонтні свинки і свиноматки знаходяться в індивідуальних станках на щілинних підлогах протягом 5-7 днів до запліднення і перших 30 днів поросності. Індивідуальне утримання забезпечує малорухливість тварин, що перешкоджає витіканню сім'я. Крім того, це знижує ризик ембріональної смертності. Осеменіння проводять в KS – станках. Конструкція станка  дозволяє легко фіксувати свиноматку. Забезпечує легкий доступ до неї оператора для проведення штучного запліднення і ветеринарних заходів. Кожен станок  оснащений системою дозованої подачі корму і води.  На ділянці запліднення свиноматки знаходяться до визначення (підтвердження) поросності. Як правило, свиноматки знаходяться в цьому відділенні 2-3 тижні, після чого, їх переводять на ділянку поросних свиноматок. Для ручного парування використовують спеціальний манеж, в який приганяють закріпленого за даною маткою кнура, згідно з планом відбору. Свиноматок, у яких виявлено охоту, осіменяють у відповідні строки з таким розрахунком, щоб попадання сперми в їх статеві шляхи найбільш збігалось з моментом виходу яйцеклітини з фолікулів (овуляція)[21].

     Статеве полювання у свинки триває 24-48 год, протягом яких її необхідно покрити. Перевірку свиноматок в охоті проводять двічі, через рівні проміжки часу – о 7-й та 19 годині і осіменяти двічі – перший раз через 12 годин від моменту встановлення рефлексу нерухомості і другий – через 12 годин. Запліднена свиноматка стає спокійною, у неї підвищується апетит, вона швидко набирає вагу, форми тіла у неї стають більш округлими, молочні соски трохи збільшуються [13].

     Для того, щоб переконатися, що після  осіменіння свиноматка запліднилася, щодня з 10 по 13 добу після осіменіння виявляють статеву охоту  за допомогою кнура – пробника. Якщо протягом цього часу у свиноматки охота не виявлена, її вважають поросною, а наявність охоти свідчить про відсутність вагітності [12]. 

    Утримують кнурів-плідників окремо від маток, в іншому спеціальному приміщенні, в індивідуальних станках КОПС-2, площею 7 кв. м. (2,5 х 2,8 м), висота стінок станків 1,5 м. Фронт годівлі 45 см. У кожній годівниці встановлена ніпельна напувалка. На відтворювальну здатність кнурів, якість сперми, а також загальний стан здоров'я значно впливає моціон. (щоденний прогін 1,5-3 км, або прогулянка на вигульному дворику протягом 1,5-2 год. за 30-40 хв. перед годівлею). Для спарювання починають використовувати з 10-12 місячного віку [22,23].

    Основні параметри мікроклімату : температура  повітря 16 ⁰С, відносна вологість 40-75%, швидкість руху повітря 0,2 -1,0 м/с, вміст аміаку 20 мг/г, сірководню 10 мг/м, вуглекислого газу 0,2 %[22].

     За  кнурцями потрібно ретельно доглядати: регулярно чистити щіткою, купати (температура води для купання – 24-30 ⁰С). Кнурів для парування використовують до  4-5 – річного віку. Найкращі результати отримують при паруванні повновікових свиноматок з молодими кнурами. А молодих свиноматок - з плідниками  віком 3-5 років[19].

    Одержання високоякісної сперми від кнурів залежить від повноцінної годівлі. Незбалансована годівля, а також неправильне утри мання призводять до ожиріння кнурів, що спричинює зниження статевої активності і надалі веде до імпотенції. [22].

    Годують кнурів три рази на день. Маса одноразової дачі не повинна перевищувати 2-3% маси тварини. Кнурів потрібно також три рази на добу напувати[5].

   _{Використовують  таку форму обліку, як племінне свідоцтво, яке включає в  себе  відомості  про тварину та родовід.   Племінний облік ведуть формами: 1-св - “Картка племінного кнура”; 2-св - “Картка племінної свиноматки”; 3-св - “Картка обліку продуктивності кнура”; 4-св - “Журнал обліку парування (осіменіння) маточного поголів’я[24].}

2.3 Дільниця підсисних  свиноматок

 

    Технологічні групи глибокопоросних ♀ з інтервалом, рівним кроку ритму виробництва, надходять на дільницю поросних

    Час, протягом якого секція (сектор) зайнята  тваринами, становить 5+8+21+10=44 дня і є періодом зайнятості приміщення тваринами.

