Поняття податків та обов’язкових платежів система оподаткування в україні

Співвідношення абсолютних та відносних показників прямих і  непрямих податків в Україні за останні роки подано в таблиці 2.

Таблиця 2 Абсолютні та відносні показники прямих і непрямих податків в Україні

 

Роки	2007		2008		2009		2010		2011
	Сума, млн.грн	Пит. вага, %	Сума, млн.грн	Пит. вага, %	Сума, млн.грн	Пит. вага, %	Сума, млн.грн	Пит. вага, %	Сума, млн.грн	Пит. вага, %
Прямі податки	31965,8	58,8	35356,2	56,0	47977,1	48,9	57205,3	45,5	79312,2	49,2

Продовження таблиці 2

 

Непрямі податки	22355,2	41,2	27805,5	44,0	50088,1	51,1	68537,8	54,5	81952	50,8
Податкові надходження,всього	54321,0	100,0	63161,7	100,0	98065,2	100,0	125743,1	100,0	161264,2	100,0

 

Наведені таблиці свідчать, що питома вага прямих податків у загальній  сумі податкових надходжень до зведеного бюджету України неухильно знижується, якщо 2007 року вона складала 58,8%, то 2011 року тільки 49,2%. Натомість питома вага непрямих податків відповідно зростає. Таку динаміку можна було б уважати позитивною, якби Україна була економічно розвиненою країною із заможним населенням, розвиненою ринковою економікою. Однак, Україна до таких держав не належить, і зростання питомої ваги непрямих податків свідчить, що основний тягар з наповнення бюджету перекладається саме на незаможні верстви населення.

Оптимальне співвідношення прямих та непрямих податків має визначатися, виходячи насамперед з властивих  цим податкам переваг та недоліків і, відповідно, національних особливостей окремих країн. Однак, більшість країн з досить розвинутою ринковою економікою, сьогодні проводять податкові реформи з метою зменшення питомої ваги непрямих податків у податковій системі й заміні їх різними формами прямого оподаткування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРУВАННЯ ПРЯМИХ

ПОДАТКІВ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЇХНЬОЇ

ФІСКАЛЬНОЇ  ЕФЕКТИВНОСТІ

 

 3.1 Аналіз структури податкового наповнення Державного та місцевих бюджетів в Україні за рахунок прямих податків у 2007–2011 роках

 

В якості бази для проведення аналізу в дослідженні виберемо наступні показники:

– статистику та питому вагу податкового наповнення державного бюджету прямими податками у 2007–2011 роках.

В таблиці 3 наведені макропоказники Держбюджету України за 2004–2011 роки.

 

Таблиця 3 Доходи загального та спеціального фондів Державного бюджету України та дефіцит Державного бюджету у 2004–2011 роках, тис. грн.

Рік	Всього	Загальний фонд	Спеціальний фонд
2011	147 888 145,7	116 176 169,0	31 711 976,7
2010	127 516 631,0	97 264 420,3	30 252 210,7
2009	106 124 985,5	83 509 475,1	22 615 510,4
2008	65 215 662,8	51 410 642,0	13 805 020,8
2007	53 272 580,8	42 230 005,4	11 042 575,4
2006	45 390 509,5	36 880 511,5	8 509 998,0
2005	41 990 788,5	33 302 241,2	8 688 547,3
2004	33 946 526,9	29 508 025,6	4 438 501,3

 

На рис. 3 наведена структура Державного бюджету України у 2007–2011 роках у розрізі джерел надходжень.

 

НННнн  Неподаткові

 надходження

2007 рік   2008 рік  2009 рік   2010 рік  2011 рі 

Власні 

            надходження         

 

 

 

Разом непрямих

податків

 

 

 

 

 

Разом прямих

податків

 

 

 

2007            2008  2009        2010             2011

 

 

Рис. 3 Структура Державного бюджету України у 2007–2011 роках у розрізі джерел надходжень

Аналіз графіків рис. 3 показує, що питома вага прямих податків в Державному бюджеті України у 2007–2011 роках поступово знижується з рівня 28,33% у 2007 році до рівня 24,71% у 2011 році. В той же час йде симптоматичне розширення питомої ваги непрямих податків в Державному бюджеті України у 2007–2011 роках з рівня 39,98% у 2007 році до рівня 53,29% у 2011 році, як за рахунок прямих податків, так ї за рахунок інших джерел доходів.

