Збір статистичної інформації

Рис.6 Графік залежності кількості  перевезених пасажирів від марки  автомобіля

Висновок: по вище побудованому графіку можна сказати про те, що найбільше значення середньої кількісті перевезених пасажирів у такій марці автомобіля як  Opel, а саме це дорівнює 252 чол.,найменше у марки автомобіля Lada – 241,57 чол.

 

Аналітичне групування  «кількість їздок– кількість перевезених  пасажирів»

- факторна ознака – кількість їздок;

• результативна ознака – кількість перевезених пасажирів.

Таблиця 14

 

№	nїзд	Кількість водіїв, чол.	∑ Qпас.,чол.	Сер. Qпас.,чол.
1	64 -71	2	360	180
2	71 – 78	4	941	235,25
3	78 – 85	3	718	239,33
4	85 – 92	7	1790	255,71
5	92 - 99	5	1367	273,4

 

Рис.7 Графік залежності кількості  перевезених пасажирів від кількості  їздок

Висновок: проаналізувавши графік, можна відмітити, що залежність між кількістю їздок і кількістю перевезених пасажирів прямо пропорційна, а саме, із збільшенням кількості їздок – середня кількість перевезених пасажирів теж збільшується.

 

Аналітичне групування  «кількість їздок– виручка»

- факторна ознака – кількість  їздок;

• результативна ознака – виручка.

Таблиця 15

№	nїзд	Кількість водіїв, чол.	∑ Виручка, грн.	Сер. виручка, грн.
1	64 -71	2	4420	2210
2	71 – 78	4	10480	2620
3	78 – 85	3	8510	2836,67
4	85 – 92	7	22460	3208,57
5	92 - 99	5	15220	3044

 

Рис. 8 Графік залежності виручки від кількості їздок.

Висновок: проаналізувавши графік, можна відмітити, що залежність між кількістю  їздок і виручкою прямопропорційна, а саме, із збільшенням значення кількості їздок збільшується і значення середньої виручки.

 

Аналітичне групування  «кількість перевезених пасажирів– виручка»

- факторна ознака – кількість перевезених пасажирів;

• результативна ознака – виручка.

Таблиця 16

 

№	Qпас.,чол.	Кількість водіїв, чол.	∑ Виручка, грн.	Сер. виручка, грн.
1	173 – 197	2	4420	2210
2	197 – 221	2	6100	3050
3	221 – 245	4	10470	26175
4	245 – 269	9	28010	3112,22
5	269 – 293	4	12090	3022,5

 

 

Рис. 9 Графік залежності  виручки  від кількості перевезениз пасажирів.

Висновок: проаналізувавши графік, можна відмітити, що залежність між кількістю кількістю перевезених пасажирів і виручкою має прямий характер: із збільшенням кількості перевезених пасажирів (173 – 293чол.) збільшується і зачення

середньої виручки (2210 – 3112,22грн).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ОБРОБКА  СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ

3.1. Визначення відносних величин

Відносні величини – це величини, які виражають кількісні співвідношення між соціально-економічними явищами. Їх дістають внаслідок ділення двох абсолютних чи середніх величин.

Відносні величини можуть вимірюватись у:

• у вигляді коефіцієнта;

• у вигляді відсотків, %;
• у промілях, 1/100;
• у продецемілях, 1/1000.

Залежно від змісту пізнавального значення бувають такі види відносних показників: структури, планового завдання, виконання плану, динаміки, інтенсивності, координації, рівня економічного розвитку,порівняння.

 Відносні величини динаміки характеризують зміну одного і того ж явища в різні періоду часу.

  де У_і – поточний рівень показника;

 У₀ – базовий рівень показника.

 

Відносні величини виконання плану – це відношення фактичного рівня до планового.

де У_ф – фактичний рівень показника;

У_пл – плановий рівень показника.

 

Відносна  величина планового завдання – це відношення рівня планового до рівня фактичного за попередній період або за будь-який інший період взятий за порівняння.

     

 

 Відносні величини структури – показують питому вагу або долю складової частини в цілому.

 де   У_ч – частка показника;

 У_ц – загальне значення показника.

 

Відносні величини координації – це відношення частин одного й того ж цілого між собою.

Відносні величини рівня економічного розвитку – це відношення випуску

і-ого виду продукції на середню  чисельність населення.

  

де П_і – обсяг випуску і-ого виду продукції;

ч – чисельність населення.

Відносна  величина інтенсивності – це відношення різнойменних, але зв’язаних між собою зв’язком величин.

де У_а – розповсюдження явища в місці А;

У_в - розповсюдження явища в місці В.

 

Відносна  величина порівняння – порівнюються однойменні показники, які належать різним об’єктам за один і той же період часу.

де У^¢, У^² - однойменні показники, що належать різним об’єктам за один і той же період часу.

В даній курсовій роботі розраховуються лише такі відносні величини:

1. відносні величини динаміки;
2. відносні величини структури;
3. відносні величини координації.

 

Відносна величина динаміки кількості здійснених їздок

За базовий період взята кількість їздок за 01.10.07. – 256.

1. ВВ_{д 2.10} = (264 /256)*100%  = 103%.

Висновок: кількість їздок 02.10.07 збільшилася у 1,03 рази в порівнянні з 01.10.07.

2. ВВ_{д 3.10} = (249 /256)*100%  = 97,3%.

