Поняття податків та обов’язкових платежів система оподаткування в україні

З урахуванням результатів  проведеного дослідження сформульовано концептуальне бачення подальших перспектив розвитку системи прямого оподаткування, в тому числі з урахуванням необхідності здійснення заходів щодо підвищення фіскального ефективності прямих податків:

1. Доцільно привести  мінімальний неоподаткований дохід  у відповідність до прожиткового мінімуму, а також провести раціоналізацію переліку видів витрат, які враховуються при оподаткуванні доходів громадян.

2. Потребують подальшого  удосконалення процедури адміністрування прямих податків. Необхідно вжити заходів з оптимізації системи обліку доходів і витрат суб'єктів підприємництва, а також забезпечити стабільність відповідних нормативних документів.

3. Слід посилити стимулюючий  вплив податку на прибуток  підприємств на розвиток високотехнологічних виробництв. Одним з елементів вирішення цього завдання має стати запровадження прискореної «податкової» амортизації, суть якої полягає у використанні підвищених коефіцієнтів амортизації залежно від строків експлуатації обладнання, що призводить до розриву між податковою та економічною амортизацією та відповідного зменшення обсягів прибутку, який оподатковується.

4. З метою посилення  позитивного впливу оподаткування на розвиток інвестиційної та інноваційної діяльності у промисловості необхідно розробити й запровадити дієвий механізм надання суттєвих пільг промисловим підприємствам, які впроваджують інвестиції і інновації на пріоритетних напрямах і реалізують конкурентоспроможну продукцію (встановлення податкових канікул тощо), використовувати позитивний зарубіжний досвід податкових пільг (інноваційні податкові кредити, податкове стимулювання ризику при купівлі нових технологій, прискорена амортизація, звільнення від оподаткування прибутку тощо), запровадити механізм постійного моніторингу ефективності податкових пільг, наданих підприємствам, які займаються інвестиційною та інноваційною діяльністю на пріоритетних напрямах.

Система прямого оподаткування  має бути побудована так, аби збільшення виробництва призводило до зниження податкового навантаження на одиницю продукції, а збільшення доходів бюджету відбувалося не за рахунок збільшення кількості податків і ставок оподаткування, а за рахунок збільшення бази оподаткування (доходу або прибутку) у платників. Сума оподатковуваного прибутку повинна зменшуватися на суми, спрямовані на реінвестування, тобто придбання основних засобів за рахунок частини отриманого прибутку.

 Подальше удосконалення адміністрування системи прямого оподаткування слід здійснювати за такими напрямками:

- оптимізація системи  обліку доходів і витрат суб'єктів  підприємництва;

- забезпечення стабільності  нормативних вимог до адміністрування прямих податків;

- запровадження податку на нерухомість  (майно) і закріплення його  за

місцевими бюджетами;

- удосконалення системи  пільгового оподаткування шляхом  її спрямованості на стимулювання  інвестиційно-інноваційних процесів;

- розробка порядку звітності та контролю за формуванням та використанням фінансових ресурсів, отриманих завдяки пільговому оподаткуванню, з правом стягнення їх до бюджету в разі неефективного або нецільового використання тощо;

- оптимізація порядку  амортизації основних засобів, у тому числі удосконалення механізму прискореної податкової амортизації.

У подальшому мають бути виконані комплексні економетричні розрахунки оцінки зміни фіскальної ефективності залежно від реалізації окремих заходів удосконалення механізму податкового адміністрування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Прямі податки, хоча й  поступаються непрямим за своєю питомою  вагою у формуванні доходів бюджету, мають суттєве значення у податковій системі України. Найрозвинутішою є система прибуткового оподаткування. Земельне та майнове оподаткування як за своєю бюджетною роллю, так і за впливом на платників поки що недостатньо вагомі.

Податки по вибірковості дії і по широті впливу на виробництво, споживання і соціальні процеси  — найважливіший інструмент регулювання ринкової економіки.

  На сучасному етапі  слід зазначити, що сучасна  нормативна-правова система податкового  законодавства не є достатньо  розробленою, оскільки вона не  відповідає жодній з економічних  моделей країн Європи, тобто при  нинішній системі оподаткування процес Євро-інтеграції є неможливим. Я вважаю, що для ефективного зростання національної економіки, для зростання основних макроекономічних показників, та для ефективно-прибуткової діяльності національних підприємств, необхідно мінімізувати всі види податків. Але, щоб формування державного бюджету, відбувалось за допомогою інших джерел при умові мінімальних надходжень податків

Система прямих податків регулює насамперед доходи юридичних  і фізичних осіб, на відміну від  непрямих, які .впливають на ціни. Але в кінцевому підсумку і прямі, і непрямі податки скорочують споживання, впливаючи тим самим на баланс попиту й пропозиції.

Слід зазначити те, що прямі податки  як і будь-які інші мають як свої переваги так і недоліки. Основними  перевагами прямих податків є те, що вони сприяють такому розподілу податкового тягаря, при якому більше платять ті члени суспільства, як вищі доходи, тоді, як непрямі податки однакові для всіх і тому означають підвищену долю втрат доходу для тих, у кого він менший.

