Збір статистичної інформації

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Ноября 2012 в 13:50, курсовая работа

Описание работы

Задачі, що стоять перед нею можна сформулювати так:
• аналіз наявності трудових ресурсів;
• визначення забезпеченості підприємств трудовими ресурсами ;
• вивчення змін чисельності робітників
• аналіз використання робочого часу.

Содержание

Вступ……………………………………………………………….....4
Розділ 1. Збір статистичної інформації.
1.1 Задачі статистичної оцінки рівня продуктивності праці….….6
1.2 План статистичного спостереження…………………………...7
1.2.1 Програмна частина плану статистичного спостереження......8
1.2.2 Організаційна частина………………………………………... 9
1.3 Результати статистичного спостереження……………………...9
Розділ 2. Зведення та групування статистичних даних.
2.1 Зведення статистичної інформації…………………………......10
2.2 Групування статистичної інформації……………………….....12
Розділ 3. Обробка статистичної інформації.
3.1 Розрахунок відносин величин……………………………….....23
3.2 Середні величини та показники варіації……………………....28
3.3Розрахунок показників, що характеризують ряди розподілу…………………................…………………………….....33
3.4 Перенесення результатів спостереження на генеральну сукупність…………………………………………………………...35
3.5 Визначення показників ряду динаміки……………………......37
3.6 Виявлення взаємозвя’зку між факторною (пробіг автомобіля з початку експлуатації) та результативною (кількість авт. год. перебування автомобіля в наряді ) ознаками ………………….....45
Розділ 4. Аналіз отриманих результатів…………………….....51
Список використаної літератури…………………………….....53

Скачать полностью (143.03 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Работа содержит 1 файл

Курсова зі статистики.doc

— 679.00 Кб (Скачать)

Для цього необхідно розв’язати систему рівнянь:

n * ao + a1* St = Sy


     ao* St + a1 * St2 = Sy*t

Звідси: ao = Sy/ n,    a1 = Sy * t / St2

Побудуємо допоміжну таблицю для  розрахунку ряду динаміки.

Таблиця 16.

Час

1.10.07

2.10.07.

3.10.07

4.10.07.

5.10.07.

6.10.07.

7.10.07.

Кількість перевезених пасажирів               

764

707

664

736

740

739

825


 

 

Розрахунок показників рядів динаміки.

Визначимо показники ряду динаміки по кількості перевезених пасажирів.За базовий період прийнято 01.10.2007р.:

1) Абсолютний приріст:

базисний:   

         П2.10.07. = 707 – 764 = -57(чол.) – кількість перевезених пасажирів 02.10.07 зменшилась на 57 чол.  порівняно з 01.10.07.

         П3.10.07. = 664- 764 = -100 (чол.) – кількість перевезених пасажирів 03.10.07 зменшилась на 100 чол.  порівняно з 01.10.07.

П4.10.07. = 736 – 764 = -28 (чол.) – кількість перевезених пасажирів 04.10.07 зменшилась на 28 чол.  порівняно з 01.10.07.

П5.10.07. = 740 – 764 = -24 (чол.) – кількість перевезених пасажирів 05.10.07 зменшилась на 24 чол.  порівняно з 01.10.07.

П6.10.07. = 739 – 764 = -55 (чол.) – кількість перевезених пасажирів 06.10.07 зменшилась на 55 чол.  порівняно з 01.10.07.

  П7.10.07. = 825 – 764 = 61 (чол.) – кількість перевезених пасажирів 07.10.07 збільшилась на 61 чол.  порівняно з 01.10.07.

 

ланцюговий

П2.10.07. = 707 - 764 = -57 (чол.) – кількість перевезених пасажирів 02.10.07 зменшилась на 57 чол.  порівняно з 01.10.07.

П3.10.07. = 664 – 707 = -43 (чол.) – кількість перевезених пасажирів 03.10.07 зменшилась на 43 чол.  порівняно з 02.10.07.

П4.10.07. = 736 - 664 = 72 (чол.) – кількість перевезених пасажирів 04.10.07 збільшилась на 72 чол.  порівняно з 03.10.07.

П5.10.07. = 740 – 736 = 4 (чол.) – кількість перевезених пасажирів 05.10.07 збільшилась на 4 чол.  порівняно з 04.10.07.