 

    Кількість технологічних груп визначають на дільниці:

    

Постійне  поголів’я глибокопоросних ♀  на дільниці:

(6 днів / 2 днів) * 36 глибокопоросні ♀= 108 голів

Постійне  поголів’я ♀ у період опоросу  технологічної групи:

    (2 днів /2 днів) * 36 голів = 36 голів

Постійне  поголів’я підсисних ♀:

21 день / 2 днів * 32 голів = 336 голови

Постійне  поголів’я поросят на дільниці:

21 днів+ 10 днів / 2днів * 336 голів = 5208 голів

Одержаний приріст від групи поросят-сисунів

(6,1-1,2) кг * 320 =2063,6 кг = 15,68 ц 

   Таблиця 3 - Основні параметри  дільниці підсисних  свиноматок

 

    Успішне вирощування поросят у перший період життя значною мірою залежить від підготовки приміщення для утримання в новонародженого молодняку та своєчасної і якісної підготовки свиноматок до опоросу. Приміщення використовують за принципом «все зайнято-все пусто», тобто після кожного періоду зайнятості приміщення технологічною групою тварин настає період, протягом якого приміщення відпочиває. Цей період може тривати від 2-3 дня до 2-3 тижнів. В цей час очищають підлогу, гнойові лотки, огорожу, конструкції і обладнання від гною та бруду, ремонт або заміна деталей обладнання. Потім проводять термічну обробку шляхом зрошування гарячою водою, дезинфекції лужним розчином, та білять свіжо гашеним вапном. Потім приміщення просушують, включаю вентиляцію на витяг, а потім доводять мікроклімат до норми[11].

    Оптимальна  температура вважається 20 ⁰С, з коливанням від 18 до 22 ⁰С, відносна вологість 40 -70%. Використовують спеціальні системи комбінованого локального обігрівання, для обігріву поросят-сисунів[12].

       Для утримання підсисних свиноматок з поросятами, використовуємо станки  для фіксованого утримання свиноматок протягом усього часу, коли вони знаходяться разом з поросятами. Фіксований метод утримання маток протягом підсисного періоду дозволяє значно зменшити травматизм поросят, особливо в перші дні після народження. Для цього використовуємо комплект обладнання ОПСП, який призначений для механізації та автоматизації виробничих процесів при опоросі  та  утриманні свиноматок з приплодом. Обладнання   включає  в  себе  слідуючі  системи  та  обладнання:  
- станкове обладнання;  - систему годівлі;  - систему напування ; - систему  
видалення гною ; - система мікроклімату; - електрообладнання[22,21].

  До  складу станкового обладнання входить:  станок для свиноматки, годівниця для свиноматки та годівниця для підгодівлі поросят, напувалка для свиноматки та поросят, огородження.  Індивідуальний станок дозволяє збільшувати та зменшувати його довжину і широту в залежності від розмірів свиноматки.  
Система видалення гною забезпечує його видалення після миття самопливом до гноєзбірника.  Локальний обігрів поросят здійснюється інфрачервоною лампою та  
нагрівальним килимом потужністю 250Вт.  Годівля свиноматки здійснюється з годівниці, розміщеної в станку. Для привчання поросят до годівлі застосовується міні годівниця. Система напування забезпечує подачу води до кожного станка. Для напування свиноматки використовується соскова напувалка для поросят – чашкова. Система мікроклімату забезпечує температурно-вологісний режим для утримання тварин. До опоросу свиноматок починають готувати з четвертого місяці поросносності. У останній місяць поросності відбувається швидке зростання поросят в утробі матері, тому від правильного  утримання і годівлі свиноматок у період поросності, великою мірою залежать жива маса, стан здоров'я приплода при народжені. В останній період поросності в раціони свиноматок включають як доброякісні, так і повноцінні корми, для отримання достатньої кількості протеїну, мінеральних речовин і вітамінів. Свиноматкам додають у раціон вітамінно-мінеральну добавку з про біотичним комплексом ЛактоНом – ЄвроМінЛакто. У останні дні перед опоросом опікуються станом вимені і сосків, аби запобігти маститу. За появи ознак запалення чи затвердіння вимені роблять масаж молочної залози, виключають із раціону соковиті корми й звертаються по допомогу до ветеринарному лікаря. У свинарники-маточники свиноматок переводять за 3— 5 днів до опоросу і перебувають у індивідуальних станках. Перед введенням в станки свиноматок обмивають теплою водою з милом і з додаванням препарату СК-9 чи 0,5—2 %- ного розчину хлорофосу. Після цього шкірний покрив обсушують, вим'я дезінфікують водним розчином калію перманганату (1 : 10 000)[19,24,11].