Також прямі податки зручніші, їх простіше вирахувати, за їх допомогою можна регулювати підприємницьку активність. З точки зору проблем бюджетного дефіциту – прямі податки являються одним з найбільш стабільніших і надійних видів бюджетних доходів, тому підвищення їх питомої ваги стабілізує дохідну частину бюджету.

Основним недоліком прямих податків є їх високі ставки, що негативно  впливають на будь-яке підприємство. А також планування податковими  органами сум грошових надходжень від  прямих податків, через що відбуваються зловживання податківців при намаганні виконати плани з допомогою тиску.

Дані негативні фактори прямо  перешкоджають зусиллям підприємств  щодо розвитку виробництва і підвищення його рентабельності, після сплати податків у підприємства не залишається коштів на оновлення та модернізацію основних засобів. А це все, в кращому разі, призводить до стримування росту рівня оплати праці, відповідно і частки податків з доходів фізичних осіб, скорочення соціальних пакетів працівникам, що в свою чергу підвищує витрати держави на соціальну сферу. У гіршому випадку до банкрутства платників податків, або значно більшою мірою, їх відхід до тіньової економіки.

Якщо ж розглядати структуру  прямих податків в Україні, то можна  побачити, що на сьогоднішній день вона характеризує переважання податку на прибуток над податком з доходів фізичних осіб, тоді як у розвинутих країнах світу це навпаки.

Вирішення цих проблем  безпосередньо пов'язане з реалізацією  такої моделі оподаткування, яка  ґрунтувалася б на органічному поєднанні інтересів держави та платника податків. Тому, незважаючи на справедливість прямих податків, податкова система не може обмежитися тільки ними.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.   Податковий кодекс України (від 02.12.2010 № 2755-VI)

2.  Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України: Закон України (07.07.2011 № 3609-VI)

3. Азаров М.Я., Андрущенко В.Л., Данілов О.Д. Податкові системи зарубіжних країн: Монографія. – К.: Комп'ютерпрес, 2008. – 240 с.

4. Андрущенко В.Л. Фіскальне адміністрування як наука і мистецтво // Фінанси України.–2009.– №6. – С. 27–35.

5. Економічна енциклопедія: У 3-х т. – Т. 1 / Редкол.: С.В.  Мочерний (відп. ред) та ін. – К.:Академія, 2010. – 864 с.

6. Захарін С.В. Удосконалення державної амортизаційної політики для стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності // Проблеми науки.– 2011.– №10. – С. 20–27.

7. Ільєнко Р.В. Амортизаційна реформа в контексті податкового стимулювання інвестиційної та інноваційної активності суб'єктів господарювання // Проблеми науки.– 2009.– №6. – С. 20–25.

8. Ільєнко Р.В. Концептуальні засади податкового стимулювання розвитку виробничої сфери // Актуальні проблеми економіки.– 2009.– №7. – С. 223–228.

9. Коблянська О. І., Даценко Т. Д. Утримання ПДФО із заробітної плати за новими правилами / О. І. Коблянська, Т. Д. Даценко // Облік і фінанси АПК. — 2011.— №2.— с.48-52.

10. Лащак В.В. Стимулювальна роль прямих податків // Фінанси України.– 2010.– №2. –С. 84–91. 

11.   Лайко П.А, Шевчук І. В. Фіскальна роль оподаткування доходів фізичних осіб і напрями її зміцнення/ П.А Лайко, І. В. Шевчук // Економіка, менеджмент, агробізнес. — 2010.—Том 2, №1-2.

 

12. Лащак В.В. Удосконалення системи прямого оподаткування в Україні // Фінанси України.– 2010.– №11. – С. 26–32.

13. Мельник В.М., Пенякова Г.Л. Механізм прямого оподаткування у фінансовій теорії // Фінанси України.– 2010.– №5. – С. 66–77.

10. Онишко С.В. Підвищення рівня адміністрування податку на прибуток // Фінанси України.– 2011.– №6. – С. 47–50.

11.   Перерва М. Г. Податок на доходи фізичних осіб / М. Г.Перерва // Економічні науки. – Серія «Облік і фінанси». — 2011.— №8(29).— Ч.4.

12.   Податківці у січні донараховали більше 140 тис.грн податку на доходи фізичних осіб[Електронний ресурс].

13.   Середньомісячна заробітна плата за видами економічної діяльності за період з початку року у 2011 році/ Державної служби статистики України [Електронний ресурс].

14.   Податок на доходи фізичних осіб в умовах інтеграції в європейське співтовариство[Електронний ресурс].

15.   Пояснювальна записка до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" [Електронний ресурс].

16. Державний комітет статистики України / Статистичний щорічник України за 2007 рік / За редакцією Осауленка О.Г. – Київ: Видавництво «Консультант», 2008. –С. 572.