Як показує аналіз порівняльної структури составу  прямих податків в Державному бюджеті  України станом за 2007 рік та за 2011 рік питома вага окремих податків має наступну динаміку:

– питома вага податку на прибуток підприємств знизилась з рівня 77,32% (у 2007 році) до рівня 73,68% (у 2011 році);

– питома вага рентних платежів зросла з рівня 22,24% (у 2007 році) до рівня 25,53% (у 2011 році);

– питома вага держмита зросла з рівня 0,44% (у 2007 році) до рівня 0,72% (у 2011 році).

2007 рік  2008 рік  2009 рік  2010 рік   2011 рік

 

Рис. 4 Динаміка росту абсолютних рівней прямих податків в Державному бюджеті України у 2007–2011 роках

Спільний аналіз графіків рис. 4 – 5 дає наступну діагностику вагомості та структури прямих податків в Державному бюджеті України у 2007–2011 роках:

– основну частку в прямих податках займає податок на прибуток з підприємств, при цьому ця частка поступово зменшується з рівня 77,3% у 2007 році до рівня 73,7 у 2011 році за рахунок зростання часток рентних платежів та держмита;

– абсолютне зростання податку на прибуток підприємств в Державному бюджеті характеризується рівнями 11,7 млрд. грн. у 2007 році та 28,6 млрд. грн. у 2011 році;

– базовий темп росту податку на прибуток за 2007–2011 роки становить 245,4%, що нижче базового темпу росту доходів Держбюджету і рентної плати – 295,2% та в 1,8 рази менше темпу росту рівня платежів держмита (462%);

– ланцюговий темп росту податку на прибуток підприємств з рівня бюджету 2009 року (темп приросту відносно 2008 року – 61,2%) поступово знижується до рівня приросту 28,1% у 2010 році та до рівня приросту 9,9% у 2011 році, тобто стабілізується до рівня 8,0% щорічного приросту, характерного для 2007–2008 років.

               2007/2007,% 2008/2007,% 2009/2007,%            2010/2007,%           2011/2007,%

 

Рис. 5 Динаміка базового темпу росту прямих податків в Державному бюджеті України у 2007–2011 роках (відносно рівня 2007)

 

Слід відмітити, що основні  прямі податки в Державному бюджеті (податок на прибуток підприємств) та місцевих бюджетах (податок з доходів фізичних осіб) знаходяться в діалектичному протиріччі:

– підвищення рівня заробітної плати на підприємстві супроводжується при ринковому регулюванні цін реалізації продукції підвищенням собівартості, тобто зниженням прибутку підприємства;

– таким чином природним процесом при підвищенні частки заробітної плати в собівартості продукції з сучасного рівня 10 –12% для України до європейського рівня 25 –30% будуть 2 ефекти: а) зростання рівня прямого податку з доходів фізичних осіб в місцевих бюджетах; б) зниження рівня прибутковості підприємств та падіння рівня прямого податку на прибуток підприємств в Державному бюджеті України.

 

3.2 Удосконалення адміністрування  прямих податків як чинник  підвищення їхньої фіскальної  ефективності

 

Від здатності податкової системи забезпечувати вчасні та в повному обсязі надходження грошових ресурсів до бюджету залежить можливість держави фінансувати необхідні витрати. Тому належна фіскальна ефективність податкової системи є сьогодні умовою національної конкурентоспроможності.

Нині в Україні оприлюднюються дані щодо загального обсягу податкових надходжень, надходжень за окремими податками (в тому числі в розрізі регіонів і видів економічної діяльності), а також загальні дані про обсяг адміністративних витрат на стягнення податків (без виокремлення витрат у розрізі окремих податків). Отже, можна визначити лише фіскальну ефективність податкової системи в цілому. Фіскальна ефективність окремих податків може бути визначена лише з використанням непрямих методів аналізу.