Висновок: кількість їздок 03.10.07 зменшилась у 0,973 рази в порівнянні з 01.10.07.

3. ВВ_{д 4.10} = (248 /256)*100%  = 97%.

Висновок: кількість їздок 04.10.07 зменшилась у 0,97 раз в порівнянні з 01.10.07.

4. ВВ_{д 5.10} = (247 /256)*100%  = 96,1%.

Висновок: кількість їздок 05.10.07 зменшилась у 0,961 раз в порівнянні з 01.10.07.

5. ВВ_{д 6.10} = (245 /256)*100%  = 95,7%.

Висновок: кількість їздок 06.10.07 зменшилась  у 0,957 раз в порівнянні з 01.10.07.

6. ВВ_{д 7.10} = (274 /256)*100%  = 107%.

Висновок: кількість їздок 07.10.07 збільшилась у 1,07 раз в порівнянні з 01.10.07.

 

Відносна величина динаміки кількості перевезених пасажирів

За базовий період взята кількість  перевезених пасажирів за 01.10.07. – 764 чол.

1. ВВ_{д 2.10} = (707 /764)*100%  = 92%.

Висновок: кількість перевезених пасажирів 02.10.07 зменшилась у 0,92 рази в порівнянні з 01.10.07.

2. ВВ_{д 3.10} = (664 /764)*100%  = 87%.

Висновок: кількість перевезених пасажирів 03.10.07 зменшилась у 0,87 рази в порівнянні з 01.10.07.

3. ВВ_{д 4.10} = (736 /764)*100%  = 96%.

Висновок: кількість перевезених пасажирів 04.10.07 зменшилась у 0,96 рази в порівнянні з 01.10.07.

4. ВВ_{д 5.10} = (740 /764)*100%  = 97%.

Висновок: кількість перевезених пасажирів 05.10.07 зменшилась у 0,97 рази в порівнянні з 01.10.07.

5. ВВ_{д 6.10} = (739 /764)*100%  = 97%.

Висновок: кількість перевезених пасжирів 06.10.07 зменшилась у 0,97 рази в порівнянні з 01.10.07.

6. ВВ_{д 7.10} = (825 /764)*100%  = 108%.

Висновок: кількість перевезених пасажирів 07.10.07 збільшилась у 1,08 рази в порівнянні з 01.10.07.

 

Відносна величина динаміки виручки

За базовий період взята виручка  за 01.10.07. – 6300 грн.

1. ВВ_{д 2.10} = (8920 /6300)*100%  = 142%.

Висновок: виручка 02.10.07 збільшилася у 1,42 рази в порівнянні з 01.10.07.

2. ВВ_{д 3.10} = (8020 /6300)*100%  = 127%.

Висновок: виручка 03.10.07 збільшилася у 1,27 рази в порівнянні з 01.10.07.

3. ВВ_{д 4.10} = (8790 /6300)*100%  = 140%.

Висновок: виручка 04.10.07 збільшилася у 1,40 рази в порівнянні з 01.10.07.

4. ВВ_{д 5.10} = (9120 /6300)*100%  = 145%.

Висновок: виручка 05.10.07 збільшилася у 1,45 рази в порівнянні з 01.10.07.

5. ВВ_{д 6.10} = (9090 /6300)*100%  = 144%.

Висновок: виручка 06.10.07 збільшилася у 1,44 рази в порівнянні з 01.10.07.

6. ВВ_{д 7.10} = (10850 /6300)*100%  = 172%.

Висновок: виручка 07.10.07 збільшилася у 1,72 рази в порівнянні з 01.10.07.

 

Відносна величина структури водіїв за марками автомобілів

1. В_ст. = 6/21 = 0,29
2. В_ст. = 8/21 = 0,38
3. В_ст. = 7/21 = 0,33

Висновок: частка водіїв, які керують автомобілем Deo Lanos складає 0,29 або 29% від загальної кількості,а саме від 21 автомобіля, автомобілем Opel – 0,38 або 38% водіїв, автомобілем  Lada  – 0,33 або 38% водіїв.

 

Відносна величина координації  за марками автомобілів

 

1. В_коор. = 6/8 = 0,75
2. В_коор. = 8/7 = 1,14
3. В_коор. = 7/6 = 1,17

Висновок: дані співвідношення показують, що марок автомобілів Deo Lanos в 0,75 разів менше ніж марок автомобілів Opel; марок автомобілів Opel в 1,14 разів більше ніж марок автомобілів Lada; марок автомобілів Lada в 1,17 разів більше, ніж

марок автомобілів Deo Lanos.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Визначення відносних величин

Середня величина – це узагальнюючий показник, який характеризує рівень типової ознаки в розрахунку на кожну одиницю однорідної сукупності в конкретних умовах місцях і часу.

Властивість середньої величини полягає в тому, що характеризується не окрема одиниця сукупності, а виражається рівень ознаки у всіх одиниць сукупності на кожну одиницю.

Задача середньої величини полягає  в тому, щоб одним числом/величиною охарактеризувати рівень ознаки у всіх одиницях сукупності.

В статистиці використовують декілька видів середніх величин. Основними серед них  є: середня арифметична, середня  гармонійна, середня квадратична  і середня геометрична.

Середні величини є прості і зважені. Якщо середня обчислюється первинними даними, застосовується проста форма, якщо за вторинними – зважена.