П6.10.07. = 739 – 740 = -1 (чол.) – кількість перевезених пасажирів 06.10.07 зменшилась на 1 чол.  порівняно з 05.10.07.

П7.10.07. = 825 – 739 = 86 (чол.) – кількість перевезених пасажирів 07.10.07 збільшилась на 86 чол.  порівняно з 06.10.07.

 

2) Темп росту:

базисний:  

Тp 2.10.07 = 707 / 764 = 0,93 – кількість перевезених пасажирів 02.10.07 зменшилась у 0,93 рази порівняно з 01.10.07.

Тp 3.10.07. = 664 / 764 = 0,87 – кількість перевезених пасажирів 03.10.07 зменшилась у 0,87 раз порівняно з 01.10.07.

Тp 4.10.07. = 736 / 764 = 0,96 – кількість перевезених пасажирів 04.10.07 зменшилась у 0,96 раз порівняно з 01.10.07.

Тp 5.10.07. = 740 / 764 = 0,97 – кількість перевезених пасажирів 05.10.07 зменшилась у 0,97 раз порівняно з 01.10.07.

Тp 6.10.07. = 739 / 764 = 0,97 – кількість перевезених пасажирів 06.10.07 зменшилась у 0,97 раз порівняно з 01.10.07.

Тp 7.10.07. = 825 / 764 = 1,08 – кількість перевезених пасажирів 07.10.07 збільшилась у 1,08 раз порівняно з 01.10.07.

 

ланцюговий:

Тp 2.10.07. = 707 / 764 = 0,92 – кількість перевезених пасажирів 02.10.07 зменшилась у 0,92 рази порівняно з 01.10.07.

Тp 3.10.07. = 664 / 707 = 0,94 – кількість перевезених пасажирів 03.10.07 зменшилась у 0,94 рази порівняно з 02.10.07.

Тp 4.10.07. = 736 / 664 = 1,11– кількість перевезених пасажирів 07.10.07 збільшилась у 1,11 раз порівняно з 01.10.07.

  Тp 5.10.07. = 740 / 736 = 1,01– кількість перевезених пасажирів 07.10.07 збільшилась у 1,01 раз порівняно з 01.10.07.

 Тp 6.10.07. = 739 / 740 = 0,999– кількість перевезених пасажирів 03.10.07 зменшилась у 0,999 рази порівняно з 02.10.07.

Тp 7.10.07. = 825 / 739 = 1,12 – кількість перевезених пасажирів 07.10.07 збільшилась у 1,12 рази порівняно з 01.10.07.

 

3)Темп приросту:

базисний:  

Тпp 2.10.07. = 93% - 100% = -7 % – кількість перевезених пасажирів 02.10.07 зменшилась на 7% порівняно з 01.10.07.

Тпp 3.10.07. = 87% – 100% = -13% – кількість перевезених пасажирів 03.10.07 зменшилась на 13% порівняно з 01.10.07.

  Тпp 4.10.07. = 96% – 100% = -4% – кількість перевезених пасажирів 04.10.07 зменшилась на 4% порівняно з 01.10.07.

Тпp 5.10.07. = 97% – 100% = -3% – кількість перевезених пасажирів 05.10.07 зменшилась на 3% порівняно з 01.10.07.

Тпp 6.10.07. = 97% – 100% = -3% – кількість перевезених пасажирів 06.10.07 зменшилась на 3% порівняно з 01.10.07.

Тпp 7.10.07. = 108% – 100% = 8% – кількість перевезених пасажирів 07.10.07 збільшиться на  8% порівняно з 01.10.07.

 

ланцюговий:

Тпp 2.10.07. = 93% -100% = -7 % – кількість перевезених пасажирів 02.10.07 зменшилась на 7%  порівняно з 01.10.07.

Тпp 3.10.07. = 94% – 100% = -6% – кількість перевезених пасажирів 03.10.07 зменшилась на 6% порівняно з 02.10.07.

  Тпp 4.10.07. = 111% – 100% = 11% – кількість перевезених пасажирів 04.10.07 збільшилась на 11% порівняно з 03.10.07.

Тпp 5.10.07. = 101% – 100% = 1% – кількість перевезених пасажирів 05.10.07 збільшилась на 1% порівняно з 04.10.07.

