Налоговая система Украины

    ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

1. Сутність та функції податків………………………………………………6
2. Принципи побудови податкової системи України……………………….9

РОЗДІЛ 2. ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ

2.1. Трансформація  податкової системи від Київської  Русі до Запорізької Січі……………………………………………………………………………………11

2.2. Особливості  податкової системи за часів  Австро-Угорської, Російської імперій  та Радянської України………………………………………………….......18

2.3. Податкова  система сучасної України………………………………………….23

РОЗДІЛ 3. ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС ТА ЙОГО РОЛЬ У МОДЕРНІЗАЦІЇ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ……………………………………………..27

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….32

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...........34

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………....37

 

    

    ВСТУП 

    Актуальність курсової роботи. Важливою складовою процесів ринкової трансформації економічної системи України є формування сучасної податкової системи як основного джерела фінансового забезпечення виконання функцій держави в умовах змішаної економіки. Їі формування є достатньо складним і суперечливим процесом, відмінним від становлення податкових систем у країнах з розвиненою ринковою економікою. Воно характеризується загостренням специфічної для постсоціалістичних країн фіскальної суперечності, пов'язаної з невідповідністю зрілих сучасних форм оподаткування, запозичених з практики розвинених країн, соціально-економічним і політичним умовам країн, що здійснюють ринкові перетворення. Така невідповідність стала однією з причин недостатньої ефективності національних податкових систем, зростаючого опору платників фіскальній експансії держави. Пошуки шляхів розв'язання цієї суперечності вимагають розвитку теорії оподаткування, передусім в напрямку поглиблення пізнання його об'єктивних основ, взаємозв'язку з розвитком економічного і політичного життя, законів і закономірностей, осмислення під цим кутом зору особливостей становлення податкової системи України, напрямків її удосконалення.

    Актуальні проблеми функціонування податкової системи України знайшли відображення в працях О.Василика, В.Вишневського, М.Дем'яненка, С.Льовочкіна, І.Луніної, В.Опаріна, А.Поддєрьогіна, Л.Шаблистої, у публікаціях практичних працівників державної податкової служби М.Азарова, Н.Фліссак, Т.Фомовської, А.Фурмана, Г.Хмельова, О.Шитрі та ін.

    Метою дослідження є виявлення внутрішньої логіки становлення сучасної податкової системи України у процесі тривалої еволюції оподаткування шляхом пізнання основних законів і закономірностей її функціонування та розвитку, а також особливостей формування податкової системи країни та напрямків впливу таких особливостей на її ефективність.

    Для досягнення визначеної мети ставилися такі завдання:

    – розкрити сутність та зміст категорії «податкова система держави» на основі послідовного застосування системного методу дослідження оподаткування;

    – визначити напрями впливу інституціональних та макроекономічних чинників на становлення податкової системи України, виявити тенденції її становлення;

    – визначити ступінь ефективності виконання податковою системою України фіскальної та регулюючої функцій;

    – здійснити критичний аналіз концепцій реформування податкової системи України;

    – розглянути пропозиції щодо удосконалення податкової системи України.

    Предметом дослідження є етапи становлення та розвитку податкової системи України. Предметом є закони, закономірності та тенденції становлення податкової системи України.

    Курсове дослідження базується на системному підході щодо розкриття економічної  сутності податків. Під час дослідження  використовувались загальні методи: синтез, аналіз, індуктивний і дедуктивний  методи.

    Обсяг та структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, трьох основних розділів, висновків, списку використаних літературних джерел. У вступі розкривається  сутність, доцільність виконання  курсової роботи з питань становлення сучасної податкової системи України у процесі тривалої еволюції оподаткування.

    Перший  розділ присвячений сутності та функціям податків, а також принципам побудови податкової системи України. У другому розділі висвітлено етапи становлення податкової системи України за часів Київської Русі, Запорізької Січі, Австро-Угорської, Російської імперій та Радянської України, а також податкова система сучасної України. У третьому розділі сформульовані основні переваги та недоліки Податкового кодексу України. У висновках вказано, які основні етапи пройшла податкова система України та узагальнюючі аспекти всіх розділів. 

    РОЗДІЛ 1

    ТЕОРЕТИЧНІ  ТА ПРАВОВІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

1. Сутність та функції податків

 

    Існують різні визначення податків. Д. Рікардо  вважав, що податок - це та частка продукту та праці країни, яка надходить  у розпорядження уряду. К. Маркс  вважав, що податки - це економічне втілення існування держави [17, C. 245]. Юридичне визначення податку подано в Податковому Кодексі України [1]: «Податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу». Збором (платою, внеском) в свою чергу визначається обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

    Згідно  Податкового Кодексу України (ПКУ) під час встановлення податку обов’язково визначаються такі елементи: платники податку; об’єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

    В Україні установлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних  належать податки та збори, що установлені ПКУ і є обов’язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених ПКУ. До місцевих належать податки та збори, що установлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим,сільських, селищних і міських рад в межах їх повноважень і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад [4, C. 162].