Дані про доходи зведеного  бюджету обсяг податкових надходжень, надходження податку на прибуток підприємств та податку з доходів фізичних осіб за 2005–2011 рр. наведено у таблиці 4

Таблиця 4

Окремі показники впливу основних прямих податків на формування доходів Зведеного бюджету України протягом 2005–2011 рр., млрд. грн.

Показники	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Доходи зведеного бюджету	62,0	75,3	91,5	134,2	171,8	219,9	297,8
Податкові надходження	45,4	54,3	63,2	98,1	125,7	161,3	227,2
Податок на доходи фізичних осіб	10,8	13,5	13,2	17,3	22,8	34,8	45,9
Частка податку з  доходів фізичних осіб у доходах  зведеного бюджету, %	17,4	17,9	14,4	12,9	13,3	15,8	15,4
Частка податку з  доходів фізичних осіб у податкових надходженнях, %	23,8	24,9	20,9	17,6	18,1	21,6	20,2
Податок на прибуток підприємств	9,4	13,2	16,2	23,5	26,2	34,4	47,9
Частка податку податку  на прибуток підприємств у доходах  зведеного бюджету, %	15,2	17,5	17,7	17,5	15,3	15,6	16,1
Частка податку податку  на прибуток підприємств у податкових надходженнях, %	20,7	24,3	25,6	24,0	20,8	21,3	21,1

 

З даних табл. 4 видно, що обсяги надходжень основних прямих податків до державної скарбниці протягом досліджуваного періоду зростали (за винятком 2007 р., коли обсяг надходжень податку з доходів фізичних осіб знизився порівняно з попереднім роком на 0,3 млрд. грн., що стало наслідком зниження податкової ставки). Натомість роль основних прямих податків у наповненні державної скарбниці та формуванні податкових надходжень є досить нестабільною. Так, частка прямих податків у формуванні доходів зведеного бюджету зростала у 2006 р., 2010 р. та 2011 р., а у формуванні податкових надходжень – у 2006 р. та 2010 році.

Можна також зробити  висновок і про різну роль основних прямих податків у формуванні загальних тенденцій прямого оподаткування. Так, провідну роль у формуванні бюджетних доходів та податкових надходжень у 2005 р.,2006 р., 2010 р. відігравав податок з доходів фізичних осіб, а у 2007–2009 рр. та 2011 р. – податок на прибуток підприємств. Зазначене стало наслідком коливання макроекономічних показників при формуванні доходів інституційних секторів економіки, а також маніпулювання ставками основних прямих податків.

Отже, на порядку денному  стоїть питання підтримки високої  фіскальної ефективності прямих податків, які забезпечують високі надходження до бюджету.

Україна порівняно з  іншими країнами Центральної та Східної  Європи має один з найнижчих показників частки податків з фізичних осіб і найбільший показник частки податків на доходи корпорацій, а також один із найбільших показників частки соціальних внесків, які сплачують роботодавці. Тобто основний тягар наповнення бюджету через механізм оподаткування в нашій країні несуть юридичні особи (підприємства, установи, організації). Причому йдеться насамперед про підприємства виробничої сфери, оскільки більшість суб'єктів сфери послуг (транспортні перевезення, торгівля, посередницькі послуги) та дрібного виробництва завдяки механізму спрощеного оподаткування мають змогу легальним шляхом уникати високого податкового навантаження. Все це негативно позначається на загальній конкурентоспроможності країни за показником податкового режиму для сумлінних системних товаровиробників.

Обсяг корпоративних  податків залежить не лише від особливостей їх стягнення (залежність від коливань маси прибутку, можливості ухилення від сплати), а й від реальних можливостей використання для потреб стійкого економічного зростання.

Основні проблеми прямого  оподаткування такі: часті і непередбачувані

зміни законодавства  про прямі податки; невідповідність нормативно-правових актів з питань прямого оподаткування один одному; невідповідність принципів формування та реалізації прямого оподаткування України та країн ЄС; неефективна система пільгового оподаткування за основними прямими податками; висока девіація серед платників прямих податків; неефективність системи пільгового оподаткування за основними прямими податками. Тобто необхідне подальше реформування системи прямого оподаткування, але така робота має спиратися на науково обґрунтовану, виважену та збалансовану систему відповідних заходів, яка має узгоджуватись з кращим світовим досвідом та враховувати сучасні виклики.