Тпp 6.10.07. = 99,9% – 100% = -0,1% – кількість перевезених пасажирів 06.10.07 зменшилась на 1% порівняно з 05.10.07.

Тпp 7.10.07. = 112% – 100% = 12% – кількість перевезених пасажирів 07.10.07 збільшиться на  12% порівняно з 06.10.07.

 

4) Абсолютне значення 1% приросту:

А1.10.07 = 764 / 100% = 7,64(чол.)

А2.10.07. = 707 / 100%= 7,07(чол.)

А3.10.07. = 664 / 100% = 6,64(чол.)

А4.10.07. = 736 / 100% = 7,36(чол.)

А5.10.07. = 740 / 100% = 7,4(чол.)

А6.10.07. = 739 / 100% = 7,39(чол.)

А7.10.07. = 825 / 100% = 8,25(чол.)

 

5) Середньоарифметична проста для рядів динаміки з рівними інтервалами:

  • = (764+707+664+736+740+739+825) / 7 = 739,29(чол.)

Отже,середня кількість перевезених пасажирів з 01.10.07 по 07.10.07 становить 740 чол.

6) Середній абсолютний  приріст ( розраховується тільки з ланцюгових абсолютних приростів):

  • = (-57+43+72+4-1+86) /6 = 10,17 (чол.)

Оскільки, рівні ряду динаміки змінюються неоднаково: то зменшуються, то зростають, середній абсолютний приріст ми до уваги не беремо.

7) Середній темп росту:

  • р =

Середній темп росту кількості перевезених пасажирів з 01.10.07 по 07.10.07 становить1,01.

8) Середній темп приросту:

пpt = 101 % - 100% = 1 %

Середній темп приросту в заданий період часу склав 1%.

 

Для виявлення основної тенденції  ряду динаміки використаємо аналітичний метод аналізу і побудуємо допоміжну таблицю для розрахунку.

Таблиця 17

 

Y

t

t2

Y*t

Y

1

764

-3

9

-2292

704,7

2

707

-2

4

-1414

716,23

3

664

-1

1

-664

727,76

4

736

0

0

0

739,29

5

740

1

1

740

750,82

6

739

2

4

1478

762,35

7

825

3

9

2475

773,88

∑

5175

0

28

323

5175,03


 

Розв’яжемо систему рівнянь:

 

   7*ao + 0 = 5175


   0 + a1*28 = 323

 

Звідси: ao = 5175 / 7 = 739,29;

   a1 = 323 / 28 =11,53.

Отже,   у = 739,29 + 11,53*t

Кількість перевезених пасажирів  з кожним днем зростає на 12 чол.

Результати проведеного аналітичного згладжування ряду динаміки кількості перевезених пасажирів за 7 днів і фактичні дані покажемо на графіку:

 

Висновок: при згладжені графіку динаміки зміни кількості перевезених пасажирів за 7 днів спостерігається тенденція до її зростання протягом всього періоду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.6. Визначення взаємозв’язків між  факторною (кількістю їздок) та  результативною  ( кількістю перевезених  пасажирів, чол.) ознаками.

 

Існують такі види зв’язку:

  1. функціональний – кожному значенню факторної ознаки відповідає одне  або значення результативної;
  2. стохастичний (ймовірнісний) – кожному значенню факторної ознаки відповідає множина значень результативної, які утворюють умовний розподіл.

В даній курсовій роботі буде виявлений зв’язок між кількістю перевезених пасажирів, чол. та  .

Для оцінки зв’язку використовують такі методи:

  • метод аналітичних групувань;
  • метод регресії і кореляції;
  • кореляції рангів.

В даній курсовій роботі буде виявлений зв’язок  між кількістю перевезених пасажирів та кількістю здійснених їздок за допомогою методу паралельних рядів та методу регресії та кореляції.

 

 

Метод паралельних рядів  або кореляція рангів

Силу зв’язку між факторною (кількістю їздок) та результативною  ( кількістю перевезених пасажирів, чол.) ознаками оцінює коефіцієнт кореляції рангів. Він враховує узгодженість рангів, які відповідають окремим одиницям сукупності по кожній із досліджуваних ознак.