    До  основних ознак податку належать:

• примусовість та обов'язковість, відсутність у платника вибору (платити чи не платити) і встановлення відповідальності за ухилення від сплати податку;
• безоплатність, тобто спрямованість коштів від платника до держави, відсутність зустрічних зобов'язань з боку держави;
• безумовність, сплата податку без виконання будь-яких дій із боку держави;
• нецільовий характер, відсутність чітких указівок щодо напрямків використання надходжень від певного податку;
• розподіл коштів від конкретних податків між бюджетами різних рівнів і державними цільовими фондами;
• безповоротність, яка означає, що кошти, сплачені у вигляді податків, не повертаються до платників.

    Якщо  розглядати функції податків, то в  першу чергу необхідно відзначити, що в податках безпосередньо реалізується їхнє соціальне призначення як інструмента  вартісного розподілу і перерозподілу  доходів держави. У той же час, необхідно відзначити, що на практичному  рівні оподатковування виконує  кілька функцій, у кожній з яких реалізується те чи інше призначення податків. Взаємодіючи, дані функції утворять систему.

    Розглядаючи сучасну систему оподатковування, можна зробити висновок про те, що на даному етапі податки виконують  наступні основні функції: фіскальну, розподільчу (соціальну), контрольну, стимулюючу, регулюючу [7].

    Фіскальна функція є основною функцією оподатковування, за допомогою якої реалізується головне  призначення податків: формування і  мобілізація фінансових ресурсів держави, а також акумулювання в бюджеті  засобів для виконання загальнодержавних  чи цільових державних програм. Всі  інші функції оподатковування можна  назвати похідними по відношенні до цієї.

    Регулююча функція, будучи поxiдною від фіскальної, пo-piзному може здійснювати вплив  на соціально-економічний розвиток територій. Саме за допомогою регулюючих ефектів податків можна стимулювати підприємства до розширення масштабів своєї діяльності та її удосконалення, якщо окpeмi елементи податків заохочують платника до покращення результатів своєї діяльності. У випадку, якщо окpeмi елементи податкової системи роблять діяльність платника податків непродуктивною, регулююча функція податків може мати стримуючий ефект.

    Розподільча функція. Складається в перерозподілі суспільних доходів між різними категоріями населення. Як відзначає професор Л. Ходов, через оподатковування досягається «підтримка соціальної рівноваги шляхом зміни співвідношення між доходами окремих соціальних груп з метою згладжування нерівності між ними». Іншими словами відбувається передача засобів на користь більш слабких і незахищених категорій громадян за рахунок покладання податкового тягаря на більш сильні категорії платників.

    Через податки держава здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю організацій і громадян, а також  за джерелами доходів і витратами. Завдяки грошовій оцінці сум податків можливо кількісне зіставлення  показників доходів з потребами  держави у фінансових ресурсах. Завдяки  контрольній функції оцінюється ефективність податкової системи, забезпечується контроль за видами діяльності і фінансових потоків. Крім того, через контрольну функцію оподатковування виявляється  необхідність внесення змін у податкову  систему і бюджетну політику [16].

    Стимулююча  функція. Через податки держава  стимулює ефективне використання всіх економічних ресурсів. Порядок оподатковування може відбивати визнання державою особливих заслуг визначених категорій громадян перед суспільством (надання податкових пільг учасникам Великої Вітчизняної війни, Героїв СРСР і т.д.). Однак дана функція являє собою просте пристосування податкових механізмів з метою реалізації соціальної політики держави і є скоріше супутньої, чим ведучої.

 

    

    1.2 Принципи побудови податкової системи України 

    Податкова система — це сукупність податків, зборів, інших платежів та внесків  до бюджету і державних цільових фондів, платників податків та органів, що здійснюють контроль за правильністю обчислення, повнотою і вчасністю  сплати їх у встановленому законом  порядку.

    Згідно  Статті 6 ПКУ «сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому ПКУ порядку, становить податкову систему України».

    Принципи  оподаткування і податкової політики формувались сторіччями. Тому вони відображають зв’язок держави з  економікою – сферою, що здійснює розвиток головним чином на засадах самоврядування [15]. Узагальнення історії і логіки формування принципів оподаткування дозволяє структурувати їх як основу політики держави у сфері оподаткування.

    Податкове законодавство України ґрунтується  на таких принципах:

    - загальність оподаткування - кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань оподаткування та митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;

    - рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до усіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

    - невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

    - презумпції правомірності рішень платника податку у випадку коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;