Коефіцієнт кореляції рангів визначається за формулою

ρ= 1 – 6åd2 / (n*(n2 – 1))

де d2 – квадрат відхилення рангів факторної (Rx) та результативної(Ry) ознак.

d = Rx - Ry

n – кількість рангів.

Коефіцієнт рангової кореляції  змінюється у межах від  –1 до +1, тобто одночасно оцінює щільність  та вказує напрямок зв’язку. Якщо  ρ = 1, то зв'язок прямий, якщо  ρ = - 1, то зв'язок зворотній, якщо  ρ = 0, то зв'язок відсутній.

 

 

Таблиця 18

n

Кількість їздок

Qпас.,чол.

Rx

Ry

d

d2

1

78

254

4,5

10

-5,5

30,25

2

78

224

4,5

5,5

-1

1

3

81

224

8

5,5

2,5

6,25

4

64

172

1,5

1

0,5

0,25

5

64

187

1,5

2

-0,5

0,25

6

95

271

19

18,5

0,5

0,25

7

78

244

4,5

8

-3,5

12,25

8

89

221

14,5

4

10,5

110,3

9

94

258

18

13

5

25

10

99

280

21

20

1

1

11

92

271

17

18,5

-1,5

2,25

12

87

248

12,5

9

3,5

12,25

13

86

257

11

11,5

-0,5

0,25

14

89

265

14,5

15,5

-1

1

15

97

293

20

21

-1

1

16

87

266

12,5

17

-4,5

20,25

17

78

219

4,5

3

1,5

2,25

18

79

257

7

11,5

-4,5

20,25

19

83

237

9

7

2

4

20

84

265

10

15,5

-5,5

30,25

21

91

262

16

14

2

4

∑

1773

5175

    

0

284,5


 

ρ= 1 – 6å / 284,5 (21*(212 – 1)) = 0,81

Висновок: значення коефіцієнта рангової кореляції свідчить про наявність  прямого і досить помітного зв’язку  між кількістю їздок та кількістю перевезених пасажирів.

Перевірка істотності зв’язку:

Якщо зв'язок істотний, то повинна  виконуватись умова

ρ факт  > ρтабл.

ρ факт  = 0,81

ρтабл.  = 0,20.

0,81>0,20

Висновок: істотність зв’язку доведена.

 

 

 

Метод регресії та кореляції

Регресійно-кореляційний метод визначає за допомогою рівнянь регресії аналітичну форму зв’язку між варіацією ознак Х і У, встановлює ступінь щільності зв’язку між ознаками.

Задача цього методу полягає  у виявленні зв’язку між факторною  та результативною ознаками, та виборі рівняння регресії методом найменших  квадратів. Це означає, що сума різниць  квадратів теоретичних і емпіричних значень повинна бути мінімальною:


S(У – Уi)2® min

Необхідно знайти параметри рівняння: У = а + b*х

де   а – параметр, що показує значення результативної ознаки (у), якщо факторна ознака х=0;

b – параметр, що показує на скільки одиниці змінюється середньому результативна ознака (у), якщо факторну ознаку змінити на одиницю.

Для находження параметрів будується  система рівнянь:

n*a + b*S x = S y


a*S x + b*S x2 = S x*y

Для розв’язку системи рівнянь  будується допоміжна таблиця.

 

 

 

Таблиця 19

n

X

Y

X*Y

X2

Y

1

78

254

19812

6084

228,973

2

78

224

17472

6084

228,973

3

81

224

18144

6561

237,119

4

64

172

11008

4096

190,958

5

64

187

11968

4096

190,958

6

95

271

25745

9025

275,134

7

78

244

19032

6084

228,973

8

89

221

19669

7921

258,842

9

94

258

24252

8836

272,418

10

99

280

27720

9801

285,995

11

92

271

24932

8464

266,988

12

87

248

21576

7569

253,411

13

86

257

22102

7396

250,696

14

89

265

23585

7921

258,842

15

97

293

28421

9409

280,564

16

87

266

23142

7569

253,411

17

78

219

17082

6084

228,973

18

79

257

20303

6241

231,688

19

83

237

19671

6889

242,55

20

84

265

22260

7056

245,265

21

91

262

23842

8281

264,272

∑

1773

5175

441738

151467

5175

Информация о работе Збір статистичної інформації